Урок "Колорит готичного міста. Музика в готичному соборі. "

Про матеріал

Пропонований урок розроблений відповідно до Навчальної програми «Мистецтво» / [Л. Масол, О. Коваленко, Г. Соцька, Г. Кузьменко, Ж. Марчук, О. Константинова, Л. Паньків, І. Гринчук, Н. Новікова, Н. Овіннікова] згідно Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти для 8 класу з використанням інтерактивних методів і прийомів навчання та ІКТ.

Перегляд файлу

Белім Олена Вікторівна, учитель мистецтва

Шукайводського НВК «ДНЗ-ЗОШ І-ІІІ ступенів» Христинівської районної ради Черкаської області

Анотація

Розділ І. Стилі та напрями мистецтва стародавніх епох і цивілізацій: античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс

Тема уроку. Колорит готичного міста. Музика в готичному соборі. Григоріанський хорал, Меса, реквієм. Балади. Середньовічний театр (міракль, мораліте, містерія). Музичні інструменти (лютня, ребек, орган-портатив).

Мета уроку: формування ключових компетентностей:

Загальнокультурна компетентність: духовно-моральні основи життя людини; особливості загальнолюдської культури в побутовій і культурно-дозвіллєвій сфері; роль мистецтва у житті, засвоєння художньої картини світу.

Інформаційна компетентність: здатність учня орієнтуватися в інформаційному просторі, володіти і оперувати інформацією; вміння добувати, осмислювати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел;

міжпредметна естетична компетентність: виявлення естетичного ставлення до мистецтва, світу в різних сферах діяльності людини; оцінювати предмети і явища, їх взаємодію, що формується під час опанування різних видів мистецтв; спроможність аналізувати й оцінювати найважливіші досягнення світової культури;

предметних компетентностей: ознайомити учнів із музичним мистецтвом епохи середньовіччя; сформувати уявлення про сакральний, теократичний характер музичних творів в готичному соборі; пояснити особливості григоріанського хоралу, Меси, реквієму, балади; поглибити знання про музичні інструменти (лютню, ребек, орган-портатив); з’ясувати роль театру в житті середньовічної людини; розвивати вміння порівнювати твори різних епох, певного стилю чи напряму, висловлювати свою точку зору, робити висновки й узагальнення. Виховувати інтерес та повагу до культурної спадщини інших народів; прагнення до особистої творчості.

Тип уроку: комбінований.

Оснащення уроку:

Технічні (інформаційні) засоби навчання: презентація – «Середньовічний театр»., відеофрагменти.
Роздатковий матеріал: таблиці – «Архітектура в середні віки», картки – «Григоріанський хорал», «Меса», «Реквієм», «Балада»

Методи і прийоми, використовувані вчителем на уроці: коментар, бесіда, демонстрування наочності, організація процесу сприймання, пізнавальної, ігрової діяльності учнів, стимулювання творчої активності учнів, педагогічне спостереження, індивідуальне консультування, порівняльний аналіз, евристичний метод (проблемного викладу), частково-пошуковий, репродуктивний (відтворюючий), інтерактивний метод «Навчаючи – вчуся », вправа «Закінчіть речення», дидактична гра «Ти – мені, я – тобі».

Терміни і поняття:

Григоріанський хорал – традиційний спів католицької церкви, канонізований папою Григорієм І Великим у 590—604 роках.

Меса – жанр вокальної музики, початково призначений для виконання під час католицьких богослужінь.

Реквієм – траурна заупокійна меса в римо-католицькій церкві, а також музичний жанр, написаний у формі і на тексти заупокійної меси.

Балада – танцювально-хорова пісня середньовічної поезії Західної Європи з чіткою строфічною організацією.

Види мистецтв (предметів), що інтегруються на уроці: художня фотографія, образотворче мистецтво, кіно.

Музичний ряд: В. А. Моцарт «Реквієм», В. Висоцький «Балада про хоробрість», Металіка «Соло на лютні», Garou, Daniel, Patric «Вelle», Flos Florum «Ai Vis Lo Lop»

Міжпредметні зв’язки – література, історія, географія, психологія.

Структура використання на уроці навчального часу:

1. Організація уваги учнів на уроці та проголошення теми уроку (1 хв.).

2. Актуалізація набутого навчального матеріалу учнями (3-5 хв.).

3. Мотивація навчальної діяльності (1 хв.).

4. Виклад вчителем нового матеріалу (20-30хв.).

5. Практична діяльність (3-5 хв.).

7. Підсумок уроку, рефлексія (3-5 хв.).

