Виховна година "Діти з особливими потребами"

Заняття 1 «Світ для кожного»

Форма проведення: урок-бесіда або виховна година.

Мета: Ознайомити детальніше дітей з такою соціальною категорією як діти з особливими потребами. Звернути увагу дітей на їх права. Формувати в дітей любов і повагу до людей з обмеженими можливостями. Виховувати чуйність, співчуття та гуманне ставлення до людей із вадами.

Обладнання: Таблиці "Права дитини", ватман, кольоровий папір, ножиці, клей.

Вік: молодший шкільний.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Організаційний момент. Повідомлення теми і мети уроку

1. Вступне слово 

Доброго всім дня і гарного настрою! Я рада сьогоднішній нашій зустрічі.

Послухайте будь-ласка уважно поетичні рядки, які я вам зачитаю.

( Зачитується вірш Ю.Тітова "Поет в калясці")

Сиджу в колясці, так собі сиджу.

Проходять люди, поглядають косо.

А що я їм у відповідь скажу?

Для них мій голос зовсім безголосий.

Усі здорові, ну а я – такий.

Інакше жити між людей не можу.

Але мій дух незламний і палкий –

У ньому сила невичерпна, Божа.

Ніхто не знає, що в моїй душі.

Ідуть, минають, поглядають косо.

Не доброту від вас я залишив,

А біль, який зневірою голосить.

Хтось кине гривню, щоби я не вмер.

А хтось копійку тицьне мені в зуби.

Такий народець "добрий" є тепер:

Не дасть померти, але словом згубить.

Та я із тих, що гніву не несуть,

Навіть тоді,коли життя не вдасться.

І попри всю зухвалу мою суть,

Пишу відверто: "Я – поет в калясці!"

. Ці слова написані людиною-інвалідом, хворим на ДЦП (дитячий церебральний параліч) – Юрій Тітов – член національної спілки письменників України, автор чудових поезії та пісень.

2. Основна частина

Думаю, ви вже здогадались тему нашого уроку, і знаєте, що ми поговоримо про життя дітей з особливими потребами

Діти  з обмеженими можливостями – це ті діти, які мають певні фізичні та розумові вади, вади у своєму здоров'ї. Ми всі маємо хвороби: у когось болить животик, в когось -  вушко, горло… Ви можете поламати  ніжку, ручку, але ви знаєте, ви просто упевнені, що незабаром ви одужаєте і будете здоровими. А діти з ОП, на жаль, не можуть одужати  і змушені жити з своєю хворобою( вадою) усе життя. Люди з обмеженими можливостями мають важкі невиліковні хвороби: проблеми опорно-рухового апарату (людина не може ходити, працювати руками, тощо); вади слуху (людина погано чує або не чує зовсім); вади зору (людина не здатна бачити навколишнє) та інші.

-         Як ви думаєте, чи важко таким людям жити поряд з нами?  Чому?

Вади, які породжують інвалідність можуть бути вродженими і набутими. 

-         Скажіть, як ви це розумієте?

Так, людина може народитись з певною вадою і мати інвалідність від народження, а може її набути упродовж життя внаслідок нещасного випадку, тощо. Запам'ятайте головне – від цього НІХТО НЕ ЗАСТРАХОВАНИЙ, тому що в будь-яку мить життя, кожен з нас може стати людиною-інвалідом.

Іноді по телебаченню можна побачити діяльність таких людей, їх досягнення. Ніяка важка хвороба не ламає їх, не дивлячись на свої вади –  вони досягають певних висот і стають відомими у світі людьми. Адже Господь, забираючи в цих людей здоров'я, обов'язково дарує їм якийсь талант і неймовірно добре серце.

-         Скажіть, як ви це розумієте?

-         Яких видатних, відомих людей минулого і сучасності, що мають інвалідність ви знаєте?

-         Ю.Тітов – поет (хворий на ДЦП).

-         Г.Савчук – поет Уманського району с.Берестівець

-         Леся Українка – письменниця  (туберкульоз кісток)

-         Людвіг Ван Бетховен – композитор (вади слуху)

-         О.Мересьєв – льотчик  (втратив нижні кінцівки)

І багато інших, не менш хороших і талановитих людей, в яких крім таланту є ще й жагуча любов до життя.

Всі ці люди, що намагаються жити гідно, не дивлячись на свої вади,  досягають певних висот, бо живуть під девізом: "Дивіться на нас як на рівних. Ми такі ж як і ви!" Вони бажають, щоб їх сприймали як звичайних людей.

Тому, і звичайні діти, і діти із вадами однаково мають рівні права:

-         Право на життя.

-         Право на освіту.

-         Право на дозвілля.

-         Право на турботу. Діти-інваліди мають право і потребують особливої турботи про їх фізичний та психологічний стан.

Світова громадськість турбується про людей та дітей з обмеженими можливостями. 3 грудня – Міжнародний день інвалідів, відзначається в усьому світі. Для таких людей проводяться різноманітні конкурси, змагання. Думаю, ви всі чули про всесвітні і всеукраїнські параолімпійські ігри. Дивлячись їх, неможливо не захоплюватись мужністю цих людей. В нашому місті проводиться щорічний фестиваль "Повір у себе", де кожна така дитина може розкрити свої таланти. А також створений Центр медико-соціальної реабілітації, де діти мають можливість навчатись, лікуватись і спілкуватися з друзями. Звичайно, цього недостатньо, тому що ці люди потребують від нас більшого.

Вправа "Потреби людей-інвалідів"

Мета: усвідомлення рівності всіх дітей, незалежно від наявності якогось дефекту.

Обладнання: Кольорова крейда, дошка.

"Не дивіться на вади мої –

Краще гляньте у душу мою.

Та послухайте дзвін-ручаї –

Я нічого від Вас не втаю."

Саме так закликають нас ці люди не звертати надмірну увагу на їх вади, а сприймати їх як рівноправних особистостей.

-         Давайте разом подумаємо, чого потребують від нас люди-інваліди. Що кожен з нас може зробити для цієї категорії людей?

(На дошці малюється знак "людина-інвалід" і вписуються відповіді дітей).

Наприклад: турбота і милосердя, людяне і гуманне ставлення, фізична і матеріальна допомога, щира посмішка, привітне, лагідне слово.

Вправа "Послухай себе"

Мета: розвиток співчуття та милосердя, готовності до допомоги.

Обладнання: червоний папір, ножиці, клей, ватман, маркери.

Покладіть праву долоньку на своє серце. Про що воно вам говорить? Давайте подаруємо наше любляче серце тим, хто цього потребує!

Для цього кожен з вас виріже із кольорового паперу серце того кольору, який подобається найбільше і на ньому напише своє побажання усім таким діткам.

Потім усі серця із побажаннями наклеюються на ватман.

3. Підведення підсумків. Рефлексія

Наше заняття закінчується. Подаруйте посмішку один одному і не забувайте дарувати тим, хто її особливо потребує.

Підбиття підсумків : «Що ми робили на сьогоднішньому занятті»?

Учасники по черзі продовжують фразу: «Сьогодні я дізнався (відчув)…»