Урок "Символічні образи часу й вічності в повісті «Дорогою ціною» М. Коцюбинського"

Урок – зустріч поколінь

 

Символічні образи часу й вічності в  повісті «Дорогою ціною»          М. Коцюбинського

 

Мета:

• розкрити ідейно-художнє навантаження твору;

• виявити силу й виразність художніх образів;

• розвивати вміння робити власні висновки, аналізуючи вчинки героїв;

• виховувати почуття поваги до мужніх патріотів, захисників батьківщини.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

 

 Бачу сьогодні на уроці представників творчої лабораторії  М. Коцюбинського, наших серйозних істориків, але представники сьогодення десь загубилися.

(Заходять дівчата, розмовляючи про музику, комп’ютерні ігри, Інтернет)

 

 Вітаю вас, мої дорогенькі, на уроці зустрічі поколінь, маю надію, що з уроку ви хоч трішки вийдете з іншими захопленнями.

 

 Отож, успіхів вам і мені!

 

 

ІІ. Емоційна підготовка до уроку

 

• Ррефлексія психологічної готовності (намалювати на полях зошита сонечко, або хмаринку, або блискавку)

 

У кожного з вас я помітила різний настрій, з яким ви прийшли на урок. Отож, у зошитах олівцем намалюйте сонечко, або хмаринку, або блискавку.  

Як бачу, сьогодні на уроці у нас трішки сонячно, хмарно, а тут треба швидше тікати, бо після блискавки піде дощ.

 

• Актуалізація  суб’єктного досвіду. 
  • Подивіться у вікно, зверніть увагу, яка чудова сьогодні погода. Який настрій пробуджує у вас пейзаж за вікном, які думки чи переживання викликає у вас?
  • Пейзаж за вікном один, а думки і враження у всіх різні, кожен бачить у природі щось своє, особисте, на що відгукується тільки його серце. М. Коцюбинський називав рослинний і тваринний світ "книгою природи", яку ніхто, крім нього, не міг так проникливо і з любов'ю читати. Коли читаєш описи природи, створені майстром, здається, що вони оживають і перед нашими очима постають чудові пейзажі: і ми бачимо сонячних зайчиків, які граються пелюстками волошки, вмитої ранковою росою, чуємо пісню жайворонка, шелест листя, шепіт моря, відчуваємо подих повітря на своєму обличчі.

 

• Лірична хвилинка

          Читання напам’ять заздалегідь підготовленим учнем початку казки «Хо» (на тлі запису лісових звуків)

 

 Ліс ще дрімає в передранішній тиші... Непорушне стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво... Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку. Ліс ще дрімає... а з синім небом вже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом, немов од радощів. Небо міниться, небо грає усякими барвами, блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу... Стрепенувся врешті ліс і собі заграв... Зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась у травиці комашня, розітнулося в гущині голосне щебетання й полинуло високо — туди, де небо міниться, де небо грає всякими барвами..

• Слово вчителя

Щойно завдяки неповторному майстрові слова Михайлові Коцюбинському ми побували у вранішньому лісі, «побачили» переливи природних світлотіней, почули «голосне щебетання» птаства. Це засвідчує надзвичайну поетичність художнього письма М. Коцюбинського. У його творах, зовнішнє життя, тобто події, часто поступаються внутрішньому — життю душі й серця.  Кожен твір М. Коцюбинського – це незбагненне художнє відкриття шаленства фарб, гармонії звуків, почуттів, які «населяють» природу і людську душу.

ІІІ. Актуалізація  опорних знань

Асоціювання: ключове слово – час.

(Час – швидкоплинність, вічність, сум, безсмертя, надія, безмежність, вічний рух світу)

 

Усім цим наповнена повість М. Коцюбинського «Дорогою ціною». Я впевнена, що серед вас немає таких, кого б вона залишила байдужим.Цей твір так багато чого хоче нам сказати, навчити, розворушити у душі якісь потаємні почуття. Але для цього потрібно було прочитати твір, напевно, з любов’ю, а не лише заради оцінки.

Бесіда:

• Який епізод повісті справив на вас найбільше враження?
• Представники сьогодення мали випереджувальне завдання: скласти міні-проєкт «Шлях до волі» на основі твору «Дорогою ціною».

 

Завдання учням: у ході представлення проєкту скласти в зошитах схему подорожі персонажів:

• історики -  перелік конкретних подій;
• представники творчої лабораторії  - емоційно-почуттєвий стан героїв на різних життєвих етапах.

 

(Орієнтовні відповіді учнів:

• Прагнення до волі - втеча з рідного краю - переправа через річку-поранення Остапа - пожежа у плавнях - арешт Остапа – прагнення Соломії врятувати коханого – загибель Соломії – дорога воля.

 

• Прагнення до волі – сумніви – рішення – розлука з рідними – втрата – Батьківщини – небезпека – травми – втрата найдорожчих людей – дорога воля.)

 

Отож, ми побачили наскільки цікавий, хвилюючий творчий мікросвім М. Коцюбинського. І Сьогодні на уроці ми виокремимо з цього творчого мікросвіту тему «Символічні образи часу й вічності в повісті «Дорогою ціною».

 

ІV. Повідомлення теми й мети уроку

Ми дали ім’я нашому уроку «Зустріч поколінь»

Сьогодні на уроці будуть працювати представники творчої лабораторії  М. Коцюбинського, які представлятимуть творчий мікросвіт М. Коцюбинського.

 

• Що з собою ви взяли на урок? (Різні видання творів М. Коцюбинського, рушник, калину й спробували одягнутися як головні герої повісті «Дорогою ціною»).

 

Також з нами представники минулих епох – серйозні історики

• Що з собою ви взяли на урок? (Карту, козацьку шапку, символічне відображення крові, яку проливав наш народ на різних історичних етапах).

Також з нами представники сучасності.

 Що з собою ви взяли на урок?( Ноутбук, мобільні телефони, смартфони й все інше для нас необхідне).

 

А зараз попрошу ознайомитися з цілями й завданнями нашого уроку, виокремити ті, які в більшій мірі стосуються вашої діяльності на уроці.

 

Ми продовжуємо  вивчати пригодницьку романтичну повість М. Коцюбинського «Дорогою ціною». І спробуємо осягнути символічні образи часу та вічності в творі. Розуміння справжніх філософських категорій, серед яких час і вічність, стане основою для становлення ваших особистих думок та переконань, допоможе пізнавати життя в його багатоманітності. Ви продовжуватимете вчитися робити власні висновки, досліджуватимете не лише сюжет епічного твору, а і його художньо-виражальну природу.   Вам буде необхідно виокремити символічні образи та зрозуміти їхню роль у творі. Після такої роботи повість «Дорогою ціною» стане книгою, в якій ви зможете знайти відповіді на запитання, що хвилюють вас особисто.

V. Опрацювання навчального матеріалу

• Слово вчителя

Одним із секретів твору є його час. Час незвичайний. Події уклада­ються в невеличкі межі кількох тижнів, але за своїм змістом твір охо­плює великий історичний відрізок — близько двох століть. Відкриваючи кожну нову часову площину, відображену у творі, читач усе глибше про­никає в історію українського народ, її славетні й трагічні сторінки.

Твір «Дорогою ціною» написаний у 1901 р., опублікований через рік. Тому не випадково М. Коцюбинський не випадково вже з перших рядків налаштовує читача  на те, що розповідь  піде про минувшину. Часова проекція спрямовує погляд в іс­торію, її далеке й незриме, як перспектива на  майбутнє.

 

• Ознайомлення зі схемою «Час у творі»

 

Наближалися грізні роки першої російської революції 1905—1907 рр. Поширювалися селянські повстання за землю, за волю. У вихорі цих історичних подій знов оживали спогади про героїчну минувшину — Ко­ліївщину, гайдамаччину, коли селянам, хоч і ненадовго вдалося здо­бути собі волю. Дорогою ціною діставалась вона. Саме цією назвою твору М. Коцюбинський наголошує на тому, що боротьба за соціаль­ну справедливість ніколи не була легкою.

Події у творі відбуваються у 30-х рр.. 19 ст.

Послухаймо, як сказано про це у творі:

 

Діялось се в тридцятих роках минулого століття. Українське поспільство, поборене у класовій боротьбі, з ярмом панщизняної неволі на шиї, тягло свою долю з глухим ремством. То не віл був у ярмі, звичайний господарський віл, якого паша й спочинок могли зробити щасливим: ярмо було накладене на шию дикому турові, загнаному, знесиленому, але овіяному ще степовим вітром, із не втраченим іще смаком волі, широких просторів. Він йшов у ярмі, скорившись силі, хоч часом із гніву очі йому наливались кров'ю, і тоді він хвицав ногами і наставляв роги...

• Що скажуть про цей час історики?

 

 Початок ХІХ ст. позначений небувалим зростанням антикріпосницької, анти­феодальної боротьби. Кріпаки і селяни, які віками страждали від над­звичайних економічних і політичних утисків, починають піднімати голову, протестуючи проти існуючих умов життя. Антикріпосницькі протести селян виявлялися в різних формах. Кріпаки спалювали са­диби панів, псували знаряддя праці, вбивали панів, їх управителів, відмовлялися відробляти панові, навіть виступали із зброєю проти царських військ. Це був час Устима Кармалюка. Це була велика бит­ва, що наближувала скасування кріпацтва, що й сталося в 1861 р.

 

Однією з форм протесту проти кріпаччини була втеча від свого пана. На початку ХІХ ст. це явище набуло масового характеру. Так, тільки в Київській губернії на березень 1816 р. налічувалось 25 тисяч селян-утікачів, які ховалися на території Донського та Чорноморсько­го війська. В результаті таких утеч у деяких селах кількість кріпаків зменшилась удвічі, а то й більше. Царський уряд вживав усіх захо­дів для розшуку втікачів і жорстоко карав їх. Упійманим бунтівни­кам призначали від 1000 до 12000 ударів шпіцрутенами. Більшість не витримувала і гинула. А того хто вижив, міг чекати ще й Сибір. Тільки в 1822—1833 рр. за втечу було заарештовано і вислано в Сибір 12428 чо­ловік.

 

Саме про такі події і розповідає М. Коцюбинський у творі «Дорогою ціною»

 

Послухаймо продовження тієї історії в повісті «Дорогою ціною» 

От хоч би там, за Дунаєм, гей, там, за Дунаєм!.. Недобитки січової руїни, хоробріші, завзятіші, звили собі гніздо в Туреччині і возили звідти на Вкраїну, мов контрабанду, палкі заклики у кіш на волю, до січового братерства.

Герої Коцюбинського тікають за Дунай.

Що ж це було за місце? Попросимо прокоментувати істориків.

 

Задунайська Січ – організація козаків, які після зруйнування Запорозької Січі перейшли на турецьку територію й жили в гирлах Дунаю. Складалася із 13 тис. чоловік. Існувало 38 куренів. Козаки були зобов’язані брати участь у воєнних походах турків. (Васюта Д.).

 

• А чи легко їм давалася ця втеча?

 

Послухаймо розповідь М. Коцюбинського

 На дні яруги люди чекали слушної години, коли почнеться переправа через Дунай. Стояла темна осіння ніч, і був густий морок. Десь у далині лунали голоси дозорців, що полювали на втікачів. Холод пронизував кожного, але запалювати хмиз було небезпечно. Опівночі вони рушили з дідом-перевізником і великими клунками до переправи. Річка спала, і тільки шум плавців оживляв мертву тишу. Перевіз не прибував, діти пищали, і трудно було їх заспокоїти. У будь-яку хвилину могла з’явитися кордонна сторожа, і коли підпливли човни, всі кинулися до них, створивши безлад. Втікачі опам’яталися тільки тоді, коли над їхніми головами з’явилася кінська голова. І хоч козак був один, людські голоси та постріл із рушниці долинув до сторожі, і вона накинулась на втікачів. Усе змішалося. Шум боротьби покривав крики жінки, яка просила порятунку, А човни тим часом тікали, тремтіли й скакали по воді, мов живі…»

  Але й там, далеко від рідних осель, настигала його панська рука. На вільних землях зорганізовані були на втікачів лови, справжні облави, як на вовка або ведмедя. По всій Бессарабії ганяли дозорці, вистежуючи скрізь по ровах, стогах сіна, комишах болотяних річок збіджених, змордованих людей. На півдні Бессарабії, од бистрого Пруту, по лівім боці Дунаю, аж ген до моря стояло на чатах військо і заслоняло волю, що там, за широким Дунаєм, за зеленими прибережними вербами, синіла десь у чужій країні...

  Голову втікача оцінено. За кожного спійманого прибережні козаки діставали плату. Сотки, тисячі нещасних попадалися до рук козакам — і мусили випити гірку до краю. Лиха доля чекала втікача: його оддавано в некрути, засилано на Сибір, катовано канчуками, тавровано, мов худобу, або з оголеною напівголовою, збитого, збасаманеного, одсилано в кайданах назад до пана, знов у неволю, на панщину…

 

 Кріпаки тікали на чужину в надії стати вільними. І хоча вони знали, що їх може чекати при переправі, все-таки сподівалися на щасливу вдачу, на допомогу перевізників і провідників, яким вони віддавали свої останні гроші. Що може бути солодшим від свободи, яка жила в серці кожного втікача і яка живе в серці всіх, хто не мириться з несправедливістю і соціальним гнобленням.

 

• Є у творі ще одна часова площина. І про неї письменник також говорить у вступній частині. 

 

Ще недавно, вмившись в Умані власною кров’ю і накидавши в Кодні стіжок гайдамацьких голів, пан смакував перемогу, пильно обороняючи свої права на живий робочий інвентар – хлопа.

 

Прокоментувати цю героїчну сторінку визвольної боротьби просимо істориків

 Славною сторінкою в історії України був гайдамацький рух, своєрідним піком якого стало селянсько-козацьке повстання на Правобережній Україні проти польського гніту 1768 р., що отримало назву «Коліївщина». Очолив його Максим Залізняк, який під Уманню об’єднав своє військо із загонами І. Гонти. Повстання охопило Київщину, Броцлавщину, Поділля, Волинь. Російські війська виступили на боці поляків. Залізняк і Гонта були взяті в полон. Без них повстанці зазнали поразки. Страта Гонти тривала два тижні.Залізняка жорстоко катували, потім відіслали на довічні каторжні роботи.

Як же оцінять цей історичний час, представлений істориками  й словом М. Коцюбинського представники сучасності.

Події, відображені у творі, відбуваються в 1834-1836 рр. Але автор використовує ретроспективу.

 Робота зі словником

• Що таке ретроспектива?
• Як ви думаєте, чому Коцюбинський  використовує елемент ретроспективи? (Хотів підкреслити героїчну минувшину - Коліївщину, гайдамаччину – і що саме дорогою ціною давалася боротьба за краще життя, за волю).

Які лінії дотику можна знайти у творі й сучасному  житті? Попросимо відповіді у сучасників. (Майдан. Небесна Сотня, АТО).

А зараз зігріймо душу зустріччю з героями Коцюбинського Остапом і Соломією.

Інсценізація (№1) 

Ось вони – наші головні герої повісті:волелюбні, чисті серцем і помислами, для них воля – це життєво необхідна умова їх гармонійного розвитку.

Завдання: Записати ланцюжок означень, які характеризують героїв

 Історики – Остапа (сміливий, ніжний, самовідданий, рішучий)

 Сучасники – Соломію(смілива, відчайдушна, відважна . волелюбна, вірна, мужня, кохана)

 

Наталя Кобринська писала: «Ваша Соломія – то джерело під час спеки».

На який же відчайдушний вчинок вона пішла

Інсценізація (№2)

Гама почуттів Остапа і Соломії не залишають байдужими жодне покоління.

Які б питання ви задали героям?

Питання до Соломії:

• Соломіє, ти мали таке гарне волосся, але все ж змогла розпрощатися з ним. Що   відчували в ту хвилину, коли Остап відрізав   косу?
• За що   покохала  Остапа?
• Чому ти пішла за Остапом? Чи було це варте того, щоб покинути рідну землю, чоловіка? Які почуття переповнювали тебе в цей час?

 

Питання до Остапа:

• Яке почуття  виникло у тебе, коли   в парубкові впізнав Соломію?
• Чому ти  покинув  рідну землю, дідуся?
•  Зустріч із вовком. Що відчував ти  в цей  момент?

 

Прийшли ці герої до нас із іншого часу, щоб подарувати неспокій душі питаннями:

• Що таке кохання?
• Що можна зробити заради волі, коханої людини?

Чи змінилися у часі ці поняття – ні, вони вічні.

Давні часи, давні  люди. Вони й гадки не мали про проблеми нашої доби. І все ж цих ліній дотику багато: боротьба, воля, кохання.

 

VІ. Закріплення вивченого

   Творча робота – скласти лист улюбленому герою.

 

VІІ. Рефлексивно-оцінювальний етап

• Погортайте свій зошит, знайдіть початок записів із теми. Чи відчуваєте свій поступ у вивченні її?
• Що нового дізналися, навчилися. Зрозуміли сьогодні?

 

Автор хотів аби ми надихнулися силою предків, яка нам так необхідна у сьогоднішній день, аби вистояти у боротьбі з ворогом. І сьогодні так хочеться гордитися і сказати: «Слава героям минулого, слава Небесній Сотні, слава воїнам АТО,  слава Україні - Героям слава!»

 

 

VІІІ. Д/з Створити проєкт «Шлях України до волі».