8. Домашнє завдання (1 хв.).

Музика своєю мелодією доводить нас до самого краю вічності і дає нам можливість протягом декількох хвилин осягнути її велич. (Томас Карлейль)

Хід уроку

1. Організація уваги учнів на уроці та проголошення теми уроку

Добрий день! У добрий час!

Рада, діти, бачить вас!

Ви почули всі дзвінок?

Він покликав на урок.

Кожен з вас приготувався,

На перерві постарався.

Тож, сідайте всі дівчатка,

А за ними і хлоп’ятка!

Тема сьогоднішнього уроку: «Колорит готичного міста. Музика в готичному соборі. Григоріанський хорал, Меса, реквієм. Балади. Середньовічний театр (мікрель, мораліте, містерія). Музичні інструменти (лютня, ребек, орган-портатив)».

2. Актуалізація набутого навчального матеріалу учнями

1. Вправа: «Закінчіть речення»

1. Готичний стиль прийшов на зміну… (Романському)

2. Термін «Готика» був введений італійськими гуманістами епохи Відродження як принизливе означення… (Середньовічного «варварського» мистецтва)

3. Стрункі, загострені дзвінниці, що линуть за хмари символізували… (Дорогу до Бога)

6. Батьківщиною готики вважається… (Франція)

7. Орнаментальна або декоративна композиція зі скла та інших матеріалів, що пропускають світло… (Вітраж)

8. Напіварка, що одним боком спирається на колону, а іншим підтримує каркас… (Аркбутан)

9. Фасади і портали храмів були декоровані… (Скульптурою)

10. Середньовічні вітражі відігравали особливу роль у релігійних обрядах, символізуючи… (Божественну милість і творіння)

11. Готичний храм в Німеччині, що будувався більше 200 років… (Кельнський собор)

12. Найбільший храм періоду ранньої готики у Франції, вміщав до 9000 чоловік, будівництво якого розпочато в 1163 р. і завершено в 1208 р. (Собор Паризької Богоматері)

2. Заповніть порівняльну таблицю: «Архітектура в середні віки»

Питання для порівняння	Романський стиль	Готичний стиль
Особливості архітектури
Внутрішнє оздоблення
Видатні пам’ятки архітектури

3. Мотивація навчальної діяльності

Одного разу паломник-мандрівник Ходжа Насреддін зайшов до мечеті читати проповідь : «О, миряни, чи знаєте ви, про що я буду розповідати?» – запитав він. «Не знаємо», – відповіли вони. «якщо ви не знаєте, про що ж мені з вами розмовляти?» – сказав Ходжа Насреддін і пішов з мечеті.

Наступного дня, коли він прийшов до мечеті і звернувся до мирян з таким самим запитанням, вони відповіли: «Знаємо!» «Якщо ви знаєте, то про що ж мені з вами розмовляти?» – відповів мудрець і пішов.

Третього дня миряни відповіли: «О, шановний, дехто знає, про що ти розповідаєш, інші – ні». «За таких обставин, – сказав Ходжа, – сказав Ходжа, –хай ті, хто знає, розкажуть тим, які не знають».

Отож, сьогодні на уроці і ми зробимо так само.

Проблемне питання. Чому музичні твори минулого стають яскравою частиною життя сучасних людей?

4. Виклад вчителем нового матеріалу

Учитель. Готична епоха залишила після себе багатющу спадщину: особлива книжкова мініатюра, одухотворена скульптура, вражаючі вітражі, величні стрілчасті собори.

Особливу роль у готичному соборі відігравала музика. Богослужіння відбувалося під супровід органа. Неповторне, заворожуюче звучання цього музичного інструмента в поєднанні з таємничістю вітражів, вишуканим скульптурним декором та формою склепінь храму, що линуть до небес, сповнювали людину піднесеністю, очищували душу і серце.

1. Григоріанський хорал, Меса, реквієм, балада.

