Урок "В.Стефаник. Новела «Камінний хрест»."

Тема. В.Стефаник. Новела «Камінний хрест».

Мета.   У процесі аналізу твору створити таку духовну атмосферу,  

              яка  б допомогла дослідити психологію галицького селянина,

              утвердити думку про те, що рідний край для людини – це її життя,    

              рідна земля – мати; розкрити символічну назву твору;  виробляти в

              учнів уміння самостійно аналізувати та робити висновки, виховувати

              інтерес до історії України; через осмислення твору поглиблювати

              по­чуття патріотизму, любові до України, її на­роду, гордості за свою         

              дер­жаву, прагнення до відродження її, вселяти в юні душі віру у

              краще майбутнє держави.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

                           Міжпредметні зв’язки, мистецький контекст: історія України,

Мистецтво ,зарубіжна література.

                   Епіграф: 

     Може, мені на чужині

Жити легше буде,
Як іноді в Україні 
Згадувати будуть.
                                        Т. Шевченко

Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину
                                        В. Симоненко

Він писав тяжко і страшно,

ніби витесував потужною рукою пам’ятник своєму народу

                                                  О. Кобилянська

Хід уроку

І. Організація класу. 

I. Організаційний момент(Слайд №1)

- Добрий день, діти й шановні гості. Вітаю Вас на сьогоднішньому уроці

літератури.

Сьогодні розпочнемо урок з побажань і подарунків. Простягніть долоні і подаруйте мені старанність, наполегливість, активність і творчість.

А я подарую вам свою любов, яка запалить у ваших серцях ще іскру і віри, і надії.  (Учитель ходить по класу, імітуючи подарунок на долоню).

А тепер доторкніться долонею до долоні, передайте  ці подарунки один одному та побажайте успіху на уроці.

1.    Звучить аудіозапис пісні «Чуєш, брате мій...» Б. Лепкого.(Слайд №2)
Вступне слово вчителя
Учитель:  Здається й кам’яне серце здригнеться, коли почує цю пісню. Стільки в ній невимовного болю, глибокого відчаю. Чому так печально звучить журавлине курликання?

Хто ж ті журавлі, що не змогли дочекатися весни на Батьківщині, відлетіли у вирій і так на­довго там залишились? -    Яка ж сила примусила розійтися наш український народ по світу?

 (На ці питання ми спробуємо знайти відповідь у ході нашого уроку)

Вчитель. Діти, сьогодні ви маєте своєрідні залікові карточки. На них є крони дерев безлистяні, як узимку. За кожну правильну відповідь, ви отримаєте певну кількість балів. Кожен бал – то один зелений листочок. Ви прикрашатимете свої деревця (може, скоріше весна настане), а в кінці уроку  отримана кількість листочків стане вашим балом у журналі.
ІІ. Актуалізація  опорних знань і умінь учнів
1.    Виступ підготовленого учня про причини еміграції.   (Пилипчук К)(Слайд№3)
   Після революції 1848 року Галичина, Закарпаття та Буковина були найбіднішими в Європі. Промисловість, торгівля були слабо розвине­ними

На початку ХХ ст. на західноукраїнських землях збереглися феодально-кріпосницькі пережитки, здольщина, відробітки на користь поміщика за користування пасовищем, водопоєм, лісом.

   Поглибилося розшарування селянства, 5% становили куркулі. Бідняки розорювалися, а куркулі скуповували за безцінь їх землю.Малоземельні селяни орендували землю у багатіїв. Розорені селяни, не знайшовши роботу у містах, вирушали на заробітки в Чехію, Угорщину чи взагалі за межі Австро-Угорщини.
   Західноукраїнського селянина знала вся Європа. Причинами такого явища, стало безземелля та малоземелля, безробіття, нестерпні податки, хронічне го­лодування.

Робота зі словником літературознавчих термінів.

А щож таке еміграція? (Слайд№4)

Словничок нових понять :

Еміграція – переселення із своєї Батьківщини в іншу країну, зумовлене соціально – економічними, політичними або релігійними причинами. (Слайд№5)

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

     (Слайд№6)

Ще будучи студентом Краківського університету, Стефаник стає свідком першої хвилі української еміграції. Запеклися в мозку і серці страдницькі обличчя тих, хто назавжди відправлявся на чужину під тужливий стогін-спів. 
      Наш урок має загадкову назву “В Україну линуть журавлі”...  Ма­буть, ви уже зрозуміли, про які журавлі піде мова на сьогоднішньому уроці. (Слайд№7)

Розрорніть,будь ласка, зошити і запишіть тему сьогоднішнього уроку: В.Стефаник. Новела « Камінний хрест» – психологічна новела про трагедію людини, позбавленої можливості жити і працювати на рідній землі; історична основа твору. Психологічне розкриття образу Івана Дідуха

Спобуємо з’ясувати, над якими завданнями, ми будемо працювати на уроці

Сьогодні на уроці детальніше розкриємо внутрішній стан головного героя, пов'язаний із переселенням до Канади, з’ясуємо, щостало причиною еміграції, попрацюємо над особливостями образів символів у новелі «Камінний хрест», а найголовніше  через осмислення твору вкотре висловимо любов до України, відчуємо себе гордими за те, що ми українці і прагнемо  до її  відродження.

(Слайд№8)

Епіграфом до нашого уроку послужать слова  Великого Коб­заря, який майже все своє життя провів на чужині, але завжди марив рідною землею.
                                                Може, мені на чужині
                                                 Жити легше буде,
                                                 Як іноді в Україні
                                                 Згадувати будуть.
І, як відповідь і відгомін через століття, - мудра порада В.Симоненка, величного у своєму слові – істині.
                                       Можна все на світі вибирати,сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

         Минають роки і століття, відходять у небуття покоління людей, змінюються їхні вірування і звичаї, а “Камінний хрест” не перестає хвилювати нас драмою людського серця. Чому? Риторичне запитання, чи не так?
    У Альберта Камю є поезія “Привид хрестів”, у якій ідеться про те, як один чоловік роздумував над своєю важкою долею. Одного разу йому приснився сон, що опинився він посеред дивовижної галявини, де було багато хрестів. І тут підходить до нього Господь і каже: “Ти хотів лег­кого хреста, он – бачиш, скільки їх, іди і вибери один по своїй ноші.”. Ходив чоловік, придивлявся до них, бачив дивовижної краси хрести золоті і срібні, але жоден з них не підходив йому. І раптом тра­пився йому маленький дерев’яний. Зрадів чоловік, бо якраз по ньому був цей хрест. А коли добре придивився, то побачив там своє ім’я. 
    Отже, кожен у цьому житті несе свій хрест. Велетням духу роковано впродовж усього свого життя нести  хрест вселюдської муки. Стефаників хрест аж почорнів з розлуки ,бо  пустив він свою душу в душу народу.
    Наш урок можна назвати ще уроком історичної правди, бо В.Стефаник, творчість якого ми зараз вивчаємо, у своїх творах “дбав про правдивість кожної деталі”. Він писав тяжко і страшно, ніби вите­сував потужною рукою пам’ятник своєму народу (за О. Коби­лянською).
ІV.Сприймання, усвідомлення та осмислення навчального матеріалу.

  1.Історична основа твору.

( Виступ підготовленого учня). СенченкоМаргарита

 (Слайд№9)

 Новела “Камінний хрест” була  написана в лютому 1899 року. В ос­нову новели покладено справжній факт. Стефан Дідух, односелець пи­сьменника (в новелі—Іван) емігруючи до Канади,поставив на своєму полі камінний хрест. Він і понині стаїть в Русові. (Слайд№10)

  Перегляд відеоролику(Слайд№11)

Вчитель: (Слайд№12)

 у листі до О.Кобилянської Стефаник писав: “ Чую їх біль, всі ті нитки, що рвуться між серцем емігранта і селом його”.

-    Отже, яка тема твору? (Зображення першої хвилі еміграції західноукраїнських 

селян).
 2.Визначення жанру твору.

— Яку форму вибрав автор для змалювання того болю, тих нервів, жалю, що переповнювала головного героя? (Слайд№13)

(Новела – різновид оповідання, невеличкий розповідний твір, про якусь незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, яскраво вимальо­ваною дією. Кількість персонажів зведено до мінімуму.  Кравченко Ігор

Слищай Ірина доповнення

Але сам Василь Стефаник визначив розповідь про Івана Дідуха як студію, тобто художнє дослідження душевних переживань

Вчитель:

В.Стефаник - майстер психологічної новели, бо його цікавить, як надзвичайні події відображаються в душах персонажів, як впливають на їхні настрої і по­чуття. Письменник залишив якнайменше місця авторським коментарям. Мовлення Стефаника зведене до мінімуму,  він одразу вводить читача у хід подій. Говорять, згадують, роздумують самі персонажі. Важливу роль відіграють монологи та діалоги.)

Робота над текстом новели « Камінний хрест»

Слово вчителя

1. Прочитавши вдома новелу, спробуємо визначити за допомогою прийому«Склади ланцюжок»  композиційні елементи твору.  

 В експозиційному першому розділі відразу ж показано, як людське життя Івана пливе одним потоком з худоб’ячим. Бо ж обидва – і господар, і його єдиний кінь, - одягли шлеї, на обох набухли жили, коли вони возили гній на той « горб щонайвищий і щонайгірший над усе сільське поле». 

Експозиція

Розповідь про повернення Івана Дідуха з 10 років служби у війську, про горб, що залишився йому у спадок. Тяжка праця на горбі.

Зав’язка

Прихід гостей до хати Івана. Прощання з односельцями. Зізнання Івана у тому, що самому тоскно на душі.

Екскурс в минуле

Розповідь Івана про те, як сини дійшли до думки про виїзд. "Два pоки нічого в хаті не говорилось, лише Канада та й Канада...". Він дуже жалкує, що молодь не хоче триматися землі своїх пращурів.

Розвиток дії

Гості пригощаються, ведуть розмови. Іван з Михайлом співають, як у молоді літа.

Кульмінація

Син нагадує батькові, що пора виходити. Люди плачуть. Іван з дружиною пускаються в танок. Сини силоміць виносять обох з хати.

Розв’язка

Односельці проводжають сім’ю Дідухів. Іван іде танцюючи. Уся процесія зупиняється біля хреста, що Іван поставив на горбі. Чоловік каже жінці, щоб знала, що там викарбувані їхні імена.

Вчитель : Я дуже б хотіла, щоб ви на сьогоднішньому уроці зрозуміли психологію галицького селянина к. ХІХ – п. ХХ ст.., а також прослідкували за змінами душевного стану емігранта, наростанням болю, туги, розпачу через трагедію розлуки з рідною землею.  Це буде нелегко – діалектна мова, селянські проблеми, давні часи....

Спробуємо дізнатися більше про самого Івана Дідуха, щоб зрозуміти його трагедію. Самусь Ігор, Ворона Поліна.

2. Інтерактивна гра «Інтерв’ю з Іваном Дідухом» ( Завдання: якомога ближче до тексту дати відповіді на поставлені запитання, по можливості використовувати цитати)

Журналіст: «Шановний Іване, розкажіть про вашу тяжку працю на горбі?»

Іван Дідух: « Мене завжди пам'ятали в селі газдою, відтоді мав усе лиш одного коня і малий візок із дубовим дишлем. Коня запрягав у під руку, сам себе в борозну; на коня мав ремінну шлею і нашильник, а на себе накладав малу мотузяну шлею. Нашильника не потребував, бо лівою рукою спирав, може, ліпше, як нашильником.

Журналіст: «Іване, як і чому вас називають у селі?»

Іван Дідух: «А ще мене кличуть в селі Переломаним. Маю у поясі хибу, бо все ходив схилений, як би два залізні краки стягали тулуб до ніг. А сталося це зі мною так: сонце пражить, а я колінкую з гноєм наверх, аж шкіра з колін обскакує. Піт із-за кожного волоска просік, та й так ми солоно в роті, аж гірко. Ледви я добивси на гору. А на горі такий вітрець дунув на мене, але такий легонький, що аж! А підіть же, як мене за мінуту в попереці зачєло ножами шпикати — гадав-сми, що минуси!

Від цієї пригоди я ходив усе зібганий у поясі, а люди прозвали мене Переломаний.»

Журналіст: «Чому ви не хочете їхати до Канади?»

Іван Дідух: « Я певен, що Канада - це могила для мене і дружини. Ось що я казав жінці: «Не хотіла-с іти на цу Канаду, то підемо світами і розвіємоси на старість, як лист по полі. Бог знає, як з нами буде... а я хочу з тобов перед цими нашими людьми віпрощитиси. Так, як слюб-сми перед ними брали, та так хочу перед ними віпрощитиси з тобов на смерть.

Журналіст: «Іване, що ви залишили після себе на рідній землі?»

Іван Дідух: « Камінний хрест зі своїм та жінчиним ім'ям, що поставив я на глиняному горбі, який усе своє життя обробляв тяжкою працею. Цей хрест – пам’ятник страждань сотень тисяч галицьких українців, що їх злидні погнали за океан. Ось що я сказав своїй пташці: «Видиш, стара, наш хрестик? Там є відбито і твоє намено. Не біси, є і моє, і твоє...»

Вчитель: (Слайд№14)

Назва новели символічна, тож спробуємо з’ясувати, що символізує  
       камінний хрест

• Це масивний хрест, споруджений Іваном Дідухом на піщаному схилі як пам'ять про себе.
• Хрест — символ непосильної, нелюдської праці.
• Нести важкий хрест має, крім прямого значення, ще й переносне — мучитись.
• Селянський хрест не просто важкий — він камінний.
• Хрест пов'язаний з образом «далекої могили».

Вчитель : Дійсно, новела починається як Іван і кінь тягнуть навантажений віз (і так все життя) – символ каторжної праці (немає портрета Івана, лише окремі риси, які виявляють його надлюдські зусилля в праці).

•  Але що ж примусило І.Дідуха і його дружину покидати рідний край? Які слова передають трагізм, душевні передчуття   емігранта? 

Монолог Івана

(Чи­тання учнем монолога напам’ять). (Слайд№15)

• Дайте загальну характеристику монолога Івана.

                            глибоко ліричний

                            сповнений драматизму

                            просякнутий експресією пригніченості

                            наповнений безмежним сумом

                   насичений бентежними почуттями

пройнятий передчуттям приреченості на загибель

-  Яке враження справляє танець Івана Дідуха?

 (Перегляд відеофрагмента). (Слайд№16)

 Що він символізує? (Назавжди залишаючи хату, щоб «піти панувати», як з іронією зауважив Іван, він і жінка вдягаються «по-панськи». В якомусь напівбожевільному стані Іван потяг у танець свою жінку, тряс її, «як би не мав уже гадки пустити єю живу з рук». А «люди  деревеніли», побачивши цей викликаний безмежним горем напівбожевільний танець-польку.

Отой танець, в такий трагічний момент, свідчив, що Іван на грані втрати контролю за своїми вчинками, на межі божевілля. Танець І.Дідуха—символ тра­гізму й розпачу прощання з рідним краєм. Саме оцей божевільний та­нець розкриває тему народного горя, недолі й надії на краще життя.  Враження ніби це танцює божевільний; кульмінаційну роль відіграє цей танець – трагедія прощання з рідною землею.)

• Чому новела називається « Камінний хрест»?

         ( В. Стефаник гостро реагував на масову еміграцію селян, бо бачив у ній трагедію народу — соціальну та національну. Усім своїм твором новеліст нібито підводить читачів до висновку: коли такі люди, як Іван Дідух, які навіть витолочений пустир на горбі роблять плодоносним, які становлять силу і міць народу, його живлющий корінь, коли такі люди змушені кинуть рідну землю, то це справді трагедія цілої нації. Назва новели багатозначна: з одного боку, хрест — це пам'ятник на згадку про себе і свою сім'ю, бо Дідухи позбавлені навіть можливості бути похованими на рідній земля, а з іншого, хрест — це символ непосильної, нелюдської праці селян (згадаймо біблійний фразеологізм «Нести свій хрест», тобто нести всі тягарі власного життя).

Вчитель  Діти,на минулому уроці ми говорили , що Стефаник першим в українській літературі започаткував експресіонізм, тож спробуємо з’ясуємо експресіоністичні елементи у новелі.

- Чому твір В.Стефаника « Камінний хрест» належить до експресіоніс­тичних? (В.Стефаник не розглядає економічних відносин у селі, не роз­повідає про долю емігрантів. Він акцентує увагу на душі ге­роя, почуттях, душевних муках селянина, викликані розлукою з се­лом, тобто на внутрішньому світі героїв. Мова героїв уривча­ста, нервова, фрази динамічно-експресивні, є багато образів-символів. Ці ознаки зближують твір з явищами європейської прози, які дослідники відносять до експресіонізму.)

Робота з таблицею.

Ментальна карта головного героя

Розкрийте символ камінного хреста як назви твору.

- як ви думаєте, розбагатіє Іван на чужині?

- чи буде щасливим Дідух у чужому краї?

ВИСНОВОК.

Учитель.

Іван Дідух все життя працював на землі,вона його і не наго­дувала. Проте він все одно її любить до нестями, хоч заради дітей зму­шений покинути  її. Трагедія Івана  Дідуха в тому, що душа його залишається біля рідного порога, вона хоче знайти спочинок у рідній землі. Тому він і поставив той хрест на знак своєї духовної смерті.

Вчитель. Це було наприкінці 19 — поч. 20 ст. Що ж змушує наше населення емігрувати сьогодні, які причини виникли у 21 столітті, що змусили націю залишати свій рідний край?

А зараз свої виступи презентують експерти із сучасності

(виступ підготовлених учнів) Сенченко Маргарита

На початку 90-х років в Україні склалося тяжке економічне становище. Багато фабрик і заводів почали затримувати виплату заробітної плати, а деякі підприємства і зовсім закривались. Ці причини і ще багато інших змусили наших земляків покинути рідну землю і сім'ю, шукати більшого заробітку за кордоном. Цими країнами стали Італія, Португалія, Греція, Іспанія...

Нелегка доля чекала заробітчан за кордоном — приниження гідності, зневага, торгівля людьми, використання людей тільки як дешевої робочої сили.

Про те, як живеться нашим землякам за кордоном, які труднощі їх супроводжують і який вони відчувають душевний біль за рідною Землею, за сім'ями, за друзями, можна зрозуміти з творів наших письменників – сучасників: Надії Семенкович «На паперті Колізею», Ореста Березовського «Інтернаймичка», Марії Матіос «Армагедон уже відбувся». 

Мурач Дмитро  Василь Стефаник і Марія Матіос , якщо порівняти творчість цих письменників, а між ними проміжок у ціле ціле століття, то це титани літератури, які вийшли із Західної України. Вони сміливо і рішуче відкинули правила політичної обережності й суспільних табу — і на свій страх і ризик здійснили жорстоку мандрівку в наше криваве, й не менш жорстоке історичне та сучасне пекло, в безодню, куди лячно зазирати. Багато хто Василя Стефаника називав «поетом загибаючого села. Але він  писав те, що серце співало.

Марію Матіос часто порівнюють із В. Стефаником, називаючи її Стефаником в спідниці, але не можна проводити абсолютні паралелі між творчістю цих двох письменників. Стефаник у творі «Камінний хрест» змальовує родину, яка змушена шукати кращої долі на чужині, не знаючи, що їх там чекає. А Марія Матіос у творі «Армагедон уже відбувся» описує страждання старого батька, який чекає свою доньку – заробітчанку із Греції.

Вашій увазі пропонуємо переглянути бук трейлер на книгу «Армагедон уже відбувся» (Коротя Микита)

Вчитель. Так, причини ті самі. Можливість виїзду за кордон для багатьох сімей стала важливою складовою стратегії виживання сьогодні.

Багато людей доля закинула за межі України. Але вони ніколи не забувають рідну землю і думками завжди линуть до неї.

V. Підсумки.
    - О.Кобилянська в одному з листів до В.Стефаника писала “Стискаю міцно вашу руку, тому, котра так сильно малює двома фарбами. Чор­ною і тою, що її лілія носить”. Як розшифровується цей поетичний вислів? Де ж та біла фарба, що лілія носить у “Камінному хресті?
  «Мікрофон»

 - Що сказала новела кожному з вас? Від чого застерігає?
    (Людина живе доти, доки не згасне в ній усвідомлення того, що вона людина, хоч і було дароване їй за життя лиш біду і нещастя!)

    Заключне слово вчителя. Звучить 1удіо запис пісні «На Україну (Слайд№1)

повернусь …» 
      Вчитель.Трагедія, що відбулася століття тому в хаті головного героя новели “Камінний хрест” Івана Дідуха, у його зболеній душі, душах сотень ти­сяч галичан, спонукає нас замислитися над сенсом життя, долею Укра­їни і власною долею.
    Висновок робіть самі. Я лише хочу застерегти: якщо наважитеся на вирішальний крок, робіть його розважливо, бо тільки в ріднім краї на­віть дим солодкий та коханий. І нема на світі іншої України, немає ін­шого Дніпра, а рідна земля і в жмені мила, і кожна травинка свій корінь має. Тож нехай у кожному серці полум’яніє вогонь любові до рідної Батьківщини. Тож хай кожен з нас розумом своїм і серцем зрозуміє і відчує всі ті труднощі, які сьогодні випали на долю України, зуміє пе­режити їх,  зуміє повірити в щасливе майбутнє рідного краю, народу.
                                                  Тож любіть Україну, дбайте про неї.
                                                 Вона – наша Мати.

VІ. Оцінювання.

На уроці ви вміло характеризували героя новели, висловлювали

власні думки, критично мислили, розв’язували проблемні запитання, показували інсценізацію уривку з новели.

 На мою думку:

- активно працювали на уроці …

- вдало узагальнювали навчальний матеріал…

- чітко відповідав на поставлені питання …

- майстерно грав  роль…

- Діти, а тепер об’єктивно кожен оцініть свою роботу  за

«Заліковою карткою», сподіваюсь,що до кожного з вас прийшла весна і деревця розпустились

VІІ. Домашнє завдання. (Слайд№2)

Скласти усний твір-роздум «Камінний хрест України кличе до розду­мів»          .

Скласти і записати сенкан про І. Дідуха.

Повторити визначення «художня деталь». Дослідити роль художньої деталі в новелі «Камінний хрест». Розкрити роздуми автора крізь призму художньої деталі.

  У нашому класі є учениця, яка займається літературною творчістю і на завершення нашого уроку вона хоче присвятити  цей вірш усім, хто знесилений щоденними проблемами життя в Україні…, хто наміриться закрити очі й бігти з рідної землі, яка, власне, тепер потребує кожного, щоб допомогти їй у такий важкий час. Не залишайте Неньки у біді, бо совість, як і перша любов, завжди про себе в біді нагадає.

Вірш (слайд 3)

Ти, друже далекий, не знаєш

Про тугу безмежну мою,

Не чуєш, як серце ридає ,-

За чим, я тобі розкажу:

Ридає воно за літами,

Проживши отут, в чужині,

Ридає, що рідний край не з нами,

Що роки злетіли в журбі…

Живу, а душа вся німіє,

Бо тут – навіть сонце не те!

І небо не те – хоч синіє,

Холодне якесь, не моє…

Як десь я побачу калину,

Що квітне в канадськім саду,

Згадаю мою Україну

Й непрошену витру сльозу…

Мій друже, шануй Батьківщину,

Вона, як життя, є одна!

Люби свою рідну Вкраїну –

Багата чи бідна вона…