Віртуальна подорож Україною!

Підготувала вчитель початкових класів Бубнівської загальноосвітньої школи I-III ст. Брагарчук Т.Д.

Україна, рідний край, Поле, річка, синій гай. Любо стежкою іти –  Тут живемо я і ти!

Я тримаю у руці Кольорові олівці.

Хочу я намалювати

Кримські гори і Карпати.

Степ і пагорби Дніпрові,

І озера, і діброви,

Чорне море і Дунай -

І веселку, і калину,

Все це наша Україна, Наш чудовий рідний край.

«Мова і пісня – душа народу»

У різних народів свою спадщину і звичаї, сформовані впродовж століть або навіть тисячоліть. Звичаї – це обличчя народу, глянувши в яке ми відразу можемо дізнатися, який це народ. Звичаї – це ті не писані правила, яким люди йдуть повсякденно в своїх найменших домашніх турботах і найбільш важливої суспільної діяльності. З незапам’ятних часів було трепетним ставлення до традицій. Навіть після прийняття християнства українці зберегли багато своїх народних старовинних звичаїв, тільки об’єднавши їх з релігійними. І сьогодні, через тисячі років, вже непросто виявити грань, де в українських звичаях закінчується стародавня культура, а де починається християнська. Традиції та обряди

Народна кухня – культурна спадщина українського народу

« Революція Гідності і Свободи »