Виховний захід "Берегиня роду людського"

Тема: Берегиня роду людського.

Мета:

• виховувати любов;
•  виховувати повагу до берегині роду – матері;
•  дослідження традицій українського народу;
•  розвиток самосвідомості.

Обладнання: квіти, вишиті  рушники, комп’ютер, мультимедійний проектор.

Слово вчителя:

 

Учень 1:

Найдорожчою людиною у нашому житті завжди була, є і буде мама. Із нею ми відкрили для себе світ.

Перші кроки зроблено, тримаючись за мамині надійні руки. Перша пісня - мамина, перше знайомство із квітами, птахами, книжкою подарувала мама.

Першу іграшку подала мама і перша порада теж мамина. Наша мама найдорожча, найкраща і єдина. Мама ласкава, ніжна і добра. Вона завжди поруч.

Учень 2:

Найніжніші, найсокровенніші, найкращі слова ми бережемо у своїй душі для мами. Ще у древні часи головним божеством була Берегиня — жінка, мати, яка оберігає свій рід, добробут сім'ї і народу.

Людство існує тому, що існує материнська любов.

 

Учень 1.

День Матері відзначається у травні. У травні, коли природа-мати виряджає свою доню-землю в пишному уборі весняних квітів у доро­гу життя, праці і радості, люди висловлюють по­дяку материнській самопожертві і відзначають День матері.

Учень 2.

 Уперше організувала День матері амери­канка із Філадельфії Анна Джервіс у 1910 р. Після Першої світової війни це свято почали відзначати у Швеції, Норвегії, Данії, Німеччині, Чехословаччині. Серед української громади День матері уперше провів Союз українок Канади у 1928 р. Наступного року це свято відзначалось уже у Львові. Ініціатором урочистостей була ре­дактор тижневика «Жіноча доля» Олена Кісилевська. Відтоді в другу неділю травня День ма­тері відзначали дуже широко по всій Галичині. Із приходом радянської влади народні традиції ста­ли ігноруватися.

У час національного та духовного відродження ми знову повертаємося до свят, які шанували наші дідусі й бабусі.

 

Учень 1.

У них черпаємо скарби народної муд­рості, наснагу, сподівання на кращу долю рідного народу. З 1990 р. завдяки зусиллям громадських організацій, зокрема Союзу українок, осередків Товариства української мови «Просвіта», Свято матері повернулося на землю України.

Учень 2.

Де живе твоя мати — там твій рід, родина, твоє коріння. Тож віддамо нашим ненькам свою шану і любов, щирість і щедрість своєї душі.

Учень 1.

Колискова пісня. Скільки їх створив народний геній, цей особливий фольклорний жанр, позначений високим поетичним сприйняттям, глибиною мелодійного звучання, багатством образів! Лагідний материн наспів засівав дитячу душу любов’ю до людей, до природи, до всього живого.

Під спів неньчиної пісні виростали поети і композитори, хлібороби й захисники рідної землі, філософи та мудреці...

Баю-баю-баю-бай,

Мамо мила, засинай,

Хай тобі присняться сни

Про перші дні весни:

Як дерева і кущі розцвітали,

Як пташки свої пісні співали.

А ти очі закривай

І скоріше засинай,

Баю-баю, баю-бай.

 

 

 

Учень 2.

Мамо, дивлюсь у теплі неньчині очі, в яких, здається, одсвічує вся блакить рідної землі.

І запитую:

“А що означає “Берегиня”?

“Берегиня”, любий мій синочку, - відказує вона, - це наша оселя.

Усе, що в ній є, що ми нажили, що приберегли од своїх батьків та дідусів, чим збагатилася й освітилася – хатнім пожитком, дітьми, піснею, злагодою чи суперечкою, добрим словом, спогадом у цій хаті – все це і є Берегиня.

 

Учень 1.

 

Деякі способи вшанування наших матерів: