Відомі майстри живопису бароко

Відомі майстриживописубароко

Стиль бароко в живопису характеризується динамізмом композицій, «площинністю» і пишністю форм, аристократичністю і незвичайністю сюжетів. Саме такі характерні риси бароко проявилися у творчості Пітера Пауеля Рубенса і Мерізі да Караваджо. Живопис бароко теж зародився в Італії. Протягом XVII століття стіни італійських палаців і церков покривалися численними фресками. Сучасники виділяли в творчості живописців свіжість колориту, їх мистецтво композиції, уміння розумно, розраховано розміщувати фігури на полотні.

Хибна перспектива, ефектні сценічні декорації та особливості висвітлення створюють театральний ефект, наповнений яскравими фарбами і помпезністю. Картини епохи бароко найчастіше містять релігійний сюжет, оскільки міць і грація персонажів викликає трепет у глядача, змушує зануритися в неземну суть християнського світу. Головни риси бароко в живописі: - драматична колірна палітра, контраст світла і тіні- велика кількість емоцій і динамічність фігур- очевидність і прямота сюжету- здатність перенесення в світ експресії- незвичайність декорацій,заповнюючих простір

Караваджо писав картини прямо з натури, дивуючи сучасників, що звикли до ретельного опрацювання попередніх начерків. Але найбільше в його живопису вражало вміле використання світлотіні. Караваджизм (створена ним система) набув широкого поширення ще за життя художника. Митець перший в італійському живопису написав натюрморти, наприклад, «Кошик з фруктами», «Натюрморт з фруктами» тощо. Відмінна риса стилю живописця називається кьяроскуро (від італійського "chiaroscuro" - світлотінь), тобто різке протиставлення світла і тіні. Для полотен Караваджо характерно те, що на них стираються межі між божественним та мирським. Багатьма сучасниками це сприймалося як провокація. Мікеланджело Мерізі да Караваджо(1571 — 1610) 

«Музиканти»

«Лютніст»

«Нарцис»

«Давід з головою Голіафу»

Справжнім титаном епохи бароко був, безсумнівно, фламандець Пітер Пауел Рубенс – один з засновників мистецтва бароко, митець поєднував у своїх полотнах природне і надприродне, дійсність і фантазію, вченість і духовність. Художник міг виражати настрій за допомогою фарб, йому вдалося уникнути ефекту зухвало-яскравих тонів, вміло використовувати світлотіні. Творча спадщина П. П. Рубенса налічує близько 3000 картин, значна частина яких виконана у співпраці з учнями і колегами. Багато творів мають релігійний та міфологічний зміст. Ці полотна відрізнялися великими розмірами, оскільки служили для прикраси церков та палаців. Художник писав портрети, пейзажі та історичні полотна, робив також ескізи для шпалер і книжкових ілюстрацій. Пітер Пауль Рубенс(1577 – 1640)   

«Полювання накалідонського вепря»

«Два сатири»

«Вакх»

«Самсон і Даліла»

Д/З - коротко (5-8 речень) опишіть творчість П. П. Рубенса та приведіть 5 прикладів його картин в стилі бароко (бажано ж ілюстраціями, якщо присилаєте електронно)