Урок "Остап Вишня ( Павло Губенко)."

11 клас                                                                                                          Українська література

Тема. Остап Вишня ( Павло Губенко). Трагічна творча доля українського гумориста, велика        популярність і значення його усмішок у 1920-ті роки. Відбиток у них тодішнього суспільства, літературно- мистецького середовища. Письменник і його час. Усмішки « Моя автобіографія», « Письменники»

Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю Остапа Вишні, показати його місце в літературі 1920-х р., висвітлити традиції та новаторство у творчості; поглибити знання про гумор та сатиру; удосконалювати вміння визначати зміст та стильові особливості усмішок; уміння пов'язувати події художніх творів із реальним життям і робити висновки на підставі спостережень над текстом твору; переконливо та толерантно відстоювати власні думки, працювати в групі, у парі, ухвалювати спільні рішення; уміння знаходити потрібну інформацію для виконання навчальних завдань; усвідомлення гуманізму як основи світоглядних переконань розвиненої особистості, оптимізму і життєствердження як важливих духовних цінностей буття; сприяти розвитку пам’яті, уяви, уваги, творчої ініціативи, активності, образного і логічного мислення, інтересу до теми; виховання в учнів любові до рідного слова, любові до людей, доброти, людської гідності, почуття гумору

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.

Методи, прийоми та форми роботи: метод розповіді, метод проектів, метод візуалізації, метод роботи в парах, групах, робота із словником літературних термінів, робота з текстом, тестування, читацький практикум.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, словник літературознавчих термінів, мультимедійні засоби, комп’ютерна презентація до теми,інтернет-ресурси, портрет письменника, документальний фільм «Із життя Остапа Вишні» (у головній ролі Б. Ступка), YouTube відео «Розстріляне відродження. Остап Вишня», (http://youtube.com/watch?v=UFOLdTr_w0M), аудіозапис твору «Моя автобіографія» (уривок), запис пісні «Козака несуть і коня ведуть…»http://youtube.com/watch?v=i_OmQs-ArWw

Хід уроку

 

Я —слуга народний!

І я з того гордий, я з того щасливий!».

Остап Вишня

І. Організаційний момент

(Встановлення дисципліни, перевірка наявності учнів)

ІІ. Мотивація    навчальної діяльності учнів

Вчитель

Загадка 

«Вона нічого не коштує, та багато дає. Вона збагачує тих, хто її отримує і не робить біднішими тих, хто її дарує. Вона триває лише мить, а в пам’яті, часом,   залишається назавжди. Її неможливо купити, випросити, позичити чи   вкрасти, бо вона сама по собі нічого не варта, поки її не віддали!»

- Про що, на вашу думку, йдеться в цій загадці?

  Орієнтовна відповідь :

-про усмішку.

Тож, перш, ніж розпочати урок, давайте подивимося один на одного і посміхнемося, подаруємо усмішку і гарний настрій всім хто навколо нас.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

2. Розгадування кроссенсу (перегляд світлин письменників (у центрі портрет Остапа Вишні) з метою установлення відповідності: автор — твір (підготовка до ЗНО))

(Кроссенс  – асоціативна головоломка нового покоління. Слово «кроссенс» означає  «перетин значень» і придумане за аналогією зі словом «кросворд», яке в перекладі з англійської мови  означає  «перетин слів».

Ідея кроссенса проста, як і все геніальне. Це  асоціативний ланцюжок, що складається з дев'яти    картинок.

 

                                                                1    2    3

                                                                4    5    6

                                                                7    8    9

Зображення розташовують так, що кожна  картинка має зв'язок із попередньою і наступною,  а центральна поєднує за змістом зразу декілька картинок. Завдання того, хто розгадує кроссенс - знайти асоціативний  зв'язок  між сусідніми (тобто тими, що мають спільний бік) картинками. Зв’язки в головоломці можуть бути і поверхневими, і глибокими.

Починати розгадувати кроссенс можна з будь-якої картинки, що розпізнається, але центральним є квадрат під номером 5.  Центральна картинка, за бажанням автора, може бути пов’язана за змістом зі всіма зображеннями в  кроссенсі.  Але зазвичай потрібно встановити зв’язки по периметру між квадратами 1-2, 2-3, 3-6, 6-9, 9-8 8-7, 7-4, 4-1 («основа»), а також по центральному хресту між квадратами 2-5, 6-5, 8-5 и 4-5 («хрест»).)

