Урок О.С.Пушкін "Пісня про віщого Олега"

Тема: Поетизація давньоруської минувшини в баладі О.Пушкіна «Пісня про віщого Олега»                                                                                                                     Мета: поглибити знання учнів про життя і творчість О.Пушкіна; дослідити художні особливості  балади  «Пісні про віщого Олега», розвивати усне мовлення учнів, навички дослідницько-пошукової роботи, створення групових проектів; виховувати повагу та інтерес до історичного минулого.                                            Обладнання: презентація, таблиці, картки.                                                                           Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Інтеграція: історія, література, мова, музика, мистецтво

Хід уроку

І. Організація класу.         

  Слайд 1    Сьогодні, діти, ми в нашій уяві перемістимося в ту далеку епоху, коли славні руські воїни на чолі з мужніми князями грудьми захищали рідну землю від численних ворогів: половців, печенігів, хозарів. Стати відважним воїном було справою честі кожного русича, бо він повинен був зберегти життя і спокій своїх матерів, дружин, дітей. Заглянемо краєчком ока в ті далекі часи.   

Запис  числа, теми урока

ІІ.Вступне слово вчителя         

        Олександр Пушкін … Ім’я  російського поета відоме кожному. Мабуть, серед вас нема таких, що не знають царевича Єлисея, князя Гвідона, веселого Балду, прекрасну Лебідь … У 5 класі перед вами розкрилися чарівні сторінки вступу до поеми «Руслан і Людмила», де багато чарівного і незвичайного.

      А сьогодні ми продовжимо знайомитися з творчістю О.С.Пушкіна. І як ви вже здогадалися О.С.Пушкін – автор багатьох балад. З однією з них ми і познайомимося на уроці позакласного читання.

    Олександр Сергійович  Пушкін багато подорожував.  Під час свого заслання відвідав він і Київ – легендарну столицю першої слов’янської держави. Пушкін відкрив для себе світ легенд Київської Русі.

     Задум написати твір про віщого Олега з’явився у Пушкіна у 1821 році, а 1березня 1822 року поет закінчив роботу над «Піснею про віщого Олега». Молодого поета-романтика цікавила старовина. Представники романтизму охоче зверталися до історичних сюжетів, поєднували у своїх творах історію з народними переказами. Тому постать легендарного київського князя, похованого в древньому місті на горі Щекавиця, зацікавила російського поета.

      Особливість балади в тому, що написана вона за літописним переказом, це наближує її до історичної пісні.

- Що нам відомо з уроків історії України  про давньоруського князя Олега ?                                   

ІІІ. Слайд 2       (Розповідь учня-історика  про давньоруського князя Олега)      

  1 учень.  Історичні джерела оповідають, що Олег був з роду новгородського князя Рюрика, який перед смертю передав йому князівство і опіку над своїм сином Ігорем.

У 882 році Олег зібрав військові сили північних племен та варягів і рушив на південь. На дніпровому шляху він здобув Смоленськ, Любеч, врешті Київ. У Києві він наказав убити Аскольда і Діра, як самозванців, і узяв владу в свої руки, як легальний володар. Столицею своєї держави Олег оголосив Київ.

З Києва Олег почав завойовувати українські племена. Таким чином  творив одну велику державу.

Олег був дуже могутній князь, хоробрий, відважний полководець. Після воєнних походів завжди з великою здобиччю повертався в Київ.

Його боялися й шанували за відвагу. Навіть цісар Греції вів з ним переговори, внаслідок чого був укладений торговельний договір.  Олег дав Київській Русі не тільки можливість торгувати з Царгородом, а й ознайомив державу з культурою Візантії.

Учитель. Вдома ви прочитали баладу «Пісня про віщого Олега»  та виконали, при наймі я на це сподіваюсь, завдання по групам. І ось настав час захисту  проектів.   Але спочатку давайте з ‘ясуємо значення деяких застарілих слів.

ІУ.    Слайд 3.            Словарна робота                                                                2                                          Віщий – 1) здатний передбачати майбутнє; 2) мудрий, проникливий.
Хозари – напівкочові племена, що в І тис. н. е. жили у степах Південно - Східної Європи.
Баский — гарячий, норовистий.                                                                                             Волхви — язичницькі жерці.
Царгород (Царград) – староруська назва Константинополя (сучасний Стамбул).
Отроки – підлітки до 15 років, князівська челядь.
Тризна – завершальний етап похоронного обряду, поминки по небіжчикові. Бранне (сідло) – від брань – війна, битва (тобто військове).

