Урок на тему: ''Небезпечні речовини побутової хімії ''

Закарпатська область

Тячівський професійний ліцей

Викладач біології та хімії

Мацола Мирослава Іванівна

Конспект уроку з хімії

Тема уроку. Небезпечні речовини побутової хімії

Мета уроку:

• формувати поняття про небезпечні речовини побутової хімії, дати знання про основні види небезпечних хімічних речовин та їх вплив на організм людини;
• розвивати асоціативне та логічне мислення, формувати практико-орієнтовану пізнавальну діяльність, розвивати навички самостійної роботи учнів, розвивати вміння концентрувати увагу;
• виховувати культуру користування побутовою хімією, а також загальну культуру учнів, ввічливість під час спілкування, формувати інтерес до екологічного маркування.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: упаковки від  мийних засобів, порошків, кремів; підручники, зошити, ілюстративний матеріал за темою, аудіовізуальні технічні засоби навчання (мультимедійне обладнання).

Хід уроку

I. Організаційний момент

1. Привітання

2. Перевірка готовності до уроку

II. Актуалізація чуттєвого досвіду, опорних знань учнів і мотивація навчальної діяльності

Запитання до учнів: як ви розумієте вислів відомого вченого М. В. Ломоносова: «Широко простягає хімія руки свої в справи людські»?

 Відомий алхімік Парацельс сказав: «Немає токсичних речовин, є токсичні дози». (Учні висловлюють власні думки відносно висловів).

III. Повідомлення теми й мети уроку

— Сьогодні на уроці ми сформуємо поняття про шкідливі речовини, що входять до складу побутової хімії, вивчимо, як вони впливають на наш організм та чим відрізняється побутова хімія з екологічним маркуванням.

Мал.1

• Вправа «Мікрофон»

«Якими засобами побутової хімії користується моя сім’я.»

 «Яка побутова хімія не шкідлива для здоров’я та навколишнього середовища»

IV. Вивчення нового матеріалу

— Ми недарма згадали висловлювання відомих учених про хімію, адже саме хімічні процеси і реакції були відомі людям ще з давніх часів і лежали в основі виплавляння металу, пивоваріння, фарбування тканин. Про мийні засоби, зокрема мило, було відомо людині ще до нової ери літочислення. Найдавнішу письмову згадку про мило у європейських країнах знайшли в римського письменника й ученого Плінія Старшого (23-79 рр. н. е.).

     На початку нашої ери люди використовували в побуті близько 100 хімічних речовин як органічного походження (бджолиний віск, крохмаль, жири, оливкову та кокосову олію, оцтову кислоту тощо) так і неорганічного (пемза, кухарська сіль тощо). Крохмаль застосовувався для склеювання папірусу, яєчний білок — для склеювання виробів, бджолиний віск — для виготовлення фарб, покриття табличок для письма, виготовлення засобів догляду за меблями. Пурпур, індиго, хну використовували для фарбування волосся, а також бавовни, шовку, льону, вовни.

У побуті знайшли застосування гіпс, лаки для розпису на стінах. До речі, яскраві зображення на стінах печер та прадавніх будівель збереглися й до наших часів. Багато секретів натуральних барвників загубилося в часі, але деякі збереглися і використовуються у наш час при виготовленні килимів та рушників народними майстрами.

       У наш час багато вчених, інженерів, хіміків постійно поповнюють асортимент хімічних засобів, намагаючись винайти такі, які б не були шкідливими для здоров’я людини, екологічно чистими та не потребували для свого виробництва великих енергетичних витрат.

Товари побутової хімії стають усе більш популярними, розширюються області їх застосування, росте річний обсяг виробництва. Звичайно, кожна, знов створена синтетична речовина, перш ніж потрапити до споживача, проходить експертизу на подразнюючу та алергічну дії. І все ж, велика кількість цих речовин є джерелами вивільнення у повітря продуктів, що здатні викликати алергію, стомленість, знизити імунітет.

    За статистикою ВООЗ, кількість нещасних випадків при поводженні людини з отруйними речовинами постійно росте, а особливо за останні 30 років. Їх причини різні, і не останнє місце посідають  випадки отруєння препаратами побутової хімії.

• Якими ж хімічними речовинами ми користуємось з вами у побуті?

Учні беруть принесені упаковки від мийних засобів і читають їх склад.

— Напевно, те, що ви прочитали, не стало для вас відкриттям. Спробуймо розібратися, які складові засобів побутової хімії найбільш шкідливі для нас.

     Хлор є причиною захворювань серцево-судинної системи, сприяє виникненню атеросклерозу, анемії, гіпертонії, алергічних реакцій. Він руйнує білки, негативно впливає на волосся, шкіру, підвищує ризик захворювання на рак.