1.Григорій Сковорода.

2. Леся Українка.

3. Іван Франко.

4. Михайло Коцюбинський.

5. Тарас Шевченко.

6. Пантелеймон Куліш.

7. Іван Котляревський.

8. Іван Нечуй- Левицький.

9. Остап Вишня.

Зверніть увагу на портрет письменника, великого правдолюба, поета за станом душі, який обрав своєю зброєю в боротьбі за людину сміх, — Павла Михайловича Губенка, котрий творив під псевдонімом Остап Вишня. Свій вибір він пояснював тим, що «плід вишні солодкий і смачний, але водночас терпкий і кислуватий, саме таким і повинен бути доброзичливий сміх, а при потребі кісточкою з вишні, затиснувши її у двох пучках, можна влучно стрельнути».

ІV. Оголошення теми, мети, завдань уроку

Сьогодні урок наш присвячений саме великому усмішнику, янголу сатири і гумору – Остапу Вишні. На дошці у нас літературна карта. Звичайно, що літературна карта – це річ відносна. Та коли ми говоримо про гумор і сатиру, то обов’язково згадуємо Полтавщину, бо саме на Полтавщині народились письменники, які працювали в цьому жанрі – це Іван Петрович Котляревський, Іван Семенович Нечуй Левицький, Володимир Іванович Самійленко і, звичайно, Остап Вишня.

V. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

Розповідь з елементами бесіди

Остап Вишня «стріляв» так влучно, що у 20-ті роки був надзвичайно популярним. Загальний наклад його творів сягнув семизначного числа. Протягом неповних десяти років вийшло близько 25 збірок.  У ті роки Остап Вишня був не єдиним представником «веселого цеху». Але ту неповторну «країну веселої мудрості» (як назвав її Олесь Гончар) створив саме він.

Письменник Б. Гжицький згадує: «Слава Остапа Вишні росла з кожним днем. Люди сміялись,

тільки-но побачивши його підпис під фейлетоном чи гуморескою, наперед смакуючи її

зміст. Величезним успіхом користувались його "Усмішки сільські", "Мисливські", "Закордонні" та інші. Його фейлетони і гуморески робили тиражі газетам, у яких друкувались. Він скоро завоював село, його ім'я стало чи не найпопулярнішим після Т. Шевченка. Адже півмільйонний тираж книжки в ті далекі тепер часи, кінець 20-х років, щось-таки значив».

Я —слуга народний!

І я з того гордий, я з того щасливий!».

Нехай ці слова стануть епіграфом до нашого уроку.

2. Презентація проектів

Проект І групи:

Дослідити біографію Остапа Вишні, звернути увагу на невідомі факти його життя, створити презентацію до теми

 (презентацію свого проекту починають з гумористичної сценки «Інтерв’ю з Остапом Вишнею»)

Журналіст:

– І так, шановні слухачі, сьогодні у нас в гостях неймовірне щастя.

Остап Вишня:

– Отакої!

Журналіст:

– Так-так. Перейдемо до справи. Розкажіть про своє народження.

Остап Вишня:

– У мене нема ніякого сумніву, що я народився, хоча були спогади матері, що мене витягли з

колодязя 23 грудня 1883 року.

Журналіст:

– Розкажіть нам про батьків.

Остап Вишня

– Люди були підходящі за 24 роки спільного життя тільки 17 дітей.

Журналіст:

– Коли і хто відкрив вперше ваш талант?

Остап Вишня:

– Батько сказав: «Писатиме», - побачивши, як я розводжу рукою калюжу.

Журналіст:

– Як ви вибирали явища, про які треба писати?

Остап Вишня:

– Письменника супроводять явище надзвичайні, оригінальні. Підскочать - і записала людина.

Журналіст:

– А як життя пішло далі?

Остап Вишня:

– Нецікаво пішло, закінчив школу, зробився фельдшером, все за екстерна правив, до

університету вступив.

Журналіст:

– З чого починали?

Остап Вишня:

– Працював перекладачем. А тоді думаю: «Чого перекладаю, коли фейлетони писати можу?»

- так і зробився Остапом Вишнею.

Журналіст:

– І так, Павло Губенко, він же Павло Губський, став чудовим гумористом, основоположником

жанру усмішки - Остапом Вишнею.

Ми побудували бесіду саме на цьому уривку, який чітко показує не просте письменництво, а

талант письменника – гумориста. А хто ж був насправді Остап Вишня? Як складалося його

життя?

Біографія Остапа Вишні з презентацією

(під час виступу групи №1 учні складають хронологічну таблицю життя автора)

Справжнє ім'я - Павло Михайлович Губенко. Інший псевдонім: Павло Грунський. Остап Вишня народився 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва біля с. Грунь Зіньківського повіту на

Полтавщині (нині Охтирський район Сумської області) в багатодітній селянській родині.

Родина Губенків не була заможною. Батько працював прикажчиком у поміщицькому маєтку.

«Злидні злиденні»,— пригадуватиме згодом письменник. І все ж батько мріяв дати освіту всім дітям. У шестилітньому віці Павлушу віддали до місцевої початкової школи. Він дуже рано

навчився читати. Як згадує сестра, часто читав на піддашках, у самотині, і довго опісля ходив

задуманий. Брав книжки з собою, коли бігав із хлопцями до лісу, на річку, в поле. А як умів

розповідати їм прочитане! Або ще краще —казки, що їх придумував сам.

Після закінчення двокласної школи в місті Зінькові у 1903 р отримав свідоцтво поштово-телеграфного чиновника, дуже просився вивчитися «на вчителя», та грошей не було, і його відвезли в Київську військово-фельдшерську школу, де вже навчався брат Василь. Брати, як діти колишнього солдата, утримувалися там на державний кошт, лише треба було по закінченні відпрацювати у військовому госпіталі. Вчився Павло з охотою і добре. Писав

додому якісь надзвичайні листи—вся родина сміялася, читаючи їх. На канікули часом

приїздив із другом-сиротою. Грав у сільському драматичному гуртку комічні ролі. Глядачі радо йшли на вистави, бо там був Павло Губенко. Ще з дитинства любив різних тварин: звірів і птахів. Після закінчення навчання у 1907р. аж до 1917 р. працював фельдшером у Київській

залізничній лікарні.

Там його полюбили всі: і персонал, і хворі, які чекали його чергувань, наче свята. Умів

поговорити з людьми, підбадьорити, розвеселити смішними історіями, що їх тут же

придумував. Але, певно, не судилося Павлові Губенкові бути лікарем, хоча, поза сумнівом, і в

цій галузі мав би успіх, бо від природи був талановитою людиною.

Доля спрямувала його іншим шляхом. Екстерном склав іспити за гімназію і 1917 р. вступив до Київського університету на історико-філологічний факультет, якого закінчити так і не

довелося, залишив навчання й зайнявся журналістською та літературною діяльністю.

Були то роки розрухи, революції, громадянської війни, голоду. Про своє студентство

перегодом розповість так: «Як ударила революція—завертівся. Будував Україну. Бігав з Центральної Ради в Університет, а з Університету в Центральну Раду. Тоді до святої Софії, з святої Софії до  "Просвіти", з "Просвіти" на мітинг, з мітингу на збори, із зборів у Центральну Раду, з Центральної Ради на з'їзд, із з'їзду на конференцію, з конференції в Центральну Раду. До того було ніколи, що просто страх...

Хотілося, щоб і в війську бути, і в парламенті бути, і в Університеті бути, і по всіх комітетах бути, і на національний фонд збирати, і пісень співати. Та куди вам? Де співають — там і я! Де говорять, — там і я! Де засідають,—там і я. Державний муж—одне слово».

У 1919р. П. Губенко, як і чимало ентузіастів відродження національної культури, діячів,

урядовців УНР, потрапив до Кам'янця-Подільського, де написав перший твір - фейлетон

«Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може)», який за підписом «П. Грунський» був надрукований у кам'янець-подільській газеті «Народна воля».

У 1920 р. він повернувся до Києва. Восени був заарештований органами ЧК і як «особливо

важливий контрреволюціонер» відправлений на додаткове розслідування до Харкова. Не

виявивши «компромату» в діях П. Губенка ні за гетьманщини, ні за петлюрівщини, у 1921 р.

його випустили із в'язниці. У квітні цього року П. Губенко став працівником республіканської

газети «Вісті ВУЦВК», а кількома місяцями пізніше - відповідальним секретарем «Селянської

правди», на сторінках якої 22 липня 1921 р. під фейлетоном «Чудака, їй-богу!» вперше

з'явився підпис Остап Вишня.

Слово гумориста користувалося дедалі більшою популярністю.

Протягом тривалого часу Остап Вишня офіційно не був членом письменницьких організацій.

Лише наприкінці 20-х pp., після ліквідації ВАПЛІТЕ, він став одним із організаторів Пролітфронту. Приятелював із М. Хвильовим і М. Кулішем. У 1930-1931 pp. письменник створив повноцінний драматургічний твір-комедію «В’ячеслав», де порушив проблеми виховання. Твір був опублікований лише після смерті письменника в 1957 р. у книзі «Привіт! Привіт!». 26 грудня 1933р. Остап Вишня був заарештований і абсолютно безпідставно звинувачений у спробі вбивства секретаря ЦК КПУ Постишева, зазнає численних тортур і допитів, і зізнався в усьому, чого домагалися від нього слідчі. 23 лютого 1934 р. - судова «трійка» визначила міру покарання - розстріл, а з березня рішенням колегії ОДПУ його замінили десятирічним ув'язненням. Письменник відбував ці строки в Ухті, Комі АРСР, на руднику Еджит-Кирта. Виконував різні роботи, працював фельдшером, плановиком у таборі, у редакції багатотиражки Ухтпечтабору «Северный горняк»».

(Перегляд фрагмента документального фільму Ярослава Лунчака «Із життя Остапа Вишні», роль гумориста виконував заслужений артист України Богдан Ступка

(письменник на допиті). ) http://youtube.com/watch?v=erhFvOA0ElE

Зміг вижити тільки завдяки стійкості характеру, життєвому оптимізму й почуттю гумору. А ще — завдяки підтримці дружини Варвари Олексіївни, яка зі своєю дочкою та сином від першого шлюбу поїхала за ним, оселилася неподалік (разом жити не дозволили), слала посилки й листи. Звільнили раптово (зазвичай строк постійно додавали), на початку 1944 року. Існує версія, що основним аргументом було підняти дух бійців на фронті гумористичними патріотичними творами, які міг би написати лише Остап Вишня. Так з'явилась гумореска «Зенітка» і почався новий етап у творчості письменника.

 Відбувши 10-річне заслання, він повернувся до Москви. Треба було отримати документи, житло, пройти перевірку. Йшла війна. Київ був звільнений, житло письменника конфісковано, а сім'ю виселили за межі України. Його зустріли друзі-письменники: М. Бажан, М. Рильський, Ю. Смолич. Усіх мучило питання, чи буде Павло Губенко знову продовжувати літературну діяльність. Але відповідь була невтішна: «Хіба я тепер зумію?» Та попри все зміг.

Важливе місце в післявоєнній творчості Павла Губенка належить збірці «Мисливські усмішки». Після Великої Вітчизняної війни Остап Вишня — член редколегії й співробітник журналу «Перець», член правління Спілки письменників України.

Лише у 1955 році Остап Вишня був офіційно реабілітований судовими органами. До останніх своїх днів Павло Михайлович був непосидючим, енергійним і діяльним.

28 вересня 1956 р. невблаганна смерть раптово обірвала життя Остапа Вишні. Письменник Леонід Ленч згадує: «В останній рік його мучила хвороба шлунка, але він багато працював у «Перці», перекладав, навіть на полювання виїхав. Поїздка була далекою, виснажливою. Повернувшись додому і перепочивши, він сів увечері в крісло перед телевізором. Сидів, дивився і раптом відчув себе недобре. Устав, випив ліки, але вони вже не допомогли. Через десять хвилин його не стало. Параліч серця!» У народі кажуть про таку смерть — смерть праведника.

З невимовною скорботою провів його осінній Київ на місце вічного спочинку — Байкове кладовище.

Ще за життя Павло Михайлович просив, щоб на його похоронах співали українську пісню «Козака несуть і коня ведуть…». Так і сталося: хор імені Григорія Верьовки виконував  цю пісню, коли несли домовину Остапа Вишні в останню путь.

Демонструється відео

могила Остапа Вишні на Байковому кладовищі

Читається вірш В. Сосюри

«Умер великий правдолюб»

Умер великий правдолюб,

Син українського народу,

Що так любив народ, свободу,

Й за те народові був люб.

Хай він упав із смертю в герці

В путі до світлої мети,

Та назавжди в народнім серці

Вишневим усмішкам цвісти

Упала тінь на холод губ,

І серце проказало: годі!

Умер великий правдолюб,

Щоб вічно жити у народі.

Хай вянуть осені сади –

Не спинить час ходу залізну

Ми ж будемо в труді завжди

Любить, як він любив Вітчизну.

Він жив, боровся недарма,

Його продовжимо діла ми

Немає Вишні, вже нема… Ні!

Вишня наш завжди із нами!

Проект ІІ групи

Дослідити жанри малої прози письменника-гумориста, визначити тематику та проблематику творів Остапа Вишні.

Виступ учня

Остап Вишня – письменник, який у 20-х роках ХХ століття заохотив мільйонні маси до

читання української літератури. Він був «королем українського тиражу». За життя побачило

світ понад 100 збірок.

 Він є основоположником українського гумору і сатири. Його творчість – своєрідний і цікавий

літопис героїчного шляху нашого народу. Багата і різноманітна його жанрова і стильова

палітра. У своїй творчості він звертається до фейлетону і памфлету, до музичного гротеску і

музичної комедії, до гуморески, оповідання та нарису. У великому творчому доробку

письменника представлені різноманітні жанри малої прози:

Слайд

Жанри малої прози- усмішка, гумореска, фейлетон, памфлет, автобіографічне оповідання, але скрізь присутній іронічно усміхнений автор у ролі мудрого, дотепного оповідача. Остап Вишня ввів в українську літературу й утвердив у ній новий різновид гумористичного оповідання, що його сам же й назвав усмішкою. Лаконізм, влучність, дотепність, іронічність, обов'язкова присутність автора (в ліричних відступах, окремих репліках оповідача) створюють загальну викривальну тональність такого твору.

   Писав він і автобіографічні оповідання: «Моя автобіографія», «Отак і пишу»,

«Великомученик Остап Вишня», в яких намагався посміхнутися над своїм життям, іронічно

подивитися на себе мовби збоку.

Сюжетами, взятими з самого життя, злободенною тематикою, простотою й зрозумілістю

широкому загалу Остап Вишня заслужив глибоке визнання й популярність у свого народу.

Робота у зошитах

Усмішка — різновид гуморески, у якому поєднано жанрові особливості гумористичного оповідання, анекдоту, фейлетону. Характерними ознаками усмішки є іронічність, дотепність, ліризм.

Фейлетон — невеликий літературно-публіцистичний твір сатиричного, викривального жанру на злободенну тему.

Гумореска — невелика оповідь про якусь смішну пригоду чи рису характеру людини. Це синонім тих же усмішок.

Автобіографічне оповідання — опис власного життєвого шляху.

Сміх Вишні доброзичливий, а не злісний і образливий, і тому загальна тональність його гуморески — світла, сонячна. Комізм ситуації базується на контрасті. Твір вражає людяністю, щирістю.

Робота над гуморескою «Моя автобіографія»

Прослуховування фрагмента аудіозапису твору http://youtube.com/watch?v=Wv8GTvPW6eI

Бесіда «Мозковий штурм»

✵ Що таке автобіографія? (Автобіографія — один з видів ділових паперів, у якому особа власноруч у хронологічному порядку подає стислий опис свого життя та діяльності)

✵ У якому стилі використовується цей документ? (Офіційно-діловому стилі)

✵ Чи можна вважати твір «Моя автобіографія» автобіографією? (Це дійсно автобіографія, бо у творі присутні всі дані, властиві цьому документу: місце і дата народження, відомості про батьків, про освіту, захоплення, початок трудової діяльності та літературної творчості)

✵ Тоді чим цей твір відмінний від документа? (Усе створене такими коментарями, поясненнями та своєрідними «ліричними відступами», що до ділового паперу його ніяк не віднесеш)

✵ Мабуть, ви звернули увагу на назву твору? (Комічне починається вже із заголовка. Автобіографія, як засвідчують словники, — це написаний будь-ким самим опис власного життя. Тому слово «моя» зайве. Це налаштовує на якісь невідповідності, на комічний лад, використано лексичну помилку)

✵ Зі скількох частин складається усмішка? (3 частини)

✵ Як розташовані події у творі «Моя автобіографія»? (Хронологічно)

Виступ учня

«Моя автобіографія» за жанром — гумористичне оповідання, або гумореска. Композиція відповідає формі ділового паперу — автобіографії. Твір написаний протягом 15-16 березня 1927 р., надрукований у видавництві «Книгоспілка» того ж року. У «вступному» розділі автор розповідає про те, де й коли народився, про батьків та дідів. Другий і третій присвячені етапам навчання, формуванню світогляду майбутнього художника слова.

