Уроки по STEM-освіті для 8 класів на тему: «Виготовлення вишиванки»

Давидова М. В.вчитель історіїЗОШ № 7 Українське національне вбранняяк складова духовної культури

«Тільки малоросіянки та парижанки вміють вдягатися зі смаком! Ви не повірите, як чарівно вбираються дівчата, парубки теж ладно. Це дійсно народний, зручний і граціозний костюм, дарма що здоровенні чоботи. А які дукати, моніста!!! Головні пов’язки, квіти!! А які лиця!!! А мова!!! Просто краса, краса і краса!!!» Ілля Рєпін

Дидактична мета проекту. Поглибити знання учнів у галузі українського народного костюму, познайомити з регіональними особливостями народного одягу, його береговим значенням та методами створення української вишиванки

Мета уроку. Навчальна: познайомити учнів з особливостями народного одягу, його береговим значенням, важливими елементами матеріальної та духовної культури. Розвиваюча: сприяти розвитку в учнів критичного мислення, життєвотворчих компетенцій, формувати вміння правильно і послідовно висловлювати власну думку, робити підбір матеріалу, закріплювати навички роботи з історичними джерелами. Виховна: розвивати естетичне сприйняття навколишнього середовища, викликати почуття гордості, патріотизму, поваги до рідної історії.

Кожну конкретну націю визнають самобутньою за певними критеріями, які вирізняють її з-поміж інших. Тож цілком природньо, що дедалі більшу увагу приковують сфери буття, які так чи інакше вважаються традиційними, рідними і особливими саме для українського народу. Сьогодні поговоримо про одну з визначальних особливостей українців як нації – народне вбрання. Спробуємо якомога доступніше описати окремі деталі українського одягу а саме сорочку. Саме це поєднання, яке є порівняно сталим, вважається українським народним костюмом.

Остаточно особливості українського національного одягу окреслилися за часів Запорізької Січі. Саме тоді з'явилися певні критерії, за якими кожен елемент одягу свідчив про приналежність людини до певної верстви населення: духовенства, козацької старшини, селянина тощо.

Буковина. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. Жіночий костюм. Сорочка цільними широкими рукавами,прикрашені різнобарвною вишивкою. Керсетка вишита кольоровою вовною. Плахта з домашнього полотна вишита помаранчевим та жовтим кольором. Головний убір зроблений з картону обшитого тканиною та прикрашений бісером, квітами, стрічками. На шиї дівчини красуються скляні буси та маніста. Черевички прикрашені ґудзиками ,красиво орнаментовані. Костюм парубка складається з тунікоподібної сорочки, яка вдягалась на випуск. Безрукавка прикрашена аплікацією зі шкіри, та вишивкою. Вузькі штани «холоші» з білого сукна вишиті по низу штанини. Капелюх прикрашався пір'ям та квітами. Чоботі «заклебучени» прив'язувались до ноги мотузками.

Західне закарпаття. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. Жіноча сорочка «довгань» з домотканого полотна. Рукава та плечі вишиті багатокольоровими ромбами. Безрукавка «пличка» із зубцями на полах прикрашалась вишивкою та стрічкою. Фартух– «плат» оформлений різнобарвними стрічками і мереживом. Вінкоподібний головний убір прикрашений квітами та бісером. Чоловічий костюм складається з сорочки, комірець якої оздоблений вишивкою білими нитками. Широкі штани «гачі» з білою бахромою та вишитими зиґзаґами «кривульками». шкіряний пояс – «черес» орнаментований видавленими візерунками, мідними кільцями.

Східне закарпаття. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. Жіночий костюм складався з сорочки «ромованки» із домотканого полотна із вставками, з вишивкою гладдю. Юбка – «запаска» виткані, з поперечними полосами. Безрукавка прикрашена кольоровою вишивкою, аплікацією зі шкіри, бісером та металом. На голові хустина з квітами на чорному фоні. Чоловіче вбрання тунікоподібна сорочка, яку носили поверх штанів. Безрукавка та сердак прикрашені вишивкою, аплікацією зі шкіри. Капелюх коричневого кольору називався «клебанка». Взуття – лапті взуті на вовняні шкарпетки «капчури».

Львівська область. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. Жіноча сорочка виготовлялася з полотна. Безрукавка «горсик з лаптизхами», прикрашений кольоровими нитками та мереживом. Сорочка вишита багатокольоровими нитками хрестиком у рослинному орнаменті. Юбка «щорц», вишитий полотняний платок вдягався на головний убір червоного кольору з бахромою – «бавниця». На шиї дівчина носила барвисте намисто. Чоловічий костюм – сорочка з відворотним комірцем, прикрашеним вишивкою. Штани вузькі, темного кольору. Каптан з білої вовни, прикрашений аплікацією зі шкіри та сукна. Шкіряні чоботи жовтого кольору багато оздоблені.

Черніговська область. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. Жіноча сорочка з широкими рукавами, прикрашена червоно-чорною вишивкою гладдю. Синя керсетка з підрізною спинкою та фалдами, червона юбка з домотканої вовни прикрашена кольоровим геометричним орнаментом до подолу. Фартух білого кольору оторочений мереживом. На голові дівчини дві різнокольорові хустині пов'язані на білий каптур. На ногах лапті. Чоловічий одяг – тунікоподібна сорочка з широкою манішкою, стоячим воротом, який прикрашений вишивкою, одягали сорочку на випуск. На ногах штани з грубого полотна.

Полтавська та Київська області. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. Жіноча довга сорочка вишита на рукавах та комірці. Кольори, які переважають – червоний та зелений. Спідниця з байки з аплікаціями «перця». Фартух із закладками та вишитою каймою. Голову дівчини прикрашає вінок з різнокольоровими стрічками. Чоботи чорного кольору із зеленими шнурками. Чоловіча сорочка з домотканого полотна із широкими рукавами, краї якої вишиті сірою льняною ниткою. Штани з цупкої тканини оперезані широким поясом червоно-зеленого кольору. Сапоги «витяжки» з низько відрізаними голенищами «чирики».

Волинська область. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. Жіноча сорочка виготовлена з домотканого полотна. Кофта «кусан» також з домотканої вовняної тканини, ярко вишита кольоровими нитками та прикрашена аплікацією. Юбка червоного кольору «летник» виткана вертикальними полосами зеленого, білого та синього кольорів. Зверху неї пов‘язувалася запаска із складним різнокольоровим геометричним орнаментом. Хустина пов‘язувалась на «кибалку». Чоловічий костюм складався із сорочки з відворотним комірцем, пазуха, комірець, манжети оформлювались геометричним тканим орнаментом червоного кольору. Пояс «кутаси» підперезував сорочку. На ногах лапті.

Поділля. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. Сорочка з домотканого полотна. Відкладна горловина, бюст прикрашені великими квітами з червоно-синіх ниток. Широка юбка – «летник» обшита плисом. Фартух вовняний з різнокольоровою вишивкою . Пояс з китицями пов‘язувався на обидві сторони. Голову прикрашав вінок з великим квітами. На ногах носили сапоги з орнаментованими каблуками.

Харківська область. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. Жіноча сорочка з вставками прямокутної форми, багатокольорова вишивка у формі квадратів на вставках та вздовж рукавів. Подол прикрашений мережкою. Керсетка прикрашалася зубцями на бюсті , розшита кольоровою стрічкою «вическою». Плахта зіткана квадратами помаранчевого кольору. Фартух – «завіска» з подолом обшитим червоним сукном. На голові хустина циліндричної форми з «ушками», яка зав‘язувалася на чепець. Сапоги «чорнобривці» чорно-жовтого кольору з орнаментованим каблуком. Чоловіча сорочка з «бочками» вшитими між поличками. Червоно-чорна вишивка на комірці, манжетах та манішці. Штани широкі, шляпа «бриль» із соломи, сапоги «пришви» із чорної шкіри.