Виховний захід "Вони помирали, щоб жила Україна!"

Енергодарський навчально-виховний комплекс

«Загальноосвітній навчальний заклад ІІ-ІІІ ступенів – міжшкільний навчально-виробничий комбінат»

Відкритий виховний захід

присвячений героям Небесної сотні

на тему:

«Вони помирали, щоб жила Україна»

                      Підготувала:

                                       Бовтута Анна Сергіївна,

                                                            вчитель предмету «Захист Вітчизни»

м. Енергодар

2019

Відкритий виховний захід

присвячений героям Небесної сотні

«ВОНИ ПОМИРАЛИ, ЩОБ ЖИЛА УКРАЇНА»

Мета: вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні, які боролися за захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору; розвивати бажання стати гідними громадянами України; прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість.

Оформлення: Стіна пам’яті Небесної сотні (Прапор України, надписи «Герої не вмирають»), стіл, на столі символи України.

Обладнання: відеоматеріали; герб та прапор України, роздатковий матеріал «СЛАВА УКРАЇНІ,  ГЕРОЯМ СЛАВА», свічка,

Клас: 11-А.

Хід виховного заходу

1. Організаційний момент

Вступне слово вчителя

Їх назвали Небесною сотнею – українців які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей. За цю самопожертву українці їх канонізували – за велінням серця долучили до сонму Небесного воїнства на чолі з архистратигом Михаїлом, аби захищали країну від лиха, пильнували й оберігали її з небес… .

Учень 1: «Боротьба не за щастя  вже навіть іде – за життя!

Бо його забирають.

Нас Надія веде, нас ідея веде

За свободу для рідного краю.

Учень 2:  Українцю, поглянь, там побили жінок!

Глянь, вже люди ховаються в храмі!

Де таке ще траплялось, коли це було

Аж в такому нестерпному стані?..

Учень 3: Так чинили лиш варвари, злісні хани,

Лиш від них люди в церкві ховались.

А сьогодні це власні привладні пани

Вже над нами так само знущались!»

Вчитель:  Шановні учні, гості! Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття. Тема нашого заходу присвяченого героям Небесної сотні «Вони помирали, щоб жила Україна».

2. Основна частина

Вчитель: Ми з вами вшановуємо пам’ять героїв різних історичних подій: Битви під Крутами, Голодомору 1932-33рр, Бабиного Яру. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.

11-го лютого 2015-го року, Указом Президента України № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» в країні встановлено особливий пам’ятний день - «День Героїв Небесної Сотні», який відзначається тепер щорічно 20-го лютого.

У цьому документі сказано: «На підтримку ініціатив громадськості та з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України».

На шляху до незалежності український народ завжди приносив у жертву своїх найкращих синів і дочок. У цьому довгому списку стали і герої Небесної Сотні. Саме вони зуміли рішуче стати до боротьби із злом, заплативши за перемогу надвисоку ціну – власне життя. То чи може бути забутою кров героїв, пролита на вулицях Києва? Чи можемо ми, живі, забути невинно убієнних? Можлива лише одна відповідь – Ні!

Перегляд відео «Пам’яті Небесної сотні»

Вчитель: Революція гідності або ж Єврореволюція, Євромайдан проходила с листопада 2013 по лютий 2014. Чому ж днем пам’яті героїв Небесної Сотні стало 20 лютого? Бо саме у цей день силові структури вперше відкрито стали застосовувати справжню зброю проти учасників революції. Рівно рік назад у Києві загинуло 67 людей, яких підступно вбивали, не даючи жодного шансу.

Сотня історій, сотня людських життів, сотня нових зірочок на українському небосхилі, сотня героїв! Сьогодні ми згадаємо їх всіх, бо не маємо права забувати! Ще не скоро висохнуть сльози матерів, які втратили своїх Героїв. Оплакує Героїв Небесної сотні  вся українська спільнота… Ми повинні завжди пам’ятати про цих мужніх людей, які не боялись померти за Україну…Пам’ятати і розповідати  про них.  На прикладі Героїв Небесної Сотні маємо виховувати наступні покоління.

Відео «Мамо, не плач»

Вчитель:  Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі.

В знак підтримки України 1 лютого всі польські теле- та радіоканали транслювали  пісню «Подай руку Україні»

Відео «Подай руку Україні»

Вчитель: Ми хочемо в цивілізоване, європейське суспільство. Пройде декілька років, і всі позаздрять вільній, європейській Україні, і ми надіємось тоді у них хватить сили духу позбутися того, чого зараз позбуваємось ми.

І саме тут, сьогодні, скажемо «Люди, бережіть серця свої, щоб не стали каменем! Розбудуйте в душах Божий храм, щоб не повторити великий гріх!»

Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Ось вони перед вами, Герої Небесної сотні.

Відео-презентація «Небесна сотня поіменно»

Вчитель: Я закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.

Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов  від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

 (Під кліп  Небесної сотні «Пливе кача» вчитель запалює свічку і передає її учням по колу. Свічку передають з рук в руки )

Учень 1:  У нашій пам’яті Ви назавжди лишились,

 Історія одна, і Ви – її частина.

 Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,

 І молимось: за Вами – ненька Україна!

 Вже не повернеться додому той хлопчина,

 Що його вчора тільки мати відпустила,

 Поцілувала, тихо мовивши: «Іди, дитино,

 За щастя України, бо вона – єдина».

 Казала мати берегти себе. Але даремно,

 Бо хлопець був готовий йти безстрашно,

 Аби лише країна, котру так кохав страшенно,

 Не стала на коліна, а боролася відважно.

Учень 2: Хлопчина вірив, що колись, одного ранку,

 Відкривши очі, він відчує повну волю.

 Але та куля, в день зимовий, на світанку,

 Перехопила подих та змінила долю.

 Хлопчина вірив, що колись, одного дня,

 Розкаже син йому, як любить Батьківщину.

 Хіба він знав, що борючись за це щодня,

 Все доведеться відпустити в мить єдину.

 Так. Той хлопчина, він не знав тоді,

 Що нелюд пострілом прицільним забере життя.

 І браття хлопця, українці, у біді,

 Заплачуть, відпустивши тіло в небуття.

Учень 3: Але ж душа, душа Героя вічно лине!

 До тебе наші сльози, молитви, зізнання!

 Повір, хлопчино, наша пам’ять не загине,

 Як і омріяні тобою  воля та кохання.

 Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка.

 І сльози, бо ти, хлопче, словом вже не з нами.

 Але в думках  ти поруч, і не згасне свічка,

 І линуть буде «Слава Україні!»  над ланами.

Вчитель:  Героям Майдану, впавши мертвими за світле майбутнє України, присвячується хвилина мовчання.

(Хвилина мовчання)

Відео «Небесну Сотню, Господи, прийми»

Вчитель: А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легко, хоч Майдан ридав.

Із кров’ю перемішана сльоза …

А батько сина ще не відпускав.

Й заплакав Бог, побачивши загін –

Спереду сотник, молодий, вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній – сивий-сивий.

І рани їхні вже їм не болять…

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла …

Загиблі хлопці віддали свої  життя за всіх нас. Це має пам’ятати кожен! Сьогодні, завтра, завжди! Без цього ми не зможемо відбудувати свою країну!

Навіть на останнім рубежі

Промінь віри в нас ще не погас,

Боже, Україну збережи,

Господи, помилуй нас!

В наших грудях кулі і ножі,

Нас розп’ято й знищено не раз!

Боже, Україну збережи,

Господи, помилуй нас!

3. Підсумки заходу

Вчитель: Ви – майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте наш народ і нашу мелодійну мову.

Ми Єдина країна! Незважаючи на усі негаразди, що відбуваються зараз, всі ми прагнемо одного – миру, спокою, міцної та квітучої держави та чистого неба над головою.

(Учні разом з вчителем викладають літерами слова «Слава Україні – героям слава!»)

Обговорення з учнями.

Дякую всім за увагу! До нових зустрічей!