Виховний захід "Андріївські вечорниці на сучасний лад"

Андріївські вечорниці на сучасний лад

Пісня 1

Добрий день дорогі друзі. Ми раді вітати Вас в нашій господі. Наближається одне із зимових свят, Андрія Первозванного, або в народі кажуть Андрія. Воно улюблене серед молоді. Це свято відзначають 13 грудня. В цей день молодь збиралася на вечорниці,щоб повеселитись ,потанцювати, співати, а  дівчата пов'язати, повишивати ,а ще поворожити на свою долю. Тож пропонуємо Вам  побувати на наших  вечорницях, які підготували учні нашої школи.

          Хлопець 1

• Ой, де ж ці дівчата. Скільки їх можна чекати?

Хлопець 2

• Ага, та це ж поки губи намалюють,  а ще очі. А доки ще одягнуться, то ще година пройде.

Хлопець 1

• То що ж робити? Може подзвонити їм?

Пісня 2

(дзвонять)

Хлопець 1

• Ало . Привіт, дівчата, ви де?

Дівчина 1

• Ми вже зараз будемо.

Хлопець 1

• Що вже зібралися і готові?

Дівчина 1

• Все, не заважай. Ми вже виходимо.

Дівчина 2

• Ну що Олю, хто дзвонив?

Дівчина 1

• Та хто, хто. Хлопці. Вони спитали де ми. Ну я і сказала, що ми вже виходимо.

Дівчина 2

• Так ми ще навіть не придумали у що будемо вдягатися.

Дівчина 1

• Хай чекають. Дівчата повинні запізнюватися.

Дівчина 2

• Олю, дивися, ти ж слухавку не поклала.

Дівчина 1

• Ой.

Пісня 3( Пі.пі)

Хлопець 2

• Оце тобі на. Ох і дівчата у нас.

Хлопець 1

• І не кажи. Ну почекаємо трохи.

Хлопець 2

• Що будемо робити? Кажуть сьогодні вечорниці.

Хлопець 1

Та хто їх зараз святкує, хіба динозаври. Краще на дискотеку підемо. Потусимо.

Пісня4.

(виходять дівчата).

Хлопець 2

• О і не пройшло і пів року.

Дівчина 1

• Ой і не так довго ми збиралися. Почекали кілька хвилин.

Хлопець 1

• Ну годі. Ми вже звикли. Ходімо на дискотеку.

Дівчата

• Пішли.

Пісня 4.

Виходить ангел (музика) 5

Виходить чорт (музика) 6

Ангел.

• Ти бачиш як час змінився. Вже всі забули про андріївські вечорниці. А раніше, вареники готували, співали, дівчата ворожили.

Чорт

• Ой, перестань. Кому воно потрібно. Дискотека в самий раз.

Пісня 4. Чорт танцює)

Ангел.

• Ти як завжди. Це все неправильно. Молодь повинна знати традиції своїх предків. Берегти та примножувати їх.

Чорт.

• Не будь занудою. Навіщо ці традиції? Люди турбуються про те, щоб було що поїсти, про гарний одяг, щоб не було перебоїв з інтернетом.

А це їм не цікаво, повір. От фейсбук, ютуб, інстаграм - друге діло. Давай селфі зробимо. Ну.

Ангел.

• Яке ще селфі. Відстань. Треба щось придумати. А якщо я цих дітей, що пішли на дискотеку відправлю у минуле, щоб вони безпосередньо познайомилися з традиціями. Точно так і зроблю.
• Чорт.
• Ну бажаю тобі успіхів у цьому нельогкому дєлі.

Пісня 7 (музика. На дискотеці танцюють).

Ангел.

• Час зупинись. ( зупиняються в позах.
•  
• 8 Музика волшебства). Наказую тобі час повернути їх у минуле.
• Що це, де ми?
• Де мій телефон. Його не має.
• І мій телефон зник, це просто страшний сон.
• Та тихо ви. Ходімо краще шукати допомогу.
• Все. Ходімо.

Виходить ангел (музика)

Виходить чорт (музика)

Ангел.

• Ой бідні діти злякалися. Але нічого. Вони ще не знають яке чудове свято на них чекає.

Чорт.

• Та ці хлопці і дівчата просто втомляться від нудьги. Нічого не зміниться. Це ж сучасна молодь.

