Виховна година «Ви вічного народу священні часточки...»

Виховна година присвячена
70-річчю з дня створення підпільної молодіжної організації

«Молода гвардія»
«Ви вічного народу священні часточки...»

Мета:

•    виховання в учнів любові до Батьківщини, українського народу, розуміння того, що від сумлінної праці і навчання кожного, від усвідомлення себе часткою українського народу залежить майбутнє і сучасне нашої держави;
•    активізація героїко-патріотичного виховання учнівської молоді на кращих зразках служіння своєму народу, вірності Україні, почуття національної гордості і самосвідомості, любові до рідного краю, його духовних й історичних цінностей, виховання почуття гордості і любові до своєї держави, свого народу, історії.
•    розширити й поглибити знання учнів про героїчну боротьбу нашого народу проти фашистських завойовників під час ВВ війни, воєнних подій у у рідному краї, про героїчний подвиг наших земляків-молодогвардійців, зацікавлення школярів величчю духу, мужністю юних патріотів Луганщини;
•    Сприяння розвитку шанобливого ставлення школярів до історичного минулого, формування зберігати й примножувати героїчні бойові й трудові традиції рідного краю привернення уваги молоді до проблем людей похилого віку ветеранів війни і праці.

Обладнання:

• плакати, фотографії часів Великої Вітчизняної війни;
• запис пісні «Це було в Краснодоні»;
• виставка літератури;
• слайд-презентації «В музеї «Молодої гвардії», «Велика Вітчизняна війна»;
• стенд, на якому розміщено портрети молодогвардійців

Епіграф:

Ми – ви... Ви вічного народу священні часточки...

Ваш біль нас протинав крізь гори й води

в огні невиданих зусиль...

Над світом ваші силуети

малює зоряна блакить...

Ви в нас, ви в нас, ви в нас живете

і вічно будете ви жить.

Володимир Сосюра

 

План уроку.

Захищати Вітчизну – найвищий обов’язок громадянина. 28 вересня 2012 року виповнюється 70 років від дня створення підпільної молодіжної організації

«Молода гвардія».

Захистити! Врятувати! Звільнити! Це життєве кредо краснодонських юнаків та дівчат зробило їх героями. Вони вчилися перемагати. Їм не вистачало сил, щоб перемогти, але без них, і таких як вони, перемога була б взагалі неможливою.

І через 70 років після своєї загибелі ці молоді хлопці та дівчата звертаються до тебе – громадянин України – вдивись, вчитайся, замислись…

 

Вступне слово. Дорогі друзі! Наша сьогоднішня зустріч присвячена важливій для світової спільноти, України, а особливо для нас, жителів Луганщини, даті – 70-річчю з дня створення підпільної молодіжної організації «Молода гвардія».

28 вересня 2012 року виповнюється 70 років з дня створення найвідомішої молодіжної підпільної організації – «Молода гвардія», яка зробила неоціненний внесок у боротьбу із фашистськими загарбниками під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років. Героїчний подвиг молоді шахтарського містечка Краснодон Луганської (Ворошиловградської) області навічно обезсмертив їх імена та показав усьому світу приклад беззавітної любові до своєї Батьківщини та рідної землі, незламної волі та одвічного прагнення до свободи, виконання синовнього боргу перед своїм народом, вірності принципам братерства та патріотизму. «Враховуючи історичну роль подвигу підпільної молодіжної організації "Молода гвардія" та видатне значення яскравого прикладу боротьби молодогвардійців для патріотичного виховання багатьох поколінь громадян України, сучасної молоді, наявність гострих соціальних молодіжних проблем сьогодення, відповідальність нашого суспільства за молоде покоління - майбутнє України, Верховна Рада України постановляє: відзначити на державному рівні 70-річчя з дня створення підпільної молодіжної організації «Молода гвардія»^[1]. Кабінетом Міністрів України було прийнято Розпорядження від 19 березня 2012 р. № 274-р «Про затвердження плану заходів з підготовки та відзначення у 2012 році 70-річчя від дня створення підпільної молодіжної організації “Молода гвардія”. Ці факти свідчать про виняткову важливість події, яку ми відзначатимемо 28 вересня 2012 року.

