Виховний захід "Українська чарівна мово, ти у серці народу живеш"

Тема. Українська чарівна мово, ти у серці народу живеш

Мета: виховувати любов до рідного слова, бажання розмовляти, співати рідною мовою

Обладнання: прапорці для кожної дитини, великий  український прапор, картинки, таблички з висловами про мову, презентація

Звучить пісня Катерини  Бужинської «Україна – це ми».  Відео1

1. Заходять учні і роблять коло. За ними заходить решта дітей і робить друге коло, виконують танцювальні рухи під музику. Перешиковуються у два ряди.

2. Діти читають вірші

1   Люблю тебе, моя Вітчизно мила,

     Твої поля і небо голубе,

     Бо ти дала мені малому  крила.

     То як же не любить мені тебе!

 2.  Люблю тебе я, мила Україно!

      І все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

      Я буду вчитись в школі на «відмінно»,

      Щоб мною ти пишатися могла!

3.  Люблю твої ліси, струмки, джерельця

     І все-усе, що є  в моїм краю!

     Тепло долонь, і розуму, і серця

     Я Україні милій віддаю!

4.  Україна моя починається

     Там, де доля моя усміхається,

     І, як небо, як даль солов’їна,

     Не кінчається Україна.

5.   Україно! Ти для мене диво!

      І нехай пливе за роком рік,

      Буду, мамо, горда і вродлива,

      З тебе дивуватися повік.

6.   Ми дуже славим весь наш край

     І любим Україну:

     Її лани, зелений гай,

     В саду ясну калину.

7.   На землі великій

     Є одна країна

     Гарна, неповторна,

     Красна, як калина.

8.  І живуть тут люди

     Добрі, працьовиті,

     І скажу  до речі

      Ще й талановиті.

9.  Землю засівають.

     І пісні співають,

     На бандурі грають

     І вірші складають

     Про ліси і гори,

     І про синє  море,

     Про людей і квіти...

     То скажіть же, діти,

     Що це за країна?

Разом . Наша велика славна Україна!

10.  Любіть Україну у сні й наяву,

       Вишневу свою Україну,

       Красу її вічно живу і нову,

       І мову її солов’їну.

11.   Ой, яка чудова українська мова!

       Де береться все це, звідкіля і як?

       Є в ній ліс – лісок – лісочок, пуща, гай, діброва,

       Бір, перелісок, чорноліс. Є іще байрак.

12.   Купана – цілована хвилями Дніпровими,

        Люблена – голублена сивими дібровами,

        З колоска пахущого, з кореня цілющого

        Із усмішки і сльози, сонця, вітру і грози

Разом .         Наша мова.

13.   Як осмута матерів, думи сивих кобзарів

        І дівочі переспіви синіх вечорів.

        Виплекана веснами і серцями чесними

Разом.        Наша мова.

14.  Слова летять у душу, як лебідки,

       І пахнуть п’янко житом і росою,

       Калиною, цілющою травою,

       Вербички юної  дівочою красою.

15.  Зневажати мову мамину - біда,

       Котра пустими зробить наші душі,

       І ми нащадкам  зможем  передать

      Лиш те, що корені калині  сушить.

16.  О, не згуби свого народу,

       Безсмертна мово, рідна і терпка.

      Ти є душа співучого народу,

      Що був і є, і буде у віках.

17.  Яка ж багата рідна мова!

      Увесь чарівний світ у ній!

      Вона барвиста і чудова,

      І нищити її не смій!

18.   Вона про все тобі розкаже,

       Чарівних слів тебе навчить,

       Усе розкриє і покаже,

       Як правильно у світі жить.

19.  В ній стільки слів, що й не збагнути!

       І приказок, і порівнянь.

       А мову знаючи, здобути

      Ти зможеш просто безліч знань.

20.   Слово рідне! Шум дерев!

        Музика зір блакитнооких,

        Шовковий спів степів широких,

        Дніпра між них левиний рев.

21.  Неначе юна зоря світанкова,

      Ти лісами, степами ідеш.

      Українська чарівна мово,

     Ти у серці народу живеш.

22.   Мелодійна моя, промениста,

        Як земля, твій багатий словник.

       Українська мово пречиста,

        Ти у серці народу навік!

  3. Учні перешиковуються, беруть прапорці, марширують і виконують      Гімн мові

4.Читають вірші про мову:

23.  Українська прабатьківська мово,

       До зірок через терни ідеш.

       Рідна мово моя, пелюсткова,

       Ти у серці народу живеш!

24.   Є в нашій мові прекрасні звертання,

       Добрі і щирі, прекрасні слова.

       Тими словами усяк без вагання

       Маму найкращу свою назива.

25.   Мамо, матусенько, мамочко, ненько,

        Матінко, усміх твій ніжний ловлю.

        Мамонько рідна, моя дорогенька,

       Я над усе тебе в світі люблю!

26.   Я і до тата умію звертатись,

       Хочу в словах передати тепло.

       Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,

       І щоб в душі його сонце цвіло.

27. Татку, татусеньку, таточко, тату,

     Кращого в світі немає навкруг!

    Татоньку, хочу тебе обійняти,

    Ти мій порадник, заступник і друг!

28.  Я до бабусі з любов'ю звертаюсь

      Бабцю, бабусю, бабуню моя!

      І до бабусиних рук притуляюсь,

      І відчуваю в них лагідність я!

29.  Й до дідуся я іду по науку:

      Діду, дідуню, навчи в світі жить!

      Він на голівку кладе свою руку,

      Голос сріблястий струмочком біжить.

30.  Є в нашій мові слова пречудові:

       Гарні звертання, слова-привітання.

       Треба їх добре нам пам’ятати

       І повсякденно у мові вживати.

31. «Доброго ранку!» і «Доброго дня!» -

      Не забувай говорити щодня.

      А як збираєшся спати лягати,

      Не забувай «На добраніч!» сказати!

32.  Ще коли навіть дитятко в колибі,

     Мама навчає казати «Спасибі!»

     Слово подяки завжди пам’ятай,

     «Дякую!» - слово частіше вживай!

33.  Слово чарівне відкриє нам казку.

      Лише скажи тепло й ніжно - «Будь ласка!»

     «Прошу», Пробачте» і «Будьте здорові!»

      Музика лине у кожному слові,

34.  Ще й усміхнися при цьому чарівно.

      Все, як у казочці, зміниться дивно.

      Настрій поліпшиться, стане приємно,

      Кожен до тебе всміхнеться взаємно.

35.  До гарного слова нам треба звикати,

      Щоб мова була як дзвінке джерело.

      Подумай сім раз, перед тим як сказати,

      Щоб слово твоє людям радість несло,

36.  Щоб чарами ніжними слово дзвеніло,

      Напоєне ласкою завжди було.

      З добром і любов’ю від серця летіло

     Й до іншого серця зі щирістю йшло.

37.  Не посмій забути

       Маминої мови.

     Нею квітне поле,

     І гудуть діброви.

     Можеш призабути

    Запах рути-м’яти,

    Але рідну мову

    Мусиш пам’ятати.

38. Можеш не впізнати

      Голосу діброви,

      Та не смій зректися

      Маминої мови.

39.  Бо як відречешся,

      Кине тебе пісня,

      Будеш ти без неї

      Наче вишня пізня.

40. Я тебе ввібрав до серця

       Із бабусиної казки

       Для любові і для ласки

      Я тебе ввібрав до серця.

41. Вона, як зоря пурпурова,

     Що сяє з небесних висот,

     І там, де звучить рідна мова,

     Живе український народ.

42. Із слова починається людина,

      Із мови починається людина,

      Моя ласкава, мамина, єдина -

      Щебече соловейко на весь світ.

43. Бентежна, тополина, калинова,

      Не випита, не вибрана до дна -

      Це наша українська рідна мова,

      Немов бандури вічної струна.

44. Моя земля - це гори темнолиці,

     Навчили мови рідної мене

     І підняли мене, немовби птицю,

     В склепіння неба тихе і ясне

45. Ми - українці - велика родина,

      Мова і пісня у нас солов’їна.

     Квітне в садочках  червона калина,

     Рідна земля для нас всіх - Україна.

46. Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово!

     У барвінки зодягайся, українське слово.

47. Колосися житом в полі, піснею в оселі,

     Щоб на все життя  з тобою ми запам’ятали,

     Як з дитячої колиски  мову покохали.

48. Мово рідна, слово рідне!

      Хто вас забуває,

     Той у грудях не серденько,

      А лиш камінь має.

49. Як ту мову можна забути,

     Котрою учила

     Нас всіх ненька говорити,

     Ненька наша мила.

50. От тому плекайте, діти,

     Рідненькую мову

     І учіться говорити

     Своїм рідним словом.

4. Виступ учителя.

        Одним із найбільших скарбів, які успадковує кожен народ від своїх предків, є ,незаперечно, його рідна мова. Мова ця – то дзеркало душі народу, то святиня, з котрою зв’язане не тільки минуле, але й майбутнє народу і його повага в світі. Один мудрець сказав такі слова:

«Поневолений народ, що заховує свою мову, держить ключ від своєї тюрми у своїх руках». Не забуваймо про це. Через рідну мову ми стали на ноги, ввійшли в сім’ю просвічених європейських народів.

Щоб добре знати рідну мову, треба її вивчати змалку, в школі й поза школою, з книжок і від людей. Ніякою чужою мовою не можна краще висловити наших найглибших бажань, що ворушаться в нашім серці, як саме рідною мовою. В українського слова велике майбутнє велика краса і сила. І ми, українці, повинні бути у перших фалангах тих хто  дбає  про високий розвиток нашого чарівного слова.

5. Відео 2. «9 листопада – День української мови та писемності»

6. Учениця виконує пісню «Батьківська мова» . Відео 3

7. Дівчатка виконують пісню «Мова єднання».

8. Учениця виконує пісню «Рідна мова»

9. Ну де ще є так чарівна пісня

   Серед яких на світі славних мов?

   То серце від журби неначе стисне,

   А то навіє радість і любов.

10. Український жартівливий танець «Підманула, підвела»

11. Гумореска» Кухлик» 

                                     Кухлик

Дід приїхав із села, ходить по столиці.

Має гроші – не мина жодної крамниці.

Попросив він: - Покажіть кухлик, той, що з краю.-

Продавщиця: - Что? Чєво? Я нє понімаю.

-Кухлик, люба, покажіть,

-Той, що з боку смужка.

Да какой же кухлік здєсь,єслі ето кружка?

Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови.

-На Вкраїні живете й не знаєте мови…-

Продавщиця теж була гостра та бідова.

-У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова!-

І сказав їй мудрий дід:

-Цим пишатися не слід.

Бо якраз така біда в моєї корови: має бідна язика і не знає мови.

12.Інсценізація казки «Заяче сало»

13.Гурт дітей виконує пісню «Розпрягайте, хлопці, коней»

14. Жартівливий український танець.

15.Учениця виконує пісню «Над моєю Україною»

 1. Ти не загинеш, Україно!

     І мова прадідна твоя,

     Що кожне слово в ній перлина,

     Не вмре повік. І світ – зоря,

     Твоя свята зоря засяє.

2.  Ні, не умре ніколи мова,

    Якою син співає твій,

    Якою люд скликав Підкова,

    Богдан славетний і Палій.

3.  Якою Січ буйна пишала,

       Якою наш Кобзар співав,

       Яка степи опанувала

       І мільйони об’єднала

       Людей – братів!..

4. О ні, Вкраїна не загине!

   Коли народний океан

   Співа, неначе той орган,

   Є сила в нім – душа єдина.

16.Флешмоб «Заспіваймо пісню за Україну». Відео 4