Ангел.

•  А от і не втомляться. Їм сподобається. Як і тобі, бо ти сам і не знаєш нічого про це свято.

Чорт.

• Я не знаю. Мені в цьому світі і там відомо все.

Ангел.

• Ой. Та ходім вже.

МУЗИКА. Жінка порається , приходить чоловік.

Сценка сватання Грицька

Старий та стара:
- О-о-ох!.. Ну що, жінко? Старі ми…
- Ох, і старі... Та зовсім старі… Як оці мої чоботи

- Коли вже й той час пролетів… Літа збігли…
- Гай-гай… Як з порепаної діжки вода…
- А ти знаєш, Грицько вже наш виріс.
- А твоя правда - таки виріс та й вирі-і-с…
- То пора вже й невістку в хату нам привести…
- Та певно, що пора! Як-то не пора? Таки твоя правда, що пора-а…
- То може ж, сядемо на лавчину та подумаємо, куди-то нам сватів засилать?
- То давай, давай подумаємо! Сядемо та подумаємо…
- Та поки ти зібралася думати, то я вже, голова моя вчена, все й придумав.
- Отакої! Вчена! Що в тої голови є на старості, крім вусів? І ті облізли!
- Ич! За вуса взялася! Ти мої богатирські вуса не чіпай!
- Ну, сідай, розказуй, що надумав?
- А подумав, я Параско, давай зашлемо сватів до Оксани, аби нам невісткою була! Гарна дівка, моторна, очі як зірочки сяють, брови, як шнурочки, губи, як квіточки, йде, то як пава, аж стежина перед її ногами стелиться… Що вже я, старий, та й то на неї задивляюся…
- Так-так-так… Ти задивляєшся своїми скляними очима, через день похмілля, а вона ж така… Та ті очі, як у жаби – банькаті, витрішкуваті… Сама кривобока! (Старий налякано встає з лавки) Сядь!.. Кого ти там ще в невістки надумав? Ану розказуй! На чисту воду мені все!
- Ну, не хочеш до Оксани сватів, то сватаємо Олену – дівчина, ой, же гарна, струнка, як тополя, гнучка, як верба, білошкіра, як берізка, а що вже тиха, як те ягнятко!..
- Так-так… Тиха й гарна кажеш? А ти чув, що вона як іде, то так дихає, і так тим носом свистить, здається, паровоз їде!
- Не чув я такого, бабо…
- Не чув? Люди добрі, він не чув! Та ти глухий, наче той пень, що сидить на лаві день! Не підходить вона нам!
- То кого ж бо взяти?
- Ну, думай-думай! сам своєю головою хвалився. І знайшов же на старості літ чим хвалитися…
- Параско, то ж зате Олена тиха, як ягнятко…
- То тиха, то вона тиха, але нашому Грицькові не підійде. Йому треба таку… Щоб взяла руки в боки, та тупнула ногою, коли тре, та прикрикнула. Інакше з нашим Грицьком діло не піде.
- О! Є криклива, бабо! Мотря є, на тому кінці села живе! То вже ж така криклива, я-ак брикне, то й перевернешся! Як в Степана кобила! Сватаємо Мотрю!

