Виховний захід "Пісня - душа народу"

Тема. Пісня – душа народу.

Звучить мелодія Дзідзьо «Павук»

Виходить хлопчик і співає, зупиняється біля дошки оголошень.

Хлопчик:  О! В школі сьогодні заняття вокального гуртка.

                    Тема: «Пісня - неоціненний скарб українського народу»

                     Народна пісня? Це нецікаво. От, якби про Дзідзя, це вищий клас.        А  так, не в тему.

З’являється гостя.

Дівчинка: Привіт.

Хлопчик: О, привіт. А ти хто така? В нашій школі я тебе не зустрічав. І одягнена так  цікаво.

Дівчинка: Я - твоя ровесниця. Тільки я з чарівної музичної країни. Мене на зустріч до тебе прислала Музична Королева, коли почула, як ти відгукуєшся про народну пісню.

Хлопчик: От, чудеса. Не може такого бути.

Дівчинка: Може. А скажи ,Михайлику: « Твої батьки знають народні пісні? І взагалі, які їх улюблені?

Хлопчик: Так, по – ходу, в мами ось ця - «народна» - «А мне хорошо с тобою». А в тата - « Я не здамся без бою».

Дівчинка: І ти навіть не знаєш колискову, яку співала тобі мама?

Хлопчик: Ні.

Дівчинка: Як прикро. Тому я хочу запросити тебе до нашої музичної країни, в якій сьогодні відбудеться фестиваль української народної пісні. Ти згоден?

 Хлопчик: Так. А це не займе багато часу, бо мені ще до репетитора.

Дівчинка: Ні. Адже, ця подорож чарівна. І час зупиниться. Отже, вирушаємо.

Звучить мелодія

Дівчинка: От ми і в моїй казковій країні Музики. Займаємо місця серед глядачів.

Звучить мелодія сопілки.

Ведуча: Українська пісня! Хто не був зачарований нею. Хто не згадує її, як своє чисте прозоре дитинство,свою горду юність, своє бажання бути красивим і хоробрим. Який митець не був натхненний її багатими мелодіями, безмежною широтою, красою барв.

    Сьогодні ці мелодії будуть звучати на нашому пісенному фестивалі. І розпочнуть його пісні, у яких ми чуємо славну історію минулого. Багато віків вірними оборонцями Батьківщини були козаки. Героїчну історію козацтва народ оспівав у своїх піснях.

пісня «Ой на горі тай женці жнуть»

Козак1: Ми прийшли до вас на свято з Запорізької землі. І принесли вам в дарунок Краю рідного пісні.

Козак2: Від Січі ведемо рід свій,

               Козаків звитягу поважаємо. 

               Відродивши чистоту традицій,

               Єдність із минулим відчуваємо.

Козак3: Не забувай Шевченка спів

               Про горду славу козаків.

               Не забувай, що ти дитина,

               Землі, що зветься Україна!

Пісня « Я маленький козак»

Ведуча: Добром світіться козачата,

              Даруйте Україні вірність,

              Довічно вчіться захищати

              Домівку рідну й людську гідність.

А яких тільки пісень не співали козаки з дівчатами?

Пісня «Розпрягайте хлопці коней»

Ведуча: Ми щасливі, що народились серед такого народу, з такою багатою душею. Жодна країна не має такого скарбу, як ми. В Юнеско зібрана фонотека народних пісень. В її фонді 30 тис. записів українських народних пісень. Серед них велике місце займають календарно – обрядові. В народі кажуть, що у піснях можна побачити всі пори року. Пісня – це народний календар.

Весна: Як тільки починали танути сніги, дівчата, парубки виходили на пагорби за село і закликали весну, співали гаївки, веснянки.

Літо: А потім на землю сходило літо. На Трійцю люди прикрашали оселю квітами, запашними травами. Згадаємо свято Івана Купала. Скільки ігор, пісень, хороводів… Кажуть, що на Івана Купала саме сонце купається і співає купальських пісень.

Осінь: А потім надходило хліборобське свято – жнива - обжинки. В цей час співали зажинкових, жниварських пісень, в яких величали женців, перший сніг.

І линуть над Україною пісні, що прославляють щедру рідну землю, її дари, працю простих людей. А починаючи від Покрови 14 жовтня вже дозволялось справляти весілля.

Ведуча: А з яким душевним трепетом і радістю ми колядували і щедрували. А наша щедрівка «Щедрик», яку зберіг для нас український композитор                   М. Леонтович, облетіла світ.

Пісня Щедрик

Заходить колядочка.

Колядочка: Я колядочка, колядка, пісенька зими

Колядують мами й тата і бабусі й дідусі.

В дім, до кого завітала, миру й щастя побажала

І здоров’ячка усім , і дорослим, і малим.

Але вже прийшла пора прощатися з святами

Та наступної  зими знов зустрінуся із вами.

Вже до нас весна іде і весняночку веде,

І подруженьці своїй передам свої права.

Хай веснянки і гаївки водить радо дітвора.

 

Веснянка: Я -  весняночка, співаночка

                   Весну закликаю.

                   В хороводі, у таночку

                 Радо закружляю.

                 Я несу у світ красу

                 Пісню гарну і дзвінку.

Танець Веснянка

Ведуча: Лунає пісня українська

               У кожну хату шле тепло

               Як своїм дітям добра мати

               Дарує спокій і  любов

 

Учень1: Україна - наша рідна ненька.

               Де над ставками верби в ряд ростуть.

               В садочку квітне вишенька біленька,

               А журавлі з криниці воду п’ють.

Учень2: А ввечері тумани над рікою,

               Мов білі лебеді, що тільки піднялись

              Пісні чарівні з радістю, журбою

              У вічне небо стрімко понеслись.

Ведуча: Україна - це тихі води і ясні зорі, розкішний вінок із рути і барвінку, вишневий сад і десь далеко за гаєм переливи  дівочих голосів.

Лірична пісня (студенти)

Ведуча: Українські люди дуже працьовиті. А ще вони люблять співати. Коли їм сумно звучали сумні мелодії. а коли працювали - веселі. Вечорами з нитками на полотно лягали ліричні, пісенні мелодії.

(пісня «Вишиванка»)

Ведуча: Відомий польський письменник Бродзінський Вацлав сказав: «В українців пісні не творяться  самі, а ростуть, як квіти на лугах. І така їх кількість, якою жоден інший народ не може похвалитись.»  Підростають діти, починається гра. А де гра там і пісня.

(в’язанка дитячих пісень)

Ведуча: Коли людина співає, то співає її душа. А якщо не має пісні на вустах тоді на них сідає туга, жаль та страх.

Однією з визначальних рис українського народу є почуття гумору. Яке б не було складне життя люди завжди знайдуть привід пожартувати. Наш народ створив безліч жартівливих пісень. Вони допомагають долати життєві труднощі.

Пісні : «Чи я не хазяйка»,  «Грицю, Грицю до роботи»

Учень3: Я вважаю, що наші жартівливі пісні найголовніші, тому, що вони  допомагають у важку хвилину і розвеселяють. В народі так і кажуть: «Жартівлива пісенька - веселощів невістонька.»

Козак: А я не погоджуюся з тобою. Якби не було нас - історичних пісень, українці не знали б свою історію, про життя козаків, про боротьбу українського народу за незалежність.

Дитина: Ми – діти, думаємо, що найголовніші - дитячі пісні.  

                 Ми дитячі пісеньки

                 У всі віки і всі часи 

                 Діточкам водить таночки помагаємо,

                 З ними у цікаві ігри граємо.

Студентка: А ми гадаємо, що ліричні пісні найбільш впливають на людську душу, проникають у серце.

                  Лірична пісня не згасає,

                  Співають ниви і гаї.

                  По всій чудовій Україні

                  співають з нами солов’ї.

(пісні сперечаються між собою)

(чути плач немовляти) (заходить мати  з немовлям)

Мати: Що тут у вас сталося? Ви так шумите, що розбудили мою дитину.

Козак: Ми сперечаємося, яка з пісень найголовніша.

Мати: Найголовнішою буде та, яка заспокоїть мою дитину.

(пісні починають співати)

(дитина плаче ще голосніше)

(мати починає співати колискову)

 Ведуча: Дні дитинства наче плин води,

                Проліта дитинство, та у спадок

                Зостається пісня повна згадок,

                Пам'ять зостається назавжди.

Колискова – це пісня материнської душі і любові, ласки і неповторної ніжності. З колискової починається потяг людини до добра. Із неї народжувалися всі інші пісенні жанри.

Зрозуміли пісні: хто з них найголовніший і вклонилися низенько головній пісні на землі.

(звучить мелодія)(виходить Пісня)

Пісня: Босоніж стежка побіжить

             Левадою в городи.

             Як любо тут жить,

            Як славно служить

            Серед цієї вроди!

            Хоч сонечко вже притомилось,

            Хоч вітру у садках нема,

            А я літаю легкокрила

            Весела, радісна, сумна.

            Співай і тьохкай ,Соловейку!

            Неси у світ мої пісні

            Неоціненний скарб від Бога

            Відкрий у кожного в душі.

Пісня:  Я – Пісня,  душа народу. Ненароком почула, що серед нас є хлопчик, який не знає і не поважає народну пісню. Тому я хочу подарувати йому цю чарівну скриньку, справжній скарб. В ній зібрані мелодії моїх пісень.

(дає скриньку для Міші)

Міша: Дякую! Я визнаю, що був неправий. Мені дуже сподобалися українські народні пісні, які сьогодні прозвучали. Від нині вивчатиму, шануватиму,  берегтиму українську пісню.(виходять всі учасники)

Учень3:      Краю мій рідний, щире твоє слово,

                  Небо твоє ніжне голубе.

                 Рідна Україно, земле колискова,

                 Обіймаю піснею тебе.

Учень4:     Краю мій чарівний, золото вербове,

                 Стежко моя, роси голубі.

                 Мати – Україно, земле калинова,

                 Уклоняюсь піснею тобі!

Учень5:      Народна пісня  найдорожча, мила

                  Вона в душі щоденно  й увісні.

                  Над цілим світом розпускає крила,

                  Там де людина, там її пісні.

Учень6:       Співуча моя Україно!

                     Хай буде щасливим твій шлях.

                     Хай пісня твоя солов’їна

                     Лунає, як нині в віках.        (пісня «Любіть Україну)