У. Захист проектів     Слайд 4 

1 група. Літературознавці.                                                                                                 4 Визначте  сюжетно-композиційні елементи балади.    

Експозиція (картина їдучого по полю Олега)                                                               Зав’язка (зустріч з волхвом)                                                                                                        Розвиток дії ( князь, побачивши кості коня, шкодує, що послухав чарівника )                        Кульмінація (із черепа виповзає змія і жалить Олега))                                                                         Розв’язка (смерть князя)                                                                                             Епілог (Ігор і Ольга на горбі. Воїни згадують славне минуле, життя продовжується).                                                                                                  

- Яка особливість композиції? Я маю на увазі час дій. (Різкий скачок у часі («..і кучері білі, як ранішній сніг): за допомогою епітета „білі” Пушкін переносить читача на багато років уперед.)

- Значну частину оповіді займає діалог. Як ви гадаєте, з якою метою поет використовує діалог? (Дія розгортається стрімко – оповідь лаконічна. )

ІІ група. За даним колажем (усічений крос сенс. Додаток 1)  впізнайте уривок балади, виразно прочитайте. (Інсценування мовою оригіналу)   Слайд 5                                                                                                     

Хвилинка релаксації                                                                                                                                                                                               

• А тепер – ви художники. Заплющте очі і уявіть собі цю зустріч. Яку б ілюстрацію  ви б намалювали до цього уривку?                                                                                                                          - Подивіться  на ілюстрацію художника  В. Васнецова. Чи збігається вона з вашою уявною?        Слайд 6                                                                                                                     

  Робота з класом                                                                                 

      Давайте уважніше дослідимо  діалог між героями балади, порівняемо образи князя Олега і віщуна. 

Робота з таблицею.                                                                           

Іч. Що спільного між героями ? (Обидва сильні. Князь земною владою, віщун здатністю пізнати те, що невідомо простим смертним)         

•         Як відбулася зустріч між героями?
•         Як проходить бесіда?   (Князь розмовляє з волхвом, сидячи в сідлі, зверхньо. Звертаючись    за пророкуванням, тобто за порадою, він навіть зовні підкреслює свою перевагу над чудесником).       

 ІІч.  - Яким ми бачимо князя? Доберіть цитати у 1 стовпчик і зробіть запис. А  яким бачимо чудесника? Запишіть цитати у ІІ стовпчик таблиці.                                                        

- Як ви пояснюєте слова князя: «Не бійся, будь чесний в своїй ворожбі – Баского коня подарую тобі».

 -  Отже, князь звик до того, що його бояться і чекають від нього або покарання, або нагороди.

   -  Що відповідає співрозмовник? («Волхви не бояться земних владарів, Волхвам – за пророче їх слово – Не треба багатих князівських дарів».)

    - Зверніть увагу, чарівник говорить у множині («волхви»),зараховуючи себе до якогось певного кола, обраність якого з гордістю зазначає: «Правдива і вільна їх мова». Він - як посланник, глашатай волі небес, долі.

-  Чи дякує князь за пророкування?                                                                                                       -  Чи  можна сказати , що пророцтво справило на князя враження?                                       -  Чи справдилося передбачення?   

- У чому сила віщуна?  (У його «віщому» слові, «правдивій та вільній мові»)                                                                                                   -  Чому Олегові не вдалося уникнути смерті? (Ще з часів Давньої Греції існує поняття фатуму. Фатум – доля, неминучість. Пушкін сам у чомусь був схильний вірити в долю і це знайшло відображення в його багатьох творах.)

- У творі і князя, і волхва автор називає мудрими. Хто з них уособлює владу, а хто мудрість?

- Що , на думку автора, вище і сильніше: влада чи мудрість? (Справжня мудрість вища найсильнішої влади – це і є ідея балади)                                          

ІІ група  «Мовознавці».  Дослідити мову балади. Підготувати невелике дослідження «Особливості мови балади «Пісня про віщого Олега» .                           

       У тексті балади вживається багато застарілих слів: прирік, мольба, владар, чоло, бранний, Царград тощо. Це допомагає поетові краще відтворити колорит часів існування Київської Русі.                                                                                                        Є епітети: віщий Олег, нерозумні хозари, непробудний сон, спекотна кров. Багато постійних епітетів: темний ліс, вірний кінь, товариш вірний; наявність чаклуна-ворожбита, що привносить у розвиток подій загадковість.  Все це наближає баладу до фольклорних жанрів.                                                                      Порівняння: «Їх кучері білі, як ранішній сніг..» , «гадюка …     чорним кільцем обвилась»                                                                                                                  Метафора:   «чоло прорізала думка», «і хвилі і землю скорив», «відпочинок знайшов він собі»

Багато риторичних запитань, звертань, окликів.                                                                                   Інверсія. Незвичайний порядок розташування слів присутній майже в кожній строфі «І хвилі, і землі скорив ти в бою». « Тебе не поранив лукавий кінжал».                                                                                                                                  У «Пісні про віщого Олега» згадуються давньослов’янські обряди і повір’я. За повір’ям, зустріч із чародієм  несе якісь неприємності. Також описується давній обряд поминання померлих – тризна. Згадується ще горб – це великий земляний насип, який насипався над могилою вельмож. Оскільки русичі вважали, що під час тризни не можна сумувати, тому й «хмільна бенкетує дружина»

ІІІ група «Теоретики»      Гра «Розмалюй квітку»                                                                                                                  У пелюстках квітки вписані ознаки балади як жанру. Ті, що наявні у творі О.С.Пушкіна «Пісня про віщого Олега», треба замалювати кольором.

• Як ви думаєте, чому вірш називається «піснею»? (Оспівування легендарного героя, його життя, подвигів є характерним для цього жанру).

Учитель:   Балада «Пісня про віщого Олега» перекладалась на українську мову  багатьма перекладачами. Але переклад Ю. Карського, за текстом  якого ми працюємо,  є досить вдалим. Перекладач точно відтворює сюжетну лінію пушкінського твору, зберігає його діалогічну форму, поетичну мову.

Слайд 7,8, 9  До тексту балади видатний художник В. М. Васнецов намалював багато ілюстрацій. Балада виявила зацікавленість і у музикантів. Прослухайте марш, написаний  до твору, і скажіть, чому саме цей жанр обрав композитор.        (Марш має енергійний, чіткий ритм і такт. Це стройова пісня. Вона             відображає дух війська – переможця князя Олега. )                                                                                                           

ІУгрупа  «Поети»  Ось і наші учні ІУ групи мали змогу доторкнутися до прекрасного. Вони пропонують нам фанфік, свою розв’язку подій у баладі.                                                                                                            

   «І крикнув зненацька ужалений князь». Почули друзі крик князя та кинулися до нього. Вчасно була надана перша допомога полковим лікарем і  здоров’ю князя ніщо не загрожувало.  Правий був чудесник, коли казав Олегові:  « Не відаєш ран ти  у грізній броні, Бо є охоронець у тебе в війні». Але цей охоронець допоміг князю і у мирний час.                                                            Князь жив ще довго і вірно служив народу Київської Русі.»                                     VІ. Підбиття підсумків уроку.                                                                                         УІІ. Домашнє завдання:  Скласти сенкан до образу князя Олега та волхви. Підготуватися до контрольної роботи з теми «Билини та балади»

                                                                                     Додаток 1

                                                                                                        Додаток 2

Пісня про віщого Олега                           Олександр Пушкін

Збирається віщий Олег-войовник
З хозарами знов воювати;
За напад — мечам і пожарам прирік
Він ниви хозарські і хати.
Із військом своїм, в царгородській броні,
Князь їде полями на вірнім коні.

Із темного лісу старий чарівник Виходить назустріч поволі,
Перунові тільки покірний старик, Провісник він лЮдської долі.
В мольбах, в ворожбі все життя він провів. І князь біля нього коня зупинив.

"Повідай, улюбленцю вічних богів,
Чи скоро я землю покину?
Чи скоро, на радість моїх ворогів,
Мене покладуть в домовину?
Не бійся, будь чесний в своїй ворожбі —
Баского коня подарую тобі".

"Волхви не бояться земних владарів,
Волхвам — за пророче їх слово —
Не треба багатих князівських дарів,-
Правдива і вільна їх мова.
Хоч роки майбутні таяться в імлі,
Та бачу я долю твою на чолі.

