Урок "Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українські землі. Оборона Києва. Подальше захопення українських земель монголами"

Про матеріал

Конспект уроку в 7 класі до теми "Монгольська навала на українські землі". Зміст уроку адаптовано для дітей з ООП.

Перегляд файлу

Тема уроку: Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українські землі. Оборона Києва. Подальше захоплення українських земель монголами.

Мета уроку:

-формувати ключові та предметні компетентності в ході розгляду історичних подій періоду монголо-татарського завоювання українських земель;

- формувати навички критичного мислення, розвивати вміння аналізувати інформацію з різних джерел та встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

- коригувати вміння працювати з історичною картою та історичними документами;

- формувати ціннісне ставлення до героїчного минулого свого народу, виховувати почуття єдності як основи сильної нації.

Матеріали та обладнання: підручник Дрібниця В.О. «Історія України», історична карта, атласи, тексти історичних документів, демонстраційний та ілюстративний матеріал, відеоматеріали, ноутбук, дидактичні картки.

Поняття: монголо-татари, Золота орда, баскак, ярлик.

Персоналії: Чингісхан, Батий, князі Мстислав Київський, Мстислав Чернігівський, Данило Романович, воєвода Дмитро

Дати:

1223 р. – битва на річці Калці

1239 р. – підкорення Переяславського та Чернігівського князівств

1240 р. – оборона Києва, підкорення Київщини монголо-татарами

Тип уроку: урок формування компетентностей.

Ключові компетентності: спілкування державною мовою; навчання упродовж життя; громадянська та соціальна компетентності, інформаційно-комунікаційна, культурна.

Предметні компетентності: хронологічна, просторова, інформаційна, логічна.

Наскрізні лінії: Громадянська відповідальність

Хід уроку

І. МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП

1. Орієнтація мотиваційної готовності

Вітання. Налаштування на позитивний лад.

2. Мотивація навчальної діяльності

Прийом «Мандруємо Україною».

Вчитель пропонує здійснити віртуальну подорож до однієї з архітектурних пам’яток України.

Демонстрація відео «Фундамент Десятинної церкви з висоти пташиного польоту» (Десятинна церква у Києві - YouTube)

Обговорення зображення на відео під час бесіди:

Яку пам’ятку архітектури зображено на даному відеофрагменті?

(Десятинна церква у Києві)

Чим уславлена дана архітектурна споруда? (Перша кам’яна будівля, споруджена у в 986 р. князем Володимиром Великим)

Отже, перед вами Десятинна церква - перша кам’яна споруда яка була збудована на кошти князя Володимира Великого. Князь побудував не лише даний храм, за часів його правління постала могутня держава – Русь-Україна, з якою рахувалися і бажали поріднитися усі тодішні європейські держави. Разом з тим, дану архітектурну пам’ятку є своєрідним символом падіння та занепаду колись могутньої держави, оскільки була зруйнована під час однієї із найбільш трагічних сторінок Русі-України - монголо-татарської навали.

3. Актуалізація опорних знань і вмінь

- Назвіть стан, в якому перебувала Русь-Україна в ХІІІ ст. (феодальна роздробленість).

- Що таке феодальна розробленість? Які наслідки вона мала для Русі –України?

Прийом «Мозковий штурм»

Як вплинула феодальна роздробленість Київської держави на подальші події, що відбувалися на теренах нашої країни?

Отже, поки князі вели міжусобні війни за землі Русі та владу на київському престолі, на Сході утворилась величезна держава на чолі з Тимуджіном (Чингісханом), яка стала справжнім жахіттям для багатьох народів Азії і Європи.

ІІ. ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ

1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українські землі. Оборона Києва. Подальше захоплення українських земель монголами.

