Урок української мови та читання, 4 клас

Тема.  Подорож  у  країну «Дієслова»

Мета.Формування  ключових компетентностей:

-вміння  вчитися – самоорганізовуватися до  навчальної  діяльності у взаємодії;

-загальнокультурної – зв’язно висловлюватися; дотримуватися  культури  спілкування;

-вільне володіння державною мовою: формування вміння висловлювати свої думки у писемному та усному мовленні; розвивати зв’язне мовлення;

-екологічна: розвивати вміння порівнювати, оцінювати; виховувати бережливе ставлення до природи;

-інформаційно- комунікаційна: опрацьовувати інформацію на підставі аналізу, синтезу, порівняння; удосконалювати навичками спілкування, уміння налагоджувати взаємодію під час роботи, розвивати вміння обмінюватися думками;

-громадянської – бережливе  ставлення до людей і самого себе;

формування предметних компетентностей  : узагальнити і  систематизувати знання  учнів  про дієслово  як  частину  мови; удосконалювати  вміння  працювати у  групах та  в парах, розпізнавати час дієслів, доцільно і правильно вживати дієслова у власних висловлюваннях; розвивати усне і писемне мовлення, пам’ять, критичне мислення; виховувати любов до природи, розвивати творчу уяву.

Тип  уроку: урок  закріплення  знань.

Особливості  проведення  уроку:  урок  розроблений  з  використанням інтерактивних  технологій.

Обладнання: ілюстрації, схеми, картки , «Валіза знань», «Ментальна карта».

                                                Хід  уроку

І. Організація  класу

І знову дзвоник кличе в клас,

Знання нові чекають нас.

Ми дуже любим рідну мову,

Її мелодію чудову,

Тож починаємо урок.

Привітаємося із гостями.

Усміхніться один одному ,подумки побажайте успіхів на цілий день.

Для того,щоб працювати на уроці гарно і виконати всі завдання,будьте старанні та уважні.

ІІ. Фронтальне опитування.

1.Проблемне питання

На дошці записані слова

Птахи, квітуча, пахощі, тепла, заспівали, росте, грієш.

-         Назвіть до якої частини мови належить кожне слово.

-         Що поєднує всі ці слова? (прихід весни)

-         Що ви можете сказати про останні три слова? (це дієслова)

ІІ. Оголошення  теми  уроку

-                     Сьогодні, діти, у  нас  незвичайний  урок. Ми  помандруємо  до  чудової  країни «Дієслова». Систематизуємо  та  узагальнимо свої  знання   про  дієслово.          

-       Що очікують  діти  від  уроку? (відповіді  дітей)

-       Що  очікує  вчитель? ( Вчитель  очікує: старанності, активності, злагоджено  працювати в групах  та  парах, гарного  настрою).

1 Складання ментальної карти

–   Давайте складемо «карту» і згадаємо все, що ми знаємо про дієслово.

• Яка частина мови називається дієсловом?

• Яким членом речення є дієслово?

• З якою частиною мови зв’язані дієслова у реченні?

• За чим змінюються дієслова?

• На які питання відповідають дієслова минулого часу?

• На які питання відповідають дієслова теперішнього часу?

• На які питання відповідають дієслова майбутнього часу?

•         Як пишеться частка НЕ з дієсловами?

1.Це  частина  мови.

2.Дієслова  відмінюються  за  часами(теперішній, минулий, майбутній).

3. Не  з  дієсловами  пишемо   окремо.

4. У  реченні  переважно  виступає  присудком.

5.Змінюється за особами, числами, родами.

6.Неозначена  форма  дієслова.

7.Теп.час – відм.за особами, числами.

8.Мин.час – змін.за родами.

9.Майб.час – змін.за особами, числами

(З’являються промені).

Дієслово — частина мови, що називає дію предмета і відповідає на питання що робити? (їсти), що робив? (їв), що зробити? (з'їсти), що зробив?

(з'їв), що робить? (їсть), що зробить? (з'їсть), що буде робити? (буде їсти), що робитиме? (їстиме).  У реченні дієслово найчастіше є присудком.

ІІІ. Узагальнення  і  систематизація знань.

1 зупинка      Каліграфічна  хвилинка

1. Робота в зошиті. (вчитель пише на дошці)

– Число

– Каліграфічна хвилинка

В вв ве в уві ви вл вз ес сн на

– Яке слово тут заховалося?

– Запишіть його у своїх зошитах.

– Пригадайте, де тут орфограма – тобто яку помилку найчастіше допускають діти у слові весна.

– Підберіть перевірне слово до слова весна.

– Складіть і запишіть одне речення із словом весна. Які дієслова ви використали у своїх реченнях. На які питання відповідає?

– Отже,  ми підтвердили, що дієслова відповідають на питання що робить? що зробить? 

2 зупинка      «Перевіряйко».

(Теперішнього і майбутнього часу за особами і за числами,  минулого часу за родами та числами)

Робота з дієслівними таблицями

Ми знаємо, що дієслова змінюються за часами. Які має часи дієслово?

Заповніть всі поля таблиці відповідними дієсловами.

3.         Зупинка  «Слухайко».

     Поетична хвилинка

Встала  весна, чорну землю

сонну розбудила,

уквітчала її рястом,

барвінком укрила.

                                  (Т. Шевченко)

Запишіть вірш у зошиті. Підкресліть дієслова, визначте час (минулий час). Поясніть.(відповідають на питання що зробила? )

Усно визначте рід і число у дієсловах минулого часу.

4 Зупинка  «Знайко».  «Не з дієсловами»

     «Мозковий штурм»

— Прочитайте прислів’я. Поясніть, як ви їх розумієте.

 Як правильно  записати?

       (Не) смійся з другого, щоб тобі (не) було того.

         Хочеш їсти калачі – (не) сиди на печі.

         Під лежачий камінь вода (не ) тече.

Отже, не з дієсловами пишемо окремо.

5 зупинка Хвилинка  відпочинку

Що  ж,  мабуть, прийшла  пора

Всім  нам  відпочити.

      6 зупинка Практична робота.Робота в групах

            Що таке неозначена форма дієслова?

     Чому вона отримала таку назву? Як її визначити?

Замініть дієслова неозначеної форми дієсловами теперішнього часу.

Прочитайте утворені речення.

 І група:  (Настати) весна. Із теплих країв (летіти) шпаки, ластівки, лелеки. Птахи (турбуватися) біля своїх гнізд.

2 група: Радісно (світити) весняне сонечко. По дорогах (бігати) веселі струмки.

             Лід на річці( топитися).

3 група: Між деревами (проростати) проліски, фіалки. Природа ( радіти) весні.Скрізь земля (одягати) в трави і квіти.

Перевірка:

1 група:Настала весна. Із теплих країв летять шпаки, ластівки, лелеки. Птахи турбуються  біля своїх гнізд.

2 група: Радісно світить весняне сонечко. По дорогах біжать веселі струмки.

             Лід на річці топиться.

3 група: Між деревами  проростають  проліски, фіалки. Природа радіє весні.Скрізь    земля  одягається в трави і квіти.

ІV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

      7 зупинка «Розумійко».

1. Гра «Одним словом» Робота з фразеологізмами.

Пекти раків – … (червоніти)

Накивати п’ятами – … (втекти)

Пасти задніх – … (відставати)

Як води в рот набрати – …(мовчати)

Взяти гору – … (перемогти)

Водити за носа – …(обманювати)

Сушити собі голову - …     (думати).

Закарбувати в пам’яті - …  (запам’ятати).

Обливатися потом - …        (працювати).

Бути на сьомому небі - …   (радіти).

Пасти очима - …                  (стежити).

У печінках сидіти - …         (набридати).

Класти зуби на полицю - …(голодувати).

2. Рефлексія.

     Метод «Рюкзак»

-         Які знання і уміння, набуті на уроці, ви візьмете із собою для використання на інших уроках, для виконання домашнього завдання?

     Метод  « П’ять пальців»

-         Які знання я сьогодні здобув(ла)?

-         Чого я сьогодні досяг(ла)?

-         Який сьогодні був у мене настрій?

-         Чим я сьогодні допоміг (допомогла) іншим?

-    Що я зробив(ла) для свого здоров’я?

Казка про Дієслово

Автор.Одного разу до Дієслова прийшла несподівана думка:

Дієслово«Я найважливіша частина мови».

Автор.Чому, запитаєте Ви, дієслово так вирішило?

 А тому, дорогі друзі, що на Свято рідної мови до нього завітав «Хитрий Лис» Прикметник. Ось що він йому запропонував:

Прикметник «Друже Дієслово, а чи ти знаєш, що ти найважливіша, найгарніша та найпрацьовитіша частина мови!»
Дієслово -   Та що це ти таке кажеш, брате Прикметнику?

Автор.-     – здивувалося Дієслово.
Прикметник А ти сам розсуди. Без тебе речення вже й не речення, а казна-що, і не можна з нього зрозуміти, чи робилось там щось, чи щось робиться?
Дієслово -    Як це?

Автор.-     – не переставало дивуватися Дієслово.
Прикметник -    А ось так, послухай речення: Галя квіти .... теплою водичкою.
Дієслово -    Що теплою водичкою?

Автор.-     – запитало Дієслово.
Прикметник -    Ось бачиш, не зрозуміло. Чи вона поливала чи полила, чи, може, взагалі вона їх ошпарила,

Автор.-      – засміявся Прикметник.
Дієслово -    Так, ти правий!

Автор.-      – гордо мовило Дієслово.

Дієслово – Що ж ти пропонуєш, Прикметнику?
Прикметник-    Та так, що ж я можу запропонувати такій поважній частині мови, звичайно, бути царем над усіма частинами мови.
Дієслово -    Хто ж мене царем проголосить? І як на все це подивиться наш брат Іменник.
Прикметник -    Наших маленьких друзів: Займенника Прийменника та Сполучника – я беру на себе,

Автор.– гордо мовив хитрун Прикметник.

Прикметник. - Іменника ми приборкаємо, довірся мені.

Автор.– прищурив своє праве око Прикметник та й пішов так швидко, як і прийшов.
Дієслово - О, ось тепер на моїй прекрасній голові засяє корона величі царської.
Автор. Прикметник тим часом побіг до Іменника і став йому нашіптувати:

Прикметник.  « Ой Іменничку, щось там лихе задумав наш спільний братик Дієслово. Хоче, щоб його царем проголосили!» 
Іменник.-    Та ні, то все побрехеньки,

Автор. – відмахнувся Іменник.
Прикметник.  Ось я тобі братику правду кажу, хоче, хоче, сам мені казав сьогодні, що він основна частина мови, найголовніша!
Іменник.-    Звісно без дієслова речення втрачає сенс, але коли без мене, воно теж незрозуміле.

Автор. - Заперечив Іменник.
Прикметник.  -    Так-так, от і я кажу, що тобі треба царем бути,

Автор.  – крикнув наостанок і побіг «хитрий лис» Прикметник до Прийменника, Займенника, Прислівника, Числівника та Сполучника, що мешкали разом і вели спільне господарство.
І ось зібралася Рада частин мови, щоб вирішити головне питання: хто ж найважливіший? Кому царем бути? А Прикметник тільки посміхається, що таку кашу заварив.
Мабуть і зараз би вони сперечались, якби не чарівниця, ім’я якої Мова і мовлення. Прилетіла вона на своєму вірному коні Тексту і мовила:

Мова і мовлення «Ви, братики, послухали хитруна Прикметника, який гарно говорить, але заздрить всім вам і тому вирішив вас пересварити.

Ти, Дієслово, важлива частина мови, без тебе не можна зрозуміти, яка дія відбувається чи відбулася, але поміркуй, чи мало б ти таку вагу, якби не було Іменника, чи можна було б зрозуміти, про що чи про кого говориться в реченні?

- А без інших частин мови, чи гарним було б наше мовлення?

-Чи згодні ви, друзі, зі мною?»
Іменник -    І справді, чого ми тут репетуємо?

Автор. – засміявся Іменник, його підтримали інші.
Мова і мовлення -    А ти, Прикметнику, будеш суворо покараний, віднині тобі вічно слугувати Іменнику в реченні, хоч ти гарна частина мови, але тобою треба користуватись дуже обережно!

Автор.  – суворо сказала чарівниця.
З того часу між усіма частинами мови панує мир та злагода.

V. Домашнє завдання.

1. Повторити правила  в підручнику с. 24, 26, 31

2. Заповнити «Щоденні 5»