Урок – подорож з використанням STEM технологій в освітньому процесі « Лісові пригоди» за творами В.О.Сухомлинського (3 клас)

Про матеріал
Вчити дітей бачити красу навколо себе, словами та емоціями передавати свій настрій, ставлення до побаченого. Вчити правильно висловлювати та обґрунтовувати свою думку. Розширити знання та творчість В.О.Сухомлинського. Розвивати уяву, фантазію, зв’язне мовлення. Виховувати в учнів відповідальність за оточуючу природу, відчуваючи себе її частинкою.
Перегляд файлу

Урок – подорож з використанням STEM технологій в освітньому процесі « Лісові пригоди» за творами В.О.Сухомлинського (3 клас)

Мета: Вчити дітей бачити красу навколо себе, словами та емоціями передавати свій настрій, ставлення до побаченого. Вчити правильно висловлювати та обґрунтовувати  свою думку. Розширити знання та творчість  В.О.Сухомлинського. Розвивати уяву, фантазію, звязне мовлення. Виховувати в учнів відповідальність за оточуючу природу, відчуваючи себе її частинкою.

Місце проведення: Осінній ліс.

Обладнання: Твори В.О.Сухомлинського, оточуюча природа та її елементи.

Попередня робота: Урок позакласного читання за творами В.О. Сухомлинського.

Хід уроку

  1. Проведення інструктажу щодо організації екскурсії.
  2. Вступне слово вчителя на галявині лісу.

А придивіться, будь ласка,

У лісі всюди казка.

Вона блукає лісом.

Прислухайтесь, будь ласка,

У лісі всюди казка.

(Учні розглядають, спостерігають, милуються, задумуються).

  1. Оголошення завдань.
  • Сьогодні ми на цій галявині недаремно. Нам слід розгадати лісові таємниці, а в цьому допоможуть нам твори В.О.Сухомлинського.

Давайте пригадаємо, що ви знаєте про цю Людину з великої літери.

(Повідомлення учнів. Підсумок учителя).

  •                   Дійсно, В.О.Сухомлинський  дуже любив дітей і тому склав понад тисячу казок для них, вчив поважати старших, допомагати один одному, любити природу  та навколишній світ.

Озирніться навколо себе. Ліс – дійсно чарівний, і містить для нас багато таємниць. Що ви помітили незвичного, чаруючого?

  1. Хвилина милування навколишнім.

(Діти притихли, в очах у кожного заіскрилось щось нове, незвідане і своє).

(Висловлювання дітей:)

  • Я чую як, як між собою шепочуть осінні листочки.
  • Он схилились дві берізки, обнялись своїм гіллям і поглядають на нас, чи з добром ми прийшли.
  • Щось зовсім не чути птахів.
  • Там, прислухайтесь, під ліщиною мостить собі, мабуть, кубельце їжачок.
  • Бачу, як до нашої галявини підкрадається осінь.

Вчитель:

 Підходить осінь.

І тумани нам сірії вона несе,

Красить кущі, дерева, трави,

Від нас ховає геть усе.

  • Це дід Осінник ходить краєм…

Діти. На узліссі сидить під дубом Дід Осінник і тихо-тихо завива.

  • А з якого ж це твору ви узяли?
  • З оповідання В.О.Сухомлинського «Дід Осінник»

Вчитель: Давайте спробуємо «подути» на осінній ліс так сильно, як той вітер. (імітація учнів).

  • А тепер давайте всі разом легенько дмухнемо на осінні листочки.

Що з ними  відбувається?

Діти: Вони дрижать, тремтять, ворушаться.

-Діти, це ніби вітер. В першому випадку він – сильний, могутній, а в другому – лагідний і пестливий. В якому творі говориться про такі вітри? («Ласкавий і холодний вітер» В.О.Сухомлинського).

Вчитель: Ось бачите, можна бути пестливий вітерець, може подути і вітрюган, а дерева в лісі стоять такі беззахісні, туляться одне до одного, тягнуться до сонечка, простягають свої віти, хиляться, шепочуть, ніби допомоги просять. Ось прислухайтесь, про що їхня розмова.

  В народі говорять: гарне слово – лікує рани. Давайте й ми доберемо гарні слова до мешканців цієї галявини.

  1. Групова робота.

(Діти добирають слова до слова «дерева», підводиться підсумок, яка група набрала більше слів).

(Гіллястики, зелені друзі, різнобарвний купол і т.д.)

Вчитель:  А зараз згадаємо ще одне оповідання, а потім ви скажете, хто його автор.

(Розповідь учителем оповідання «Соромно перед соловейком». Бесіда за його змістом).

Фізкультхвилинка

Лапки в боки,вгору вушка,

Скачуть білочки-подружки.

Раз,два,три,чотири,п’ять-

По гілках вони летять.

Кожен ранок на галяві

Спритно роблять вільні вправи.

Раз,два,три,чотири,п’ять-

Люблять білочки стрибать.