    Аніонні ПАР — це найбільш агресивні з поверхнево-активних речовин. Вони послаблюють імунітет, викликають алергію, можуть уражати мозок, печінку, легені. Найгірше те, що ПАРи здатні накопичуватися в органах, і сприяють цьому фосфати, які посилюють проникнення ПАР через шкіру. Навіть десять полоскань у гарячій воді повністю не позбавляють від хімікатів. Найсильніше ПАРи утримують вовняні, напіввовняні і бавовняні (дитячі!) тканини.

    Фосфати також завдають шкоди організму людини. Проникаючи через шкіру і слизові оболонки, ПАРи призводять до посиленого знежирення шкіри і навіть до порушення властивостей крові, розвитку ракових клітин . Після прання з брудною водою триполіфосфат безпосередньо потрапляє в ґрунт, а звідти — у річки та озера, накопичується, а потім починає діяти як добриво. Тобто відбувається підсилене підживлення водної системи річок і озер шкідливими викидами із міст, відходами виробництв. Таке «підгодовування» води спочатку викликає бурхливе цвітіння, а потім — неминуче старіння водойми. У місцях скупчення небезпечної речовини на поверхні води спостерігають «урожай» синьо-зелених водоростей, які дуже швидко розмножуються: 1 г триполіфосфату натрію стимулює утворення 5-10 кг водоростей, що за розкладання отруюють воду й рибу.

    Приблизно в 50 розвинених країнах світу ще наприкінці  ХХ ст. було введено законодавчі обмеження або повністю заборонено на використання фосфатних пральних порошків. Нині в Німеччині, Італії, Австрії, Норвегії, Швейцарії та Нідерландах перуть тільки порошками без фосфатів. Україна ж за кількістю алергічних захворювань входить до складу десятки країн-«лідерів», бо кожна десята дитина в нас схильна до алергічних реакцій. Але й у нашій державі з’явилась приємна перспектива: 9 жовтня 2013 року Кабінет міністрів України схвалив проект закону про поступове виведення з ринку України мийних засобів на основі фосфатів (слайд 11). Згідно з повідомленням, розроблений законопроект передбачає введення обмежень на вміст фосфатів у синтетичних мийніих засобах і товарах побутової хімії.                  Один із найнебезпечніших видів побутової хімії — засоби для миття посуду. Вони не особливо токсичні, але постійно, по декілька разів на день потрапляють у їжу з «чистих» тарілок .

   Уже давно доведено, що їх складно видалити, навіть якщо по кілька разів омивати посуд проточною водою. Коли наступного разу їсти з нього, хімія з посуду потрапляє в організм. Усі ми добре пам’ятаємо рекламу про «Фейрі». Англійці винайшли «Фейрі» для миття танкерів, під час плавання яких нафта, коливаючись, забиває отвори, через які потрібно буде знову наливати цю продукцію. Люди, котрі там працюють із цією речовиною, отримують доплату за роботу зі шкідливою для здоров’я хімією. А ті, хто виготовляє цей мийний засіб, у сорок років ідуть на пенсію. Це дуже отруйна речовина. Отруту, яка міститься у «Фейрі», можна змити тільки за 98 разів! Дніпропетровські хіміки встановили, що за рік, користуючися різними засобами для миття посуду, людина споживає близько 250 мл шкідливих для здоров’я речовин.

     Пошук альтернативи звичайним засобам для миття посуду, які щодня забруднюють і отруюють літри води – одна з головних задач для нас з вами. Перед вами ще стоїть вибір, який засіб придбати цього разу: звичайний чи можливо спробувати екологічний? Засіб для миття посуду Фрекен Бок містить не тільки безпечні, але й ефективні компоненти, які з легкістю видаляють різнотипні забруднення й забезпечують чистоту посуду. Завдяки своїй формулі, що складається тільки з натуральних компонентів, він дбайливо ставиться не тільки до вашого посуду, але й до рук. (мал. 2)

Мал. 2

 Що ще не мають містити засоби побутової хімії?

     Гідрохлорид натрію, який спричиняє захворювання серцево-судинної системи, негативно впливає на шкіру і волосся, підвищує ризик захворювання на рак!

     Нафтові дистиляти.Входять до складу поліролів і негативно впливають на зір і нервову систему людини (слайд 14).

   Феноли та крезоли. Їдкі бактерицидні речовини, що можуть викликати діарею, втрату свідомості та порушення функцій печінки й нирок.

    Нітробензол. Міститься в поліролі для підлоги та меблів, викликає знебарвлення шкіри, задишку, блювання і навіть смерть (слайд 15).

    Формальдегід. Сильний канцероген, що спричиняє подразнення очей, горла, шкіри та органів дихання.

 Побутова хімія, призначена для освіжування повітря є малоефективною, оскільки не прибирає причину поганого запаху, а тільки на якийсь час приховує його, маскує, замінюючи неприємний запах на вкрай шкідливе повітря. Ми дихаємо «освіженим» отруйним повітрям .

Згубний вплив аерозолів добре відомий людям із захворюваннями алергічного характеру, а також дітям. Але навіть якщо ваш організм не подає сигналів про те, що ви дихаєте зараженим повітрям, це не означає, що йому не завдано шкоди. Просто про результат ви дізнаєтеся не відразу, а з часом, через головний біль, сухість у горлі, сухий кашель, також можливі почервоніння і різні алергічні реакції організму.

  Знищуючи небажаних комах у квартирі, люди використовують пестициди. Але проблема в тому, що після цього залишаються шкідливі речовини, від яких особливо страждають діти й домашні тварини.

 Якщо ви носите нещодавно оброблений у хімчистці одяг чи зберігаєте його у шафі, то ви інтенсивно контактуєте з тетрахлоретиленом, який спричиняє рак у тварин.

         Правила безпеки під час роботи з побутовою хімією.

    Фахівці радять уникати надмірного застосування побутової хімії.         Використовуйте менш шкідливі засоби, наприклад, із позначкою «для чутливої шкіри».

     Не змішуйте разом різні засоби для отримання кращого результату.

     Зберігати побутову хімію необхідно в щільно закритих посудинах у приміщеннях, де люди бувають нечасто.

    Найбільш сильні алергени — порошкові засоби й аерозолі. Тому віддавайте перевагу гелям, пастам або гранульованим засобам.

    Користуючись засобами побутової хімії, захищайте руки гумовими рукавичками і кремом, найкраще — силіконовим.

     Ретельно змивайте засоби, щоб на поверхні не залишались активні речовини, небезпечні в разі можливого контакту.

   Час від часу міняйте арсенал засобів побутової хімії вдома. Індивідуальна непереносимість може виникнути на будь-яку речовину. Фахівці рекомендують: перш ніж використовувати новий засіб, протестуйте його на собі, за умови, що у вас немає дерматологічних захворювань. Нанесіть трохи засобу на згин ліктя. Якщо через 30-40 хвилин не виникне почервоніння, значить, переносимість нормальна.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Робота в групах. Завдання

• Складіть правила зберігання того засобу, який лежить перед вами.
•  Представте свій проект.
• Вправа «Малі дії – значні наслідки»

 Вправа допоможе усвідомити вплив власної діяльності на природу та проаналізувати наслідки звичної поведінки. Для цього необхідно об’єднати учнів у чотири групи. На аркушах паперу кожній групі пропонуються звичні дії, які ми часто спостерігаємо:

 Група 1

1. Залишаємо сміття на березі річки ...

Група 2

 2. Користуємося безконтрольно мийними засобами ...

      Група 3

 1. Скидаємо усе підряд сміття в один сміттєвий бак…

 Група 4

 1.  Купуємо продукцію без екологічного маркування…

 Завдання полягає в тому, щоб навпроти кожної дії написати її глобальні наслідки для природи. Представники від груп відповідають і пояснюють, чому група написала саме такі наслідки.

VI. Підбиття підсумків уроку

Наприкінці заняття  наголошуємо на використанні малотоксичних та екологічних мийних засобів.

Рефлексія

• Чим сподобався урок?
• Які знання нам необхідні в повсякденному житті?
• Які висновки ви зробили для себе?

Повідомлення та обґрунтування оцінок

VII. Домашнє завдання

Підготувати повідомлення про мийні засоби. Знайти інформацію про те, чим можна замінити шкідливі засоби побутової хімії?

Література

1.  Величко Л.П. Хімія: Підручник для 11 класу загальноосвітних навчальних заклдів / Л.П. Величко. – К.; «Освіта», 2011, – 222 с.

2. Буринська Н.М., Величко Л.П. – Хімія, 11 кл: Підручник для загальноосв. Навч

3. Коломіна О. Ю. Миючі засоби. Мило та його хімічні властивості // Видавництво «Основа». Науково-методичний журнал. Хімія. — 2013. — № 8 (284), квітень. — С. 16.

5. Інтернет-ресурси. — Режими доступу:

• http://www.rdobd.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=142:-doc&catid=34:bibl&Itemid=57
• http://health.unian.net/ukr/detail/253307