Виховний захід " Мудрість і жарт поруч ідуть"

 

Пам′яті  Леоніда Куліша-Зіньківа

«МУДРІСТЬ

І ЖАРТ

ПОРУЧ ІДУТЬ»

 

 

 

                                 Підготувала: Дуброва Оксана Андріївна

Вчитель початкових класів

Полянської  ЗОШ І-ІІ ст.

Сарненського р-ну

Рівненської обл.

 

 

 

 

Леонід Куліш-Зіньків

 

 (2.05.1942 - 27.04.2007)

 

Відомий український письменник, класик дитячої літератури,

 

 маестро гумору та сатири

 

Член Національних спілок письменників і журналістів України

 

 Лауреат премії ім. В. Кобилянського

 

Дипломат Всеукраїнського конкурсу "Байка - 2001”

 

Лауреат премії республіканської газети "Веселі вісті”

 

 

= 1 =

Хлопчик : - Оленко,я ось нову книжку позичив у бібліотеці.(На сцену виходить                                                                                                                    учень з книжкою «Сонячний дощик»)

Ведучий 1: «Сонячний дощик» Леоніда Куліша? Мама розповідала,що він

                   наш  земляк і був її вчителем історії.

Дівчинка: (Бере книжку, розкриває і читає вірш.)- Ой ,який кумедний віршик.

Ведучий 2: -Мій тато розповідав,що Леонід Зіновійович писав і вірші,і гумо-

                     рески,і загадки,лічилки,скоромовки,казки,легенди і навіть пісні.

Дівчинка:-Навіть пісні?!А розкажіть,будь ласка,про все і про Леоніда

                    Зіновійовича.

Ведучий 1: - Про все,все? Тоді слухайте.

                            Пісня «Кричильський вальс» на слова  Л.Куліша

                       П’є з Горині воду золота веселка

                       І роса на свіжих травах виграє.

                       Є на світі,є на світі гарні села,

                       А для мене найдорожче – то моє.

                                               Приспів:

                                               Є міста,країни і столиці.

                                               Де мене там ще ніколи не було,

                                               Та чогось тут дома часто сниться

                                               Мій Кричильськ,старе моє село.

 

 

= 2 =

                       Пам’ятаю я своє дитинство досі.

                       І кохання в серці перший ніжний щем.

                       Ті  тополі і берізки русокосі,

                       І солодкі поцілунки під дощем.

                                               Приспів.

                       По стежках,де недавно ми ходили,

                       Йшли до щастя,чи вертали від біди,

                       Наші діти,наші діти там лишили,

                       Для своїх дітей уже свої сліди.

                                               Приспів.

 

Ведучий 1:  Навесні ,коли  квітнуть луки

                       І на квітах рясніє росичка,

                       З днем народження ми вітаємо

                       Леоніда Куліша-Зінька.

Ведучий 2: 2 травня 1942 року в селі Кричильськ у сім’ї простих і працьовитих

                      Людей Зінька та Ганни Куліш народився син Леонід.Хлопчина ріс

                     цікавим до всього оточуючого.

Ведучий 1: В 1960 році успішно закінчивши Кричильську десятирічку, працює

                  в далекому Казахстані,згодом піонервожатим рідної школи . У  1968

 

= 3 =

                  році закінчив Луцький педагогічний інститут та повернувся до

                  Кричильської школи вчителем історії,де пропрацював усе життя.

Ведучий 2: Надійним причалом,міцним тилом у письменника була його сім’я:

                     Дружина Галина,три сини та внуки,яким присвятив колискову.

                                  Пісня «Поліська колискова»  на слова Л.Куліша

                           Спи,дитино,Спи.Моя кохана.

                           Щоб не знала горя і сльози,

                           Я тебе так довго колихала

                           В колисанці з білої лози.

                                            Про луги поліські і діброви

                                            Материнським серцем розкажу.

                                            Щастя від колиски й до любові

                                            Я для тебе в Бога попрошу.