Послухай, що скаже тобі ворожбит:
Ти славний своїми боями,
І твій ворогами не здоланий щит
Царграда оздоблює брами;
І хвилі, і землю скорив ти в бою,
І недруги заздрять на долю твою.

І моря бурхливого зрадницький вал
Твої не пошкодив вітрила,
Тебе не поранив лукавий кинджал,
Ворожа стріла не вразила...
Не відаєш ран ти у грізній броні,
Бо є охоронець у тебе в війні.

Твій кінь бойових не лякається діл,
Він, пановій волі покірний,
То смирний стоїть перед хмарами стріл,
То скаче, товариш твій вірний.
Його не лякає жорстока броня...
Але від свого ти загинеш коня".

Олег усміхнувся; одначе чоло Прорізала думка журлива.
Він, спершись рукою на бранне сідло, Злізає з коня мовчазливо;
І вірного друга князівська рука Востаннє голубить, ласкава й легка.

"З тобою, мій друже, мій вірний слуга, Пройшов я походи великі;
В стремено твоє вже не ступить нога,  Нам час розлучитись навіки.
Прощай, утішайся у лузі щодня! Ви, отроки-друзі, візьміть-но коня,

У луг одведіть, де трава запашна, Попоною спину вкривайте,
Добірного завжди давайте зерна, Водою з джерел напувайте".
І отроки миттю з конем одійшли, І князю нового коня підвели.

Олег бенкетує між друзів своїх
В гаю, на зеленому схилі;
Їх кучері білі, як ранішній сніг
На предківській славній могилі.
Дружинники згадують юність свою,
Коли з ворогами рубались в бою.

"А де мій товариш, де кінь мій баский? —
Промовив Олег своїм слугам. —
Скажіть, чи здоровий, чи досі, легкий,
Розкішним він бігає лугом?"
І чує слова: на крутому горбі
Давно відпочинок знайшов він собі.

І голову буйну Олег похилив
І думає: "Що ж чарування?
Коли б не послухав брехливих я слів,
Відкинув дурне віщування,
Носив мене б кінь до останнього дня!"
І хоче він бачить останки коня.

Ось їде могутній Олег до ріки,
З ним гості його посивілі,
І бачить: коня благородні кістки
Лежать на дніпровому схилі;
Їх миє негода, їх порох вкрива,
Над ними шумує шовкова трава.

І, тихо ступивши на череп німий,
Князь мовив: "Спи, друг одинокий!
Тебе пережив твій хазяїн старий,
І от, як скінчу свої роки,-
Не ти на траву упадеш запашну
І кров'ю жаркою напоїш труну!"

І мовив Олег тоді друзям своїм:
"Чи кістка страшна мені тлінна?"
Із жовтого черепа тихо між тим
Гадюка повзла домовинна,
Круг ніг його чорним кільцем обвилась,
І крикнув зненацька ужалений князь.

Схиляються гості над тілом в журбі,
У келихах піняться вина;
Князь Ігор і Ольга сидять на горбі;
Хмільна бенкетує дружина.
Дружинники згадують юність свою,
Коли з ворогами рубались в бою.                       Переклад Ю. Карського

«Скажи мне, кудесник, любимец богов,
Что сбудется в жизни со мною?
И скоро ль, на радость соседей-врагов,
Могильной засыплюсь землею?
Открой мне всю правду, не бойся меня:
В награду любого возьмешь ты коня».

«Волхвы не боятся могучих владык,
А княжеский дар им не нужен;
Правдив и свободен их вещий язык
И с волей небесною дружен.
Грядущие годы таятся во мгле;
Но вижу твой жребий на светлом челе.

Запомни же ныне ты слово мое:
Воителю слава — отрада;
Победой прославлено имя твое;
Твой щит на вратах Цареграда;
И волны и суша покорны тебе;
Завидует недруг столь дивной судьбе.

И синего моря обманчивый вал
В часы роковой непогоды,
И пращ, и стрела, и лукавый кинжал
Щадят победителя годы...
Под грозной броней ты не ведаешь ран;
Незримый хранитель могущему дан.

Твой конь не боится опасных трудов;
Он, чуя господскую волю,
То смирный стоит под стрелами врагов,
То мчится по бранному полю.
И холод и сеча ему ничего...
Но примешь ты смерть от коня своего».