Виховна година до Дня героїв Небесної Сотні

Виховна година

до Дня героїв Небесної Сотні

«Вони помирали, щоб жила Україна»

Класний керівник:

Степанюк Людмила Володимирівна

Мета: ознайомити школярів із історичним та суспільним значенням Революції гідності, короткими життєписами деяких героїв Небесної Сотні, розкрити суть подвигу Небесної Сотні, вшанувати героїзм українських захисників і тих, які полягли, і тих, які сьогодні зі зброєю в руках захищають суверенітет України, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість,  розвивати бажання стати гідними громадянами України.

                                                                                                     Оформлення:

інтерактивна дошка, леп бук «Небесна Сотня», відеоролики: «Небесну Сотню, Господи, прийми», фільм «Зима,що нас змінила».

Хід заходу

Напис на інтерактивній  дошці.

А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав.. ​
І з кров”ю перемішана сльоза…
А батько сина ще не відпускав.

Небесна Сотня- герої незборені,
Найкращі , найвідважніші  сини,
Яскравим сяйвом в небі засвітились,
Щоб інші  мріяли, любили і жили…

Вступне слово вчителя.

Їх назвали Небесною сотнею – українців які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей. За цю самопожертву українці їх канонізували – за велінням серця долучили до сонму Небесного воїнства на чолі з архистратигом Михаїлом, аби захищали країну від лиха, пильнували й оберігали її з небес… .

Перегляд відео «Небесну Сотню, Господи, прийми»

https://www.youtube.com/watch?v=S9KzueUGilY

                                                                                                        Вчитель.

Шановні учні! Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття.

Ми з вами вшановуємо пам'ять героїв різних історичних подій: Битви під Крутами, Голодомору 1932-33рр, Бабиного Яру.

    Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.

11-го лютого 2015-го року, Указом Президента України № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» в країні встановлено особливий пам’ятний день - «День Героїв Небесної Сотні», який відзначається тепер щорічно 20-го лютого.

У цьому документі сказано: «На підтримку ініціатив громадськості та з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України».

На шляху до незалежності український народ завжди приносив у жертву своїх найкращих синів і дочок. У цьому довгому списку стали і герої Небесної Сотні.

Саме вони зуміли рішуче стати до боротьби із злом, заплативши за перемогу надвисоку ціну – власне життя.То чи може бути забутою кров героїв, пролита на вулицях Києва? Чи можемо ми, живі, забути невинно убієнних? Можлива лише одна відповідь – Ні!

Перегляд фільму «Зима, що нас змінила»

https://www.youtube.com/watch?v=h6XQYnTcg28

Вчитель.

Революція гідності або ж Єврореволюція, Євромайдан проходила с листопада 2013 по лютий 2014. Чому ж днем пам’яті героїв Небесної Сотні стало 20 лютого? Бо саме у цей день силові структури вперше відкрито стали застосовувати справжню зброю проти учасників революції. Рівно рік назад у Києві загинуло 67 людей, яких підступно вбивали, не даючи жодного шансу.

Сотня історій, сотня людських життів, сотня нових зірочок на українському небосхилі, сотня героїв! Сьогодні ми поговоримо про декого з них, але згадаємо всіх, бо не маємо права забувати! Ще не скоро висохнуть сльози матерів , які  втратили своїх Героїв. Оплакує Героїв Небесної сотні  вся українська спільнота… Ми повинні завжди пам’ятати про цих мужніх людей, які не боялись померти за Україну…Пам’ятати і розповідати  про них.  На прикладі Героїв Небесної Сотні маємо виховувати наступні покоління.

Зачитування поезії ученицею 6 класу Кирийчук Ольгою.

«Солдату»

Не знаю твого імені, солдате,

Та пам’ятай, хоч я не твоя мати,

Але я благаю і молю тебе:

Від куль, синок, ти бережи себе.

Бо ж прийде час і стихне гул гармати,

 І з перемогою ти вернешся до хати,

Де ненька рідна тебе жде чекає,

На тебе всю надію покладає,

А мати вірить: ти повернешся з війни

І будуть в тебе дочки та сини,

Й сім'я  хороша і привітна хата,

І шана для синка - її  солдата

Та ти ж країні мир відвоював.

І доки буде сонце нам сіяти,

Тобі ми вдячні будемо, солдате.

Зачитування власної поезії ученицею 6 класу Кирийчук Ольгою.

А він упав…Додолу впав лицем.

І враз померкло небо над бійцем.

Лише шепнув: Матусю, не помру,

До тебе, рідна, я дощем верну.

Верну я вітром … В шибку знак подам.

В цвіту сади – матусенько, я там.

А як узимку ляже білий сніг,

Я снігом тим впаду тобі до ніг.

Тебе не кину, ненько, не лишу,

Тільки не плач, ріднесенька прошу.

Любов велику до Вкраїни мав,

Тому за неї я життя віддав.   

Вчитель.

 Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.

Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов   від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

Вчитель.

Героям Майдану, впавши мертвими за світле майбутнє України, присвячується хвилина мовчання.

(Хвилина мовчання)

Ви - майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте наш народ і нашу мелодійну мову.

Ми Єдина країна! Незважаючи на усі негаразди, що відбуваються зараз, всі ми прагнемо одного - миру, спокою, міцної та квітучої держави та чистого неба над головою.

Зачитування власної поезії ученицею 6 класу Кирийчук Ольгою.

«Свіча пам’яті»

Я свічу пам’яті сьогодні запалю

Нехай горить під образом Покрови

І,  впавши на коліна, закричу:

«Досить смертей!

Не проливайте крові!»

Досить могил – холодних тих гробів,

Які до нас хрестами промовляють:

«Ніхто із них вмирати не хотів,

Бо добре знали: вдома їх чекають»

Та чорну хустку мати одягла

Й калина віти до землі похилила.

Будь проклята, будь проклята війна,

Що в матері навік забрала сина!

Гори, свіча, гори. Страсна палай

За тих, кого немає разом з нами

Хай перемога прийде у мій край

Й земля заквітне пишним ланом.      

Слава Україні! Героям слава!