                           Обминають хай тебе негоди,

                           Виростай від сонця і роси.

                           З-за Горині сивий сон виходить

                           До колиски з білої лози. 

Ведучий 1:Перші вірші опублікував поет у 1959 році,будучи ще дев’ятиклас-

                    ником.У  студентські роки став писати вірші для дітей,які друкува- 

                    лися у багатьох збірках.

 

= 4 =

                            Виступають читці-декламатори

1. «Налякав»

                                      Що за тупіт?Що за стук?

                                      То  танцює в лісі жук.

                                      До обіду танцював

                                      Зайця й лиску налякав.

                                      Бо подумали вони:

• Де взялися тут слони?

 

2. «Березень»   

                                     Сніг чорніє на горбі,

                                     А веселе сонце

                                     Кида зайчики тобі

                                    В голубе віконце

                                    Чую березня в саду

                                    Перші ніжні кроки.

                                    В полі вруну молоду

                                    Перший дощик кропить.

                                    Між снігів тоді,бува,

 

= 5 =

                                    Молодий і ніжний

                                    Оченята розкрива

                                    У гаю підсніжник.

 

3.  «Горобець і млинець»

 Захотілось Горобцю

Спекти дітям по млинцю.

Горобець-молодець

Нарубав собі дровець.

Нарубав,поколов,

Вранці борошна змолов,

Молочка десь попросив,

Гарно тісто замісив.

Тільки сталася біда:

-Де ж моя сковорода?

Горобець цвірінька влітку:

- Хто позичить сковорідку,

                                    Той від мене, горобця,

                                    Буде мати пів млинця.

 

 

= 6 =

4. «Колискова від матусі»

Донечку-зориноньку

Колихала мати:

                                    -Спи ,моя дитинонько,

                                   Діткам треба спати.

                                   За селом у гайчику

                                   З соненятком- втіхою

                                   Вже заснули зайчики

                                   З мамою зайчихою.

                                   Засинай же ,донечко,

                                  Не сварись мізинчиком,

                                  Завтра збудить сонечко

                                  Золотим промінчиком.

Ведучий 2.   У його віршах є стільки щастя!

                       Є гумор ,критика,є сміх.

                       Їх  відгук у віках роздасться

                       Не пам’ятати їх – це гріх.

Ведучий 1.  Ім’я гумориста Леоніда Куліша добре відоме шанувальникам

                   гумору і в нашому краї,і за межами Рівненщини.Його «уколи» 

                  завжди мають конкретну адресу. То ж для вас із веселого коша

                 Леоніда Куліша.

= 7 =

                                  Учні читають гуморески

1.       «Троя»

Запитав учитель Зої:

                                    -Чи не скажеш ти мені,

                                   Зруйнувати хто міг Трою,

                                   Знаєш,дівчино,чи ні?

                                   -Це,мабуть,робота Васі.

                                   Це ,скажу,така біда,

                                   Він стільці,було,у класі

                                   Аж до стелі підкида.

                                  -Не займав я тої трої,-

                                  Громом голос тут прогув,-

                                  Я сидів два тижні вдома,

                                  В школі зовсім я не був. 

2.    «Налякались груші»

                                Карапуз-гарбуз один

                                Навесні поліз на тин.

                                А під осінь на гілляку

                                Вже дістався. Ось який!-

                                Затремтіли з переляку

                                Й з груші падали грушки.

 

= 8 =

3.    «На уроці географії»    

Урок географії в класі,

 За вікнами люта зима.

У шапці Максименко Вася,

У вчителя ж- шапки нема.

Сибірно у класі,морозно,

Погрітись ото б, як коту.

Ще й тема уроку серйозна,

Про вічну оту мерзлоту.

Нову уже подано тему,

Закріплення – нині мета.

• Скажи,- мовить вчитель Артему,

Яка вона є мерзлота?

                                      Встає той і відповідає

(був хлопець,як видно ,не глуп),-

Це те як вугілля немає,

І вчитель вже синій,мов пуп.

4.        «Віддячив»

Соромили дорослого кота:

• Забув про маму і старого тата,

Вони тобі носили мишенята,

 

= 9 =

Так де ж твоя синівська доброта?

Котисько на усіх оскаливсь вовком:

-Я для старих замовив мишоловку!

 

5.        «Носоріг»

Дивачок носоріг

Грошей трохи приберіг.

Капелюха десь купив

І на носі почепив.

 

Ведучий 2: Скоромовки,лічилки,загадки знайдете у збірочках «Їхав березень

                   на возі», «Як горобчик рахував», «Тридцять три сороки». Одна із

                  назв збірки відобразилась в однойменній пісні «Їхав березень на         

                 возі»,яка на всесвітньому фестивалі пісні,що проходив у місті Токіо

                  посіла друге місце.

                                 Звучить пісня «Їхав березень на возі»

                     По засніженій дорозі

                     Понад полем за селом.

                     Їхав березень на возі

                     В полудрабках віз тепло

                         Приспів:

                          Дзень-дзень-дзень – дзвіночки чути.

                          Все - скінчилася зима :

= 10 =

                          Втік далеко місяць лютий.

                          Не шукай його дарма.

                      Першим проліскам в діброві

                      День весни стрічати час,

                      Ніжні котики вербові

                      Посміхнулися до нас. 

                               Виходять учні-читці

Учень 1.  А давайте позмагаємось,хто краще скоромовки розкаже.

Учень 2.  Давайте.

                             Учні розказують скоромовки

1. У сови чотири доні

Всі чотири доні – соні

Сплять до вечора вони,

Сняться соням сонні сни.

2. Павук нитки продає,

Бо вони у нього є,

А купують їжачки,

Бо у них є голочки.

3. В річці шпак сорочки прав

Ту сорочку ворон вкрав

                     Вісім гав кричали хором:

                    -Красти сором! Красти сором!

 

 

= 11 =

               4.Комарики-школярики

                   Несуть в школу букварики.

                   В класі голосно дзижчать

                  Букву «з» маленькі вчать.

Учень 3. – А тепер відгадайте наші загадки.

                        Учні  загадують загадки

                  1. Виріс у полі

На добрій землі

Місце найкраще

Знайшов на столі. (Хліб)

                 2.Киці спиться і не спиться,

                    Білий сон приснився киці,

                    Білий, теплий, з пінкою –

                    Вмилась киця слинкою.

                    Що ж то сниться милій киці?

                    Тут не можна помилиться. (Молоко)

3.Капелюх на паличці –

Йде дивак,дивак і все.

Капелюх в руках несе.

Глянь,-кажу  Наталочці

Капелюх на палочці.(Парасолька)

 

 

= 12 =

Учні:  -А ми знаєм пісеньку Куліша про чорного котика.

Учень 1. То заспівайте,будь ласка.

                             Звучить пісня «Чорний котик»

                   Чорний котик,чорний котик.

                   Чорний котик плиг та плиг.

                   Чорний котик,чорний котик

                   Нам дорогу перебіг.

                     Приспів:Ой,біда.Яка біда!

                                     Страшно чорного кота

                    Чорний котик,дуже чорний.

                    Чорний котик серед дня

                    Тягне лапкою з калюжі

                    Отакеньке мишеня.

                         Приспів:Ой,дива.Які дива!

                                          Чи таке, скажіть, бува? 

                    Чорний котик,чорний котик

                    Мишенятко не страшив.

                    Чорний котик,чорний котик

                    Мишенятко обсушив.

                         Приспів:Знаю я тепер і ти:

                                         Добрі чорні ці коти.               

= 13 =

Ведучий 1. – Які ви молодці!

                     У письменника ,класика дитячої літератури у збірках «Багатий

                    зайчик», «Сонячний дощик» ви знайдете і казки.

                              Інсценізація – звіт  казки «Багатий зайчик»

Автор: Казка «Багатий зайчик».

             Посеред лісу Зайчик виорав нивку,зробив грядку і посадив капустинку.