Гумореска скомпонована з невеликих розділів — «фресок». Автор «вихоплює» найяскравіші, найхарактерніші епізоди, події. Саркастично ставиться до літературознавчих та критичних публікацій, у яких ішлося про впливи, нахили, формування письменника: «Головну роль у формації майбутнього письменника відіграє взагалі природа — картопля, коноплі, бур'яни». Мова героїв колоритна, жвава, а побут переданий за допомогою яскравих, найприкметніших деталей: «Піди, подивись, Мелашко, чи не заснув там часом Павло? Та обережненько не налякай, щоб сорочки не закаляв. Хіба на них наперешся?!»

Батьки хотіли усім дітям дати освіту, але це було нелегко. Вважалося великим щастям, коли дитині селянина чи робітника вдавалося здобути хоча б початкову освіту. Таке щастя випало й на долю маленького Павлуші. Сам письменник писав про це так.

Читацький практикум (зачитування уривків)

✵ Як письменник згадує навчання? (Від слів «… Оддали мене в школу рано…» до слів «… А потім до університету вступив…»)

✵ Зачитайте із усмішки «Моя автобіографія» хто був першим учителем учня? (Іван Максимович — ходяча совість людська)

✵ Уже в ранні роки Павло відзначався дуже веселою вдачею і великою охотою до читання. (Від слів «… Книга, що найсильніше на мене враження справила…» до слів «… А решта книг читалося нічого собі…»)

✵ Закінчив Зіньківську школу у 1903 р., яка давала право обійняти посаду поштово-телефонного чиновника. Мріяв стати вчителем. (Уривок «Та куди мені в ті чиновники, коли мені тринадцятий минало…»)

✵ Куди відвезла мати Павлуся? («… Приїхав додому. Порадилися, що його далі робити…»)

Робота над усмішкою «Письменники»

Ознайомлення зі змістом усмішки

Робота в парах

Дайте відповіді на питання.

1. Від якого дієслова походить слово «письменник»?__________________________________

2. На які групи поділяються всі письменники?________________________________________

3. Чим вони поділяються?_________________________________________________________

4. Хто такі поети? А футуристи? ___________________________________________________

5. Що сказав тов. Троцький?_______________________________________________________

6. Що Остап Вишня говорить про символістів?________________________________________

7. Як він відзивається про реалістів?_________________________________________________

8. Якій є особливий гатунок письменників?___________________________________________

9. На Вашу думку, як Остап Вишня пише про письменників?____________________________

10. А який письменник Остап Вишня на вашу думку?__________________________________

Робота із словником

Перегляньте слова у словнику.

Прозаїк, поет, футурист, символіст, імажиністи, реалісти.

Проект 3 групи

 Опрацювати з теорії літератури форм комічного. Визначити художні компоненти творів «Моя автобіографія», « Письменники» та засоби комічного в них.

• Хто з українських письменників також створив новий гумористичний жанр?

(С. Руданський, співомовки)

Теорія літератури

Комічне — результат контрасту, розладу, протистояння прекрасного — потворному, низького — піднесеному, внутрішньої пустоти — зовнішньому вигляду, що претендує на значущість.

Форми комічного (узагальнення):

✵ гумор (використання дотепності та гри слів);

✵ сатира (критика недоліків, суперечностей);

✵ іронія (прихований сміх, замаскований серйозною формою);

✵ сарказм («зла іронія», що має руйнівну силу).

Мінітест

Визначити засоби комічного (встановити відповідність: термін та визначення на роздатковому матеріалі).

1 Гумор	А прихована насмішка над явищем чи особою
2 Сатира	Б критика недоліків, суперечностей
3 Іронія	В зле, в'їдливе висміювання серйозних вад у характерів персонажів, подіях та явищах громадського або побутового життя
4 Сарказм	Г відображення смішного в життєвих ситуаціях і людських характерах

 (1-Г, 2-Б, 3-А, 4-В)

• Які засоби комічного використав автор у творі «Моя автобіографія»?

