Урок: "Писанка- вид декоративно-прикладного мистецтва"

Про матеріал
Урок знайомить учнів з традиціями українського народу-розмальовувати писанки; знайомить з історією виникнення писанкарства, його символикою, з народними звичками та обрядами
Перегляд файлу

Тема уроку: Писанка –  вид декоративно – прикладного мистецтва.

 

Мета:

- вчити дітей розмальовувати писанку, оволодівати  навичками                  писанкарства;

  • ознайомлювати з традиціями українського народу – розмальовувати писанки;
  • показати писанкарство як вид народного мистецтва, до якого звертаються багато сучасних художників.
  • ознайомлювати учнів з історією винекнення писанкарства, його символікою, з народними звичками та обрядами.
  • виховувати у дітей вміння шукати, думати, фантазувати, приймати самостійне рішення,  цікавість до декоративно – прикладного мистецтва, продовжувати традиції народних майстрів.

 

Обладнання та матеріали:  таблиця із символами писанки, розмальована писанка, зразки дитячих робіт, « пасхальних сюрпризів Фаберже», приклади графічного ділення яєчка, кольорова гама  розпису, яйця, писачок, барвники, свічки, парафін, рушнички,  магнітофон, запис з українськими піснями.

На дошці: дата уроку

Єпіграф:  Яєчко розмальоване, барвисте

                  Ним тішиться і старець і дитя,

                  Творіння людських рук святе і чисте

                  Маленький символ нашого життя.

                                                         Н. Кметюк Слайд 2

                                   План уроку:

1. Організаційний момент.

2. Теоретична частина.

3. Практична частина.

4. Підведення підсумків. Домашне завдання

                                   Хід уроку:

Організаційний момент

Повідомлення теми і мети уроку

Теоретична частина

  • Діти ми напередодні великого християнського свята – Пасхи.
  • В давнину була відома легенда, по якій люди прогнівали богів своїми гріхами, а боги вирішали їх наказати.

Вони сховали сонце і для всіх настала довга холодна зима.

Легенда

     Пташки не встигали улетіти в теплі краї – замерзали та гинули. Люди вважали їх творінням богів і забирали до себе. Відігрівали, відгодовували і давали пристанище у своїх домівках.

     Вирішили птахи віддячити людей. Зібралися у велику зграю і полетіли на небо. Довго розповідали вони небесним Богам про доброту людей, прохали повернути сонце. Змилувалися Боги і через кілька днів пташки повернулися.  На своїх крилах вони принесли небесне світило, весну та писанки.

     З того часу почали люди розмальовувати писанки як щиру вдячність сонцю і птахам.

- А зараз я розповім вам про дохристіянські звичаї та традиції українського народу.

   Символом всього живого є яйце, тому що жовток по формі  та кольору нагадує сонце. Раніше сонце вважалося людям казковим птахом. Вороги світла – сили зла могли вбити пташку, яка завжди наперекір їм встигала знести яйце, з якого народжувався новій день. Цей день був святом сонця, природи, яка прокинулася від зимового сну.

     Життя, яке було у яйці,  треба було захищати від злих сил, тому тонку шкарлупку вкривали фарбою та різними знаками – символами.

     Паска в Україні – це свято весняного воскресіння, відновлення природи, який святкувався у день весняного рівнодення.

      Серед пасхальних  звичаїв є звичай виготовляли писанки, дряпанки, крашанки. Слайди 3-8

Спочатку були крашанки, тобто яєчка фарбували одним кольором рослинним барвником, наприклад у відварі лушпиння цибулі.

      Пізніше зявилися « крапанки». Робили їх так. Яйце занурювали в одну фарбу, потім, коли воно висихало, на нього наносили крапельки гарячого воску.

Коли віск остигає, яйце занурювали в іншу фарбу. Після висихання фарби, яйце опускали у гарячу воду. Віск таїв і ми бачимо дивовижну цікаву композицію із різнокольорових крапок.

      Писанки – майстерно розписані великодні яйця –  належать до  найкращих виробів  українського народного мистецтва.

Історія їх походження  йде у далеку давнину. Муляжі культових яєць виготовлених з глини або каміння, були знайдені у похованнях 3 століття до Різдва Христова.

Крашанки та писанки розписували навесні. Це робила Мати – Берегиня за умовою, що спокійно провела день.

        Розписували писанки  при тиші, коли вдома не було нікого, окрім дітей та членів сімї, щоб не підглядали, тому що господиня, працюючи, передавала всі добрі побажання дому, господарству та відводила біду.  Старі бабусі говорять, що у кожній писанці живе своя молитва.

      Наші пращурі вірили, що писанка має магічну силу, несе в собі добро, радість, успіх, захист від злих сил.

      Ось символи, які використовують коли розписують писанки.

