Урок на тему: "Р. Л. Стівенсон. «Балада про вересовий трунок». Основний конфлікт. Утвердження духовної сили піктів, їх героїзму в захисті національних цінностей. Символіка твору"

Про матеріал

Урок спрямований на формування таких вмінь учнів: визначати композиційні моменти в баладі і встановлювати, як це сприяє увиразненню ідеї твору; характеризувати образи персонажів балади; виявляти засоби поетичної мови в баладі в тому числі фольклорного походження; висловлювати враження і власне ставлення до подій твору.

Перегляд файлу

Тема: Роберт Льюїс Стівенсон. «Балада про вересовий трунок». Основний конфлікт балади (батько і син – король, свобода – рабство). Утвердження духовної сили піктів, їх героїзму в захисті національних цінностей. Символіка твору

Мета: ознайомити учнів із фактами біографії Стівенсона, поглибити знання учнів про літературну баладу, акцентувати увагу на фольклорних традиціях у баладі; розвивати навички аналізу поетичного тексту, вміння виразного читання, зв'язне мовлення школярів, творчі здібності учнів, критичне мислення; виховувати повагу до людських чеснот, сприяти вихованню активної життєвої позиції.

Очікувані результати:визначає композиційні моменти в баладі і встановлює, як це сприяє увиразненню ідеї твору; характеризує образи персонажів балади; виявляє засоби поетичної мови в баладі в тому числі фольклорного походження; висловлює враження і власне ставлення до подій твору.

Оснащення: портрет Р.Л. Стівенсона, ілюстрації до твору, картки.

Тип уроку: урок здобуття нових знань і формування на цій основі вмінь і навичок.

Епіграф: Жива душа народна, жива, неподоланна.

О. Довженко

Перебіг уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Робота в групах за читацькою стратегією «Зіпсований телефон» (учні об’єднується в три групи, кожна з яких отримує індивідуальне завдання на картці. Учні групи по черзі працюють з карткою. Кожен учасник групи має право вписати лише одне пропущене слово. Останній учень в групі, який заповнював картку, презентує результат роботи групи.)

Завдання для першої групи.

Літературна балада – це жанр …..-…. поезії, ….-….. або ….. змісту, який виник у …. столітті. Виникнення літературних балад пов’язане з ….. …. творчістю. Їхні особливості: …. сюжет, елементи …., …. персонажі, багатий ….. світ героїв. Поети, що зробили неабиякий внесок у розвиток жанру балади: Ф. Війон, …., Р. Бернс, …., В. Жуковський, ….., Л. Боровиковський, Т. Шевченко.

Завдання для другої групи

В основі сюжету цієї балади - розповідь про … минуле. Автор зображує розкриття ….. ……, яку розповіла ….. ….. Провідна ідея балади – уславлення прагнення народу до ….., ……, протест проти ….. Автор використовує цілий ряд символічних образів, таких як …., ….., ….. та ін.. Ця балада має назву « ….. …..», а написав її …….

Завдання для третьої групи

У цій баладі розповідається про події доби …… В основу сюжету покладено випадок, який стався при дворі ….. ….. . У баладі докладно зображено ….. забави, де присутні …. і ….. Примха …. могла коштувати …. лицарю …... Цей твір примушує замислитись над ціною ….. кохання. Автор цієї балади …., а назва її «……».

2. Презентація виконаних учнями завдань.

ІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Сьогодні ми з вами вирушаємо до Англії XIX століття, а звідти завдяки уяві і творчому натхненню англійського письменника Р. Л. Стівенсона, - у сиву давнину англійської історії.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

Знайомство з деякими сторінками життя і творчості Р. Л. Стівенсона: уважно прослухати повідомлення учнів, заповнити візитівку.

Запитання візитівки (записані на дошці)

Роки життя:

Дата і місце народження:

Освіта:

Сфери діяльності:

Коло інтересів, захоплень:

Літературна діяльність:

Зв'язок поезії автора з фольклором Шотландії, Англії:

Коментар вчителя:

Стівенсон завжди цікавився фольклором, збирав легенди. Особливо його приваблював жанр балад. Письменник вивчав традиційну побудову шотландських балад, їхні стилістичні особливості. Своїм учителем Стівенсон вважав Р. Бернса. Хоча під час перебування у Франції письменник вивчав творчість Ф. Війона, навіть переклав кілька його балад англійською мовою.

Балади Р.Л. Стівенсона написані на основі старовинних легенд, оброблених у дусі часу письменника. Це давало авторові можливість проголосити ідеї, актуальні для його сучасників.

В основі «Балади про вересовий напій» лежить шотландська народна легенда про таємницю вересового напою. Автор поєднав її з історичними фактами: боротьбою шотландського народу за свою незалежність.

У баладі Р.Л. Стівенсона згадуються пікти. Це народ, який у перші століття жив на території Шотландії. Відомо, що вони чинили запеклий опір завойовникам. За легендами, пікти були маленькі на зріст, але дуже працьовиті та волелюбні.

3. Виразне читання твору

4. Словникова робота

Верес - вічнозелений кущик із дуже дрібним і численним листям і лілово-рожевими або червоними квітами. Медонос. Поширений у Європі (в тому числі й в Україні), Західній Азії, Північній Америці та Південно-Західній Африці.

Трунок - напій.

Броварі - пивовари.

Пучина, нурт, нурта - вир.

5. Прийом «Товсті й тонкі запитання»:

- Назвіть героїв балади. (Двоє піктів, старий батько і син, «хлопець отрочих літ», шотландський король.)

