Урок "Селянська реформа 1861 р. в Наддніпрянській Україні. Сільське господарство в пореформений період"

Історія України. 9 клас

Тема: Селянська реформа 1861 р. в Наддніпрянській Україні. Сільське господарство в пореформений період

Мета: з’ясувати особливості соціально-економічного розвитку українських земель напередодні селянської реформи 1861р., ознайомити учнів із проведенням, особливостями і наслідками реформи, формувати уявлення про реформу як явище; розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, працювати з історичними картами, документами, полікультурну  компетентність, почуття гідності та справедливості.

Обладнання: мультимедійна дошка, презентація до теми, підручник, документи: «Маніфест», «Положення», ілюстрації картин Г. М’ясоєдова «Читання Маніфесту 19 лютого 1861 року», І. Іванова «Смерть переселенця»; портрети Олександра ІІ та В.Стефаника, фотографії пореформлених знарядь праці, зображення до новели В.Стефаника «Камінний хрест», карта «Напрямки селянських відходів», роздатковий графічний диктант, картки самооцінювання. 

Тип уроку: комбінований з використанням інтерактивних методів.

Хід уроку

Щоб навчити людей любити справедливість, треба показати  їм результати несправедливості.

                             Адам Сміт

І. Організаційний момент 

 Повідомлення теми, мети уроку. Робота з епіграфом.

ІІ. Мотивація навчання

Чи зустрічали ви поняття «реформа». Поясніть його. Якщо б у вас була можливість, які  реформи ви провели б у школі. Реформа – закономірне явище. Підніміть руки ті хто зустрічав це твердження (на екрані з’являються визначення поняття «реформа», взяті з 3-х різних джерел – словників та енциклопедії, учні обирають одне, пояснюють та записують його у зошит).

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда.  

1. Що ви знаєте про ситуацію яка панувала у соціально-економічному житті  у другій пол. ХIХ ст.?

2.               Чи була реформа в даній ситуації виходом із ситуації?

3.               Які ще можливі рішення розв’язання проблеми можна назвати?

   IV. Вивчення нового матеріалу. 

Учні отримують індивідуальні картки для самооцінювання, які заповнятимуть протягом уроку.

Проблемне питання. Селянська реформа 1861р. у Наддніпрянській Україні –це модернізація суспільства чи відголос несправедливості?

 ( Проблемне питання учні записують з екрану мультимедійної дошки).

1.Українські землі напередодні реформи 1861р.

Розповідь учителя (супроводжується показом слайдів).

Напередодні реформи:

1) низька продуктивність праці селян;

2) зубожіння поміщиків;

3) зменшення кількості селян-кріпаків;

4) відставання Росії у військовій справі від Європейських держав;

5) наростання опору з боку прогресивних кіл суспільства проти кріпосництва;

6) засудження Європейськими країнами станового устрою Російської імперії.

Незадоволені становищем усі верстви населення (селяни, поміщики, міщани, студенти).

Учитель звертає увагу учнів на висловлювання царя з подальшим коментуванням та поясненням цитати.

Олександр ІІ: «Я дізнався, панове, що між вами поширились чутки про намір мій скасувати кріпосне право. Щоб запобігти усяким необґрунтованим чуткам в такому важливому питанні, я вважаю за необхідне оголосити вам, що я не маю наміру зробити це тепер. Але, звичайно ви й самі знаєте, що існуючий порядок володіння душами не може лишатися незмінним, краще скасувати кріпацтво зверху, ніж чекати того часу коли воно само собою почне ліквідуватися знизу. Передайте слова мої дворянству для обмірковування».

 2. Селянська реформа 1861 р.

а) Підготовка селянської реформи.

Учні  отримують індивідуальні картки із завданням та Маніфест і визначають основні положення у Маніфесті від 19 лютого 1861 р.

Поки учні виконують завдання, решта  класу слухає пояснення вчителя щодо роботи з індивідуальними картками.  Розглядають репродукцію картини Г.М’ясоєдова «Читання Маніфесту 19 лютого 1861р.» і висловлюють свої думки стосовно настроїв, які панували між селян під час читання Маніфесту. (Репродукція картини на екрані дошки).

Через 3 хв. учні з індивідуальним завданням зачитують основні, на їх думку, положення Маніфесту.

На екрані висвітлюються складові реформи. Учні записують положення у зошит.

 б) Особисте звільнення селян. (Робота з мультимедійною дошкою).

 в) Селянські наділи.(Під час роботи з мультимедійною дошкою, учні знайомляться з поняттям «тимчасовозобов’язані селяни).

 Розповідь учителя про розвиток рільництва и тваринництва, супроводжується мультимедійним зображенням.

Учні складають схему (у ході розповіді учителя.)

    Степова Україна

Розводили худобу   Вирощували льон,соняшники

                                                                   (заможні селяни, поміщики)

       Правобережжя

 Розводили худобу                          Вирощували цукрові буряки 75% території                                                                                                                      «цукрові королі»-Бобринські, Бодські, Харитоненки,    Потоцькі,  

                                                                 Терещенки

 г) Викупна операція.

Робота з мультимедійною дошкою (супроводжується розповіддю вчителя).

д) Державні селяни. 

Робота з мультимедійною дошкою( супроводжується розповіддю вчителя).

Державні селяни мали земельні наділи в 2 рази більші, ніж селяни, кріпаки.

Користуючись презентацією, учитель розповідає про удосконалення знарядь праці і машин поміщицьких і великих селянських господарств, учні коментують схему.

                              Удосконалення знарядь праці і машин

І місце – Степова Україна (парові молотарки, кінні молотарки, плуги, сівалки, культиватори, віялки, жниварки, кінні граблі)

ІІ місце – Правобережжя

ІІІ місце – Лівобережжя (40% поміщицьких плугів були дерев’яними)

 Робота з картою «Напрямки селянських відходів в Україні і в Європейській Росії».

Перегляд картини І. Іванова «Смерть переселенця» на мультимедійному екрані з подальшим обговоренням.

е) Наслідки реформ (бесіда з учнями за запитаннями, які зображені на мультимедійній дошці).

       3.Капіталізація. Ринкові відносини.

Учитель розповідає про В.Стефаника і його новелу «Камінний хрест», в якій йдеться про еміграцію селянської родини через наслідки реформи. (Розповідь супроводжується презентацією).

У ході бесіди учні повинні з’ясувати, які галузі були лідерами в розвитку ринкових відносин після 1861 року.

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів.

  Графічний диктант 

Чи погоджуєтесь ви з твердженням (так «+»,ні -)

1. Маніфест був підписаний 19 лютого 1861 р. Миколою ІІ  -

2. Кріпосницька система скасовувалася.  +

3. Реформу 1861р. назвали Великою. +

4. Негативним наслідком стало малоземелля селян. +

5. Цукробурякове виробництво розвивалось у Південній Україні. –

6. Демографічний ріст загострив земельну проблему. +

Метод «мозковий штурм»: обговорення проблемного питання, учитель основні ідеї учнів щодо розв’язання проблемного питання записує на аркушах паперу, які прикріплює до дошки. 

Метод «відкритий мікрофон».

Учитель бере в руку уявний мікрофон, задає запитання і передає мікрофон учню, який має відповісти на питання учителя та задати питання іншому учню, передаючи мікрофон. Наприклад:

-Чи називається реформа 1861р. Великою?

-Чому селянська реформа називалась аграрною?

-Який основний негативний наслідок реформи?

VI. Підсумки уроку.

Повернення до епіграфа, обговорення його ще раз. Учитель підводить реальні й очікувані результати, аналізує, чому  саме так, а не інакше, робить висновки, складає план наступних дій на подальших уроках (індустріальний розвиток, фабрично-заводська  система, перші залізниці, наступні реформи).

Виставлення оцінок, аргументація їх.

Побажання  хорошого настрою і посмішок. Учитель збирає листки самооцінки, куди учні вставили і оцінку за графічний диктант.

VII. Домашнє завдання.

1. Опрацювати параграф 17

2. Скласти таблицю «Наслідки аграрної реформи» (позитивні і негативні).

3. Творче завдання. За допомогою «машини часу» перемістіться у другу половину ХІХ ст. і візьміть інтерв’ю в українського селянина після проведення аграрної реформи 1861 р. Складіть питання щодо надій, які селянство покладало на реформу, їхнє ставлення до її практичної реалізації, і спробуйте дати на них відповіді з точки зору селянина.