Виховний захід «Подільський наш Дідух – солом’яний в нього дух»

Про матеріал

Виховний відкритий захід про різдвяні традиції. Виготовлення Дідуха з сломи.

Перегляд файлу

Балинський ліцей

«Подільський наш Дідух – солом’яний в нього дух»

Народознавча світлиця

ANd9GcSYqC-BjDJRlKJc0QpQIc4a0Ixi2ZcC_nQ9oDIKl49IAUfuTbPv

Керівник гуртка «Соломинка»

Гніздовська Надія Миколаївна

Зміст

1.Вступ

2.Мета і завдання

3.Хід масового заходу

4.Світлиця майстрів

5.Вікторина

6.Додатки

7.Література

Вступ

Людина, проживаючи на благодатній землі, щедрій на красу і природні багатства, з давніх-давен розумно використовувала всі її багатства для свого життя та облаштування побуту.

Люди навчилися вирощувати, переробляти зерно і цінувати солому, використовуючи її для різних потреб.

Селяни вірили, що в соломі є сила родючості, благотворна здатність впливати на хід селянського життя. Тому соломі належала важлива роль у різній обрядовості наших предків.

Найбільш багата різними видами народної творчості зі стеблами хлібних злаків зимова обрядність, де створювалися обереги, прикраси до різдвяних свят.

В усіх народів існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом і не вартий майбутнього.

Тож завдання кожного – передавати створені віками традиції з покоління в покоління.

Саме таку мету ставить наша світлиця – відродити та популяризувати давні ремесла, обряди Поділля, розширивши спектр дитячих знань і умінь про вірування та традиції наших предків.

Наша світлиця вміщує матеріали дитячих досліджень в старожилів про різдвяні обряди села Балин, Дунаєвецького району. Вихованці гуртка спілкувалися із жительками села: Кордонець Н.С. 1929 року народження, Кобринською Н.А. 1925 року народження, Яворською В.І. 1921 року народження.

Мета і завдання:

залучення гуртківців до відродження звичаїв та обрядів українського народу, нашого Подільського краю, села ;
розвиток творчих здібностей та обдарувань гуртківців;
закріплення набутих знань і навичок при виготовлені різдвяних оберегів зокрема, створення Дідуха , декоративних «павуків» під час різдвяних свят;
розвиток акторських здібностей гуртківців , уміння виразно читати поетичні та прозові твори;
виховання поваги до обрядової спадщини нашого народу, почуття прекрасного.

Учасники народознавчої світлиці: вихованці гуртка «Соломинка», учні Балинського ліцею, Смотрицької селищної ради, Камянець-Подільського району, запрошені гості.

Місце проведення: актова зала.

Хід масового заходу

Зал святково прикрашений на зразок української світлиці, стіни оздоблені вишитими рушниками. На видному місці стіл, накритий вишитою скатертиною на ньому стоїть Дідух , миска з кутею та іншими стравами. В східному кутку, на покуті, стоїть образ прикрашений вишитим рушником, свічка, різдвяний хліб, підлога вистелена сіном чи соломою, до стелі(сволоку) почеплений декоративний «павук». Учасники заходу одягнені в українських костюмах. На захід запрошені бабусі вихованців гуртка, які мають розповідати про традиції в селі.

Сцена у хаті

В хаті господиня разом з дітьми готує домашній різдвяний вівтар.

Господар до хати вносить Дідуха і вітається з господинею .

Господар.

- Дай Боже здоров’я!

Господиня.

- Помагай Боже,а що несеш?

Господар.

– Злато, щоб увесь рік ми жили багато! (господар хреститься і віншує родину) Віншую вас щастям, здоров’ям, з цим Святим вечором, щоб ви в щасті і здоров’ї ці свята провели та інших дочекались – від ста літ до ста літ, поки пан Біг назначить вік!

Господиня.

– Дай Боже!

Господар (підходить з Дідухом до столу і каже).

Дуже файний наш Дідух,

Солом’яний в него дух,

Зерновиті колоски,

Золота солома;

Вставай, пане, на покутю,

Сторожуй нам дому!

Дитина кладе на стіл хлібину, дрібку солі, ставить воскову свічку.

Потім господиня ставить на стіл кутю і узвар, інші страви.
Усі учасники сідають на лаву.

Господиня.

Доброго дня вам, шановні гості та вихованці гуртка, раді вітати вас в нашій народознавчій світлиці.

Отак в давнину, коли на небі появлялась перша зоря, починалися різдвяні свята в нас на Україні

Господар.

Різдвяні свята були завжди найбільш довгоочікуваними святами нашого народу. Чекали Різдво і Новий рік не тільки діти, а й дорослі.

У підготовці до різдвяно-новорічних свят були задіяні і малі і старі. До свят по господарству завершували практично всю важливу роботу.

Бабусі, деручи пір'я на подушки, попутно навчали дітвору колядувати,

щедрувати і засівати. Парубки й дівчата теж, готуючись до колядок,

збиралися гуртом, виготовляли обереги, ритуальне вбрання та костюми й вчилися виконувати дійства з вертепом і різдвяною зорею.

Господиня.

Різдву на Поділлі завжди передували серйозні приготування. Інтер'єр житла набирав святкового вигляду, а трапеза напередодні Різдва, як і всюди на Україні, носила урочистий характер і виливалась у справжній ритуал. За народними уявленнями, всі предмети, які стосувались обрядового столу, набували чудодійної сили і відігравали роль важливого магічного або лікувального засобу. На покуті під образами розстеляли чисте сіно, на яке ставили горщик з кутею. Земляну долівку або підлогу вкривали соломою.

Господар.

Традиційним символом свята був Дідух, якого виготовляли із заготовленого в жнива обжинкового або зажинкового снопа з різних злаків (жита, пшениці, вівса та т.і.). Верхівка нагадувала сніп із колоссям. Розгалужені солом'яні гілки прикрашали кольоровими стрічками, паперовими квітами, сухоцвітами а також червоними кетягами калини. Це був справжній витвір мистецтва із соломи.

Господиня.

Дідух, дідівський дух, дух поля, житній дух, справжній земний бог життя, дух Бога життя – так назинали наші предки цей витвір в різних регіонах нашої країни. Отож, сьогодні , ми разом спробуємо поринути в історію створення Дідуха, його різновиди та спробуємо виготовити своє «хлібне дерево».

Господар.

До нас завітали на заняття бабусі наших вихованців гуртка, тож ми надамо їм слово перед тим, як почнемо виготовляти Дідух.

(бабусі розповідають про традиції різдвяних свят)

Господар

Запрошуємо гуртківців до бесіди і роботи над створенням «хлібного дерева».

Світлиця майстрів

(Діти сідають за великий стіл по колу і готують солому до роботи: обривають листочки, зволожують солому. Поки іде підготовка діти ведуть розмову про виготовлення Дідуха )

Вірш про гурток.

Ми живемо у селі

Тож - маленькі трударі.

Закінчилися жнива,

В нас солома ожива...

Хоч для когось це відходи.

В когось - їжа для худоби.

А в руках умілих наших

Оживає світ прекрасний:

Обереги, птахи, квіти...

Як цій праці не радіти!

Гляньте скільки тут роботи!

Світ фантазії.. .турботи...

Всіх запрошуємо в казку.

Прилучайтеся, будь-ласка!

Існують дві версії, чому 6 січня із першою Різдвяною зіркою люди заносили у хату «хлібне дерево». За однією з них, коли на полі закінчувалися жнива, а селяни збирали урожай — це було справжнім святом. Щоб відзначити радісну подію, люди несли з поля до хати останній обжинковий сніп. Або кажуть ще, коли Ісус Христос народився в стаєнці, то було дуже холодно. У стіні Йосип знайшов шпарину і затулив її снопом із соломи. Звідтоді існує звичай на Святу вечерю застеляти підлогу в хаті сіном та ставити на чільному місці у кутку Дідух — символ затишку та тепла.

Згідно традиційного українського світогляду Рай-Дідух був умістилищем

дідухів-пращурів, духу житла, добрих духів-Лада. Останні, вважалося,

після жнив вселяються в сніп-Дідух і з ним переходять з ниви до клуні. А

інші духи-Лада переходять з полів у ліси, гори та долини. Саме на Вілію

духи разом із Дідухом, якого ще звуть „Раєм" (бо саме там перебувають

душі), входять до оселі людей і для них господарі влаштовують Святу

Вечерю. На цю Багату Кутю крім добрих духів приходять і бог урожаю та

бог домашніх тварин.

До тих пір поки Рай-Дідух стоїть на покуті суворо заборонялося

виконувати будь-яку роботу, окрім догляду худоби. В цю пору господині

навіть виносили з оселі віника, щоб не підмітати в хаті.

Місце ж Дідуха в хаті звалося „Раєм", бо там, вважали, з цього часу

перебуватимуть душі пращурів-покровителів роду і дому.

В нас на Поділі розрізняли два поняття - Дід і Дідуха: Дід - це той, що ставиться на покуті обов'язково з колосками, а Дідуха - це околот, який заносять в хату і стелять на долівці, під різдвяний стіл та скатертину.

Виготовляли його з найкращих житніх, пшеничних пучечків, обрамляли кольоровими стрічками. Готували Дідуха десь за тиждень до Різдва.
Вранці на другий день Різдва спалювався саме околот. Через вогонь стрибали і вірили, що після цього ставали здоровішими. Колоски повинні бути обов'язково обмолочені на свято Новоліття, зерно буде змішане з насінням і посіяно на полях. Висіваючи зерно, вважалося, що дух поля випускається на землю. Саме це надавало врожаю животворної цілющої сили.

До свята виготовляли хатні прикраси. Серед найбільш відомих були так звані «голубці», що нагадували птаха чи павука. Для цього брали шкаралупу з яйця, проколювали її з обох боків і просовували крізь отвори наскрізь кольоровий папірець, який нагадував крильця. Такими іграшками прикрашали сволок.
Різноманітними солом'яними прикрасами (кубиками, ромбами, хрестиками), витинанками усвятковували також вікна.

Господиня.

Сьогодні ми будемо виготовляти один із найпоширеніших Дідухів, який матиме чотири секції - пори року. У кожній - по 3 місяці, кожен з яких формуватиметься з близько 30 колосків - як днів у місяці.

Господар.

Для кожної пори року беруть окремі злаки(жито, пшениця, ячмінь і овес). Пам'ятаємо, що в кожному з місяців у нас будуть чотири зв'язки по сім колосків - тобто тижні місяця і дні в них. Коли ж будуть сформовані усі елементи, з'єднуємо усе між собою і формуємо “хлібне дерево”.

Господиня.

Отож, давайте розподілимось на групи, кожна з яких буде виготовляти одну пору року (вихованці розподіляють між собою обов’язки і починають зв'язувати пучки по сім колосків).

Господар.

Наші предки часто під час роботи співали пісень, розповідали небилиці і робота йшла швидше і веселіше.

Під час підготовки до різдвяних свят – повторювали і розучували колядки, щедрівки та посівалки. Отож давайте і ми згадаємо(діти співають, запрошують глядачів).

«Старий рік минає»
Старий рік минає, / 2р.
Новий наступає,
Христос ся рождає! 2р.
Прощай, старий роче, / 2р.
Ми тебе не хочем. / 2р.
А хочем нового, / 2р.
Спаса рожденного. / 2р.

«Над вертепом»
Над вертепом звізда ясна сіяє, / 2р.
Божа Мати над дитятком клякає, / 2р.
Під голову кладе сіно пахуче, / 2р.
Щоб не тисла та солома болюче. / 2р.
Бо у неї для дитини малої, / 2р.
Ані шовку, ні перини м’якої. / 2р.

Колядування 3

«В глибокій долині»
В глибокій долині
Сталася новина,
Що Пречиста Діва-Мати
Породила сина. 2р.

А як породила,
То стала співати:
- Люляй, люляй, мій синочку,
Бо я вже йду спати. 2р.

Мамо ж моя, мамо,
Зажди хоч хвилину –
Хай я піду на небеса,
Принесу перину. 2р.

«Прийшли щедрувати»
Прийшли щедрувати до вашої хати,
Щедрий вечір, добрий вечір.
Тут живе господар – багатства володар,
Щедрий вечір, добрий вечір.

А його багатство – золотії руки,
Щедрий вечір, добрий вечір.
А його потіха – хорошії діти,
Щедрий вечір, добрий вечір.

Господиня.

Давайте пригадаємо вірші про різдвяні свята(діти читають вірші)

Різдво
Свіжеє сіно, ясла кленові,

Ясна Дитина...

Діва Марія коси шовкові

Стеле для сина.
Біле ягнятко дише на Бога,

Сивеє дише,—
Дишуть на Бога, щоби для нього

Було тепліше.
В небі черкають крила об крила:

Янголів — сила.

В небі ніколи так не дзвонила

Пісня зраділа.
Дзвонить ялинка десь у діброві,

В лузі — калина...

Свіжеє сіно, ясла кленові,

Ясна Дитина.
2. Різдвяний сонет

Незмінний свідку

Пращурів моїх, Золотооке небо!

Ясний світе!

Тобі мої замислені привіти,

Акорди перші співів різдвяних!
Казки ієрогліфів золотих,

Незримих рук усім видимі квіти!

Як бачить вас і серцю не радіти,

Як не забуть усіх турбот земних.
Під дальній звук урочистого дзвону

Ви воскресили вбогий Віфлеєм

І схилену над яслами Мадонну.
Ви світите перед великим днем

Над бідною кривавою землею

Нового світу новою зорею.
3.

Розірвались чорні хмари,

Зникли тіні степові,

Десь прокинулись отари

І спокійні вартові.
Мов корона-діадема

Світової красоти,

Ясна зірка Віфлеєма

Промінь кинула святий.
Діти праці, діти степу,

Що з отарами зросли,

До таємного вертепу

Дивну радість понесли.
Радість змученого стану,

Дивну зіроньку із зір —

Щастя, волю довгождану

І душевний тихий мир!

Гордо, мов княгиня,

Ходить нічка синя

В золотій короні з місяцем в долоні...

З місяцем в долоні,

У косі з зірками,

В дзвоні-передзвоні

Із колядниками.

Господиня.

От і підходить до завершення наша робота.

Всі разом ми виготовили гарного Дідуха, який буде почесним гостем нашої світлиці, буде оберігати нас від різних негараздів.

Я сподіваюсь, що у кожну вашу домівку на Різдво прийде Дідух і ви із великим задоволенням будете виготовляти його усією сім’єю.

Господар.

А зараз, ми запрошуємо наших глядачів до вікторини.

Вікторина для глядачів

З яких злаків виготовляли Дідуха?
Чим оздоблювали Дідуха?
Як називали Дідуха в різних регіонах?
Коли заносили Дідуха до хати?
Хто заносив до хати Дідуха?
Як називається місце де стояв Дідух?
Що таке околот?
Що робили з Дідухом після свят?
Коли заготовляли солому для роботи?
Які ще обереги і прикраси робили для свят із соломи?

Вихованці гуртка виходять з Дідухом на середину залу і звертаються до глядачів.

Хай буде Новий рік
Для Вас і добрим, і щасливим,
Хай кожний день, і кожний час
Творить він в світі диво!
Хай принесе він вам тепло,
Хай зігріває ласкою,
І хай життя буде для вас
Радісною казкою.

Віншую вам на Новий рік,
Хай держава ся держить!
Щоб мали ви свою еліту
І держбюджет без дефіциту!
Щоб мали всі удосталь гривень,
І щоб зростав життєвий рівень!

Успіхів Вам та любові!

Щоб завжди були здорові!

Щоб збулись бажання всі!

Щоб були дива в житті!

Щоби ви не сумували!

Щоб незгоди вас минали!

Молитва
(розповідають найменші)
Пошли нам, Боже,
Маленьким дітям
Щастя, здоров’я
На довгії літа!
Щоб виростали
Розумні і сильні,
Душею чисті
І серцем вільні.
Щоб нам світила
Зіронька долі,
Щоб ми не знали
Лиха ніколи.

Господиня. Ми щиро дякуємо за увагу і запрошуємо почастувати наших святкових страв.

Різні Дідухи

Декоративні «павуки»

Павук

$C:\Users\Администратор\Desktop\виставка\SAM_1946.JPG$

Роботи вихованців гуртка «Соломинка»

Література

Богомаз Т. Що третій празник – Святе Водохреща. // Відкритий урок. – 2009. - № 1.
Будівська, Г. День подяки життю [Текст] : сценарій виховного заходу до свята Різдва / Г. М. Будівська // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2008. – № 11. – С. 7–8.
Бур’янова, О. Різдвяний календар [Текст] : [сценарій виховного заходу] / О. Бур’янова // Позакласний час. –2009. – № 21–22. – С. 99.
Вудвуд Л. Ф. Відкривай духовні острови. Українське народознавство – Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів, 1998. – 144 с.
Вільганюк, Г. Різдвяне свято. Обряд колядування [Текст] / Г. Вільганюк // Розкажіть онуку. – 2007. – № 11. – С. 79–80.
Дудник, Л. Свято "Різдво Христове":/ Л. Дудник // Освіта.–2002.–№ 59.
Валерій Войтович.“Міфи та легенди давньої України”. – Тернопіль: Навчальна книга. –2007.
Довга, Н. Зустріч коляди з щедрівкою [Текст] : [сценарій] / Н. Довга // Розкажіть онуку. – 2005. – № 25–26. – С. 60–61.
Ільченко, Л. Свято Різдва в різних країнах / Л. Ільченко // Дошкільне виховання. – 2006. – № 12.
Лозко Г. С. Українське народознавство. – 3-тє вид., доповнене та перероблене. – К.: В-во “Артек”, 2006.
Майданник Т. Свято Різдва Христового. // Відкритий урок. – 2009.-№ 1.
Шкода М. Н. Свята моєї Батьківщини: Дитячий календар ілюстрований. – Донецьк: ТОВ ВКФ „БАО”, 2007. – 176 с.: іл.
http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=454
http://life.pravda.com.ua/culture/2010/01/6/36988/