Вчитель: Чи знаєте ви, діти, що твори В.О.Сухомлинського любить не лише малеча? Його твори зацікавлюють дорослих, тому за казками його складають навіть пісні. І сьогодні ми познайомимось з музичним твором Л.Б.Барашкіної за твором В.Сухомлинського.

На галявині у лісі

Відпочивали дві лисиці.

Вони їли шоколад

І солодкий мармелад.

Соловейко «Тьох» співав,

Всіх навколо звеселяв.

Так було чудово,

Чудово та казково.          (2 рази)

Соловей скінчив співати, Треба лискам вирушати.

Одна зібрала папірці

І поклала під кущі.

Друга каже: «Все збери

Та у кошик поклади!

Щоб про нас гарненька думка

Склалась у соловейка».             (2 рази)

  • Діти, як ви думаєте, кого мав на увазі автор під назвою «лисички»?
  • А що б ви могли порадити цим дівчаткам?
  1. Дидактична гра «Посідаємо рядком – поговоримо ладком».
  • Чи зможемо ми зараз почути спів соловя?
  • Чому?
  • Які ж його пісні?
  • Прислухаймося до тиші.

(Діти закривають оченята, мріють, уявляють, фантазують: там десь крадеться лисиця, ліс готується до сну, сонячні промені фарбують лісові листочки...)

Вчитель:  

Тихо осінь ходить гаєм,

Ліс довкола аж горить,

Ясень листя осипає,

Дуб насуплений стоїть.

І берізка над потоком

Стала, наче золота.

Вітер, мовби ненароком,

Їй косиці розпліта…

                                      (Н.Приходько)

- Діти, погляньте, як у берізки розвиваються золоті коси, як виблискує на сонці її біле вбрання. Які почуття у вас вона викликає? (Ніжності, доброти, сором’язливості…)

- Підійдіть до неї, прихиліться, обійміть і скажіть їй по-секрету чарівні слова.

(Діти стають кругом дерева, висловлюють свої думки).

  1. Знайомство з оповіданням «Золоті стрічки» В.О.Сухомлинського.
  • Чи сподобалось вам це оповідання?
  • Чому ж сумували берізки?
  • Які ж бувають стрічки у берізки, і коли?
  1. Усний опис берізки.
  2. Прийом порівняння.
  • Діти, а яке ж дерево стоїть поруч? (Кремезний дуб)
  • Чи можна сказати, що він має золоті коси?
  • Тож давайте порівняємо їх. (Усні порівняння учнів).
  1. Робота в парах.
  • Діти, як ви думаєте, чи подружилися вони?
  • Про що ж може бути їхня розмова?
  • (Діти складають діалоги).
  • Золота красуне, чому зажурилась?
  • Сумно мені, сумно…
  • Ти ж маєш таке дороге вбрання. Всі навколо із заздрістю на тебе поглядають.
  • Не довго мені милуватись цією красою. Скоро набіжить холодний вітрисько, зірве цей чарівний одяг і понесе…
  • Не сумуй, сусідко, я прикрию тебе своїми могутніми вітами, зігріватиму до весни.

Вчитель: А що то виблискує на листочках? (Краплинки)

  • Що ж це за краплі? (Краплі дощу, роси, туману, сльозинки)
  • Може, ці краплинки з якогось твору В.Сухомлинського? («Ніде приліпитись краплинці роси»)
  • Сьогодні ми вже говорили, що ліс – це казка, наповнена таємницями. От перед вами завдання «Що на що схоже».
  1.  Групова робота.
  1. Діти відшукують корінчики, гілочки, листочки і т.д., які на щось схожі,  і доводять свою думку.
  2. Гра «Фотооко» - кожна група описує якусь рослину, інша впізнає яку.
  1.  Робота із загадками.
  • І, Звичайно ж без загадок сьогодні наша мандрівка не буде повноцінною.

У лісі на пралісі

Висить сукня червона.

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті.

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду.  (Калина)

 

У зеленім кожушку,

Костяній сорочці,

Я росту собі в ліску, -

Всім зірвати хочеться.  (Горіх)

 

Два столи, два човни, пята чашечка. (Жолудь)

 

Стоїть хлопчик під пеньком,

Накрив голову брильком. (Гриб)

  •                   На цій чудовій галявині, між прекрасними осінніми листочками, розгубились перлини народної мудрості. Давайте разом їх зберемо.

(Учитель промовляє початок приказки, учні продовжують).

Говорить, наче пташка…(щебече)

Говорить, наче соловей…(співає)

Ростуть, як гриби…(після дощу)

  1.  Підсумкове слово вчителя.

Діти, чудовий, казковий, замріяний осінній ліс. Багато в ньому нерозгаданих  таємниць, багато незвіданого і цікавого. Але, щоб все це пізнати, як говорив В.О.Сухомлинський, треба бути уважним, любити менші за себе живі створіння – рослини і тварини, тобто бути природі другом. Я думаю, що сьогодні у вас, у ваших душах та серцях залишилась часточка добра й любові до оточуючої краси. А лісу ми не кажемо: «Прощавай!». А кажемо: «До побачення!».

 

 

docx
Додано
19 березня 2019
Переглядів
770
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку