Велична красуня роду нашого (урок позакласного читання)

Тема. Удосконалення умінь орієнтуватися в структурі оповідання С. Плачинда “Роксолана”.

Велична красуня роду нашого (урок позакласного читання)

Мета: удосконалювати уміння аналізувати прочитаний текст; з’ясування значення слів і висловів у тексті; знаходження і пояснення ознак певних подій, явищ, персонажів з метою їх характеристики і підготовки до виразного читання; читання в особах.

Хід уроку

I. Організація учнів до уроку.

II. Вправи на розвиток читання.

1. Розчитування.

а) гра “Гра в м’яч”.

                  а                                            а            

                о                                                о

            у                                                       у

           и                                                        и

            і              і

             е            е

                 є         є

                   я        я

                       ю     ю

– У кишеньку почергово вставляємо букви, що позначають приголосні:

сн, дж, зб, гл, стр.

б) читання прислів’я  за ключем – розшифровкою з дотриманням норм орфоепії та правильне  наголошення.

           на                                         ка             тень

    В           рід                  нень                                                       

                                               лів              чис              ка.

    ко      ка,                 го              то                                                                                                

                        го                                                      

                                        го                                в

–  Прочитайте склади в темпі скоромовки.

–  Прочитайте прислів’я за ключем – розшифровкою.

–  Поясніть зміст цього прислів’я.

в) відновлення та читання речення.

Складіть речення з розсипаних слів і прочитайте його.

г) прочитай, відтвори речення за методикою Валерія Едігея.

Перестав букви або склади так, щоб утворилися слова.

тиМа    видисяла ан  ньдоку     козаноха й     мрі заяно,   ма дула  щось  тлесві  і  новодчас тежбенне,  об     лозволисьжи   чіо   в    туш маки   й   ан   смагзалі    киру    лавпа  лищасва засльо .

– Чия це мати ми дізнаємося, коли прочитаємо спотиканку.

2. Гра “Спіймай на гачок”.

– Прочитайте у швидкому темпі.

Знайдіть  “спотиканку” – зайве слово.

Настя Настя Настя Ната Настя

Хасекі Хасекі Хасекі Хурем Хасекі Хасекі

Місафір Місафір Мустафа Місафір

Роксоляна Роксоляна Роксоляна Роксолана

Отже, це мати Насті, Хурем, Мустафи, Роксолани. Невже у неї було стільки доньок?

3. Читання деформованого тексту.

тяНас,   соРоклана,   сеХакі,    ремХу,   саМіфір...  Які   р…зні   і    т…ємн…чі    ці    ім…на.   муЧо ниво    ятьсто     ручпо?   К…му  нал…ж…ли і хт…  в….мовл….в   їх   ун…ч…    чи р…нк…м, під плеск…т   хв….ль   м…р…   чи в ос….нн…. ст….дінь?

– Як ми бачимо таємнича загадковість не розкрилася нам і зараз.

III. Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми і мети уроку.

Що то за жінка така, яка мала аж п’ять імен і чому не одне?

Що зробила вона для нас і чому стала  відомою всьому світові? Дізнаємося сьогодні на уроці.

1. Розповідь вчителя (див. додаток 1).

2.  Комбіноване читання  твору С. Плачинди “Роксолана” учитель – учні.

3. Словникова робота (під час читання тексту знаходимо незрозумілі слова, пояснити їх лексичне значення).

Читання слів “луною”:

Буяло зелене свято – Тройця.

Зашарілась – не зводили з неї очей.

Дивився зачудовано – незчувся.

Гарцює по обійстю – владний окрик,

несамовитий крик.

Очі його палають звитягою.

Не тягніть своїх ряден невидющими очима.

Вона, приголомшена й вражена, ще не отямилася.

4. Усвідомлення прочитаного тексту. Бесіда  з елементами вибіркового читання.

– За яких обставин автор знайомить читача з головною героїнею оповідання “Роксолана?”

Підтвердь цитатами з тексту.

– Відшукай у тексті й прочитай рядки з описом Насті.

– Як змінюється поведінка героїв твору після страшних слів  пастушка “Татари! Татари!”. Прочитай.

– Як поводилися татари з людьми, які заховались у церкві? Прочитай.

– Що сталося з Настею та іншими героями оповідання? Підтвердь цитатами з тексту.

– Яку пораду дав Насті дядько Максим? Прочитай. Чому саме таку? Обґрунтуй власну думку.

– Прочитай опис сцени прощання бранців з рідним краєм, Україною.

– Визнач основну тему твору Сергія Плачинди “Роксолани”.

5. Читання оповідання учнями (пошепки, хором, окремо, ланцюжком, естафетою).

4.      Робота над засобами виразності тексту.

•   Знайдіть  у тесті порівняння.
•   Знайдіть у тексті слова, що підкреслюють  ворожість татар до людей?

– Яким постає перед нами шляхтич Єрнст Тинський? Нечисленний загін рогатинців ?

– Які події відбулися у  церкві під час нападу татар? З чим порівнює автор церкву?

•   Яка доля чекає бранців? Як вони прощалися з рідною землею?

5.  Аналіз змісту оповідання з метою підготовки до складання плану.

•   Чому Іван Лісовський незчувся, як виросла Настя?
•   Чому Трохим із сумом дивився на сестру?
•   Як дивилася мати на доньку? Підтвердь цитатами з тексту.
•   Які настанови давав отець, щоб врятувати своїх односельчан?
•   Які страшні події  відбулися в  церкві?
•   Проаналізуйте слова матері: Доню... хоч руками задуши... бусурмена.
•   Яка картина постала перед Настею?
•   Що трапилося з її батьком, матір’ю, Трохимом?

–  Чому степ не приваблював своєю красою? Підтвердь цитатами з тексту.

6. Складання плану.

• Розподіл тексту на частини;
• Записування плану.

9. Словесне малювання окремих частин (на подвір’ї  Лісовських;   напад татар на село).

– Які кольори використав автор під час святкування Трійці на обійсті Лісовський?

•   Який настрій переважає у кожного персонажа твору?
•   Які почуття виникають у вас, читаючи цю частину?
•   Яка частина тексту є протилежна до цієї частини ? Доведіть.

– Які слова чи словосполучення добрав автор, щоб підкреслити жахіття під час нападу татар?

– Яка  частина твору викликає у вас почуття страху? Переживання? Біль?

10. Переказ прочитаного.

11. Розв’язання завдання  на основі запитання. Уточнююче  читання тексту.

•   Що зробила Роксолана для нас і чому стала  відомою всьому світові?”
•   Які побажання  висловив дядько Максим Насті?
•   Як на вашу думку, чи втілила Настя в життя науку дядька Максима?

–  Прочитаємо текст “Настя Лісовська – славетна жінка-українка” і дізнаємося, який  внесок зробила вона для історії нашої України (див. додаток 2).

12.  Підсумок уроку.

Гра “Мікрофон”.

•   Що цікавого і нового дізналися на уроці?
•   Подумайте і скажіть, чого  своїм прикладом  нас навчає Роксолана?
•   Який   висновок зробили для себе?

Висновок вчителя (див. додаток 3, додаток 4).

Додаток 1

Це Настя – Лісовська, єдина донька священика з маленького провінційного Рогатина, ступає до нас з 16-го століття, впродовж віків залишається невмирущою, нев’янучою квіткою. Жінка, яка майже 40 років потрясала безмежну і владну імперію Османів і всю Європу.

Найулюбленіша дружина грізного і всемогутнього турецького султана. Донька України, наша землячка.

Її образ надихає усіх, хто береться у віршованих рядках, піснях, прозі віддати данину пам’яті землячці, відомій усьому світу. Видано до сорока книг, створено понад два десятки пісень, написано чимало картин. Хасекі – один з міських районів Стамбула, що й дотепер зберігає пам’ять про нашу землячку. Не зруйновані часом мечеті та лікарні, побудовані Роксоланою, височать на широких площах колишнього Авретмайдану, де гомоніли колись базари з невільниками.

Стамбульська земля зберегла пам’ять про Місафір – Роксолану – Хасекі. Рогатинку оспівують піснярі в піснях, присвячують вірші поети. І знову звучить її ім’я, – Золота рабиня. Наша рогатинська красуня залишилась навічно юною, такою, як її знала наша земля, по якій ходимо ми і на яку повернулась Настя Лісовська крізь віки, у рідне місто зійшовши босими ногами на високий постамент у самому центрі древнього Рогатина.

 Додаток 2

Настя Лісовська – славетна жінка-українка.

Настя Лісовська мала великий авторитет у свого чоловіка, впливаючи на державну політику тоді уже сильної Турецької імперії, сприяла встановленню миру із сусідніми країнами. Характерно, що протягом півстоліття в той час турки жодного разу не наважились нападати на Україну і не плюндрували її міст і сіл.

Роксолана до останнього подиху не забувала про своїх єдинокровних братів, сестер і пам’ятаючи ласкаву й привітну стежину до своєї хати, стала вірною берегинею рідної землі.

Варто відзначити, що Роксолана була дуже відважною жінкою. Вона часто виїжджала на поле битви. Брала активну участь у державних справах імперії. За відсутності чоловіка правила країною. Їй по праву належить крісло “міністра культури” імперії. Сама вона відкрила безкоштовні будинки (притулки) і їдальні для перестарілих, школи-медресе і бібліотеки для молоді, будувала лікарні тощо.

Проживши велике життя, будучи прекрасною і коханою дружиною, вона у віці понад 50 літ помирає на руках у Сулеймана. Похована в усипальниці на території вибудованої нею мечеті-джамі Сулеймана Великого.

Додаток 3

Далеко від рідної землі А. Лісовська виявила риси характеру, притаманні українцям. На недосяжну, здається, висоту вона зійшла завдяки винятковій силі волі, мудрості, знанням, набутим наполегливою працею (працьовитість – одна з найвиразніших рис українців), літературному й музичному обдарованню. Майже сорок років Роксолана потрясала безмежну Османську імперію і всю Європу. Це був її тріумф. 

Вона вела боротьбу за свою особистість, свою гідність, свою волю і духовно винищила в ній перемогу. Це стало можливим тільки тому, що її боротьбу живила любов до рідного краю, надія на неї. Любов і надія стали тим порогом, що вберігав її особистість, не дав їй бути поглинутою османським оточенням.

 Розумом, усіма можливими силами й засобами вона вела щоденну багатолітню, духовно виснажену боротьбу, звертаючи свої погляди в бік України, з постійною думою про допомогу їй. 

Додаток 4

Турецькі кораблі часів Османської імперії

Роксолана (старовинна гравюра)