Урок на тему "Гетьманщина в часи Івана Мазепи"

Тема уроку: Гетьманщина в часи Івана Мазепи

Мета уроку:

• Навчальна: сформувати знання про Івана Мазепу, як державного діяча; ознайомити учнів із змістом Коломацьких статей, розкрити головні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики Івана Мазепи.
• Розвиваюча: розвивати вміння самостійно набувати знання, порівнювати типові історичні явища;  аналізувати, співставляти, конкретизувати історичні факти та події.
• Виховна: виховувати любов до історії, Батьківщини, повагу до історичного минулого українського народу.

Обладнання: підручник, атлас, роздатковий матеріал, презентація, ТЗН.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Експрес опитування

Згрупувати гетьманів Правобережної та Лівобережної України.

( І. Брюховецький,   Д. Многогрішний, П. Дорошенко,     І. Виговський,             

П.Тетеря,      І.Самойлович,  Ю. Хмельницький ).

Виконати вправу « Розрізаний текст».

Встановити відповідність між гетьманами і угодами, що підписані ними

( розташувати у хронологічній послідовності).

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Сьогодні ми продовжимо  дослідження історії українських земель останньої чверті  ХVІІ ст. із перегляду відеофільму.( відео)

 Розглядаючи тему «Гетьманщина в часи Івана Мазепи», ми спробуємо дати оцінку І. Мазепі як історичній постаті, його діяльності по створенню української держави.

    На уроці піде мова про людину, життя якої овіяне легендами, людину, що більше як три століття багатьох цікавить і захоплює, людину, що стала героєм творів провідних письменників світу: Джорджа Гордона  Байрона, Віктора  Гюго, О. Пушкіна, Джона Говарда. Мова піде про найвідомішого гетьмана Івана Мазепу, особу досить складну й суперечливу, адже йому довелося випити гірку чашу поразок і невдач, щоб Україна стала вільною та незалежною. Він прожив 70 років на Україні і в неславі покинув земне життя на чужині. Адже поховали його у Варниці, далі вивезли труну до Молдови у м. Галац (нині Румунія) – і там перепоховали в головній церкві монастиря святого Юрія.

    Хто він Іван Мазепа? Яка роль його в історії українського народу?

Яким  насправді був гетьман Іван Мазепа? Чому його називали Іудою, зрадником, національним героєм,  політичним авантюристом,  улюбленцем долі?  Чому  300 років історики ведуть дискусії  щодо його ролі в історії? Чому й досі російська церква піддає анафемі його ім’я?  Зрадник Іван Мазепа чи національний герой?  Саме на ці питання ми зможемо відповісти  детально ознайомившись із правлінням гетьмана Мазепи.

Проблемне питання –

Іван Мазепа зрадник чи мудрий керманич?

   Сьогодні у вас буде можливість відчути себе справжніми істориками-науковцями. Протягом уроку ви досліджуватимете, займатиметеся пошуком, аналізуватимете для того, щоб спростувати або довести це твердження. Від того наскільки старанно ви будете працювати на уроці і буде залежати ваш результат.

Визначення завдання уроку.

Під час уроку ми з вами:

• Познайомимось з цікавими фактами із життя Івана Мазепи;
• Проаналізуємо головні положення Коломацьких статей;
• З'ясуємо якими були заходи внутрішньої та зовнішньої політики гетьмана Івана Мазепи.

ІV . Вивчення нового матеріал

1. І. Мазепа – людина і політик.
2.   Коломацькі статті 1687 р.
3.   Внутрішня та зовнішня політика гетьмана
4. Полтавська битва 1709 р. Крах планів Івана Мазепи. Прутський похід Петра І. ( Історична цікавинка про рідний край).
5.   І. Мазепа та його роль і значення в українському національно-визвольному русі.

Постать Івана Мазепи одна з найзагадковіших в українській історії. Гетьмана любили і ненавиділи, поважали і побоювались, цінували і остерігались, прославляли і оббріхували як в часи його гетьманування, так і пізніше, у наступні десятиліття та століття. То хто ж він, Мазепа?

1. Біографічна довідка про І Мазепу. відео та повідомлення учня.

Мазепа Іван Степанович – гетьман України (1687-1709 рр.), видатний державно-політичний і культурний діяч кінця XVII – початку XVIII ст.

Народився 20 березня 1639 р. у с. Мазепинці (нині Білоцерківський район Київської області). Належав до родини відомої правобережної української шляхти. Початкову освіту отримав у школі Київського братства, згодом закінчив Києво-Могилянський колегіум та Єзуїтську колегію у Варшаві. Протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції та Голландії, де здобув блискучу європейську освіту, досвід європейського політичного та культурного життя.

І.Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 день). У 1708 році Мазепа таємно перейшов на бік противника Російської держави в Північній війні — шведського короля Карла XII. За зраду присязі був відданий громадянській страті з позбавленням титулів і нагород, які він отримав від царя. У 1709 році Петро I наказав виготовити в єдиному екземплярі Орден Іуди, яким припускали нагородити  Мазепу за зраду російського царя. Російська православна церква піддала Івана Мазепу анафемі.

Суперечливими є не лише оцінки діяльності гетьмана, а й сама постать Мазепи була і досі залишається найбільш загадковою та  неоднозначною. Політичну діяльність гетьмана кожен трактує по своєму. Та залишмо ці суперечки для істориків та науковців, а звернемо увагу на якості Івана Мазепи, які не викликають суперечок.

Відео

У боротьбі за владу й утвердження свого гетьманства він часто діяв за принципом Макіавеллі: «Таємниця — душа будь-якої справи». Тому Мазепа виношував свої плани таємно від усіх. І мало хто з його оточення знав чого прагне насправді гетьман. Він остерігався зради, підступності заздрісної старшини, а тому хитрував, «...умів змінювати шкуру лисиці на шкуру лева, що примушує тремтіти вовків».

Один з найбагатших землевласників Європи, володіючи незліченими багатствами (мав в Україні близько 100 тис. селян і в Росії – 20 000 кріпаків отриманих від царя у дарунок), Мазепа не шкодував грошей на будівництво, реставрацію і прикрасу церков і монастирів, допомогу митцям. Та, при цьому, щедро жертвуючи на церкву – Мазепа був підданий церковній анафемі, обдаровуючи художників – так і не отримав жодного свого достовірного портрета – кожен бачив його по іншому.

Мазепа – державний діяч і політик, дипломат, полководець і поет, у творчості якого найсильнішими були патріотичні мотиви, уболівання за долю України.

       «Всі покою щиро прагнуть,

       Та не в єдин гуж всі тягнуть.

       Той направо, той наліво,

       А все браття — тото диво!»

Різноманітна природна обдарованість поєднувалася в ньому з високою освіченістю: навчався в Києво-Могилянській академії і в Падуанському університеті, володів вісьмома мовами, а тому міг порозумітися з багатьма співрозмовниками.

Естет, він цінував і розумів високе мистецтво, схилявся перед красою жінок. Навіть у старшому віці міг закохатися пристрасно, сильно й глибоко, наче юнак (історія розповідає про 60 річного гетьмана палко і взаємно був закоханого у 16 річну Мотрю Кочубеївну).

Гетьман був незрівнянним красномовцем. Згідно з твердженнями сучасника Мазепи літописця Самійла Величка, майбутній гетьман  закінчував клас риторики. А вірний соратник гетьмана Пилип Орлик писав: «...Мазепа вельми гарно провадив розмову й любо було його слухати, все одно з ким і про що не говорив.

 Цікаві факти про Мазепу ( відповідь учня )Гетьман Іван Мазепа – найвідоміший в Європі та Америці гетьман України. Йому присвячено 186 гравюр, 42 картини, 22 музичні твори, 17 літературних творів, 6 скульптур.

Так говорили про Мазепі його співвітчизники та товариші. Яким же Мазепу бачив французький дипломат Жан Балюз дізнаємось опрацювавши документ.

Документ

Із листа французького дипломата Жана Балюза

Перед вами лист, який зберігається у рукописному відділі Паризької національної бібліотеки і адресований родичу Ж. Балюза. Точна дата листа невідома, але встановлено, що писано його наприкінці 1704 року.

Прочитайте його і на підставі джерела інформації схарактеризуйте, яким був Мазепа? 

«...З Московщини я поїхав на Україну, країну козаків, де був кілька день гостем володаря Мазепи, що держить найвищу владу в цій країні …

Загалом він любить вельми оздоблювати свою розмову латинськими цитатами й перфектним і досконалим знанням цієї мови може суперничати з найкращими нашими отцями єзуїтами.

Мова його взагалі добірна й чепурна, правда, як розмовляє, бо більше любить мовчати та слухати інших. При його дворі два лікарі німці, з якими Мазепа розмовляв їх мовою, а з італійськими майстрами, яких є кілька в гетьманській резиденції, говорив італійською мовою. Я розмовляв із господарем України польською та латиною, бо він запевняв мене, що недостатньо володіє французькою, хоча замолоду відвідав Париж і Південну Францію, був на прийомі в Луврі. Не знаю тільки, чи в цьому твердженні нема якоїсь особливої причини, бо сам бачив у нього газети французькі й голландські.

Володар Мазепа вже поважного віку. Вигляд у нього суворий, очі блискучі, руки тонкі й білі, як у жінки, хоч тіло його міцніше, ніж тіло німецького рейтара, й їздець із нього знаменитий.

Він дуже поважаний у козацькій країні, де народ, загалом свободолюбний і гордий, мало любить тих, що ним володіють. Привернув Мазепа козаків до себе твердою владою, великою воєнною відвагою й розкішними приняттями в своїй резиденції для козацької старшини.

Розмова з цим володарем дуже приємна, він має великий досвід у політиці й, у протилежність до московитів, слідкує й знає, що діється в чужоземних країнах. Він показував мені свою збірку зброї, одну з найкращих, що я бачив в життю, а також добірну бібліотеку, де на кожному кроці видко латинські книжки.

Кілька разів і дуже обережно навертав розмову на сучасну політичну  ситуацію, але мушу признатися, що нічого певного не міг витягнути від цього володаря. Він належить до тих людей, що воліють або зовсім мовчати, або говорити й не сказати. Все ж гадаю, що ледви чи любить московського царя, бо ані слова не сказав, коли я йому скаржився на московське життя. Про шведського короля говорив із пошаною, але вважає його за занадто молодого. Що особливо було мені приємне – це почуття пошани, яку володар Мазепа виявляв до особи його Величности (Людовика XIV), про якого багато розпитував мене й якому прохав засвідчити свою пошану й відданість.» Іван Мазепа: Освідчений, розумний, стриманий, багатий і щедрий, розумівся на політиці, мав хист дипломата, мав твердий характер, був вольовою людиною – беззаперечно Мазепа був наділений якостями гідними гетьмана. Не дарма ж народ,  оцінюючи діяльність Мазепи, визнав, що «... від Богдана до Івана не було у нас гетьмана».

2. Внутрішня політика гетьмана І.Мазепи.

Своє правління новий гетьман розпочав як політик промосковської орієнтації. Про це свідчать підписані ним Коломацькі статті, які являли собою угоду з 22 пунктів, що укладалася між Росією та Українською козацькою державою.

Робота з підручником (С. 205- 206, § 30, п. 1)

Опрацювавши матеріал підручника, познайомимось із договірними статтями гетьмана Мазепи.

Із тверджень, які перед вами виберіть ті, які були включені до Коломацьких статей і відрізняли їх від попередніх договорів. Ці статті були укладені на основі Глухівських статей ______

• Гетьман не мав права без царського указу позбавляти старшину керівних посад, а старшина — скидати гетьмана.
• Козацька старшина зобов'язувалась наглядати і доносити на гетьмана царському уряду.
• Заборонялось говорити, що Малоросійський край є Гетьманський, а лише говорити, що він є складовою єдиної держави московського царя.
• Змушували укладати українсько-московські шлюби.
• Обмежувались права гетьмана розпоряджатися військовими землями.
• 30 тисячне реєсторове козацтво
• Заборона зовнішньо політичних стосунків гетьмана з іншими державами
• Компанійські полки

Про що свідчать ці нововведення?

Коломацькі статті дійсно суперечили автономії українських земель і визначали в значній мірі внутрішню і зовнішню політику гетьмана.

Проводячи свою внутрішню політику Мазепа:

• Орієнтувався на інтереси козацької старшини. Ставши гетьманом, Іван Мазепа рішуче підтримував велике старшинське і монастирське землеволодіння. Відбувався перерозподіл землі, більшість якої опинилася в руках старшини. За кілька років свого гетьманування він роздав старшині понад тисячу дарчих на землі та залежних селян.
• Увів нову категорію козацької старшини — "бунчукові товариші”, "значкові" та "значні військові товариші",  що перебували безпосередньо при гетьманові для виконання різних доручень та безпосередньо від нього залежали. За ними закріплювалися значні привілеї.
• Запровадив  дводенну панщину для селян.  Значна кількість селян з різних причин втрачала свою землю. Указом 1701 року вперше з часів визвольної війни селяни повинні були відпрацьовувати  панщину, платити податки і утримувати численне царське військо. Будь які протести селян жорстко придушувалися.
• Намагався поставити  під свій контроль Запорозьку Січ. Мазепа мав напружені стосунки із Запорізькою Січчю. Перешкоджав її зовнішньополітичним зв'язкам, брав участь у будівництві фортець, що загрожували Січі. Серед запорожців зароджувалися антигетьманські настрої, Підтримував тісні стосунки з Московією.
• Велику увагу приділяв культурно – освітній діяльності: будівництво церков та храмів, великі пожертви на навчальні заклади, парафіяльні школи, колегіуми. Іван Степанович Мазепа – був великим меценатом та культурним діячем, адже сам написав багато віршів.

Старшина   звинувачувала Мазепу у тому, що він шукав прихильності у царя. Для такої думки були усі підстави. Коли у 1689 р. на російський трон ступає новий цар — Петро І, Мазепа,  домігшись аудієнції царя, підніс йому щедрі дари (тільки шабля, подарована Петру І, коштувала 2 тис. крб.), а демонстрацією покори (стояв навколішки перед царем, доки його силою не підвели) гетьман завоював прихильність і довіру російського царя.

Заздрісні московські бояри говорили, що Петро І міг  засумніватися  у правдивості Ангелів Небесних, а ніж у правдивих словах Мазепи. Петро І у розмові з І. Мазепою не раз казав: «Коли б у мене всі слуги були схожі на тебе, я був би найщасливішою людиною на землі!». Свідченням особливої прихильності російського царя до Мазепи було нагородження його найвищою відзнакою у Московській державі – орденом Андрія Первозванного.

В цей період будувалася нова столиця Російської держави – Санкт-Петербург. Кліматичні умови у тій місцевості були дуже не сприятливі для людського організму: холод,  голод,  тяжка  виснажлива  робота – все це спричиняло загибель будівельників. І саме сюди, за наказом Петра І, Мазепа відправляв українських козаків. Не випадково говорили, що Санкт-Петербург стоїть на кістках українських козаків.

Така лояльна політика Івана Мазепи щодо Москви була дуже непопулярна серед українців. У широких колах суспільства зростало невдоволення «промосковською» політикою гетьмана, звучали слова докору й осуду.

Люди називали гетьмана «вітчимом» України, говорили, що душа його в Москві, а в Україні лише його тіло.

За що називали Мазепу вітчимом України?

Але у  політиці гетьмана були і позитивні моменти.

• Врегулював систему грошової та натуральної ренти, відробітку панщини.
• Рішуче виступав проти переходу козаків у селянський стан.
• Сприяв стабілізації економіки Гетьманщини. У 1701 р. Петро І заборонив вивозити за кордон (крім Росії) селітру, сало, поташ, віск, шкіру. Дозволялось продавати товари за кордон тільки через російські порти. Та попри це економічний стан України покращується. Створюються нові промисли. У маєтках, які належали монастирям, виробляли високоякісний папір. Все більшого значення набувають різні ремесла, перш за все теслярські ковальські, кушнірські, кравецькі, пекарські, слюсарські, шевські, бондарські.

Важливою галуззю господарства України було тютюнове. У 1724 р. з України вивезено 37 884 пуди тютюну.

Таким чином, попри жорсткі обмеження царським урядом автономних прав Гетьманщини, завдяки своїм політичним здібностям, вмінню пристосовуватись і хитрувати, внутрішня політика гетьмана Мазепи сприяла зміцненню Гетьманщини, її економічному зростанню.

3.Зовнішня політика.

Характеризуючи політичний курс гетьмана І. Мазепи не можна обійти увагою його зовнішню політику.

Відео

Незважаючи на заборону підтримувати дипломатичні зв'язки, Мазепа часто приймав у своїй резиденції іноземних послів.

Вдалось гетьману відновити торговельні зв'язки Гетьманщини з іншими країнами (Річчю Посполитою, Пруссією, Швецією) перервані під час Руїни. Зараз ці країни входять до складу ЄС?. Давайте пригадайте свої знання з географії та назвіть країни з ЄС. ВСІ ЦІ КРАЇНИ ВХОДЯТЬ ДО Євросоузу?)

У 1705 році він установив таємні зв'язки з польським королем Станіславом Лещинським, а згодом і з шведським королем Карлом ХІІ. У 1708 році Мазепа укладає україно-шведську антиросійську угоду про воєнний союз, а в 1709 р. новий україно-шведський договір про створення незалежної Української держави у союзі зі Швецією.

 Перегляд відео про Північну війну

Чи різниться зовнішньополітичний курс гетьмана Мазепи початку гетьманування від того, який проводився у другій половині гетьманування? Які заходи свідчать про це?

Результати роботи груп учні записують у таблицю:

Прутський похід Петра І

Пру́тський похі́д 1711 року — військовий похід московського війська на чолі з Петром І на Південь України та у Молдову під час Російсько-турецької війни 1710—1713 (продовження Північної війни в Україні).

Похід завершився невдачею для московського війська, у наслідку чого Московське царство підписало невигідний для себе Прутський мирний договір.

Вирішальна битва

8—9 липня біля села Стенілешть відбулась вирішальна битва, внаслідок якої московська армія була повністю оточена в урочищі Нові Станілешти. Османи переправилися через Прут біля Фальчи і 8 липня атакували московські війська південніше Станілешт, але були відбиті. Московські війська відійшли в укріплений табір біля Нової Станілешти, який 9 липня був оточений супротивником. Становище оточених московських військ було критичним і їх капітуляція стала неминучою, особливо після останньої атаки на московський табір, під час якої Петра І було взято до полону, але одразу ж викуплено (імовірно грошима Івана Мазепи, які були захоплені в Галаці). 

Прізвища хлівищанців , які ймовірно є нащадками козаків .Ось родини тих, хто  являються нащадками мужніх славних козаків.

V. Закріплення вивченого під час уроку.

Закріплення вивченого під час уроку, ми проведемо у формі гри «Так чи ні».

1. І. С. Мазепа походив із українського козацького роду. Ні
2. Своє гетьманування І. Мазепа розпочав у 1689 р. після усунення Д. Многогрішного. Ні
3. Гетьманську булаву Мазепа тримав продовж 22 років. Так
4. Договірні статті укладені Мазепою – Конотопські. Ні
5. Гетьмана характеризують як надзвичайно освічену людину. Так
6. У своїй внутрішній політиці гетьман орієнтувався на рядове козацтво. Ні
7. За Мазепи вперше з часів Визвольної війни було відновлено панщину? Так 
8. Мав тісні стосунки із Запорозькою Січчю, дозволяючи запорожцям проводити самостійну політику. Ні 
9. Проводив активну культурно-просвітницьку діяльність. Так

Метод « Асоціативний кущ».

         Український                                   православний  старанний

                    Шляхтич                                                          спудей

          державний діяч                                                        Придворний короля

            політик                                   Іван Мазепа                      артилерист

     меценат                                                                                інтелектуал

                            поет       гетьман                                     поліглот

                  патріот               службовець гетьманського уряду

 Вирішення проблемного завдання «Іван Мазепа зрадник чи мудрий керманич»?

Гетьман Іван Мазепа – найвідоміший в Європі та Америці гетьман України. Йому присвячено 186 гравюр, 42 картини, 22 музичні твори, 17 літературних творів, 6 скульптур.

VІ. Підсумки уроку.

Пройшли століття, а ми згадуємо, дискутуємо, аналізуємо, пишемо про Мазепу: хто з позитивного, хто з нейтрального, а хто і з негативного боку, – та все ж пишемо. А це означає, що Мазепа є по справжньому великою та легендарною людиною у нашій історії.

Підводячи підсумок сьогоднішньому року, хочеться згадати слова Феофана Прокопович: "Історик повинен уміти робити дві речі: говорити правду й не говорити неправди."  Ми не повинні ідеалізувати Мазепу. Немає ніякої потреби з патріотичних міркувань перекручувати факти і перетворювати його на янгола чи святого, – достатньо віддати йому належне як великому синові України, патріотові й захисникові інтересів української нації.

З подальшою політичною діяльністю Мазепи ми познайомимось  на наступному уроці.

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати § 30, п.1, 3 , підготувати повідомлення про Семена Палія.

VІІІ.  Оцінювання учнів за урок.