- Кого з героїв слід вважати головними? (Батька й сина.)
- Схарактеризуйте образи-персонажів, посилаючись на текст. (Король - «можновладець похмурий», «він гнав їх, неначе ланей», «мчав по тілах спогорда, сіяв і смерть, і жах». Тобто він жорстокий, гордовитий, загарбник. Батько і син - маленькі, але сміливі, мужні, незламні.)
- Поміркуйте, чому автор не називає імен героїв. (Так автор досягає типовості персонажів. Батько й син стають уособленням цілого народу.)
- Який прийом використовує автор у зображенні героїв?
Наведіть приклади. (Антитеза: володар шотландський – його васали, бідні пікти; король сидить - бранці стоять; старий батько - малий син; життя - смерть.)
- Визначте сюжет балади. Який він? (Шотландський король, який завоював землі піктів, бажає варити з вересу мед. Та ніхто не знає рецепту старовинного напою. Його васали знайшли двох піктів, але ті відмовилися видати секрет вересового меду. Сюжет надзвичайно динамічний і трагічний, адже пікти добровільно вибрали смерть.)
- Поміркуйте, чи правильним було рішення батька. (Так. Він вибрав смерть, що краще, ніж коритися ворогові й служити йому.)

6. «Коло думок».

- Як ви гадаєте, чи правильно вчинив батько зі своїм сином?
- Чи був у нього інший вихід? (Навряд чи в батька був інший вихід. Адже залишити сина живим означало зробити його невільником, слугою короля. А для волелюбних піктів це означало ганьбу. Автор весь час підкреслює єдність батька й сина: разом вони стояли на скелі, разом мовчали. Мудрий батько, розуміючи невідворотність долі, вибирає для сина краще — миттєву смерть.
Хлопчина мужньо й гідно її приймає. Батько теж помирає, але не відкриває секрет вересового напою.)

7. Продовження бесіди за змістом твору (прийом «Товсті й тонкі запитання»):

- Де відбувається дія? (Дія відбувається на березі моря, на високій скелі. А внизу лежить степ, укритий квітуючим вересом.)

- Яка роль пейзажу? (Пейзаж не тільки створює красивий фон
(земля, вкрита квітуючим вересом), а й підкреслює драматизм ситуації («бурхливе море», «клекіт пучин») та силу характерів головних героїв.)
- Яка кольорова палітра твору? (Автор використовує три кольори: червоний (верес) (його у творі найбільше), білий (обличчя короля), чорний (чоло короля).)
- Чого досягає автор таким використанням кольорів? (Кольори
контрастні, цілком у дусі фольклорних творів. Це дає змогу
підсилити протиставлення образів, підкреслити загальну драматичну напругу балади.)
- Чому у творі так багато червоного кольору? (Відомо, що червоний колір є символом боротьби, життя, пролитої за незалежність крові. А це цілком відповідає головній думці балади.)

- Визначте ідею твору. (Героїчна боротьба піктів за незалежність, вірність своїм ідеалам.)

- Який фінал балади? (Трагічний.)

- Але смерті героя не показано. Чому? (Останнє слово все-таки залишається за ним. Він гине в ім’я життя.)

- Яка балада за змістом? (Героїчна.)

- Яка позиція автора? А ваша? (Автор на боці піктів.)

- Яка роль діалогів? (Діалоги відіграють значну роль у розкритті образів. Мова героїв різна. У короля - груба, владна, погрозлива. У батька - мудра, смілива, хитра.)
8. Робота в парах: визначте композицію твору.

(Композиція балади нагадує частини епічного твору.
I - зачин (експозиція): оспівування вересового напою, характеру й звичаїв піктів.
II - зав’язка:захоплення території піктів загарбниками, знищення маленького народу.
III - розвиток дії: король намагається дізнатися секрет вересового напою, захоплення в полон батька й сина, їхнє мовчання; потім батько пропонує виказати таємницю в обмін на смерть сина, оскільки йому начебто соромно продавати честь перед сином; смерть хлопчика.

IV - кульмінація (що співпадає з фіналом): батько помирає, кинувши виклик ворогам і забравши з собою в могилу секрет вересового напою.)
ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

Творча робота: знайдіть у баладі образи-символи, поясніть їхнє значення. (Верес, вересовий напій.)
Коментар вчителя:

У баладі верес - це не просто квітка, рослина. Він є свідком усіх подій, які відбуваються в баладі. Квіти вересу милують око піктів, дають їм чудовий напій, укривають тіла померлих «по вересових горбах» і знову з’являються кожної весни. Верес у баладі стає символом любові до рідної землі, життя, свободи, пролитої крові у боротьбі за незалежність. Символічним є також образ вересового меду. Про це свідчать такі рядки:

Із верескових квітів
Варили цей напій,
Він був за мед солодший,
Більш за вино — міцний.
Його варили разом,
І разом теж пили,
В піснях його хвалили
Щодня на тій землі.
(Переклад О. Ніколенко)

Р.Л. Стівенсон підкреслює, що пікти варили напій разом і разом його пили. Тобто вересовий напій є не просто уособленням національної традиції, а й символом духовної єдності піктів.

Дослідницька робота:

Визначити фольклорні елементи у творі.(В основі балади лежить народна легенда; в основі сюжету — одна подія; контрастність образів; наявність діалогів; символи; трагізм долі героїв; традиційні епітети («червоний верес», «білий світ», «темрява підземелля», «мова дзвінка», «дужий вояк» та ін.), порівняння («трунок, за мед солодший, міцніший, аніж вино», «він гнав їх, неначе ланей», «в могилах, немов дитячих»), метафори («мчав
по тілах спогорда», «мова лилася дзвінка», «честь продавати» тощо).)