 Особливості гумору усмішки «Моя автобіографія»

✵ Багатства відтінків і барв комічного;

✵ по-народному соковита мова;

✵ мудрий, іронічно-усміхнений погляд оповідача на порушені проблеми.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

Тестові завдання

(підготовка до ЗНО)

1.Справжнєпрізвище Остапа Вишні:

А) Фітільов;    Б) Рудченко;    В) Губенко;       Г) Лозов'ягін;

А	Б	В	Г

 

 

 

2. Остап Вишня створив новий комічний жанр, якийназивається:

А) памфлет;    Б) фейлетон;     В) гумореска;    Г) усмішка.

А	Б	В	Г

 

 

 

3. В усмішці як літературному жанрі поєднано такі риси:

А) гуморески і байки; Б) фейлетону і казки;В) анекдоту і новели; Г) гуморески і фейлетону;

А	Б	В	Г

 

 

 

4. Псевдонімом  Остап Вишня вперше був підписаний твір:

А) «Діла небесні»; Б) «Моя автобіографія»;В) «Мисливські усмішки»; Г) «Чудака, їй - Богу».

А	Б	В	Г

 

 

 

5. Трагічною «десятирічкою» називався період у житті Остапа Вишні, який охоплює:

А) 1920-1930 рр.;    Б) 1931-1941 рр.;    В) 1933-1943 рр.;    Г) 1937-1947 рр.

А	Б	В	Г

 

 

 

6. У назві «Моя автобіографія» використано:

А) епітет;        Б) алегорію;      В) фразеологію;   Г) тавтологію;

А	Б	В	Г

 

 

 

7. Тематика творів О. Вишні завжди була пов’язана з...

А) життям тварин;       Б) урядом;     В) проблемами свого народу;   Г) навчанням.

А	Б	В	Г

 

 

8. Найсильніше враження в дитинстві на Остапа Вишню справив твір
А) «Катехізис» Філарета         Б) «Оракул» Соломона
В) «Руський паломник»           Г) «Сон (Мені тринадцятий минало…)» Т. Шевченка.

А	Б	В	Г

 

 

9. Справжнє ім’я О. Вишні…

 А) Михайло Павлович Губенко;         Б) Павло Сергійович Вишня;

 В) Микола Павлович Вишневський;  Г) Павло Михайлович Губенко.

А	Б	В	Г

 

 

10.Остап Вишня – автор багатьох творів, що їм він давав назву «усмішка» або … :

А) «реп’яшок»;  Б) «новинка-цікавинка»;  В) «колючка»; Г) «кахкалка»

А	Б	В	Г

 

 

 

11. Народився Остап Вишня…

А) на Полтавщині в м. Грунь;         Б) на Херсонщині в с. Кринки;

В) на Київщині в м.Біла Церква.     Г) на Харківщині в м. Вільшанське.

А	Б	В	Г

 

 

 

12. Який фейлетон Остапа Вишні був підписаний першим псевдонімом Павло Грунський?

А) «Чухраїнці»;   Б) «Демократичні реформи Денікіна»;

В) «Зенітка»;       Г) «Моя автобіографія».

VІ. Підсумок уроку

 1. «Коло ідей»

Пояснити епіграф уроку.

3. Слово вчителя

Головне ж, що отримує читач, ознайомившись із гуморесками, — це світлий, задушевний настрій, посмішку, а то й сміх від душі, бажання оберігати й примножувати багатства нашої матінки-природи: «Хороший сміх — той сміх, що не ображає, а виліковує, виховує людину, підвищує. Господи, до чого просто все» (Остап Вишня).

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів на уроці

VIІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал підручника.( Переглянути YouTube відео «Розстріляне відродження. Остап Вишня»).
2. Вивчити теорію літератури.
3. Прочитати усмішку «Сом».
4. Заповнити кластер «Особистість Остапа Вишні» (вищий рівень)

(Відповідь)Вірність, патріотизм, любов до людей і природи, талант, стійкість.

Або створити сенкан « Остап Вишня».

Сенкан

Іскрометний, розумний.

Вчиться, працює, шукає.

Дорогу до усмішки прокладає.

Основоположник.