Урок – мандрівка «Сторінками «Кобзаря» Звертання . Розділові знаки при звертаннях.

Тема.  Урок – мандрівка «Сторінками «Кобзаря»

           Звертання  . Розділові знаки при звертаннях.

Мета: • закріпити знання восьмикласників про звертанння; удосконалювати вміння визначати їх в реченнях та усному мовленні, правильно інтонувати такі речення, розставляти у них розділові знаки; домогтися засвоєння учнями відомостей про багатство та різноманітність українських форм звертання, вимоги додержання стилю звертання, виражальні можливості звертань у мовленні.

          • розвивати логічне мислення учнів, уміння спостерігати за власним мовленням, свідомо аналізувати своє мовлення та мовлення співрозмовників відповідно до літературних норм.                                                                                                                                                                                                                                                                           

           • виховувати почуття любові, поваги до української мови та берегти і збагачувати надбання наших предків, бажання збагачувати свої знання про Т.Г.Шевченка.

Обладнання: презентація, портрет Т.Шевченка, виставка книг, вишитий рушник,.

Тип уроку: урок закріплення  знань.

Форма уроку: урок-мандрівка «Сторінками «Кобзаря».

ХІД УРОКУ

Примітка. Кожен вид завдання  супроводжується мультимедійною презентацією

І.Організаційний момент.

Емоційна готовність учнів до уроку.

     Вітаю вас, дорогі учні! Подивіться який гарний сьогодні день. Ласкаве сонечко простягає до вас промінці. Візьміть їх у свої долоні і подаруйте це тепло своєму сусідові по парті. Я  впевнена, що на уроці ви будете працювати завзято, а тепло ваших сердець допоможе нам

ІІ. Мотивація навчальної  діяльності.

Слово вчителя

Всі ми дуже любимо подорожувати. Відвідуючи  нові місця, ми набираємося нових вражень, емоцій від побаченого та отримуємо нові знання, нову інформацію, з якою потім ділимося із своїми друзями чи знайомими.  Отож, мандрувати – це дуже цікаво, і ще  хочу сказати, що мандрівки бувають різними: справжніми чи віртуальними, містами чи визначними місцями або, як ми сьогодні, сторінками великої книги Великого Кобзаря.

    Ми з вами жителі ХХІ століття. Швидкий плин часу змінює історію, вносить свої корективи. Але ми повинні пам’ятати, що в історії кожного народу, серед її великих творців, є люди, імена яких оповиті невмирущою славою і любов’ю.    Таким самородком в українців є Тарас Шевченко, чия безсмертна спадщина – одна з найбільших вершин людського духу.  

( учні записують дату, класна робота)

Повідомлення теми та мети уроку

     Сьогодні ми повторюватимемо  вивчене про звертання і вчитимемося правильно використовувати їх у своєму мовленні і мандруватимемо сторінками  безсмертного творіння Шевченка

 ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Інтелектуальна розминка

Звертання - це…

За будовою звертання бувають…

На письмі звертання виділяється…

Звертання виражається…

Яка синтаксична роль звертань ?

Робота над епіграфом уроку

Тарасові слова – то пісня серцю мила,

Вогненний клекіт, бунту буревій.

Живе у них могутня й вічна сила –

Синівська вірність матері своїй.

С.Травнева

- Як ви розумієте ці поетичні рядки?

- Чому авторка називає слова Шевченка вогненними та сильними?

Робота над епіграфом: зробити синтаксичний розбір і надписати частини мови.

ІV. Систематизація вивченого в процесі виконання завдань.

Зупинка І «Я на сторожі коло них поставлю слово!»

Вчитель: Слово для Т. Шевченка було засобом боротьби, воно, палке та полум’яне, наводило страх на ворогів: його  боялися царі, ненавиділи поміщики, а селяни вслухалися в кожен рядочок неперевершених творінь. Тож послухаймо і ми…

Завдання: слухаючи твори Т. Шевченка, випишіть із них звертання, вкажіть поширені чи ні.

• «Думи мої, думи…»

Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
Чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину? Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас,—
Де ж мені вас діти?
В Україну ідіть, діти!
В нашу Україну,
Попідтинню, сиротами,

А я — тут загину.
Там найдете щире серце
І слово ласкаве,
Там найдете щиру правду,
А ще, може, й славу...