             Повз нього пролітає Сорока.

Сорока: - А що це ,Зайчику,буде?

Зайчик: - Знайшов я полянку,виорав нивку,зробив грядку,посадив    капустин-

               ку.Виросте вона великою – стану я багатим.

Сорока: - І який ти нерозумний Зайчик.Хто скажи від одної капустини багатим

               стане? Ой,не можу я. Полечу звірам і птахам розповім про те,який ти

               нерозумний Зайчик.

Автор: Полетіла сорока.Зайчик доглядав капусту і вона виросла велика-

             превелика.Скликав гостей: Лосиху з Лосеням,Веприка,Козу з Козеням.

             Роздає по листку і припрошує.

Зайчик: -Їжте,гості дорогі,- всім вистачить.

Веприк: - А чого ти ,Зайчику не їси?

Зайчик: - Спочатку гості,а я вже потім.Їжте,пригощайтеся,будь ласка.

Автор: - Коли раптом з ясена Сорока-вертлявка  застрекотіла.

 

= 14 =

Сорока: -Ой,не можу!Ой,помру од сміху! Ви погляньте на цього  нерозумного

               Зайчика!Ви подивіться,як він багатіє.Його гості капусту жують,а він

              тільки радіє з того.Ой,який багатий Зайчик!..

Зайчик: - А я і насправді багатий.Ще мама моя колись говорила: «Хто іншим

              дає,той багатим стає.» Бачиш,Сороко,скільки у мене друзів? А друзі –

             то найбільше багатство.

Автор: - Нічого не сказала Сорока.Замовкла і присоромлена полетіла геть.

Ведучий 1. Майже сорок років праці вчителем-істориком в школі позначи-

                  лись на творчості письменника. У його творчому спадку знаходимо

                 чудо! – легенди,перекази. Це історія нашого краю.Легенда « Синій

                вир» про озеро Синє,що знаходиться на правому березі річки Горинь

                між селами Кричильськ і Поляна.

                           Учениця розказує легенду «Синій вир»

Ведучий 2. 27 збірок – такий творчий скарб залишив по собі наш славний

                  земляк. Сьогодні ім’я Леоніда Куліша заслужено ставлять у ряд із

                 найвідомішими українцями-майстрами художнього слова.

Ведучий 1.    Не  так вже їх багато на землі

                        Тих іскор Божих творчого горіння

                        Сяйне одна  чи дві на покоління

                        Метеоритним спалахом в імлі.

 

= 15 =

Ведучий 2. 27 квітня 2007 року на зустрічі  зі своїми читачами  на  Житомир-      

                   щині    перестало битися серце поета,гумориста,публіциста Леоніда

                    Куліша-Зіньківа.Та із портретів у книжках лагідним і ніжним

                    поглядом весь час усміхається до нас маестро гумору,дитячої

                    поезії – Леонід Куліш.

                            Звучить пісня «Свіча» з репертуару  Н.Май

                       Ніч.І тільки зорі за вікном,

                       Ніч.Усе поснуло тихим сном.

                       Тільки сон мій так далеко

                       Відлетів немов лелека,

                       Я встаю й запалюю свічу.

                       Тільки сон мій так далеко

                       Відлетів немов лелека,

                       Я молитву тихо шепочу.

                               Приспів:

                            Гори – гори,моя свіча,

                            За тих ,хто ще живий.

                            За тих усіх,хто по землі

                            І досі топче ряст.

                            Гори – гори,моя свіча,

 

= 16 =

 

                            За рідних дорогих,

                            За тих,хто вже пішов

                            Від нас.

                       Ніч.Я знову Господа молю,

                       Ніч.За тих усіх,кого люблю.

                       Знаю:сон мій так далеко

                       Відлетів немов лелека,

                       Та горить у темряві свіча.

                       Знаю:сон мій так далеко,

                       Відлетів немов лелека,

                       І сльоза зрадлива на очах.

                             Приспів 2 рази.