Вправи "Синтаксис складного речення з елементами народознавства"

Види вправ з використанням елементів народознавства

Актуалізація опорних знань

1. Вправа «Відновлення»

Методична ремарка. За опорними словами пригадайте і запишіть прислів’я. Зробіть синтаксичний розбір за схемою:

-         підкресліть граматичну основу;

-         укажіть, яким є кожне з простих речень, що входить до складу складносурядного;

-         визначте, до якої групи за значенням належать сполучники сурядності.

1. А, із, з, земля, золото, знання, добувати, черпати, книжки.
2.  За, а, за, молодий, старий, весело, затишно, жити.
3. А, і не, слухати, боятися, дрючок, слово, лихі, добрі, діти.
4. Дівка, парубок, проте, гнати, не, йти, від, він (Р.в. одн.) сама.
5. Хоч, а, кіл, на, теши, голова, своє, він, торочити.
6. Ні, ні, а, щось, риба, м’ясо, гриб, наче.

2. Комунікативна розминка.

  На плакатах, розміщених в аудиторії, записані прислів’я та приказки про роль навчання в житті людини. Пропоную їх прочитати та визначити смислові зв’язки.

-         Учись замолоду – згодиться на старість.  (наслідок)

-         Хочеш більше знати – мусиш менше спати. (умова)

-         Вчення в щасті прикрашає – у нещасті утішає. (зіставлення)

-         Навчай інших – сам навчишся. (наслідок)

Види вправ з використанням елементів народознавства

Закріплення вивченого матеріалу

I.  Робота з текстом.

Методична ремарка. Прочитати уривок з книги Олекси Воропая «Звичаї українського народу», з’ясувати, про яке свято йдеться. Знайти складні речення, визначити їх вид.

II.Робота в групах

 Методична ремарка. Учні повинні прочитати речення, записані на дошці, зробити синтаксичний розбір, накреслити схеми, пояснити вживання розділових знаків. Умовно ввести в речення сполучники (коли це можливо), що найбільш вдало підкреслюють зв’язок між поданими частинами та зробити висновок про характер зв’язку.

Для 1 групи

Стояв свіжий зимовий надвечірок, морозець ще не заганяв людських рук у кишені.

Для групи 2

В усіх народів світу існує повір’я: той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом.

Для групи 3

Пес хапає балабушки (невеликі круглі тістечка) одну за другою, боячись утратити смачну вечерю, дівчата ж з притишеним диханням слідкують за кожним його рухом.

Для групи 4

Інколи візьме пес балабушку і несе її в темний кут – сумує дівчина: занесе її доля в чужі краї, в далекі села.

III. Лінгвістичний експеримент (конструювання речень)

 Методична ремарка. Учні на картках отримують складні сполучникові речення, які потрібно перетворити на безсполучникові. Утворені речення записують, аналізують їх смислові зв’язки.

1. День Андрія – найцікавіший, бо від нього віє чарівною староукраїнською стихією.
2. Якщо хороша господиня, то хлопці і дівчата сходяться до її просторої хати на вечорниці.
3. Коли настає ніч на Андрія, дівчата ворожать, завбачуючи свою долю.
4. На Андрія дівчата не поспішали додому, бо боялися парубочих витівок.

 Висновок. Утворені безсполучникові речення виражають такі смислові відношення:

1 реч. – причини, 2 реч. – умова, наслідок, 3 реч. – часу, 4 реч. – причина, наслідок.

Як називають новоутворені речення?  (Синтаксичні синоніми).

IV. Творча робота «Ворожіння»

Запитання:

Чи знаєте ви, як ворожили дівчата на Андрія?

(уривок з книги Олекси Воропая  https://www.svit.in.ua/kny/voropaj/znn_t1.pdf

С. 20 )

  Давайте на хвилину уявимо себе учасниками такого дійства. Я читаю початок речення, а ви продовжуєте з певними емоційними відтінками. Водночас пригадаєте, яку роль відіграє інтонація у безсполучниковому складному реченні.

Півень води нап’ється – (відтінок суму) чоловік буде п’яницею. (інтонація зіставлення)

Півень клюне пшениці – (відтінок радості) чоловік буде господарем. (інтонація зіставлення)

Півень гляне в люстерко – (відтінок суму)  чоловік буде ледарем. (інтонація зіставлення)

Мені сниться: (здивування, хвилювання)…(інтонація пояснення)

Пес хапає балабушки одна за одною, принишклі дівчата (хвилювання)…(інтонація переліку)

Висновок. Отже за допомогою смислових зв’язків та інтонації передається не тільки інформація, а й створюється відтінок напруження, невимушеності, співчутливості, результативності.

V. Робота творчої лабораторії (учні працюють  в малих групах).

Методична ремарка. Перекладіть запропонований текст М. Марковича українською мовою. Перетворіт виділені речення в речення іншого виду. Дайте відповіді на питання:

1.     Чи можна віднести текст до народного календаря?
2.     Чи можна віднести текст до звичаїв і повір’їв?

(для групи № 1)

2 февраля. Теперь уже время идет «не к Риздву, а к Великодню». В этот день зима встречается с летом. Если в этот день оттепель, и вода капает с крыш (со «стрих»), то значит зима еще пролежит; если же мороз, то весна наступит рано. Но снег уже тает. Девушки собираются в кучки на проталинках и «закликают» весну. Они поют веснянки. Эти песни поются только весною, на праздники природы, т.е. тогда, когда все поется хорошо.

(для групи № 2)

9 марта. В день Сорока мучеников сорока кладет на свое гнездо сорок палочек. Школьники приносят своему учителю сорок бубликов. Жаворонок вылетает из своего «вырию». В честь него пекут из теста птичек. Их называют иногда «голуби», иногда «жаворонки», и дети ходят с этими «жаворонками», поют веснянки. Между прочим, от этого дня должно еще быть сорок морозов, считая утренний и вечерний мороз за два.

(для групи № 3)

23 апреля. На Георгия начинает петь соловей. Он поет до тех пор, пока ячмень не начнет колоситься. Если кукушка, т.е. «зозуля», закукует до Георгия, а деревья еще не развились, то будет тяжелый год для народа. Люди будут болеть, и будет падеж на скот. Кто в первый раз, услышав кукушку, будет иметь при себе деньги, у того в продолжение целого года они не будут переводиться. И потому-то после Светлого Праздника в рубаху грош и, следовательно, имеют всегда при себе деньги.

VI. Пояснювальний диктант

Методична ремарка. Пояснити розділові знаки в тексті, орфограми у виділених словах. Зробити синтаксичний розбір третього речення.

Звичаї – скарб українського народу

  У всіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. У нашого українського народу існує повір’я, що від тих батьків, які не дотримуються звичаїв, родяться діти, що стають вовкулаками.

  Вовкулака завжди понурий; у день святого Юрія він перекидається вовком, бігає разом з іншими звірами по лісу і має лише опасок на своїй довгій кудлатій шиї; а в день святого Миколая знову перекидається чоловіком. Вовкулака в людській подобі до церкви не ходить, з людьми не вітається і звичаїв людських не знає.

(за О. Воропаєм)

VII. Вправа  «Відшукай помилку»

 ?  Який твір української літератури називають енциклопедією з народознавства?

Методична ремарка. На дошці записані речення з твору «Кайдашева сім’я» І.С. Нечуя-Левицького (епізод, де Карпо наймає музики для Мотрі). Учні повинні відшукати помилки у вживанні розділових знаків і пояснити їх.

1. У неділю вранці перед службою Мотря Довбишівна прибиралась; щоб піти до церкви.
2. Карпо пообіцяв найняти для неї ввечері музики і вона сподівалася побачитися з ним у церкві.
3. Оддалеки Карпо спідлоба дивився на Мотрю, як на її плечах манячили довгі кінці стрічок як дріботіли в танцях її червоні чоботи як бряжчало на шиї добре намисто з дукачами.

VIII. Вправа «Незакінчені речення»

Методична ремарка. Доповніть складносурядні речення. Визначте тип сполучників, обґрунтуйте розділові знаки.

1. Гора з горою не зійдеться, а чоловік з чоловіком…
2. Чужа біда перед очима, а своя стоїть…
3. Хто діло робить, а він гав …
4. Сталь гартується в огні, а людина…
5. Один панує, а сотня…
6. Діти плачуть, а в матері серце…
7. Життя не має ціни, а воля дорожча за …
8. Правду кожний хвалить, та не кожний її…
9. Лякає миша кицьку, та сама з нори…
10. На вовка помовка, а злодій корову…

IX. Кодовий диктант

  Методична ремарка. На дошці записані схеми речень під номерами. Учитель читає речення, учні записують його номер та номер схеми, що йому відповідає.

1. Впаде великий іній – на гарний врожай хліба.
2. На Миколи дощ – врожай на озимину.
3. Варвара мости кладе – Микола прибиває.
4. Сова кричить – буде дуже холодно.
5. Не оддаси борг на Миколи – не оддаси вже ніколи.

Схеми

1.     [  ]  -  [зіставлення, протиставлення].
2.     [  ]  -  [час, умова].
3.     [  ]  -  [наслідок, результат].

Відповіді: 1.2; 2.2; 3.1; 4.2; 5.2.

Види вправ з використанням елементів народознавства

Формування знань, умінь і навичок

1. Робота в группах.

Методична ремарка. Ознайомтеся з обрядами – «головними домашніми талісманами» наших пращурів, що попереджали те чи інше нещастя. Визначте тип кожного речення (просте, складносурядне, складнопідрядне, безсполучникове). Поясніть значення виділених слів.

(для групи № 1)

1.В українських колядках ластівка пророчить господареві «божу милість» у вигляді врожаю хліба й приплоду худоби. 2. Щасливою ознакою вважається, якщо ластівка в’є гніздо в господі; зруйнувати його великий гріх. 3. Якщо ластівки відлітають з якоїсь місцевості, то обов’язково треба ждати мору людей. 4. Якщо руйнувати гніздо ластівок, то вони будуть літати під корів, а від цього псується молоко, або на обличчі винного будуть веснянки, «ластовиння». 5. Ластів’яче серце прив’язують до шийного хреста, як талісман. 6. Селяни спеціально прибивають під дахами планки й маленькі дощечки, щоб ластівкам зручніше було приладнувати свої гнізда. 7. Вважається гарною прикметою, якщо ластівка влетить у вікно. 8. Давні письменники кажуть, що навіть хижі птахи вважають ластівку священною птицею. (За М. Сумцовим).

(для групи № 2)

   Ознайомтеся з обрядами – «головними домашніми талісманами» наших пращурів, що попереджали те чи інше нещастя. Визначте тип кожного речення (просте, складносурядне, складнопідрядне, безсполучникове). Поясніть значення виділених слів.

1.При закладці хати насипають по кутах жито; на ніч кладуть у кожний з чотирьох кутків по «цілушці» хліба й склянці води. 2. Якщо на другий день хліб і воду застають у тому ж вигляді, то це визнають гарною ознакою. 3. Якщо хліб і вода виявляються порушеними, то це віщує нещастя. 4. Інколи вважали, що «там чорти будуть товктися». 5. У такому разі зверталися до знахарки. 6. Хлібне зерно також сиплють при будуванні сараю. 7. Часом кладуть посеред місця, призначеного під хату, сковорідку й дерев’яний кружок. 8. Хорошою ознакою вважається, якщо під сковорідкою виявиться роса, а під кружком комашня.

(для групи № 3)

   Ознайомтеся з обрядами – «головними домашніми талісманами» наших пращурів, що попереджали те чи інше нещастя. Визначте тип кожного речення (просте, складносурядне, складнопідрядне, безсполучникове). Поясніть значення виділених слів.

1.За українським повір’ям, кожного дня треба робити вогню подарунок, ставлячи на ніч у піч горщик з водою. 2. У деяких повітах України вогонь вважається ангелом. 3. В огонь забороняється плювати чи підмітати його віником у піч. 4. У Літинському повіті вогонь визнають чимось таким, що уособлюється з образом мстивої людини. 5. Кожна господиня поводиться з вогнем обережно, хрестить його, іноді ставить на ніч у піч горщик з водою, щоб він мав, що їсти й пити. 6. У Галичині горяни-гуцули при розведенні першого вогню на лісових пасовиськах худоби ставали перед ним на коліна. (За М. Сумцовим, 1889).

