Урок на тему: "Суспільно-політичне життя в 1907 - 1914 рр. на українських землях"

Тема уроку: «Суспільно – політичне життя у 1907 – 1914 рр. на українських землях (діяльність Петра Столипіна)»(9 клас)

Форма роботи: журналістське розслідування на тему: «Хто «замовив» Столипіна?»

Мета уроку: з’ясувати  сутність суспільно – політичних процесів через розгляд діяльності П.А. Столипіна, й значення цієї особи в історії Російської імперії.

Організація навчальної діяльності учнів у групах: учні отримують для колективного  розгляду уривки з джерел, що стосуються життя й діяльності Столипіна, а також оцінки сучасниками його, як політичного діяча.

Хід уроку

Учитель пропонує учням під час уроку приміряти на себе роль медійника й провести щось на зразок журналістського розслідування на основі запропонованих для ознайомлення матеріалів.

Учитель інформує учнів, що 2 вересня 1911р. у Київському оперному театрі, під час опери «Цар Салтан» було смертельно поранено російського державного діяча,  прем’єр - міністра Петра Столипіна.  Вбивцю схопили. Ним виявився Дмитро Багров.

Учитель повідомляє, що завданням учнів як журналістів - детективів, має бути з’ясування мотивів цього злочину. Для цього учасники груп повинні відповісти на наступні запитання:

-         Які дії Столипіна могли спровокувати вбивцю?

-         Чиє замовлення міг виконувати Багров?

-         Чи існує зв’язок між вбивством політика та попередніми подіями, що лихоманили Російську імперію на початку ХХ ст.?

Учні працюють з інформацією, наданою вчителем.

1.           «Столипінська краватка»

Факти і роздуми.

У 1905 – 1907рр. Російську імперію сколихнула революція. Звісно, що ця масштабна подія не тішила імператорський двір, очолюваний Миколою ІІ Романовим, а швидше всього дуже лякала. І тут м’який  за характером, чи можливо хитрий правитель розумів, що революцію можна зупинити не тільки «пряником» у вигляді конституційних свобод, які він «із царського плеча» дарував народу 17 жовтня 1905 року, а й «кнутом» - тобто кривавим придушенням революції. Тому з’явилось питання про те, хто на владному олімпі може впоратися з роллю ката революції? Вибір упав на Петра Столипіна, особу сильну і жорстку. І він «починає працювати»! Саме ним було запроваджено військово – польові суди, які виносили багато сотень вироків людям, фактично без суду і слідства. Найбільша жахачка тих часів, так звана «столипінська краватка», бо саме так нарекли шибениці, що стали буденним явищем під час контрреволюційного терору.

2.           Учні, ознайомившись із вище запропонованим текстом, визнають, що першими, у кого постать Столипіна викликала ненависть і бажання помсти були ті, що вижили під час репресій влади під завершення революції.

1.           Петро Аркадійович – запеклий російський шовініст.

Факти і роздуми. Столипін був симпатиком Клубу російських націоналістів, яких народ називав чорносотенцями, що застосовували насилля і не гребували будь – якими засобами у боротьбі з активною частиною неросійських народів.

20 січня 1910 року Столипін видає циркуляр із забороною реєструвати будь - які «інородні товариства», до яких віднесли й українців.

Безперечно, викликає гірку усмішку думка, що це вбивство може бути українського замісу. Надто наші політики початку ХХ ст. були несміливими. Проте слід пам’ятати, що до інородців у Російській імперії відносилися не тільки українці, але й інші народи. І хто вже найбільше потерпав від погромів та інших дійств, організованих Клубом російських націоналістів, це – євреї. Трагічний приклад – Справа Бейліса.                                ( Ознайомлення із описом Справи Бейліса за допомогою відповідного матеріалу підручника)

2.           Запитання. Представники якого народу змушені ненавидіти симпатика чорносотенців – Столипіна?

3.1.   Столипін як реформатор

 Факти і роздуми. 

Розпочалась аграрна реформа указом від 9 листопада 1906 року і завершилась законами 29 травня 1911 року

.

Законодавство надавало право селянам вийти з общини – громади, і стати вільним фермером, отримавши у приватну власність земельну ділянку (відруб) та утворити відокремлене сільське поселення – хутір, або мігрувати в багатоземельні райони Росії за Урал. Викупні платежі селян скасовано! Поміщики втрачають дешеву робочу силу й кошти від викупних платежів!

Між селянами розподілялися вільні державні землі. Також селяни отримали право викупляти земельні ділянки у поміщиків, які розорилися, за допомогою позик, які землеробам надавав Селянський банк.

Незаможні селяни, отримавши землю у власність, якщо не мали інвентаря та худоби, не могли отримати кредит у банку, тому змушені продавати землю за низькою ціною, і йти найматися на роботу до своїх більш успішних односельців, або покидати село.

   3.2. Запитання. Якими станами суспільства селянська реформа сприймалась вороже?

  4.1. Дмитро Багров

Факти і роздуми.

Дмитро Григорович Богров, він ще ніби Мордко, або Мордехай Гаршкович

Двадцяти чотирьох річний російський анархіст єврейського походження, секретний агент охоронного відділення Київської жандармерії. Агентурний псевдонім – Аленський.  Випускник юридичного факультету Київського університету. Завербований інформатором від Київського охоронного відділу.  Всю провину за вбивство взяв на себе. Визнав те, що раніше виношував план теракту проти Миколи ІІ, але зрозумівши, що вбивство царя, так як Багров був євреєм, спровокує небувалі єврейські погроми, змінив рішення. Тому вибір падає на Столипіна, як душителя революції, прихильника чорносотенців.

(Офіційна версія слідства)

4.2. Запитання. Чи можна абсолютно довіряти даній версії? Чому? Згідно поданої інформації визначте мотив дій Багрова.

5.1. Великі потрясіння, чи велика Росія?

      Факти і роздуми

         Столипін до своєї загибелі зосередив у своїх руках майже необмежену владу. Він міг дозволити собі розпустити Державну Думу. Прикриваючись тим, що вона надто революційна. Проте подавав це як вияв безмежного патріотизму.

Політичним кредо діяча був його вислів: «Вам панове потрібні великі потрясіння – нам потрібна велика Росія!»

5.2. Запитання. Яким могло бути ставлення консервативних і радикальних політиків до можливостей і пафосу Столипіна?

6.1. Завдання для груп. Скласти список підозрілих із визначенням причин злочину.

Наприклад:

-         радикальні політики ( більшовики, есери, анархісти);

-         представники єврейського національного руху;

-         поміщики;

-         представники правлячої еліти і т.д.

Підсумки

За довгі роки версій убивства було висунуто до десятка: помста євреїв за погроми, спланований  есерами теракт, змова військових, таємна жандармська операція, навіть убивство за наказом царя. Тому і на сьогодні питання відкрите, а саме: «Хто замовив П.Столипіна?» Робимо висновки самостійно і визначаємо яка із версій є найбільш вірогідною, відштовхуючись від значущості постаті Столипіна та його діяльності.

Домашнє завдання.

Самостійно ознайомитись із «Справою Бейліса» і з’ясувати, що спільного між цією справою й судовим процесом по вбивству Столипіна.