2. Визначення очікуваних результатів уроку

Вправа «Знаю (вмію) – Хочу дізнатися (навчитися) - Дізнався»

1) Учитель учням пропонує пригадати та висловити свої думки про те, що вони знають про монголо-татар

2) Після того як учні озвучать попередні знання, вчитель пропонує записати на стікерах питання, відповіді на які вони хотіли б отримати під час даного уроку і прикріпити їх до другої колонки таблиці

ІІІ. ЦІЛЕРЕАЛІЗАЦІЯ

1. Сприйняття й первинне усвідомлення навчального матеріалу, осмислення зв’язків і співвідношень в об’єктах вивчення

1). Походи монголів на Русь-Україну

У 1223р. Чингісхан підійшов до південних рубежів Русі. Перша зустріч київських князів відбулася у 1223 році на половецьких землях на березі річки Калки.

Аби з’ясувати, яким чином відбулася перша зустріч русичів з монголо-татарами, вчитель пропонує учня опрацювати історичні документи. З цією метою учні розподіляються на групи, оголошуються правила роботи в групах.

Робота в групах:

Група 1: опрацювання фрагмента Із «Літопису Руського»

"У рік 6732 [1223 ]. У той же рік прийшла нечувана рать: безбожні моавитяни, прозвані татарами, прийшли на землю Половецьку, і половці стали [супроти них. Але навіть хан] Юрій Кончакович, що був найбільший між усіх половців, не зміг вистояти перед ними. І побіг він до ріки Дніпра, і многі [половці] побиті були. А татари, вернувшись, пішли у вежі свої.

І прибігло половців багато в Руську землю, і говорили вони руським князям: «Якщо ви не поможете нам, [то] ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете». І була рада всіх князів у городі Києві, [і] нарадились вони так: «Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй».[14 с.78].

Завдання до документа:

Які землі першими землі впали під ударом монголо-татар? Покажіть на карті.
До кого звернулися за допомогою половці?
Яке рішення прийняли київські князі?

Група 2: опрацювання документа «Багдадський урядовець Алі Ібн-ал-Асір про битву на Калці» на с. 113 параграфа 23 підручника.

Завдання до документа

Хто брав участь у битві на річці Калка? Назвіть руських князів, які входили до складу об’єднаного русько-половецького війська

- проаналізуйте на схемі розташування об’єднаного русько-половецького війська та монголо-татар. Покажіть дане розташування на карті.

- У кого із сторін було біль вигідне розташування Чому?

Група 3: опрацювання фрагмента Із «Тверського літопису»

І так зустрілися полки... і була битва згубною, через наші гріхи. І були переможені князі руські.

Князь же київський Мстислав Романович і Олександр Дубровський, бачивши це нещастя, нікуди не рушили з місця. Отаборились вони на горі над річкою Калкою і влаштували загорожу із кілок. І билися з-за цієї огорожі три дні. А татари наступали на руських князів і переслідували їх, б'ючи, до Дніпра.

Татари захопили укріплення і людей перебили, усі полягли тут кістьми. А князів придушили, поклавши їх під дошки, а татари зверху сіли обідати, і так стогнали князі, і життя своє закінчили...[14 с.78

Завдання до документа:

1) Хто переміг у цій битві?

2) Як результати відображені в писемному джерелі?

Загальне запитання до учасників груп:

- Як ви думаєте, у чому полягає основна причина поразки руських княжичів у битві на річці Калці?

- Поміркуйте і зробіть припущення, чи могли описані вище події розгортатися інакше? Чому?

Формулювання висновку: русичі зазнали поразки у битві на річці Калці через незлагодженість дій між собою, що призвело до невигідних позицій розташування війська та подальшої поразки і загибелі від монголо-татар.

2). Оборона Києва 1240 р.

- Розповідь учителя з демонстрацією на карті.

У 1236 р. численне монголо-татарське військо на чолі з ханом Батиєм, онуком Чингісхана, знову вирушило на Русь. Першими впали Рязанське і Володимиро-Суздальське князівства.