- Ні-і-і-і…. О, вже ні-і-і-і… Мотря як вийде на село! Та її язик,  наче млин мелеться, весь куток гримить,  навіть і до нас чути! Та я ж коло неї глуха стану! Ні, Мотря нам не підходить!
- А-а-а!.. Трясця твоїй матері! І ця їй не підходить! Ну, як не хочеш Мотрі, то сватаємо Катерину! Вона мовчазна, мовчить, не тріщить, мовчить, і все знай, роботу робить, мовчить, і роботу робить!
- Може, вона й працьовита, а чи ти чув, старе луб’я, що вона, сухоребра, як ходить, то так кістками і брязкає, та в неї кожна кісточка бряжчить! Не підходить вона нашому Грицеві!
- Ой, бабо, ну ніяка тобі невістка не вгодить! Не хочеш худу, то сватай Фросю. Фрося кругла, як та копиця, буде славна молодиця, голова, як гарбуз, щоки, як помідори, губи, як ковбаси, а як іде по селі (показує), то земля двигтить!
- Зараз буде за тобою оця коцюба двигтіть! Та чи ти не знаєш, що поки таку молодицю обійдеш, то бублика з’їси? А на її спині можна сім кіп жита змолотить! Сядь!
- Ну й така вже тобі не вгодить невістка! Добре… Згадав, бабо! У нашої сусідки, Палажки, та ж дочка є, Горпина, теж гарна й працьовита дівчина.
- Чи ти забув, що то відьомське кодло? Та чи ти не знаєш, що вона тільки гляне, то в мене в усіх глечиках молоко скисне? та хіба ти не знаєш, що як мати відьма, то й дочка в неї відьма, і  тобі то в голову ніяк не доходить?
- Чи тобі не соромно на невинну дівчину набалакувати? Ну, коли не хочеш сватати сільських дівчат, то вже сватай з сусіднього! (можна вказати на конкретні для вашої місцевості населені пункти) Там ой, які гарні дівчата є!
- Гарні, то гарні, а ти не знаєш, діду, що вони, як ті змії, так і сичать, так і сичать! С-с-с-с….
- Добре, добре… Так ось ще скільки дівчат хороших (в залі)
- А як же! Є! Чи ти не знаєш, що вони тобі подібні? Від крамниці до пивниці…
- От же бісова баба! І ці їй не догодили! То вже з цих вибирай, що в господарстві (чи вказується ще якесь село) працюють. Вони і полі, і на фермі, і на коморі. Рук не покладають!
- Знаю я їх, знаю… Як поїдуть на ярмарку, то поки всі плітки не позбирають, додому не вернуться, а що вже про роботу, то й забути варто! Не підходять вони мені!
- Тьху на тебе, бабо! Та вже звідки сватать тобі, я не знаю! Ти скажи вже сама, яка то ти хочеш, щоб тобі невістка була?
- А така, як я! І за молоду в роботі справиться, і слухняна, і сором’язлива, та хлопці за мною табунами ходили! І тебе приперло на моє нещастя!
- Та що ти кажеш, бабо? Та хлопці тебе десятою дорогою обминали! Та ти хропла день при дні до обіду, та тебе ніхто ніколи на полі не бачив!

- Ах, старе-то ти насіння, чорне твоє піднебіння, проклята твоя печінка, чи ти давно коцюби не пробував? (нападає з коцюбою на діда)
- Ой, Палазю, не сварися, я більше не буду. Не гоже нам на старості літ сваритися. Давай помиримося.
- Давай помиримося. (обнімаються)
Співають разом:
- Ой, не биймося, і не лаймося,
Ой, ходімо додому, та й порадьмося!
Ой, ходімо додому, та й порадьмося!

Чоловік.

• Ой лишенько, що трапилося?

Дочка

• Ху, не повірите. Іду я сьогодні селом. А до мене на зустріч четверо. Я їм: «Зі святом». А вони мені «Здрастє». Я зразу зрозуміла щось тут нечисто. Почали питання задавати. Ну я їх і до нас запросила.
• Чоловік.
• Та хай приходять. Мені аж цікаво що це за одні.

Стук.

Дочка.

• О це, напевно, друзі наші незвичайні прийшли.

Чоловік

• Заходьте, не стійте там на холоді.
• Добрий день (чужі)

Жінка.

• Добрий день. Чого стали у дверях? Проходьте, не соромтесь. Ви, мабуть, зголодніли з дороги? Прошу, сідайте за стіл.

Чоловік.

• Ну і звідки ви такі гарні прийшли?

Хлопець 1.

• Самі не знаємо.

Дівчина 1.

• Нам би додому дістатись.

Хлопець 2.

• Ви нам допоможете?

Чоловік.

• Звісно, але як прийшли, на святі нашому погуляєте.

Дівчина 2.

• Ой , а я і забула, яке сьогодні свято.

Жінка.

• Лишенько. Нічого ця молодь не знає. Ви наче з майбутнього до нас потрапили.

Дочка.

• Сьогодні ж андріївські вечорниці.

Хлопець 1.

• Ага, щось чув таке.

Жінка.

• Скоро гості прийдуть, будемо святкувати. А якщо ви наших традицій не знаєте, будемо вам розповідати.

• . Одним iз свят, яке завжди відзначали нaшi батьки, діди, прадіди, було велике зимове свято, особливо важливе для молоді — день Андрія.
• На свято часто збирається молодь на вечорниці , щоб розважитися. Дівчата ворожать, дізнаються про свою долю. Молодіжні зібрання цього дня були наповнені веселощами і розвагами .

: Просим всіх у нашу хату,

• Превелику, пребагату,
• Від зірниці до зірниці,
• Хай лунають вечорниці.
• (чути сміх, Господиня схоплюється. Заходять дівчата)
  1 дівчина: Добрий вечір вашій хаті,
  Уклін господині,
  Чи веселі вечорниці в нашій Україні.
  Добрий вечір, господине, славна молодице.
  Чули, що у цій хатині будуть вечорниці.
  2 дівчина: Аби щастя було в хаті,
  Щоб усі були багаті,
  Аби було любо, мило,
  Аби всі були щасливі.
  3 дівчина: Будем з вами добрі, щирі,
  То і будем жити в мирі.
  Тоді всім нам допоможе
  Матір світу – Мати Божа.
  Господиня: Добрий вечір, добрий вечір, любі гості!
  Просимо, просимо.
  Поспішайте, дівчатонька,
  Все приготувати,
  Бо пора вже вечорниці
  Всім нам починати.
  Зваримо вареників
  Біленьких, смачненьких,
  Та й запросим до нас в гості,
  Хлопчиків гарненьких,
  Щоб вони разом із нами
  Дружно працювали,
  Андріївські вечорниці
  Піснею стрічали.
  (Дівчата співають пісню)
• Пісня «А ми дівчата з України»

Господиня: Вмощуйтесь зручніше. Будьте як вдома. Сьогодні вечір, у який мають здійснитися ваші надії. Хочете знати свою долю, дівчата?
Дівчата: Хочемо!
Господиня: Бач, які бистрі й розумні. Гаразд! Хай вже буде по вашому. То може і я помолодію біля вас.
Господиня: Колись, щоб знати, котра з нас швидше заміж вийде, ми складали чоботи до порога. Чий перший на поріг стани та і заміж швидше вийде. Ану , дівчата,спробуйте і перевірте. Роззувайтеся! Ти, Оксано, перша, і так капчик за капчиком. Потім перший знову переставляє вперед і так аж до порога.

Д 1

• Подивіться, подивіться, які мені мама на базарі сережки купила. Нівкого таких немає. Ху, оце вибирала, які сережки вдягти та й бігла на вечорниці, думала, що не встигну. І оце в мене стільки різних прикрас є. А сережки, які тільки душа бажає.

Д2

• Та що там твої сережки. Їх там навіть не видно. От у мене чобітки, тітка з самої Італії привезла.
• .

Д1

• А в мене є також чобітки на високих підборах, ботфорди. Тільки я їх вдома забула. А сережки ще й не такі і перстені до сережок.

Д4

• А де ж вони?

Д1

• Ну, я їх вдома забула.

Д5

• А ще чим можеш похизуватися?

Д1

• А ще маю блузку вишиту великими червоними маками. Сама її вишивала, з таким комірцем.

Д2

• А де ж вона?

Д1

• Я її в скриню поклала, та й забула.

Пісня «Мамина сорочка»

СЦЕНКА «Інтернет – це сила!»

Василина - Кумонько, а куди це ви поспішаєте?
Параска - Як куди? На базар, поторгувати вирішила.

Василина - А що у вас там?
Параска - А у мене тут яблучка, помідорки.
Василина - Нічого собі, оце врожай! Що ще й на продаж є?
Параска – Звичайно є. Це все завдяки Інтернету. От побачила хорошу рекламу насіння і собі придбала. А тепер і результат…
Ось (махає диском) дивіться, що у мене ще є.
Василина - Ой, яке гарне дзеркальце.
Параска - Ні, це не дзеркальце, це диск – електронний носій інформації. Тут у мене всі українські письменники, всі збірки.
Василина - ( бере у руки диск) На цьому маленькому диску?
               (Василина пчихає)
Параска - Не підходь близько, а то ще віруси занесеш. (Забирає диск і кладе у кошик).
Василина - Оце техніка пішла уперед...
Параска - Записуй мою електронну адресу www.Параска.@тпру.
Василина - А ти не будеш ображатися, коли я тебе буду собакою кликати?
Параска – Та ти що? Це  ж у Інтернеті так адреса електронної пошти записується. Я навіть так  собі по Інтернету чоловіка знайшла.
Василина – А це як?
Параска – А так. Заходиш в Інтернет, пишеш якого хочеш чоловіка і вибираєш за фотографією, який сподобався. (Параска витягує окуляри, одягає.Бере і ноутбук)
Василина – Ну, пиши: щоб був поважного віку, так десь під 60. Але стрункий, солідний, ну… якийсь начальничок, Але не ледачий, аби по господарству порався, мав трактор, машину.
Параска – Так…, хто тут є у нас? Ой-йой-ой, та тут чоловіків, що не стане часу і до ранку,щоб передивитися.
Василина – Ходімо, кумонько, ходімо, будемо дивитись, кому гарбуза давати, а до кого і на побачення

• Ой дівчата а давайте почитаємо «Кобзар»

Давайте.

Брали книгу задавали питанняі загадували номер сторінки в книжці.

ТАНЕЦЬ

•                   Стецькові женихання
• Стецько. А батько казали, що вийдеш за мене заміж.
  Галя. За тебе заміж? Та ні за які гроші!
  Стецько. Брешеш Галько, брешеш! А батько казали, що, може, за якісь там гроші і не вийдеш. А за великі гроші – вийдеш, вийдеш!
• Галя. Та ну тебе! Ну що мені з тобою робити?
  Стецько. А твоя мати казали, щоб ти мені рушники давала!
  Галя. Тобі рушники? Ага! Ну, добре, Стецьку, будуть тобі зараз рушники!
  Стецько. О-о-о. Отак би і одразу. Іди ж, неси! Ну, а поки ти принесеш, я сяду і перепочину. І смачненько поїм. Я страх, як люблю по-поїсти. І сидів би – їв би, і ходив би – їв би, і спав би – їв би! А батько каже: «Ну і, сину, у тебе й черево, більше ніж у нашої корови!» Та я його не слухаю.
  Стецько їсть і засинає...
  І сниться нашому Стецькові
  Що він в Туреччині – султан.
  І має право обирати
  В гарем собі прекрасних дам.
  Долаючи далекі далі,
  Зі всього світу їдуть кралі.
  Бо в Інтернеті є реклама:
  Потрібна жінка для султана!
  (Стецько в одязі султана. Біля нього прислуги. Зі всіх кутків світу їдуть дами).
  Американка.
  Хай, хелоу, хау ду ю ду.
  Із Америки я йду.
  Прочитала в Інтернеті,
  Що султан шукає леді.
  Май амерікан біг вдача
  Як хот-дог, я вся гаряча.
  Розпалю я серце Джона,
  Як пожежу у Макдональдс.
  Запалають очі так,
  Як у дядечка Макдак.
  
  Стецько.
  От і перша, щоб любити –
  Хоче просто підпалити.
  Ні, на ній я не женюся,
  Краще інших подивлюся!
  
  Німкеня.
  Ахтунг всім і гутен таґ.
  О, Збараж! Це так, це так!
  Я приїхала сюди,
  Щоб лишитись назавжди!
  Йоган, ти мені повір,
  Будеш вдома – бригадир.
  Будем ми з тобою близькі,
  Як з капустою сосиска!
  
  Стецько.
  Ні, ні, ні! Це не дівчина.
  Це вже фюрер-господиня.
  Ні, на ній я не женюсь!
  Кращих інших подивлюсь!
  
  Іспанка.
  Буенос діас, всім аміго!
  Ох! Який Жуан ти грінго.
  Вся палаю я, як карі.
  Добре нам буде у парі.
  Схожим будеш у сомбреро
  На бика, ні, на тореро.
  Гарна я не тільки з виду.
  Зробимо з життя кориду!
  
  Стецько.
  Ні – стривай, не так вже швидко.
  Ти гаряча – зразу видко!
  Я не бик – ти чуєш, мила,
  Хочу, щоб мене любили!
  Ні, на ній я не женюсь!
  Краще інших подивлюсь.
  
  Француженка.
  Бон жур, монс’є, бон жур, мадам.
  Хто тут сказав: «Шерше ля фам?»
  І, хто, скажіть мені, мон шер,
  Мій Жан – мій мєсний кавалер.
  Якщо я вам скажу: мерсі,
  Вам будуть заздрити усі.
  Мон шер, якщо я вас люблю,
  Для вас я Францію спалю!
  
  Стецько.
  Здуріла дівка, он яка,
  Вона заморить козака,
  І замість того, щоб любити –
  Я буду Францію гасити!
  Ні, на ній я не женюся,
  Краще інших подивлюся!
  
  Росіянка.
  Я из Росии, всем привєт!
  Зашла я как-то в Інтернет
  І поняла всьо сразу я –
  Султан іщет только мєня!
  Так что, мілий, не грусті,
  Только правільно поймі.
  Газ ми будєм продавать,
  Вєсєлітся, нє скучать!

• Стецько.
  Е ні! Так діло не піде!
  Де ви бачили це, де?
  Що би люди разом жили
  І би їх за газ дурили?
  Ні, на ній я не женюсь,
  Краще інших подивлюсь!
  
  Українка.
  Українська я дівчина
  Козацького роду.
  Добра, мила, справедлива,
  І гарна на вроду.
  Я кохати вмію щиро,
  Пиріжки варити,
  Чоловіка шанувати,
  І у мирі жити!
  
  Стецько.
  Не дівка – а калина,
  Губи, як малина,
  Зразу закохався.
  Ти – моя дівчина.
  Будь же ти зі мною,
  А я із тобою.
  Будем жити, моє серце,
  Як риба з водою!
  
  (Стецько підходить до дівчини, хоче її поцілувати, і враз... прокидається. Перед ним стоїть Галя з гарбузом).
  
  Тут, раз, й прокинувся Стецько
  Й гарему вже немає,
  Нема й красунь! А лиш гарбуз,
  Що у руках Галя тримає!
  Галя. Прошу, Стецьку, тримай!
  Стецько. А що це таке?

• 
  Галя. Гарбуз!
  Стецько. І кому?
  Галя. Тобі!
  Стецько. А навіщо?
  Галя. Кашу собі звариш!
  Стецько. Яку?
  Галя. Яку, яку – гарбузову! Знаєш, яка каша з гарбуза смачна! І на базар іти не треба.
  Стецько. Правду кажеш! І грошей не треба тратить. Давай, заберу. Дякую! Кажеш, каша смачна. 

Галя. Отак і обдурила я Стецька. Так йому і треба! Хай знає, що гроші не головне в коханні, а почуття!

Пісня 

Чорт

• Добрий вечір, всечесній компанії. Я чую хтось хоче потрапити додому. Це ж я можу допомогти.
• Та навіщо вам вечорниці. Поверну додому, поверну телефон.

Хлопець 1

• Мобільний та інтернет будуть завжди. А тут така гарна можливість подивитися і послухати.

Чорт

• А може вам грошей дати? Дівчата куплять собі нові сукні. А в хлопці будуть нові гаджети.

Дівчина 1.

• Не заважай нам, будь ласка.

Хлопець 2

• Так. Геть звідси чортяка.

Чорт

• Ах так. Я хотів по доброму, але ви не захотіли.
• Зараз я зроблю так, що ви не потрапити у свій час. Ха-ха.

А що це..(музика)

Танець ангелів.

Виходить ангел.

• Як тобі не соромно. Ти ж обіцяв не заважати.

Чорт.

• Ти ж знаєш. Робити всякі капості в мене в крові.
• А яяяй . я більше так не буду. Забирай своїх малят. Твоя взяла.

Ангел.

• Я як завжди була права. Народні традиції дуже важливі у нашому житті. Правда?
• Відповідь всіх . Так.
• Дівчина: Ми гуляли, веселились
•                   Усім весело було
•                  Вечорниці завершились,
•                  І здається все пройшло.
•  
• Хлопець: Ні не все так просто проходить
•                    В серці струночка бринить
•                  Про шкільні ці вечорниці
•                 В серці спомин буде жить.
• ТАНЕЦЬ З ХУСТКАМИ
•  От і закінчилося наше свято. Але в селі воно тривало до самісінького ранку. Хто нехтував цією традицією, тому збитки робили: кому віз сіна на хату знесуть, кому ворота знімуть та віднесуть аж на край села, а кому тин переставлять. І, не дай Боже, кому образитися - ще гірше зроблять! Бо всі ці пустощі були дозволені громадою тільки на Андрія. Адже це свято молоді, краси та пару­вання. Так що...
• Всі разом. З красною вас Калитою!
•