Використання інформаційних технологій у практиці початкової школи

Опис досвіду на тему:

«Використання інформаційних технологій у практиці початкової школи».

Фурсика Олега Вікторовича

Вчителя початкових класів

Філії Кременецька класична гімназія

Кременецького академічного ліцею

ім. Уласа Самчука

Кременець 2023

«Дива в освіті роблять не комп’ютери, а вчителі»

                                      Крейг Барретт  

Бурхливий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій протягом останніх років наклав певний відбиток на розвиток особистості сучасної дитини. Потужний потік нової інформації, реклами, застосування комп'ютерних технологій у телебаченні, поширення ігрових приставок, електронних іграшок і комп'ютерів суттєво впливають на виховання дитини та її сприймання навколишнього світу. Тому інформатизація освіти - один з головних напрямків процесу інформатизації суспільства. Вона має забезпечити впровадження в практику програмно-педагогічних розробок, спрямованих на інтенсифікацію навчального процесу, реалізацію ідей педагогіки розвитку, вдосконалення форм і методів організації навчання. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій - це основний напрямок розвитку країни на шляху побудови інформаційного суспільства. Сучасні технології забезпечують рівний доступ до знань та інформації, дають нам змогу долати бар'єри часу і відстані, спілкуватися з колегами й друзями незалежно від місця,  де ми знаходимося, збагачують наш досвід та збільшують можливості. Сьогодні інформаційні технології стали невід'ємною частиною сучасного світу, вони значною мірою визначають подальший економічний та суспільний розвиток людства. У цих умовах змін вимагає й система навчання. У зв’язку з цим особливого значення набуває переорієнтація мислення сучасного учителя на усвідомлення принципово нових вимог до його педагогічної діяльності, готовність використовувати інформаційні технології як допоміжний навчальний ресурс.

Відповідно до Концепції Нової української школи, основним завданням сучасної освіти є втілення нових підходів до організації освітнього процесу та змісту навчання, виховання творчої особистості, яка володітиме ключовими компетентностями, що визначатимуть здатність особи успішно соціалізуватися. НУШ покликана дати здобувачам таку комбінацію знань, умінь і навичок, способів мислення, дій, цінностей, які знадобляться їм у повсякденному житті та професійній діяльності. Вже маючи певний досвід роботи, я переконався, що досягти мети і поставленого перед собою завдання, неможливо, використовуючи лише традиційні методи і  форми організації навчально-виховного процесу. Я повністю розумію про необхідність впровадження нових форм і методів. Ми залишимо дітей без майбутнього, якщо будемо навчати  їх сьогодні так, як вчили вчора.  Традиційна школа пояснень відходить у минуле. Все активніше набуває сили школа розвитку. Хоча основною формою організації навчального процесу в школі був і залишається урок. Я прагну розробляти такі уроки, які були б створені для дітей, взаємодіючи разом з ними, враховуючи їхні інтереси і зацікавленості. Керуюсь таким девізом “Вчитись легко, коли цікаво!”

Сучасному вчителю доводиться адаптуватися до постійних змін в освіті. В таких умовах ми повинні вчитися постійно змінюватись, переорієнтовуватись, підвищуючи кваліфікацію. З цією метою я поставив перед собою завдання “Вчити і вчитися самому”. Протягом атестаційного періоду  займався самоосвітою. Маю 156 годин підвищення кваліфікації, де я мав змогу познайомитись з методами і формами роботи в НУШ, з методикою проведення інтегрованих уроків, тематичних тижнів.

Роботу в НУШ я розпочав зі створення навчального середовища, яке відповідає вимогам нової школи.

Завдання вчителя зробити процес навчання не тільки цікавим, але й зробити максимально наближеним до життя, формувати в учнів уміння творчо мислити, швидко орієнтуватися і приймати рішення в складних ситуаціях. Розв’язання цих актуальних проблем можливо лише на основі широкого запровадження нових педагогічних технологій і методів. Серед них інноваційні та  інтерактивні методи та прийоми.

Враховуючи психологічні особливості учнів молодших класів та рівень їх готовності до спілкування, застосування інтерактивних методів я почав з роботи в парах і групах. Саме в процесі роботи в парах, групах учні отримують можливість говорити, висловлювати свою думку, що є необхідним для цього вікового періоду. Робота в парах – технологія, яку можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо.

 Робота у парах дає учням час подумати, обмінятися ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння критично мислити, переконувати, вести дискусію. Я помітив, що використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. А також під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують значних витрат часу.

При поясненні виконання завдань в парах використовую «Мікрофон». Цей метод сприяє розвитку мовлення, культури спілкування, вчить правильно будувати судження. Наприклад, запропонувавши парам визначити, хто з учнів представлятиме хід виконання завдання, передаю уявний мікрофон і прошу починати відповідь словами: «На мою думку, це завдання треба виконати таким чином…» і після пояснення учень передає мікрофон другому, який має починати свою відповідь словами: «Погоджуюся, що…»і ще раз озвучує відповідь, щоб краще запам’ятати. У випадку, коли учень, який отримав мікрофон,   не погоджується з попереднім судженням, тобто має свою думку, то, як і в попередньому випадку, відповідь починає словами: «На мою думку…». На дошці час від часу висвічую ці опорні слова. Згодом я помітив, що ці словосполучення діти стали все частіше використовувати в своєму мовленні.

 В своїй роботі  також використовую роботу в групах. Для створення емоційного настрою перед груповою роботою, проводжу таку розминку для об’єднання учнів у групи. На дошці можна написати епіграфи, або девізи до роботи в групах:

«Один за всіх, усі – за одного!»

 «Ми вітаємо тебе з успіхом! »

«Ми – одна команда!»

«Ми потонемо чи випливемо, але разом. »

 «Нам не обійтися без тебе!»

Перед початком роботи в групі пропоную повторити правила роботи.  Ці правила теж час від часу висвічую на дошці.

З особливою цікавістю діти виконують дослідницьку групову роботу.

Метод «Прес» допомагає вчитися формулювати свою думку відносно спірного питання, формулювати її у вигляді чіткої та логічної структури.

Використовуючи цей метод, пропоную учням завдання і видаю на екран етапи цього методу з опорними словами.

У процесі моєї педагогічної роботи з учнями початкових класів, я переконався, що результативним навчання і виховання є тоді, коли дитина відчує власний успіх, радість пізнання. Ніщо не впливає так на відчуття власного успіху, як можливість кожної дитини взяти участь у грі. В.Сухомлинський писав: «У грі немає людей серйозніших,  ніж діти.» Для малої дитини гра – основний вид діяльності, засіб пізнання навколишнього світу.

      За моїми спостереженнями емоційність гри стимулює працездатність, підвищує продуктивність навчальної діяльності молодших школярів. Гра майже вмить породжує бажання долати будь-які труднощі, які трапляються в процесі навчання. Захоплива гра знімає надмірне навантаження: кудись дівається втома, коли діти виконують завдання знайомих казкових героїв. Легко підтримати увагу учнів, розширювати їхній світогляд.

На уроках використовую різні розвивальні ігри, акцентуючи увагу на розвиток розумових здібностей учнів, зокрема «Назви узагальнюючим словом», «Четвертий зайвий», «Зроби логічний висновок», «Упізнай за описом», «Знайди помилку».

Організація інтерактивного навчання передбачає використання методу рольових ігор, ігрових ситуацій («Круглий стіл», «Мозкова атака»). Раціональне використання цих ігрових методів сприяє позитивній зміні рівнів активності учнів. Тут допомагає логічне використання даних методів від більш простих до складних (рольових). Ігрові методи впливають на розвиток логічного мислення.

Важливим етапом в процесі навчання є підсумок, визначення головної ідеї, думки. В процесі роботи я визначив, що цьому сприяє інтерактивний метод «Сенкан». Він дає можливість кожному включитись в роботу і продемонструвати власний досвід, розвивати  мовлення.

Для побудови сенкану учням пропоную опорну схему:

•                 тема (один іменник);
•                 опис (два прикметники);
•                 дія (три дієслова) ;
•                 ставлення ( фраза 4 слова);
•                 синонім до теми (одне слово).

Наприклад, на уроці інформатики :

•                 Комп’ютер .
•                 Портативний, стаціонарний.
•                 Рахуємо, друкуємо, граємо.
•                 Я працюю зі своїм комп’ютером.
•                 Помічник.

      Серед інших інтерактивних методів, які  легко сприймають учні початкових класів, є складання Т-схем. Це сприяє розвитку мислення, мовлення, свого відношення до того чи іншого предмету чи явища.

Т-таблиця — це вид схеми, за допомогою якої аналізується певна ідея: її переваги та недоліки. В одній половині таблиці діти записують усі докази, що підтримують ідею, у другій — протилежні. Наприклад, обираємо тему: інтернет. Креслю на дошці таблицю у формі великої літери «Т». Спочатку розглядаємо переваги, які згадають діти: пошук інформації, знайомства, спілкування, листування, навчання, придбання товарів і послуг, розваги. Усі ці аргументи записуємо ліворуч. Тепер разом з дітьми аналізуємо ризики, які приховує інтернет. Вчитель записує в таблицю, скажімо, такі недоліки: інформація не завжди достовірна, є ризик крадіжок особистих даних, шантажу, розсилання комп’ютерних вірусів і небажаної пошти, шкода здоров’ю, неякісне обслуговування, залежність від інтернету.

Важливим елементом кожного уроку, безперечно, є оцінювання. Від того, як вчитель організовує цей процес, залежить відчуття учнями свого успіху, а це в свою чергу підвищує інтерес до навчання.

Самооцінка учнями своєї роботи є важливим різновидом оцінювання. Регулярно застосовуючи цей метод, учитель може дізнатися багато нового та цікавого про дітей, про себе, свої уроки, про настрій та ставлення учнів до того, що відбувається на уроках. Організувати проведення самооцінки учнями  можна по-різному. Використовуючи цеглинки Лего за шкалою оцінювання учень може показати рівень засвоєння знань, чи оцінити свою роботу на уроці. Можна використовувати Коло оцінювання, яке засноване на такому ж принципі.

    Крім того, самооцінку на уроці, дуже зручно використовувати для подальшої диференціації домашнього завдання.

На уроках повторення та закріплення вивченого використовую «Кубування».

Діти сприймають це, як гру. Для цього використовую гральний кубик. А на окремому аркуші даю запитання. Учні по черзі кидають кубик і відповідають на запитання під відповідним номером.

     Наукою доведено, що асоціації та аналогії між предметами сприяють запам’ятовуванню матеріалу і його успішному відтворенню.

Коли дитина, навчаючись, створює певні асоціації з раніше побаченим, або з улюбленим предметом чи героєм, і отримує задоволення від  цього процесу, вона краще запам’ятовує і сприймає цей матеріал.

Використовуючи різні інтерактивні методи, я переконавсь, що вони роблять урок цікавим, а головне діти запам’ятовують і розуміють матеріал значно краще, бо самі крок за кроком знаходять відповіді на запитання, які ставить перед ними вчитель. Учні відчувають себе активними учасниками подій і власної освіти та розвитку. Адже наше завдання полягає саме в тому, щоб не лише передати знання, а й забезпечити розвиток, саморозвиток особистості учня, активізувати його творчі можливості.

Сучасні діти приходять до школи з бажанням діяти, до того ж діяти успішно, їм подобається на уроці не просто слухати, а ставити питання.

Обговорювати проблеми, брати інтерв’ю, приймати рішення, придумувати,    фантазувати, тощо.

Якщо вчитель постійно організовує на уроках таку діяльність, то навчання буде успішним, а здобуті знання якісними.

Така організація педагогічної діяльності вимагає від вчителя оволодіння новими методами роботи, Сучасні діти приходять до школи з бажанням діяти, до того ж діяти  впровадженням нових технологій, необхідності самому вчителю вчитись, розвиватись та самовдосконалюватись. В цьому я вбачаю успіх своєї  педагогічної діяльності.