   Чим дальше відходить від нас ХХ століття, тим далі такі напівзабуті поняття «окупація», «підпілля», «фашизм».

   Що для нас, людей, які живуть в 3 тисячолітті війна? Та тому, що на Україні виросло вже декілька поколінь, які не знали війни, ми зобов’язані їм – солдатам ВВ війни… Чи пам’ятаємо  ми про те, що із кожних ста бійців додому повернулося тільки троє. Покоління 20-х років понесло великі витрати.

   70 років відділяють нас від того часу, коли діяла організація «Молода гвардія». Хто були ці люди? Просто юнаки і дівчата? Якими вони були?

   3 місяці діяла ця організація. Задумаємося на хвилинку: скільки можна встигнути за 3 місяці? Що можна зробити за 3 місяці?

• Провести відмінно літні канікули;
• Навчитися плавати, грати на гітарі;
• Освоїти комп’ютер і ще багато корисних справ.

   А можна піти в безсмертя …Всього неповних три місяці проіснувала підпільна комсомольська організація «Молода гвардія». Давайте, відновимо хронологію подій…

   Краснодон, 20 червня 1942 р. місто здане ворогу… По безлюдним вулицям притихлого міста проноситься мотопіхота, стукають чоботи фашистів. Загарбники принесли з собою «новий порядок».

   «За непідкорення новому порядку – розстріл. За відхилення від здачі зброї – розстріл…»

   Тільки вдумайтеся в зміст об’яви, що висіла біля  водопровідної колонки: «Вода – тільки для німецьких солдат. Інші – будуть розстріляні».

   Через декілька днів збираються екстрені партизанські збори комуністів і робітників. Була створена підпільна молодіжна організація «Молода гвардія».

   Що ж такого зробили ці молоді юнаки і дівчата?

   Вони розклеювали листівки по місту Краснодон з останніми новинами з фронту, піднімали бойовий дух населення. Адже місцеве радіо транслювало лише німецьку музику і об’яви німецького коменданта. В будинку Олега Кошового був захований радіоприймач, молодь вночі слухала інформацію з фронтів Радянської Армії і розклеювали, щоб вранці населення могло причитати. Та це було дуже небезпечно.

   Німці були в ярості, знаючи, що на їх зайнятій території працює підпільна типографія. Вони збилися з ніг, шукаючи «партизан».

   До кінця 1942 р. «Молода гвардія» налічувала 92 чоловіки, Німецькому керівництву довелося направити в Краснодон спеціальні сили гестапо, щоб знищити тих партизан…

   А тепер уявіть собі, що цим «партизанам» було всього від 14 до 21 року!

…Я так решил, и это я исполню.

Всю жизнь отдам за Родину свою,

За наш народ, за нашу дорогую,

Прекрасную Совестскую страну!

   Це рядки – з вірша О.Кошового. Слово і діло не розходилося у молодогвардійців. Раз давши клятву, вони її виконали свято.

КЛЯТВА

 

– Я Олег Кошовий, вступаючи до лав «Молодої гвардії», Я Уляна ГРОМОВА, перед лицем своїх друзів по зброї, Я Іван ТУРКЕНИЧ, перед лицем рідної,

 Я Іван ЗЕМНУХОВ, перед лицем рідної многостраждальної землі, Я Сергій ТЮЛЕНІН, перед лицем усього народу, Я Любов ШЕВЦОВА врочисто клянусь:

беззаперечно виконувати всі завдання організації, зберігати в найглибшій таємниці все, що стосується моєї роботи в « Молодій гвардії».

Я клянуся мститись нещадно за спалені, зруйновані міста й села,за кров наших людей. За мученицьку смерть героїв – шахтарів. І якщо для цієї помсти буде потрібне моє життя, я віддам його без хвилини вагань. Якщо ж я порушу цю священну клятву під катуванням чи з боягузтва, то нехай моє ім'я, мої рідні будуть навіки прокляті, а мене самого скарає сувора рука моїх товаришів.

Кров за кров, смерть за смерть...

   Ось головні операції, які здійснили молодогвардійці:

   Звільнили 20 радянських військовополонених.

   Знищили німецьку автоколону, що рухалася на Південь.

   Відбили стадо скота (500 голів), які готувалися відправити до Німеччини.

   Вирішували червоні прапори над захопленим містом.

   Підпалили біржу праці з готовили списками молоді для відправки в Німеччину…

   Після кожної такої операції арсенал «Молода гвардія» поповнювався новою зброєю. До початку грудня на складі було вже 15 автоматів, 80 гвинтівок, 300 гранат, 15 000 патронів, 10 пістолетів, 65 кг взривчатної суміші.

   Молодь починала боротьбу, маючи лише 1 револьвері 3 автомати. Кожен їх день був подвигом. Вони збиралися в клубі ім. Горького – тут була їх штабквартира. В будь-яку хвилину можна було збиратися в клубі, не визиваючи підозри. Можливо, німці ніколи б не розкрили цю організацію, як би не зрадник Паченцов. 1січня 1943 р. він написав заяву в поліцію, де назвав всі імена юних героїв.

   Штаб наказав молодогвардійцям групами пробиратися до лінії фронту. Та встигли не всі. В ніч з 4 на 5 січня 1943 року в м. Краснодон почалися арешти. В тюрму було кинуто майже всіх молодогвардійців…

   Про що думали вони в останні дні свого життя? На визволення не сподівався ніхто. Вони знали, що живими не залишиться ніхто…

   Їх по черзі виводили на допит били, катували. Не можливо без страху дивитися на предмети тортур. Їх били до втрати свідомості, ламали руки, ноги, пальці, потім поливали холодною водою і кидали в карцер. Іван Земнухов осліп під час побоїв, осколки скла потрапили в очі…

   Від них вимагали видати штаб організації, списки, склади зброї, радіоприймач…

   Ніякі тортури не могли зломити дух молодогвардійців. Люба Шевцова: «Передайте всім, що я люблю життя…» Олег Кошовий: «Не подавайте вигляд, що вам важко іти з життя. Ці варвари нас не пощадять, але за нас помстяться, ми помираємо за Батьківщину!»

   15, 16, 31 січня 1943 року в Краснодоні вкинуті в мур шахти 72 чоловіки – учасники підпілля. На протязі 3-х днів було чути стогін із-під землі, але німці, що стояли з автоматами, не дозволяли підійти до краю. Як можна було не зійти з розуму, здійснивши таку страшну розправу над підлітками.

   9 лютого 1943 р. в Ровеньках в дрімучому лісі були розстріляні Олег Кошовий (16 р.), Любов Шевцова (18 р.), Віктор Субботін (18 р.), Огурцов (20 р.) 11 молодогвардійців залишились живими, воювали на фронті. Скоро стався суд над зрадниками і мучителями…

   А вже через декілька днів, 14 лютого 1943 року, радянські війська звільнили Ровеньки і Краснодон, 20 березня 1943 р. відбулися порони молодогвардійців…

   Скромний дерев’яний обеліск з часом замінили на величний пам’ятник. Та все одно щось ранить душу, не відпускає пам'ять…

   Проходять роки, десятиліття, нове століття настало, а велич їх подвигу не зменшується, не гасне, не забувається.

   Тож хай їх вічні, святі імена нагадують нам про ту ціну, якою заплачено за мирне життя  наступних поколінь! 

Підсумок. Учні запалюють свічки та кладуть квіти біля стенду, на якому розміщені фотографії молодогвардійців.

– Доки сяятиме сонце красне на землі – ми пам'ятатимемо!

– Доки будуть співати пташки на землі - ми пам'ятатимемо!

– Допоки в жилах тектиме кров - ми пам'ятатимемо!

– Героїв – молодогвардійців. Їх відвагу, їх подвиг, їх героїзм!

– Слава Героям! Навіки Слава!!!

ХВИЛИНА МОВЧАННЯ....