       Демонстрація наочного матеріалу. Слайд 9

Писанки розписувались різними фарбами. Головними кольорами були:

червоний – любов, радість життя;

жовтий – сонце, місяць, зорі, урожай, тепло;

зелений – весна, пробудження природи, різноманітність рослинного та тваринного світу;

синій – здоровя;

білий – повага духів;

чорний, коричневий – надра землі, її урожай, щедрість. Слайд 10

    Головний інструмент у писанкарстві – писачок або пензлик. Він виготовляється із мякої бляхи  у вигляді невеликого мішечка. Є деревяна ручка.

Наприклад, Тарас Шевченко так писав про красу українського села:

Учень красиво читає вірш Тараса Шевченко «Село»

Село! І серце одпочине:
Село на нашій Україні —
Неначе писанка, село.
Зеленим гаєм поросло.
Цвітуть сади, біліють хати,
А на горі стоять палати,
Неначе диво. А кругом
Широколистії тополі,
А там і ліс, і ліс, і поле,
І сині гори за Дніпром.
Сам Бог витає над селом.

( Розглядаємо зроблені писанки, пояснюємо їх символіку.)

     Творами писанкарского мистецтва можна назвати великодні сюрпризи Фаберже – подарункові вироби зі схованими  сюрпризами.

     Задумані, як коштовність, сюрпризи інкрустувалися різними коштовними каміннями і кольоровим золотом ( білим, жовтим, червоним, зеленим).

     Всі предмети мають форму яйця, всередині якого знаходиться сюрприз –  механічні іграшки: мініатюрні золоті копії крейсера, яхти, поїзду, палацу, фігурки солов’я, зозулятка, музичної скриньці. Всього було виготовлено близько 56 «пасхальних сюрпризів».

      Ці сюрпризи стали верхівкою  творчого натхнення фірми Фаберже, вони увібрали в себе всі технічні та художні досягнення свого часу. Його успіх –  у складності конструкцій, оригінальності секрету і   бездоганності виконання цих коштовних іграшок. Слайд 11

3. Практична частина.

      1. Техніка безпеки під час роботи:

   - правила поводження з вогнем;

   - правила користування розплавленим віском.

2. Підготовка робочого місця.

3. Розмітка яйця олівцем.

4. Нанесення орнаменту воском.

5. Розмальовування яйця.

6. Висушення яйця.

7. Знімання воску.

8. Натирання яйця.

4. Підсумок уроку. Домашнє завдання.

-  Що нового узнали на уроці?

Ми трошки доторкнулися до таємниць виготовлення писанок, але ми ще до них повернемося не один раз.

Подивіться, які гарні у вас роботи. І я хочу вас віддячити. Я на згадку про нашу працю  дарую вам ці сонечка, як символ життя.

 Ви всі молодці.

Хотілось вам побажати, щоб звязок народного мистецтва та музики завжди вас супроводжував і в свята і у повсякденному житті. Писанка – це своєрідна книжка, але прочитати її може не кожний.

 

Додатковий матеріал:

Пи́санка  яйце, декороване традиційними символами, які пишуться за допомогою воску й барвників.

Цей вид мистецтва поширений у багатьох народів світу[1]. З писанками і фарбованими яйцями (крашанками) пов'язано безліч легенд, повір'їв, переказів, звичаїв, традицій, обрядів, які виникли ще в язичницьку добу, видозмінювалися, а з прийняттям християнства набули нової якості — пов'язаної з дійством освячення паски під час найголовнішого християнського свята  Великодня[1]. Звідси і їхня назва  «великодні яйця».

Давніми художниками використовувались саморобні фарби, які виготовлялись з кори та плодів дерев, трав і квітів. Природні фарби не дуже тривкі, тому з часом вицвітають. А щоб побачити, якими були древні писанки спочатку, користуються мікроскопом: у порах шкаралупи зберігається початковий колір[2].

Писанка  — символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості.

У міфах багатьох народів світу саме яйце є світотворчим початком. У слов'ян-язичників, на думку С. Килимника, писанки існували вже за часів антів — наших прародичів /ІІІ — VIII ст. н. е. і були символом сонячного культу. Птахи — це вісники весняного воскресіння, Сонця, а їх яєчка — емблема сонця — життя, народження.

«Яйце птаха взагалі, — писав С. Килимник,  це зародень життя, символ бога сонця; воно в давнину символізувало — добро, радість, щастя, любов, достаток, успіх, прихилення добрих сил, захист людини від лихих сил»[11].

За відсутності писачка чи всіх фарб, можна зробити дряпанку. Для цього вибирають яйце темного кольору і зафарбовують темним барвником. Олівцем наносять орнамент. Після цього гострим предметом (голкою, шилом чи цвяхом) продряпують намальований орнамент

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Шепелева Людмила
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
31 березня 2020
Переглядів
2393
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку