Урок " Упередження і толерантність"

Про матеріал

Урок містить матеріал та завдання для роботи в группі . Мета уроку: Усвідомити неминучість наявності упереджень і навчитися жити з ними.

Перегляд файлу

Громадянська освіта 10 клас Урок 19

Тема : Упередження і толерантність

Мета: розвивати готовність і потребу учнів до самопізнання і самореалізації своєї особистості; визначити сутність понять «стереотипи», «толерантність»; формувати вміння застосовувати знання з різних навчальних курсів і власного життєвого досвіду для розв’язання навчальних практичних завдань; сприяти формуванню активної життєвої позиції.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма проведення: тренінг, дискусія.

Епіграф до уроку: Толерантність — це мистецтво жити з іншими людьми та з іншими ідеями.

Кофі Аннан, Генеральний секретар ООН (1997—2006), лауреат Нобелівської премії миру

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

Виступ учнів з презентаціями «Невербальна комунікація».

III. Мотивація навчальної діяльності

Зі стереотипами ми зустрічаємось щоденно. Уявіть собі, якими є ваші уявлення про: відмінницю, вчительку, циганку, бізнесмена, ділову жінку, бомжа.

— Вправи, які ми будемо виконувати сьогодні на уроці, ознайомлять вас з основними складовими «піраміди ненависті» — забобонами і стереотипами, дискримінацією, насильством. Ви зможете навчитися розпізнавати їх у собі та інших, усвідомити їх причини і шкоду, яку вони завдають суспільству і кожному з нас. Наявність стереотипів не є провиною людини. Стереотипи є в кожного з нас, і це — природний спосіб пізнання світу.

Повідомлення теми та мети уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу

16.1. Поняття стереотипів і упереджень

Слово «стереотип» прийшло з грецької мови: стерео — об’ємний і типос — відбиток. Його вживали в поліграфічній справі, а в суспільних науках спершу використовували як метафору, маючи на увазі шаблонне сприймання навколишньої дійсності, а потім перетворили на науковий термін.

Стереотипи — це спрощені, схематизовані, часто спотворені або навіть помилкові уявлення про якісь соціальні об'єкти (людину чи групи людей).

З одного боку, стереотипи відіграють важливу соціальну роль, бо економлять зусилля людей, даючи їм певне уявлення про складні соціальні явища й об’єкти. З другого боку — ці уявлення шаблонні, дуже спрощені. А тому часто бувають помилковими. (Наприклад: усі одесити — дотепники, все вироблене в Китаї — низької якості, Лондон — місто туманів і т. ін.). Для того, щоб стереотип активізувався, достатньо іноді простої згадки. У кожного з нас є стереотипи чоловіка, жінки, дитини, старої людини тощо.

Виокремлюють 4 основні риси стереотипів: 1) Завжди простіші, ніж реальність. 2) Рідко бувають плодом нашого власного досвіду. Найчастіше ми набуваємо їх від тієї групи, до якої належимо, від ЗМІ. 3) Нерідко помилкові. Вони приписують конкретній людині риси, які притаманні їй лише тому, що та належить до певної групи. 4) Дуже живучі. Навіть якщо стереотип не відповідає дійсності, люди схильні стверджувати, що це виняток, який підтверджує правило.

Упередження — це негативний стереотип. Як негативна установка щодо певної соціальної групи, упередження містить негативні емоції, які породжують нетерпимість, несправедливість, грубість, аморальність та інші форми ворожої поведінки. . Так, наприклад, тоталітарні режими навіть спеціально культивують і заохочують упередження у формі класової, національної або расової ненависті. У СРСР і нацистській Німеччині кримінально переслідували і фізично знищували не тільки класові або національні групи, а й гомосексуалістів, деякі релігійні групи.

Рогота в группі Завдання 1. Християни — мусульмани

Кожна група буде працювати з одним з робочих аркушів. На робочих аркушах треба записати ваші уявлення про християн та мусульман. Спочатку члени груп самостійно заповнюють робочі аркуші. Потім знову об’єднуються в групу та обговорюють відповіді. Можна працювати з тими національними групами, які є актуальними для вашого регіону, класу, міста і т. ін.

Робочий аркуш

Християни (або українці)

Українці люблять...
Ми всі знаємо, що українські...
Українців можна відрізнити за...
Українці завжди надходять...
Всі інші вважають, що українські...

Мусульмани

Мусульмани люблять...
Ми всі знаємо, що мусульмани...
Мусульман завжди можна відрізнити за...
Мусульмани завжди надходять...
Всі інші вважають, що мусульмани.

Євреї

Євреї люблять...
Ми всі знаємо, що євреї...
Євреїв можна відрізнити за...
Євреї завжди знаходять...
Усі інші вважають, що євреї...

Обговорення

1. Чи складно було заповнювати робочі аркуші?
2. Якщо якимось групам це було легше, а комусь — важче, то чому це сталося?
3. Чи збігаються думки всієї групи?
4. Чи насправді всі мусульмани / українці / євреї такі, як написано в робочих аркушах?
5. Яким чином у вас сформувалася саме така думка?
6. Чи впливають на вашу думку стереотипи?

16.2. Забобони

Кожному з нас відомі різні забобони: про чорного кота, про 13-те число, про те, що не можна нічого передавати через поріг та багато інших.

Забобон — це негативне або вороже ставлення до якоїсь групи людей, що ґрунтується на узагальненнях і неповній або викривленій інформації.

Забобони — це приблизно те саме, що й упередження, відмінність полягає в тому, що упередження — це вже наявні переконання, а забобони — пізнавальні установки,

Забобони (як побутові, так і соціальні) виникають у разі браку реальних знань, унаслідок чого індивід некритично сприймає судження свого оточення. Вплинути на формування або закріплення забобону може і відповідний життєвий досвід індивіда, емоційно пережитий, але недостатньо критично осмислений.

Робота в группі Завдання 2. Залізничний експрес

Мета: виявити забобони в групі. Усвідомити неминучість наявності упереджень і навчитися жити з ними. Вам знадобиться: список пасажирів.

Кожному учаснику буде надано список. Питання звучить так: «З ким із цих людей ви б найменше хотіли опинитися в одному купе поїзда?». Учасники повинні визначити три найбільш небажаних для себе людей і три найбільш бажаних. Потім учасники діляться на групи по три людини. Кожна група — купе. Мета — проранжирувати список з тим, щоб обрати четвертого супутника. Після цього група збирається разом й обговорює різні вибори.

Список

циганка;
явний гомосексуаліст;
скінхед;
молодий чоловік, хворий на СНІД;
неохайно вдягнена жінка з маленькою дитиною;
кавказець-мусульманин;
людина з села з великим мішком;
африканський студент;
підліток, схожий на наркомана;
колишній ув’язнений;
таджик у національному одязі;
міліціонер;
інвалід зі складеною коляскою;
кришнаїт;
китаєць, який споживає їжу з дивним запахом;
людина, що говорить незрозумілою мовою.

Обговорення

1) Коли нами керує страх, коли — бридливість, коли — негативне ставлення загалом?
2) Наскільки вони у кожному випадку обґрунтовані?

5. Чи можемо ми щось зробити з нашими почуттями в таких випадках? А чи треба з ними щось робити?

6. Чи може будь-хто відмовитись їхати з нами в одному купе? А якщо справа відбувається в іншій країні?

7. Як ми чинимо, коли потрапляємо в одне купе з небажаною людиною? Чи траплялися ситуації, коли ви (або хтось у вашій присутності) поводились ганебно з людьми, які вам не подобаються?

8. Чи винні ті, з ким ми не хочемо їхати?

9. Що вони відчують, якщо побачать наше невдоволення?

10. Як найкраще вчинити в таких випадках?

16.3. Шляхи подолання стереотипів

Багатьом людям буває важко подолати стереотипи, позаяк вони схильні дивитися на них, як на точний опис світу. Однак навколишній світ доволі складний, різноманітний і постійно змінюється, тому його неможливо зафіксувати в якихось обмежених формулах. Для того щоб бути об’єктивним, потрібно навчитися мислити гнучко, виходити за звичні рамки, набувати нового досвіду і формувати власну думку про те, що вас оточує і що для вас є справді важливим. Формуючи свою думку про соціальні групи або явища навколишнього світу, потрібно спиратися на здоровий глузд, логіку і факти. Пропонуємо способи, як позбутися негативного впливу стереотипів мислення:

Порівняння. Порівняння передбачає аналіз ситуації, зіставлення її з іншими, знаходження відмінностей та суперечностей. Не треба поспішати мислити звичними категоріями, поміркувати над тим, що ви сприймаєте цієї миті та порівняти з тим, що вже відомо.

Відкритість сприймання. Уміти сприймати явище у всій його повноті, дивитися на нього так, ніби бачите вперше, заново відкривати нові грані відомого й уважно вивчати все нове, що дарує навколишній світ.

Критичне мислення. Треба вміти розмірковувати над деякими запитаннями: «Чи справді це правда?», «Чи не суперечить думка здоровому глуздові?», «Чи згоден я з тим, що звик чути і сприймати як істину?» та іншими подібними запитаннями, що викликають сумніви.

Розширення світогляду. Позбутися стереотипів можна, постійно працюючи над собою, розвиваючись, навчаючись нового, розширюючи свій світогляд.

16.4. Дискримінація, її основні форми та прояви

Дискримінація (англ. discrimination — розрізнення, виділення, неоднакове ставлення) — це обумовлені упередженнями (негативними стереотипами), несправедливі дії щодо членів певних соціальних груп.

Якщо, наприклад, людина відмовляється потиснути руку представникові іншої раси, то це расова дискримінація. Якщо під час призначення на керівну посаду перевагу віддають лише жінкам або лише чоловікам, то це ґендерна дискримінація. Якщо людину відмовляються брати на роботу тільки через те, що вона «занадто молода» або «занадто стара», то це вікова дискримінація.

Дискримінація може здійснюватися в різних формах — від прихованого, замаскованого психологічного тиску до відвертого насильства й убивств.

Найпоширенішими формами дискримінації є такі:

— Расизм. Це складне соціально-психологічне явище: расові стереотипи, упередження, дискримінаця. Зазвичай під расизмом розуміють дискримінаційні дії, які ображають людей лише на тій підставі, що вони є членами певної расової групи.

— Етнічна дискримінація. Це явище подібне до расизму. Якщо у випадку з расизмом людина зазнає дискримінації через колір шкіри, то етнічна дискримінація виражається в дискримінації людей через їхню національну належність.

— Ейджизм (англ. age — вік). Вікова дискримінація ґрунтується на переконанні, що певні вікові категорії є гірші за інші. Від неї потерпають переважно старші люди, яким, наприклад, важче влаштуватися на роботу. Іноді вікова дискримінація є непомітною, але наявною в суспільстві. Спостерігаємо своєрідний парадокс: усі хочуть дожити до глибокої старості, але при цьому ніхто не хоче бути старим.

— Сексизм (англ. sexism, від лат. sexus — стать). Це упереджене ставлення та дискримінація групи людей через їхню стать або ґендерну ідентичність. Виявляється в тому, що влада, більшість прав і можливостей зосереджуються в представників однієї статі порівняно з іншою.

16.5. Толерантність та інклюзія

Однією з найважливіших цінностей сучасного суспільства є толерантність (від лат. tolerantia — терпіння).

Толерантність — це здатність взаємодіяти з людьми іншої культури, іншого способу життя; без агресії сприймати думки, які відрізняються від власних, а також поважати особливості поведінки та способу життя інших.

Прикладом можна вважати співжиття чужовірців (евреїв, мусульман) у середньовічних містах.

На основі принципів толерантності в сучасному суспільстві всім людям без винятку має бути надана можливість розвиватися фізично, розумово, морально, духовно, в умовах свободи та гідності. На жаль, сьогодні з 46 млн громадян України понад 3 млн становлять люди з особливими потребами, які не завжди мають необхідні умови для розвитку й повноцінного життя. Для того, щоб забезпечити для них можливість рівноправної участі в суспільному житті, застосовують принцип інклюзії.

Інклюзія і толерантність

Інклюзія (англ. inclusion — включення) — процес збільшення ступеня участі всіх громадян у суспільному житті.

Основний принцип інклюзії полягає в тому, що всі діти мають навчатися разом, незважаючи на певні труднощі чи відмінності, які існують між ними. Дітей із особливостями розвитку не можна замикати від суспільства, а здорові діти не повинні ховатися від реального життя з усіма його проблемами. Адже всі люди різні — не кращі й не гірші, а просто різні. Важливо цінувати кожну людину як особистість, поважати її думки, почуття, ідеї, вірування.

Завдання

Учням пропонується закінчити речення «Бути толерантним — це означає...»:

бути терпимим до оточуючих;
поважати людей, їх думки, релігію;
сприймати інших такими, якими вони є;
розуміти різноманіття культур нашого світу.

V. Узагальнення знань учнів

Що таке стереотип, упередження, дискримінація, толерантність, інклюзія?

Як ви розумієте значення вислову «Однією з найважливіших цінностей сучасного суспільства є толерантність»?

Якими способами можна позбуватися стереотипів у мисленні?

Наведіть приклади забобонів та упереджень.

Наведіть приклади проявів різних форм дискримінації.

Порівняйте поняття «негативна толерантність» і «позитивна толерантність». Наведіть приклади.

IV. Підсумок уроку

Основна шкода від суспільних стереотипів полягає в тому, що вони зводять штучні кордони мислення людини, і, відповідно, обмежують можливості для її діяльності виключно бажаними для суспільства варіантами. Будь-яке відкриття чи винахід, взагалі будь-яка принципово нова думка — це подолання будь-якого стереотипу; ніяка творчість у межах стереотипів неможлива.

Для подолання в собі суспільних стереотипів можна практикувати таке: все робити не так, як це зазвичай роблять інші. Тобто пропонуємо використовувати предмети не за їх прямим призначенням, ходити і їздити незвичними маршрутами, виявляти емоції не властивим тобі чином. І ще: виключити зі своєї мови слова «привіт», «дякую», «будь ласка» та їх синоніми.

Бесіда

1. Чи варто толерувати насильство? 2. Де межі толерантності? Чи вона безмежна? 3. Що, на вашу думку, толерувати не можна, щоб уберегти суспільство від зла?

V. Домашнє завдання