Привітай же, моя ненько,
Моя Україно,
Моїх діток нерозумних,
Як свою дитину.

• Уривок із поеми «Катерина»

Катерино, серце моє!

Лишенько з тобою!

Де ти в світі подінешся

З малим сиротою?

Іди ж, шукай

У Москві свекрухи.

Не слухала моїх річей,

То її послухай.

Іди, доню, найди її,

Найди, привітайся,

Будь щаслива в чужих людях,

До нас не вертайся!

Не вертайся, дитя моє,

З далекого краю...

А хто ж мою головоньку

Без тебе сховає?

Хто заплаче надо мною,

Як рідна дитина?

Хто посадить на могилі

Червону калину?

Хто без тебе грішну душу

Поминати буде?

Доню моя, доню моя,

Дитя моє любе!

Іди од нас...»

Обізвався старий батько:

«Чого ждеш, небого?»

Заридала Катерина,

Та бух йому в ноги:

«Прости мені, мій батечку,

Що я наробила!

Прости мені, мій голубе,

Мій соколе милий!»

«Нехай тебе Бог прощає

Та добрії люде;

Молись Богу та йди собі —

Мені легше буде».

• Стор. 114

( Перевірка) Виписані звертання: Думи мої, думи мої, Квіти мої, діти!
діти! , моя ненько,  Моя Україно, Катерино, серце моє доню, дитя моє Доню моя, доню моя, Дитя моє любе! небого, мій батечку, мій голубе,

Зупинка ІІ «Світе тихий! Краю милий! Моя Україно!»

Вчитель:  Природа і світ були натхненниками для Тараса Григоровича у створенні поезій:  його уява змальовувала плакучі верби понад ставком, могутній Дніпро, річечку, що звивалася поміж крутих берегів, ясну зорю та місяченька і ще багато – багато чого, що так хвилювало. Можливо, саме в таку пору  смутку і з’явився його безсмертний «Садок вишневий..» та «Реве та стогне Дніпр широкий», «Тече вода з-під явора» та інші твори.

Завдання: відредагувати речення, поставивши розділові знаки

• Місяченьку ()  Наш голубоньку() Ходи до нас вечеряти!
•  І ти () моя єдиная() встаєш із-за моря, з-за туману () слухняная, рожевая зоре()
• Україно() Україно() Серце моє() ненько()

Як згадаю твою долю, заплаче серденько.

•  Повій() вітре тихесенький() з-за синього моря та принеси в Україну козацькую волю!
•  Рости,  рости ()моя пташко () мій маковий цвіте() розвивайся, поки твоє серце не розбите..

(Перевірка).

Зупинка ІІІ «Ох, люди! Люди, небораки!

Учитель: Звичайно, людина займає провідне місце у творчості Кобзаря. Зі сторінок одноіменної книги до вас промовляють безталанні дівчата та нещасливі закохані, сумуючі матері, грізні гайдамаки, сміливі та мужні козаки.

Завдання: словниковий диктант. Записати слова у формі Кл. в.   

 Важливо пам’ятати про форми звертань у кличному відмінку. Подані слова поставте у кличному відмінку та запишіть. З одним звертанням складіть речення: Ів – щоб звертання стояло на початку речення, ІІ – в середині речення, вказавши вид звертання, ІІІ – в кінці речення і охарактеризуйте звертання.

Тарас Шевченко, козак, кобзар, тополенька, Великий Кобзар, Україна, друг єдиний,  преславний Бог, гетьман Хмельницький, сватая воля,  престольний Київ.

Зупинка ІV. «От де, люде, наша слава,

                         Слава України!»

 Учитель: Про Шевченка сказано вже чимало. Він  для України – не просто поет, він геніальний мислитель, якого доля обдарувала багатьма талантами. Це «апостол правди»,  який і зараз закликає нас на боротьбу за рідну мову, за краще життя, за правду. Він – наша святиня і наша совість, щирість наших помислів і чесність наших думок. Він – наше минуле, наше сьогодні і наше завтра

Вправа – трансформування

                      Перебудувати наступні речення. Щоб у них з’явились звертання.

• Українська мова розвивається і процвітає. (Українська мово, розвивайся і процвітай).

• Іменем Тараса земля моя святиться. (Тарасе! Іменем твоїм земля моя святиться).

• Оленка вчить напам’ять вірш Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати». (Оленко, ти вчиш напам’ять вірш Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати»?).

• Сини мої вивчають життєвий шлях Тараса Шевченка. (Сини мої, вивчайте життєвий шлях Тараса Шевченка).

Зупинка 5.Вдома. «Настільна книга кожної родини»

 Учитель: Свою Україну любіть,
Любіть її. Во время люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.

Недарма Тарас Григорович звертався до своїх нащадків. Можливо, передчував якою важкою буде доля його рідної землі, хотів застерегти, вберегти від необдуманих кроків та рішень, мріяв, щоб рай був на землі, яку так любив. Нам є чого повчитися у Шевченка. І хоч наша сьогоднішня зустріч із ним добігає кінця та  ми зустрінемося з його творчістю наступного року.

Отож, домашнє завдання:   вправа

Закріплення вивченого та підсумок уроку.

«Так чи ні»

• Звертання – це частина мови? (Ні)
• Звертання може бути словосполученням? (Так)
• Звертання є членом речення? (Ні)
• У реченнях із звертанням може вживатися знак оклику? (Так)
• Звертання може знаходитися у будь – якій частині речення? (Так)
• Звертання може виражатися займенниками Ти  і Ви? (Ні)
• Звертаннями можуть виступати дієслова наказового способу? (Ні)

 На всіх континентах звучить його слово. Ніколи не зміліє повноводна ріка шани і любові до поета, як ніколи не загине і прометеїв вогонь «Кобзаря», який підхоплюють нові покоління. Віщим словом генія живемо, вчимося бути вільним народом, любити свою рідну землю, виконувати його заповіти.

Свою Україну любіть, любіть її во время люте,

в останню тяжкую минуту

за неї Господа моліть.

• «Думи мої, думи…»

Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
Чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?

Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас,—
Де ж мені вас діти?
В Україну ідіть, діти!
В нашу Україну,
Попідтинню, сиротами

А я — тут загину.
Там найдете щире серце
І слово ласкаве,
Там найдете щиру правду,
А ще, може, й славу...

Привітай же, моя ненько,
Моя Україно,
Моїх діток нерозумних,
Як свою дитину

Уривок із поеми «Катерина»

Катерино, серце моє!

Лишенько з тобою!

Де ти в світі подінешся

З малим сиротою?

Іди ж, шукай

У Москві свекрухи.

Не слухала моїх річей,

То її послухай.

Іди, доню, найди її,

Найди, привітайся,

Будь щаслива в чужих людях,

До нас не вертайся!

Не вертайся, дитя моє,

З далекого краю...

А хто ж мою головоньку

Без тебе сховає?

Хто заплаче надо мною,

Як рідна дитина?

Хто посадить на могилі

Червону калину?

Хто без тебе грішну душу

Поминати буде?

Доню моя, доню моя,

Дитя моє любе!

Іди од нас...»

Обізвався старий батько:

«Чого ждеш, небого?»

Заридала Катерина,

Та бух йому в ноги:

«Прости мені, мій батечку,

Що я наробила!

Прости мені, мій голубе,

Мій соколе милий!»

«Нехай тебе Бог прощає

Та добрії люде;

Молись Богу та йди собі —

Мені легше буде».

Тарасові слова – то пісня серцю мила,

Вогненний клекіт, бунту буревій.

Живе у них могутня й вічна сила –

Синівська вірність матері своїй.

• Місяченьку ()  Наш голубоньку() Ходи до нас вечеряти!
•  І ти () моя єдиная() встаєш із-за моря, з-за туману () слухняная, рожевая зоре()
• Україно() Україно() Серце моє() ненько()

Як згадаю твою долю, заплаче серденько.

•  Повій() вітре тихесенький() з-за синього моря та принеси в Україну козацькую волю!
•  Рости,  рости ()моя пташко () мій маковий цвіте() розвивайся, поки твоє серце не розбите..

                      Перебудувати наступні речення. Щоб у них з’явились звертання.

• Українська мова розвивається і процвітає.

• Іменем Тараса земля моя святиться.

• Оленка вчить напам’ять вірш Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати».

• Сини мої вивчають життєвий шлях Тараса Шевченка.