Восени 1239 р. нашестя зазнали і південноруські землі. Головні сили підійшли до Переяслава, решта рушила на Чернігів. Переяславці завзято захищались, але не встояли. Місто було захоплене, населення вирізане. Чернігів також не втримався. Його спіткала та ж доля, що і Переяслав.

Перегляд відеофрагмента «Оборона Києва» (0.49 – 3.57)

(Посилання на відео: Країна. Історія українських земель. Київ. 5. Орда - YouTube)

Інтерактивна вправа «Бліц-турнір» за результатами перегляду відематеріалів.

1) Коли вперше монголи підійшли до Києва? (1239 р.)

2) Яким чином відповів київський князь на пропозицію монголо-татар про здачу міста? (Відмовився і втік до Угорщини)

3) До кого з князів перейшла влада у Києві? (Данила Галицького)

4) Коли розпочалася облога Києва? Назвіть ім’я хана, який керував облогою Києва.

5) Хто стояв на чолі оборони Києва? (Воєвода Дмитро).

6) Через які ворота ворогам вдалося прорватися до міста? (Лядські ворота в районі Хрещатинської долини).

7) Назвіть дату, коли ординці повністю захопили Київ? (6 грудня 1240 р.)

8). Назвіть останній опорний пункт оборонців Києва?

9) Скільки часу тривала оборона Києва (10 тижнів, 4 дні).

Захопивши Київ, монголо-татари рушили на Волинь, Поділля, Галичину, де з боєм здобули укріплені міста. На початку 1241 року ординці дійшли до Польщі, зруйнувавши чимало міст. У 1242 р. вступили у Хорватію, зруйнували Загреб. Але просування завойовників на захід, ослаблене запеклим опором місцевого населення, припинилося. Батий повернувся на схід. На Нижній Волзі він заснував державу Золоту Орду зі столицею Сарай, у залежність від якої потрапили руські князівства.

3. Підпорядкування Руських князівств монгольській імперії

Робота з підручником та термінами: опрацювати текст підручника та ілюстрації на ст. 116-117, знайти визначення понять про ярлик та баскаки.

Ярлик – грамота-дозвіл монгольського хана на завойованих землях, яку видавали підлеглим князям на право князювання.

Баскаки – представник монгольського хана на завойованих землях, які здійснювали контроль за місцевою владою, вів облік населення і збирав данину.

За результатами роботи з підручником та ілюстраціями, вчитель пропонує учням визначити наслідки підпорядкування монголо-татарській навалі руських земель

Залежність від Золотої Орди..
Подальша роздробленість Русі.
Занепад ремесла, торгівлі.
Послаблення Русі, чим скористалися західні держави.
Відставання Русі в своєму розвитку від Західної Європи.

2. Узагальнення і систематизація знань, застосування їх у різних ситуаціях, наближених до життєвих.

- Хронологічна задача.

Порахуйте скільки років містить відрізок часу між першим (1223 р.) та другим (1236 р.) походами монголо-татар на Русь. (13 років).

Прийом «В єдності сила»:

Вчитель роздає учням гілочку дерева і пропонує її переламати. Потім він пропонує зробити це ж саме із жмутком гілок.

Результат: одну гілочку переламати легко, значно тяжче це зробити, коли гілочок багато.

Висновок прийому: «Сила в єдності».

Поміркуйте, чи розуміли давньоруські князі цю просту істину? Чи могли історичні події цих років скластися інакше, зважаючи на те, що між першим і другим нашестям монголо-татар пройшло 13 років? Яким чином?

ІV. РЕФЛЕКСИВНО-ОЦІНЮЮЧИЙ ЕТАП.

1. Підведення підсумків уроку

Вправа «Знаю (вмію) – Хочу дізнатися (навчитися) - Дізнався» (завершення)

Учні записують розповідають про те, що вони дізналися на уроці, порівнюючи свої результати з очікуваннями від уроку.

2. Рефлексія діяльності

Вправа «Долонька»: