Виступ на міському методоб'єднанні "Формування правописних та комунікативних навичок учнів 6 класів на уроках української мови з використанням ІКТ"

      Борисенко Олена Миколаївна, учитель-методист,

учитель української мови Конотопської гімназії Конотопської міської ради Сумської області

 

Однією з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу є застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні. В останні роки у вітчизняній загальноосвітній школі комп'ютерна техніка й інші засоби інформаційних технологій стали все частіше використовуватися при вивченні більшості навчальних предметів.

 Інформатизація істотно вплинула на процес придбання знань і стала одним із важливих шляхів пізнання світу.

Нові технології навчання на основі інформаційних і комунікаційних дозволяють інтенсифікувати освітній процес, збільшити швидкість сприйняття, розуміння та глибину засвоєння величезних масивів знань.

Одним з основних завдань сучасної школи є навчити кожну дитину за короткий проміжок часу опрацьовувати, засвоювати й використовувати в практичній діяльності досить значний обсяг інформації. Дуже важливо організувати процес навчання так, щоб дитина активно, із цікавістю й захопленням працювала на уроці, бачила плоди своєї праці й могла їх оцінити. Допомогти вчителю у вирішенні цього непростого завдання може поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційних технологій, у тому числі й комп’ютерних. Адже використання комп’ютера на уроці дозволяє зробити процес навчання мобільним, диференційованим та індивідуальним.

Сьогодні використання інформаційних технологій – одна з умов успішного вивчення мови. Використання сучасних інформаційних технологій на уроках – надзвичайно актуальне і водночас проблематичне питання для вчителя української мови та літератури. Адже вчитель-словесник повинен, окрім ґрунтовної фахової підготовки, володіння сучасною комунікативною методикою, використовувати інформаційні технології на усіх етапах навчання – це вимога часу.

Комп’ютер є новим виміром у просторі навчання, необхідним помічником учителя, інструментом для досягнення ним педагогічних цілей, але це не панацея від усіх освітніх проблем. Адже в процесі навчання важлива не власне інформаційна технологія, а те, наскільки її використання реалізує досягнення освітніх цілей.

 Звичайно, комп’ютер не замінить традиційної книжки, не замінить живого спілкування з учителем, впливу особистості вчителя на учнів.

Комп’ютер є дієвим знаряддям, яке поліпшує роботу вчителя, але спочатку треба докласти чимало зусиль для опанування знаряддям, необхідно творчо проводити підбір матеріалу до уроків, переглянути методику викладання з точки зору застосування на уроці комп’ютерної техніки, комп’ютерних мереж та можливості наповнення уроку мультимедійною інформацією. Упровадження ІКТ в роботу вчителя-словесника дає великі переваги для удосконалення навчальних педагогічних методик, обміну досвідом та творчого підходу до викладання української мови. Використання ІКТ відкриває для мовника нові перспективи у викладанні свого предмета. Вивчення української мови з використанням ІКТ дає учням можливість для роздумів та участі у створенні елементів уроку, що сприяє розвитку інтересу учнів до предмету.

Ідеальними умовами для цього є наявність комп’ютерного класу з підключенням до мережі Інтернет.

Мета уроків української мови полягає не в тому, щоб наздогнати такий мінливий медіа світ, а в тому, щоб виховати в учнів інформаційну культуру, забезпечити той рівень комп’ютерної та мовної грамотності, з яким їм буде легко рухатися вперед, обираючи напрямок відповідно до свого виду діяльності. Це й обумовило вибір науково-методичної проблеми «Формування правописних та комунікативних навичок учнів 6 класів на уроках української мови з використанням ІКТ».

Різними причинами зумовлені труднощі в оволодінні школярами орфографією. Одна з найважливіших серед них – це втрата учнями інтересу до навчання. Адже престиж освіченості в молодшому підлітковому віці дещо знижується, а з ним спостерігається і спад пізнавальної активності учнів. На уроках діти неуважні, погано володіють теоретичним матеріалом, не виконують домашні завдання, мотивуючи це браком часу. Учні мало часу приділяють вивченню української мови, надаючи перевагу точним наукам.

Підвищення орфографічної грамотності – одне з найголовніших завдань, яке стоїть перед учителем–словесником. Воно є основним завданням створеного електронного посібника, критерієм, який визначає його головне призначення.

Одним із завдань створеного підручника є намагання зробити якомога ефективним і водночас полегшити складний у житті кожного школяра психологічний процес формування орфографічних умінь та навичок.

Маючи немалий досвід роботи вчителя-словесника в школі, мушу визнати відсутність електронних підручників, у яких були б уміщені вправи для перевірки та закріплення набутих правописних умінь і навичок, орфоепічної грамотності; завдання, спрямовані на збагачення словникового запасу учнів, цікаві завдання для розвитку творчих здібностей школярів.

 Накопичений протягом двох років роботи в 6 класі мовний матеріал був систематизований і у вигляді самостійних робіт, спрямованих на збагачення словникового запасу та правописних навичок під час вивчення Морфології, використовувався на уроках. Він містився на паперових носіях і не перевірявся на комп’ютері, а це вимагало від учителя фінансових витрат та забирало й без того обмежений вільний час.

Оскільки одним із важливих напрямів запровадження нових інформаційних технологій у сучасній загальноосвітній школі є створення електронних посібників і підручників, як учитель-практик узяла на себе ініціативу по створенню такого, керуючись власним досвідом.

Новаційна значущість пропонованого досвіду полягає в тому, що

 Таким чином формування мовної компетентності учнів забезпечується використанням ІКТ у навчально-виховному процесі, який поєднує систематизацію знань навчального матеріалу з тренуванням у форматі пропонованих завдань, а разом із тим є ефективною підготовкою до зовнішнього незалежного оцінювання учнів середньої ланки.

Девізом нашої роботи стали слова Л. Ландау, який зазначав:

«Зважаючи на швидкоплинність життя, ми не можемо дозволити собі витратити час на завдання, які не ведуть до нових результатів».

Укладаючи ЕП, керувалася наступними критеріями:

• чітке формулювання завдань;
• конкретні вказівки щодо їхнього виконання;
• добір мовного матеріалу відповідно до чинної програми, потреб комунікації та компетенції учнів
• розмір шрифтів ЕП відповідає вимогам, що забезпечують збереження зору школярів.

Електронний підручник укладений відповідно до чинної програми з української мови і призначений для учнів 6 класу.// Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 №585)

Мовний матеріал поділено відповідно до програмного матеріалу та матеріалів підручника (Українська мова: підруч. для 6 кл.загальноосвіт. навч. закл. / О. В.Заболотний. – К.:Генеза, 2014. – 256 с.):

• Вступ. Краса і багатство української мови.
• Повторення, узагальнення та поглиблення вивченого.
• Лексикологія.
• Словотвір. Орфографія.
• Морфологія( Іменник. Прикметник. Числівник. Займенник). Орфографія.
• Повторення в кінці року (Лексикологія. Словотвір і Орфографія. Морфологія й Орфографія).

У збірнику міститься вісім розділів, які поділяються на теми й відповідають за змістом мовній змістовій лінії вищезгаданого підручника. Для перевірки набутих знань і вмінь з кожної теми передбачена окрема картка із завданнями різного характеру.

Кожна серія карток передбачає завдання для перевірки набутих знань, умінь і навичок; роботу, спрямовану на збагачення словникового запасу, розвиток творчих здібностей. Основна увага звертається на самостійне, свідоме засвоєння учнями програмового матеріалу шляхом активної мислительної діяльності. Більшість карток має по три-чотири завдання: перевірка правописних та орфоепічних умінь і навичок, розвиток мовлення учнів; значна увага звертається на роботу зі словниками різних типів. Серед запропонованих є завдання творчого характеру та завдання-ігри, які спрямовані зацікавити учнів, розкрити їх творчий потенціал, виявити креативність.

Вміщені в ЕП завдання передбачають автоматичну перевірку результатів навчальних досягнень, виключають можливість неоднозначної відповіді. Це не стосується творчих завдань, їх перевіряє та оцінює вчитель.

Завдання розробленого електронного підручника (ЕП) спрямовані на поточний контроль, необхідний для діагностування ходу навчального процесу, виявлення динаміки останнього, зіставлення досягнутих на окремих етапах результатів із цілями. Поточний контроль своєчасно визначає прогалини в засвоєнні матеріалу й стимулює навчальну працю учнів.

 Вміщені в ЕП завдання формуються так, щоб охопити найважливіші елементи знань, умінь з певної теми, яку вивчили учні. Тривалість виконання завдання не повинна перевищувати 7-12 хвилин. Після завершення робота учнів обов’язково оцінюється. При цьому перевага комп’ютера полягає в тому, що він унеможливлює суб’єктивність в оцінюванні відповідей; аналізуються допущені учнями помилки. Дуже важливим моментом у такому випадку є усвідомлення кожним учнем причин виникнення помилок.

Завдяки виконанню завдань на ПК розвивається самостійність учнів, створюється сприятлива соціально-психологічна атмосфера на уроці (для всіх однакові умови), надаючи учням упевненості в собі, що є важливим фактором для розвитку індивідуальності.

Ще одним із завдань ЕП є дієва допомога учням у роботі з різного роду лінгвістичними словниками, удосконалення вмінь грамотно здійснювати інформаційний пошук.

  Виконуючи вправи чи завдання ЕП, які передбачають роботу з різними видами словників, учні мають змогу працювати як онлайн, так і офлайн (електронні словники додаються до робочої картки учня).

Творче завдання учень виконує в текстовому редакторі. Результат роботи учень самостійно зберігає, використовуючи локальну мережу, у централізовану папку викладача. Це розвантажує вчителя, даючи змогу перевірити завдання в зручний для нього термін та оголосити оцінку.

Завдання ЕП можна застосовувати на багатьох етапах дидактичного процесу. З їх допомогою ефективно забезпечується попередній і поточний контроль, а також удосконалення знань та вмінь з української мови.

Сфера використання пропонованих посібником вправ необмежена: будь-який тип уроку (засвоєння нових знань, формування вмінь і навичок, застосування вмінь і навичок, узагальнення й систематизації знань, корекції знань, умінь і навичок, комбінований урок) та його етап.

Учні, виконуючи завдання ЕП, крім рівня знань, мають продемонструвати здатність до вмілого використання часу та вміння швидко знаходити в інформаційному просторі потрібну інформацію.

Яка ж роль учителя під час самостійного виконання учнями завдань ЕП? Учитель пропонує завдання, спрямовує пошукову діяльність учнів, допомагає їм зрозуміти інформацію. Педагог повинен бути поруч з учнем, коли він потребує допомоги, однак не заважати йому працювати самостійно, стежити за часом, оскільки учням цього віку доволі важко вкластися в рамки обмеженого терміну. Учитель співпрацює з учнями, використовуючи технічний засіб, що є надзвичайно привабливим для учнів.

Для вчителя-словесника сьогодні як ніколи актуальним є питання: які шляхи формування предметної компетенції з української мови? Як підготувати учнів до ДПА та ЗНО? Адже зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури з 2015 року є обов’язковим для всіх випускників загальноосвітніх навчальних закладів.

Основна робота по підготовці до ЗНО та ДПА повинна проводитися систематично на кожному уроці протягом усього періоду навчання учня в школі. Знаю з досвіду: грунтовна й системна робота з різного роду вправами на уроках мови сприяє підвищенню орфографічної й пунктуаційної грамотності, формуванню орфоепічних, граматичних, лексичних, стилістичних умінь і навичок. Виконання такого роду завдань, на мою думку, є важливим етапом у підготовці до зовнішнього незалежного оцінювання.

Уміщені в електронному посібнику орфографічні вправи сприяють удосконаленню писемного мовлення учнів. За допомогою останніх учні вчаться розпізнавати орфограми, правильно писати їх, збагачують свій словниковий запас тощо.

Вправи були укладені з урахуванням особливостей виучуваного матеріалу, рівня загального розвитку, мовної та мовленнєвої підготовки учнів. Крім того, послідовність виконання вправ така: від легшої до важчої.

Більшість завдань-карток містять вправи з розвитку зв’язного мовлення, бо під час цієї роботи поповнюється лексичний запас учнів, удосконалюється рівень орфографічної та пунктуаційної грамотності.

Сьогодні найбільш популярним видом роботи на уроках української мови є короткотермінова перевірка набутих знань за допомогою комп’ютерних технологій.

Під час перевірки визначаються прогалини в знаннях, що дуже важливо для продуктивного самонавчання. Індивідуальна та диференційована робота з учнями з попередження неуспішності також базується на систематичній поточній перевірці.

Перевагою такої перевірки є те, що одночасно продуктивно працює весь клас і за декілька хвилин можна одержати інформацію про успішність всіх учнів. Це примушує школярів систематично готуватися до кожного уроку, що й вирішує проблему ефективності засвоєння знань.

Звичайно, не всі необхідні характеристики засвоєння можна одержати за допомогою комп’ютерних засобів. Такі, наприклад, показники, як уміння конкретизувати свою відповідь прикладами, знання фактів, уміння логічно й доказово висловити свою думку та інші характеристики знань, умінь, навичок діагностувати шляхом виконання вміщених у посібнику завдань складно. Це означає, що такий вид роботи повинен обов’язково поєднуватися з іншими (традиційними) формами і методами перевірки.

Підводячи підсумок вище викладеного, зазначимо,  що

 комп'ютер сприяє не тільки розвитку самостійності, творчих здібностей учнів, його застосування дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим.

 Комп'ютер забезпечує активізацію діяльності вчителя та учнів на уроці, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальної обдарованості, формуванню знань, посилює міжпредметні зв'язки. Усе це дає можливість покращити якість навчання.

Застосовуючи роботу на комп’ютерах під час проведення уроків української мови, дійшла висновку, що в класах, де використовувалися мультимедійні технології, навчально-виховний процес відзначався такими перевагами:

• краще сприймався матеріал учнями, зростала їх зацікавленість,
• відбувалися індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей, скорочувалися в часі види роботи, що стомлювали учня,
• використовувалися різні аудіовізуальні засоби (музика, графіка, анімація) з метою підвищення активності дітей,
• уможливлювалося динамічне подання матеріалу,
• забезпечувалися умови для формування самооцінки учня та підготовка його до самостійної роботи.

Зрозуміло, що уроки з використанням мультимедійних технологій, прикладного програмного забезпечення, тестових оболонок для автоматизованого контролю навчальних досягнень потребують значної підготовчої діяльності педагога. Зауважу: це трудомісткий процес, який вимагає наявність глибоких знань і практичних навичок з інформатики. Щоб створити якісний та ефективний освітній продукт для використання на уроці, учитель-мовник повинен уміти користуватися різноманітними програмами: графічними, створення презентацій, для роботи зі звуком та відео, тестовими оболонками тощо. Звичайно, без учителя інформатики цей проект не був би втілений у життя. Я вдячна Мещишеній Г.М. за підтримку та надання дієвої допомоги по «оживленню» мого електронного підручника.

 

Література

 

1. Будкевич Т. Використання інформаційної техніки, як засобу підвищення ефективності традиційних форм навчання // Рідна школа. – 2007. – №10. – С. 64-69.
2. Волинський В. Дидактичні призначення і характеристики комп’ютерних електронних навчальних посібників і підручників. // Українська мова і література в школі. – 2006. – №4. – С. 55-59.
3. Левшин М. Електронний підручник в системі навчально-методичного забезпечення ВНЗ. // Вища освіта України. – 2007. – №1. – С. 60-67.
4. Морзе Н. Як визначити педагогічну цінність електронних засобів призначення? // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2007. – №4.  – С.31-36.
5. Саражинська Н. Електронні засоби навчання: міри та реальність. // Школа – 2007. – №12. – С.80-86.
6. Гур'єв А. І., Міжпредметні зв'язки в теорії та практиці сучасної освіти // Інноваційні процеси в системі сучасної освіти. Матеріали Всеросс. Науково-практ. конференції – Горно-Алтайськ, 1999
7. Гур'єв А.І., Міжпредметні зв'язки – теорія і практика // Наука і освіта –Гірничо-Алтайськ, 1998 – № 2.
8. Інформаційні технології в навчанні. – К.: Видавнича група ВНV, 2006. – 240 с.
9. Міжпредметні зв’язки на уроках української мови (збірник дидактичних матеріалів) – 2010/ Упор. Комісаренко Л.І. – Кременчук, 2010