II. Робота з текстом

 Методична ремарка. На кожній парті картка з текстом. Переписати текст у зошити, вказати безсполучникові речення, пояснити розділові знаки, перебудувавши складні безсполучникові речення у складні сполучникові.

  На другий день після Андрія Первозваного святкували колись пророка Наума. Батьки відводили дітей до школи саме на це свято: до цього часу закінчувалися всі сільськогосподарські роботи. Наум – покровитель розуму, знань і доброчинства. Селяни були переконані: Наум наведе на ум. Вранці мати варила кашу в горщику, діти відносили її в школу і там з’їдали. З того часу їх називають «однокашниками».

III. Вправа «Конструктор»

Методична ремарка. Із двох простих речень утворіть складносурядне, використавши запропоновані в дужках сполучники, прокоментуйте вживання розділових знаків. Простежте, як змінюються відтінки значення речення в залежності від використаних сполучників.

1. Українська обрядовість дуже багата і різноманітна. Одними із найцікавіших є жниварські обряди (проте, але, та, або, то…то, чи…чи).
2. Жнива скінчилися. Копи ще не скрізь складені (але, і, а, проте, однак, зате).
3. Сплетений вінок кладуть на голову найкращій дівчині. Всі гуртом ідуть на господарський двір, співаючи пісень (і, й, а, також).
4. Усі обжинкові звичаї виконуються тільки з озимими хлібами. Закінчення жнив не відзначається якимись спеціальними обрядами (і, а, але, хоч, проте).
5. Тут виходить господар на подвір’я. Дівчина з волосяним вінком вклоняється. (а, ні….ні, й).
6. Попереду обжинкового гурту йшов хлопчик. Поспішала весела молодь (або…, або, то…то, чи…чи, та, і, чи то…чи то.

Види вправ з використанням елементів народознавства

Мотивація навчальної діяльності

I. Орфографічно-синтаксичний тренінг.

Методична ремарка. Учні записують слова у дві колонки: у першу з орфограмами, які вони можуть пояснити, у другу – слова, у правописі яких сумніваються.

Вечорниці, Андрій Первозванний, ворожіння, святкувати, Андріївська церква, калита, Андріївський узвіз, християнство, бароко, Растреллі, «Повість минулих літ», рококо.

? То яка ж соціокультурна тема нашого уроку?

(мова йде про Андріїв день)

? А коли його відзначають?

(13 грудня)

Випереджувальне завдання: учень, який заздалегідь підготувався дає відповідь на питання: коли і ким було засноване це свято.

Історична довідка

 Андрій Первозваний – один з 12 апостолів, перший був покликаний Ісусом Христом (звідси Первозваний). У «Повісті минулих літ» переказується легенда про прихід Андрія Первозваного на київські гори: «І вийшов на ці гори, благословив їх, і хрест поставив, і помолився Богу».

У Києві в 1744-1746 рр за проєктом Бартоломео Растреллі у стилі бароко збудовано Андріївську церкву (внутрішнє убранство у стилі рококо).

 Бароко (від італ.- вибагливий, химерний) – стиль в архітектурі та мистецтві кінця XV- середини XVIII ст., для якого характерні підкреслена урочистість, динамічність композиції.

 Рококо (франц.) – стилістичний напрям, який відзначається примхливо-вишуканим оздобленням інтер’єрів приміщень, декоративністю.

II. Лексична  розминка

Методична ремарка. Поясніть значення слів. З дома-трьома складіть складне безсполучникове речення.

ятрівка (дружина брата)

зовиця (сестра чоловіка)

дівер (брат чоловіка)

свояки (чоловіки, одружені на сестрах)

корогви (козацькі прапори)

хорунжий (прапороносець у козацькому війську)

свахи (матері чоловіка і дружини)