Метод «Навчаючи – вчуся». Порядок організації роботи:

Після того, як учитель роздасть учням картки із завданням, слід ознайомитися з інформацією, що міститься на них. Якщо учневі щось незрозуміле, слід запитати про це в учителя, перевіривши, чи правильно він розуміє інформацію. Учень ознайомлює зі своєю інформацією у доступній формі інших однокласників. Слід говорити тільки з однією особою. Переказати їй свою інформацію та уважно вислухати інформацію від неї. Активізувати роботу, оголосивши конкурс: хто швидше збере найповнішу інформацію. Коли час виконання вправи сплине, учні розказують у класі, про що вони дізналися від інших. (Розповідь супроводжується відеофрагментами )

Картка 1. Григоріанський хорал – загальне найменування співів церковної католицької музики. Склався в результаті відбору і переробки католицькою церквою місцевих християнською співів. Впорядкування молитов, текстів було почато при Папі Григорії I. Канонізація наспівів і текстів і строгий розподіл їх за датами церковного року були завершені до кінця VІІ ст.. Через 300 років після смерті Григорія I католицький хоралам привласнили його ім’я. Церква прагнула додати співам характер відчуженості від всього земного, містичного споглядання, релігійного екстазу. В той же час співи узагальнили багатовіковий досвід розвитку музичної культури, ввібрали художньо коштовні елементи пісенності різних народів. Григоріанський хорал виконувався співцями (чоловічий хор в унісон). Тексти – головним чином прозаїчні, запозичені з Біблії, мелодії побудовані на середньовічних ладах.

(Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=SL2eDHBZaQQ)

Картка 2. Меса – вокальний або вокально-інструментальний жанр духовної музики, що має циклічну будову. Початково меси призначалися для виконання у храмах під час богослужінь, що традиційно називаються месами. До X ст. меси виконувалися одноголосно, пізніше багатоголосно. З XVII століття у церквах латинського обряду використовують інструментальний супровід. У православних, а також греко-католицьких церквах зберігається виконання мес хором a cappella, ці твори називаються літургіями.

(Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=NzWSxuG8ZiU)

Картка 3. Реквієм – траурна заупокійна меса в римо-католицькій церкві, а також музичний жанр, написаний у формі і на тексти заупокійної меси. Оскільки традиційно в католицькій церкві богослужіння велося латинською мовою, текст Реквієму, за винятком Kyrie eleison також складений латиною. Саме слово «Реквієм» дослівно означає «спокій» і походить від початкових слів вступу (Introit) — Requiem æternam dona eis («Вічний спокій даруй їм, Господи»). В православних церквах подібною за значенням є панахида, проте остання значно відрізняється від реквієму за формою.

(Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=MlAuHoRXLes)

Картка 4. Балада – танцювально-хорова пісня середньовічної поезії Західної Європи з чіткою строфічною організацією. Балада зазнала суттєвих змін від початку свого існування (ХІІ-ХІІІ ст.), коли вживалася як любовна пісня до танцю, поширювалася у Провансі. Невдовзі в Італії під впливом канцони втратила свій таночний рефрен. У французькій поезії ХІV ст. балада набула канонічних ознак, мала постійні три строфи, сталу схему римування (аб аб бв бв), обов’язковий рефрен та звертання до певної особи. Балади бувають: історичні, міфологічні, ліричні, трагедійні, розбійницькі, сімейно-побутові.

(Режим доступу:https://www.youtube.com/watch?v=sfdwazsH148&spfreload=10)

Завдання

Назвіть основні жанри духовної музики Готичної Європи.
Чим вони подібні, а в чому – їх відмінність ?
Які різновиди балад ви знаєте?

2. «Середньовічний театр».

Розповідь учителя з демонстрацією презентації

3. Музичні інструменти (лютня, ребек, орган-портатив).

Учитель. А зараз я пропоную здійснити віртуальну екскурсію до музею «Історії музичних інструментів». У цьому мені допоможуть наші «екскурсоводи», які підготували розповіді про поширені середньовічні музичні інструменти. (Розповідь супроводжується відеофрагментами )

Учень 1. Лютня – родина різноманітних старовинних музичних інструментів інструментів поширених в Європі та Малій Азіі зі стародавніх часів. Європейська лютня – щипковий струнний музичний інструмент з ладами на грифі й овальним корпусом. Виконавець на лютні називається лютністом, а виробник лютнярем. Лютні виготовляються майже цілком з дерева. Дека, зроблена з тонкого листа деревини має овальну форму. У всіх типах лютні дека містить одинарну або іноді потрійну розетку замість звукового отвору. Розетки як правило багато декоровані. Корпус лютні збирають з окремих ребер твердого дерева. Шийка лютні як правило виготовляється з легкого дерева з покриттям з ебоніту. Походження лютні достеменно невідомо. У VI ст., завдяки болгарам, лютня з короткою шийкою поширилася по всьому Балканському півострові, а в VIII ст. була принесена маврами в культури Іспанії та Каталонії. До XIV ст.. лютня вже поширилася по всій території Італії і змогла з Палермо проникнути в німецькомовні країни. Середньовічні лютні мали чотири або п’ять парних струн. Очевидно, в Середньовіччі лютня в основному використовувалася для акомпанементу. У XVI столітті лютня стала головним сольним інструментом свого часу, однак продовжувала використовуватися і для акомпанементу співакам.

(Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=3H5UbNbXYPA)

Учень 2. Ребек – старовинний смичковий струнний інструмент, що вплинув на формування інструментів усього скрипкового сімейства. Походження точно невідоме, в Пізньому Середньовіччі в Іспанію ребек завезли араби, або араби познайомилися з ним вже після підкорення Іспанії. Отримав широке поширення в музиці Західної Європи в XIII-XIV ст. У ребека дерев’яний корпус грушовидної форми, верхня частина якого переходить в шийку. У деці є 2 отвори резонаторів. Дві або три струни налагоджені по квінтах. На ребеці грали смичком, утримуючи його на руці або притискуючи щокою.

(Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=xFutnfxWxqw)

Учень 3.Орган – музичний інструмент групи клавішно-духових інструментів. Звук в органі створюється завдяки нагнітанню повітря в труби різного діаметра, довжини, матеріалу. Керування органом здійснюється з органної кафедри, пульту органу, де містяться ігрові механізми та механізми вмикання та вимикання регістрів, допоміжних засобів.

Історичні корені органа – у конструкції флейти Пана. Ряд трубок різної довжини, зв’язані в один ряд, надали можливість музикантам видавати звуки різної висоти. Більш-менш великі органи з’явилися в IV ст. н. е. У VII—VIII ст. з’явились удосконалені інструменти, що дозволило органістам акомпанувати співакам, граючи з ними в унісон мелодії хоралів. Це дозволяло значно покращити якість співу церковних хорів. У 666 р. Папа Римський Віталіан увів орган до християнської церкви. До X ст. органи розміщували у церквах як римського, так і візантійського обряду. Після розколу християнської церкви 1054 р. орган було вилучено з православних церков. В церквах, що залишились під впливом Риму, орган продовжував супроводжувати Меси. В ХII-ХV ст. набуває популярності мініатюрний переносний орган – потратив. Виконавець носив портатив на ремені, перекинувши через плече. Під час гри він клав інструмент на коліно та починав грати.

(Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=DYp1GD2I6Lw&spfreload=10)

Дидактична гра: «Ти – мені, я – тобі». ». Порядок організації роботи:

Кожен учень ставить питання іншим учням класу. Відповідає той, хто першим підняв руку, а потім він ставить питання іншим. У випадку, коли немає правильних відповідей, відповідає на запитання той, хто його поставив.

Учитель. Велич готичного собору, божественний звук органу, ангельський Григоріанський хорал надихнув на творчість багатьох письменників та композиторів до написання своїх шедевральних творів. Яскравим прикладом є роман Віктора Гюго «Notre-Dame de Paris», за яким було поставлено однойменний мюзикл. Композитор – Ріккардо Коччанте, автор лібретто – Люк Пламондон. Мюзикл дебютував в Парижі 16 вересня 1998 р. та потрапив до Книги Рекордів Гіннеса за те, що мав найбільший успіх в перший рік роботи.

Перегляд відеофрагменту «Вelle» із мюзиклу «Notre-Dame de Paris»

(Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=-XB7aftz6zY)

Завдання:

1. Які емоції, почуття у вас викликає побачене? Чи відтворив автор стиль тієї епохи?

Підсумок уроку, рефлексія

Проблемне питання. Чому музичні твори минулого стають яскравою частиною життя сучасних людей?

Незакінчене речення.

Сьогодні на уроці я дізнався (лась) про…

Найбільш цікавим було …

Урок запам’ятається мені тим, що…

Після закінчення уроку, я зможу розповісти про…

8. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал підручника §11 (с. 57-61)

2. У вільний час ознайомтеся із всесвітньовідомим мюзиклом «Собор Паризької Богоматері». Підготуватись до його обговорення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Віталій Ханко. Лекції з історії мистецтва. – К., 2006-2009.
Гайдамака О. В.. Мистецтво: підруч. для загальноосвіт. навч. закладів. 8 клас/ О. В. Гайдамака. – Київ: Генеза , 2016.
Навчальна програма «Мистецтво» / [Л. Масол, О. Коваленко, Г. Соцька, Г. Кузьменко, Ж. Марчук, О. Константинова, Л. Паньків, І. Гринчук, Н. Новікова, Н. Овіннікова] − [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http//www.mon.gov.
Сиротенко Г. О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. – Х.: Основа

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