Відкритий урок з розвитку мовлення "Калина - символ України"

РОЗВИТОК  ЗВ’ЯЗНОГО  МОВЛЕННЯ

ТЕКСТ – РОЗПОВІДЬ  « КАЛИНА – СИМВОЛ  УКРАЇНИ »

4 КЛАС

                                                                    Підготувала

                                                           вчитель початкових класів

                                                          Рокитнянської гімназії №4

                                   Кривобок Л.І.

Тема уроку: Текст-розповідь «Калина – символ України»

Мета: вчити дітей складати текст-розповідь; розширювати знання учнів про значення слів; вчити добирати влучні образні слова; розширити знання учнів про калину, як рослину-символ України; показати, як оспівував її український народ; пробуджувати пізнавальні інтереси до традицій свого народу; розвивати мовлення, образне мислення; виховувати любов до рідної землі.

Обладнання: дидактичний та демонстраційний матеріали; мультимедійний супровід, зошит з розвитку мовлення.

Хід уроку

І. Організаційний момент. Психологічна настанова.

Сьогодні наш урок, як подих,                

Нехай краплиною впаде.

До днів веселих і щасливих

Хай наша мрія нас веде.

У нас незвичайний сьогодні урок,

Ми зробимо ще один крок

В країну відому, в країну чудову,

Що всіх нас навчає й збагачує мову.

• Для успіху візьмемо з собою старанність, творчість, увагу, мислення, активність, товариськість, працелюбність, уяву, знання.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

• Про що ми будемо говорити

Не буду вам розповідати.

Самі ви спробуйте загадку відгадати.

          Загадка

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Заглядається у воду

На свою чарівну вроду.

                      (калина)

• Запишіть, будь ласка, слово-відгадку в зошиті.
• А які вислови допомогли вам здогадатися, що це калина?
• (У вінку зеленолистім, у червоному намисті)
• В якому значенні вжиті ці вислови? (У переносному)
• Що мали на увазі? (Листя та ягоди калини)

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

1. – Сьогодні у нас урок розвитку зв’язного мовлення. Ми будемо складати текст-розповідь про «Калину – символ України». І наш урок буде присвячений цій неперевершеній  красуні – надзвичайно чарівному кущику калини.

               (На дошці кущ калини без кетягів)

2.  – Подивіться на наш кущ калини. Чого в ньому не вистачає? (Грон)

• Сердитий осінній вітер налетів і позривав кетяги. Залишились люди без цілющих ягід, а птахи без так необхідної взимку поживи. Але ми можемо допомогти і повернути кущику кетяги, якщо правильно виконаємо всі завдання уроку.

ІV. Практичні вправи

1. Вправа «Вкрадені слова»

1. Віднови вірш. Прочитай його

Калинова г… під віконечком

Манить білим ц…, ніби сонечком.

Я до с… долоні простягаю,

До грудей духмяні к… пригортаю.

2. Підбери слова-синоніми до слова духмяний (пахучий, запашний)

2. Вправа. Робота в парах

Доповнити віршовані рядки. За потреби скористайся словами з довідки:

Де пливуть потоки ________

В травах губиться ________

У червоному _______

Там пишається ________

(Слова для довідки: стежина, чисті, калина, намисті).

А зараз послухаємо, що ж говорить про калину тлумачний словник.

3. Слово «довідкового бюро».

• Калина – це кущова рослина, що має білі квіти і їстівні гіркі чи кисло -

солодкі червоні ягоди. З давніх-давен в Україні калину садять біля криниць, копанок, над ставками.

      - У народі цінують калину за цілющі властивості. Не було корисніших ліків від застуди, ніж калиновий чай. Свіжі ягоди з медом та водою вживали при кашлі, серцевих захворюваннях, тиску крові. Недарма ще й зараз можна почути вислів, що червона калина від ста хвороб рятує.

4. Слово вчителя.

• Красива калина в усі пори року. Навесні, коли сонце щедро дарує тепло, калина вбирається в білі «букетики» квітів. Придивіться до них. Зовні у букетику квіти великі, зібрані у віночок, а всередині дрібні – непоказні. Цікаво, що великі квіти плодів не дають, а з маленьких восени дозрівають плоди калини. Вони наче жменями розкидані серед розкішного зеленого листя. До пізньої осені і навіть взимку, коли вже випадає сніг, висять вони на гілках, прикрашаючи оголений ліс і підгодовуючи пернатих мешканців.

5. Поетична хвилинка

• Прочитайте вірш Марії Деленко. Уявіть те, про що в ньому йдеться.

                       Сонцем кетяги налиті

Променисто пломеніють,

І любов до України

В кожне серце щедро сіють.

• Дайте відповіді на запитання:

1. Чим налиті кетяги калини?
2. Що означає вислів «Кетяги калини променисто пломеніють»? (Світяться, немов зорі)
3. Як ти розумієш вислів «грона калини «щедро сіють любов до України»? (Кісточка в серединці ягідки має форму маленького люблячого серденька)

Фізкультхвилинка (під музику пісні «Україно, ми твоя надія»

Я калина красна,

Ягідками вкрилась рясно.

І горять вони вогнисто,

Мов у дівчини намисто.

Калинонька вогниста,

Подаруй своє намисто.

І з тобою ми охоче,

Гарний поведем таночок!

- Багато поетів і письменників присвятили свої рядки калині. А особливо багато їх у поезіях Т. Г. Шевченка. В 345 творах він згадує про калину.

• Давайте згадаємо деякі з них.

(діти читають вірші)

1. Сонце гріє, вітер віє

З поля на долину.

Над водою гне з вербою

Червону калину.

2. Тече вода з-під явора,

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона калина.

3. Хай ізнов калина

Червоніє, достигає,

Всьому світу заявляє:

Я – країна Україна –

На горі калина.

                   (Павло Тичина)

4. Зацвітає калина

Зеленіє ліщина,

Степом котиться диво-луна.

Це – моя Україна,

Це – моя Батьківщина,

Що як тато і мама – одна.

                     (А. Камінчик)

5. Ми українці – велика родина

Мова і пісня у нас солов’їна!

Квітне в садочку червона калина.

Рідна земля для нас всіх – Україна.

6. Народними стежками.

• Ми знаємо, що натхнення для своїх творів Т. Г. Шевченко черпав з народної творчості. А там вже калині присвячено, ой як багато сторінок. Недарма кажуть, що калина – символ України.

Гра «Мікрофон»

(Прислів’я і приказки про калину)

1. У лузі калина з квіточками, неначе матуся з діточками.
2. Весною калина білим цвітом квітує, а восени червоні ягідки дарує.
3. Без калини – нема України, без народу – Вкраїни.
4. Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною – коли росте.
5. Посади калину коло серця, щоб цвіла вона в душі.

       6)  Стоїть у дворі дівонька, як над ставком калинонька.

       7)   Без верби і калини – нема України

7. Робота в зошиті

Завдання № 5. Записати природні символи України. (верба, чорнобривці, барвінок, мальви)

8. Робота в групах.

Дібрати ознаки до предметів:

Кущ – густий, розлогий, пишний, крислатий;

Ягідки – червоні, круглі, смачні, соковиті;

Квіти – духмяні, запашні, сніжно-білі;

Грона – важкі, червоні, розкішні;

Листя – темно-зелене, смарагдове, багряне.

9. Складання плану до тексту.

                             План

1. Яка калина на вигляд? (кущ, гілля, листя)
2. Чим приваблює кущ навесні і восени?
3. Де росте калина?
4. Яку користь приносить?
5. Як народ величає калину?

10. Зачитування окремих творів.

V. Підсумок уроку.

       Рефлексія

- А вам діти сподобався урок?

        - Що ми робили на уроці?

- Чого навчилися?

- Хто задоволений своєю роботою на уроці?

- Хто не зовсім задоволений своєю роботою? Чому?

- Говорячи про калину,  ми ніжними струнами душі своєї торкаємося до рідної історії, українських традицій і чистих джерел мудрості.

Будьте як калина гарні, не лише зовнішньо, а і внутрішньо.

Тож бережіть калину, любуйтеся її цвітом і плодами. Будьте добрими і чуйними, посадіть біля своєї оселі калину. Хай цей диво кущ прикрасить ваш дім, хай соловейко зів’є собі гніздечко і співає вам пісню.

ДОДАТКИ

Загадка

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Заглядається у воду

На свою чарівну вроду.

                      (калина)

Вправа «Вкрадені слова»

3. Віднови вірш. Прочитай його

Калинова г… під віконечком

Манить білим ц…, ніби сонечком.

Я до с… долоні простягаю,

До грудей духмяні к… пригортаю.

 Вправа. Робота в парах

Доповнити віршовані рядки. За потреби скористайся словами з довідки:

Де пливуть потоки ________

В травах губиться ________

У червоному _______

Там пишається ________

(Слова для довідки: стежина, чисті, калина, намисті).

Вірші про калину

                    1.Сонце гріє, вітер віє

                       З поля на долину.

            Над водою гне з вербою

            Червону калину.

                     2. Тече вода з-під явора,

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона калина.

 3.Хай ізнов калина

                         Червоніє, достигає,

               Всьому світу заявляє:

              Я – країна Україна –

               На горі калина.

                   (Павло Тичина)

                 4.Зацвітає калина

              Зеленіє ліщина,

              Степом котиться диво-луна.

              Це – моя Україна,

              Це – моя Батьківщина,

              Що як тато і мама – одна.

                     (А. Камінчик)

                5.Ми українці – велика родина

              Мова і пісня у нас солов’їна!

              Квітне в садочку червона калина.

              Рідна земля для нас всіх – Україна.

  Гра «Мікрофон»

(Прислів’я і приказки про калину)

У лузі калина з квіточками, неначе матуся з діточками.

Весною калина білим цвітом квітує, а восени червоні ягідки дарує.

Без калини – нема України, без народу – Вкраїни.

Залишилася калина, наче красная дівчина.

Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною – коли росте.

Посади калину коло серця, щоб цвіла вона в душі.

Калина хвалилась, що з медом солодка.

Пишна та корисна, мов червона калина.

Убралася в біле плаття, як калина в білий цвіт.

       Щоки червоні, як кетяги калинові.

       Україна – мов калина.

       Стоїть у дворі дівонька, як над ставком калинонька.

        Посади біля хати калину – будеш мати долю щасливу.

        Без верби і калини – нема України

Робота в групах.

Дібрати ознаки до предметів:

Кущ – густий, розлогий, пишний, крислатий;

Ягідки – червоні, круглі, смачні, соковиті;

Квіти – духмяні, запашні, сніжно-білі;

Грона – важкі, червоні, розкішні;

Листя – темно-зелене, смарагдове, багряне.

Легенда про калину

          Про калину існує чимало легенд і переказів. Так, одна з них розповідає, що колись ягоди калини були солодкі. Красива дівчина закохалася в хлопця-коваля, який кожну свою чеканку охолоджував, обмахуючи гілками калини. Тож щодня ходив її збирати в ліс і не помічав дівочих почуттів. З відчаю дівчина вирішила спалити ліс. Прийшов хлопець до свого улюбленого місця, а там все згоріло, окрім калинового куща, политого гіркими сльозами. А під кущем парубок побачив заплакану дівчину. Прикипіло його серце до дівчини, закохався він в неї, але було вже запізно. З лісом згоріла і молодість та краса дівчини. А калина навчила парубка відповідати на кохання взаємністю. Але відтепер ягідки калини стали гіркими від нерозділеного кохання. Звідси у народі існує повір’я: якщо прикласти гілочку калини до грудей, де б’ється закохане, вистраждане серце, біль відступить.