Україна — одна з найкрасивіших країн світу. Тут є і багато визначних місць, гарна природа і багато історично значимих місць. Україна має багатовікову історію та культуру. Свідченням цього є пам’ятки історії та культури, які допомагають зберегти історичну пам’ять. Це справжній скарб і гордість нашої Батьківщини. До наших днів збереглися замки, фортеці, палаци та садиби, парки, монастирі й храми, промислові підприємства та багато інших архітектурних витворів мистецтва.
Собор святої Софії — Премудрості Божої, Софія Київська або Софійський собор — християнський собор в центрі Києва, пам’ятка української архітектури та монументального живопису другого десятиріччя , одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі. Одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи.
Символом могутності й суверенітету Київської Русі був Софійський собор. Як головний храм держави, він відігравав роль її духовного, політичного та культурного центру. При соборі була створена перша відома на Русі бібліотека, тут велося літописання і перекладалися книжки „від грек на слов’янське письмо”. Ярослав Мудрий, як ніхто інший, розумів значення навчання і читання для розвитку людини та держави загалом. Він був першим правителем Європи, який надавав значення освіті. За роки правління князя було написано книг більше, ніж за весь час існування Київської Русі. Не випадково Софійський собор став місцем заснування першої бібліотеки на теренах древньої держави. У ті далекі від нас часи він був центром не тільки Києва, а й усієї Київської Русі.
Пам’ятний знак на честь заснування першої на Русі бібліотеки. Із 1054 року, на превеликий жаль, сліди бібліотеки губляться. Ряд дослідників вважає, що книжкові скарби Софіївсього собору не загинули і зберігаються десь в київських підземеллях. Оскільки печерних лабіринтів в Києві багато - більше 50, то і версій де захована бібліотека Ярослава Мудрого, теж багато.
Архітектура собору Софійський собор був споруджений з каменю, увінчували його 13 бань, оточували з трьох боків два ряди відкритих галерей. Із заходу до собору було прибудовано дві башти з широкими гвинтовими сходами на другий поверх храму. Загальна ширина храму – 54,6 м, довжина – 41,7м, заввишки він сягав 28,6 м.
Інтер’єр собору майже без змін зберігається з XI ст. Ледве переступивши поріг Софії, опиняємось у світі гармонії, де довершеність форм і чарівна краса фарб символізують Рай, Премудрість, що перебуває у храмі. Архітектуру інтер’єра вирішено так, щоби відправу добре бачили і чули всі присутні, аби людина, де б вона не стояла, була введена у храмове дійство. Архітектура і живопис створюють зримий образ соборності, народжуючи радісне чуття єднання всіх у Христі. В інтер’єрі Софії немає нічого випадкового, все вражає продуманістю і ясністю замислу.
Мозаїки і фрески Стінопис собору перебуває в органічній єдності з його архітектурою. Центральні персонажі фігурують у виділених за допомогою мозаїки головному куполі та вівтарі. Мозаїки вражають яскравістю і багатством палітри, яка нараховує 177 кольорів і відтінків. Золотий фон мозаїк наче увібрав у себе небесне світло; величні постаті, осяяні його мерехтливим промінням, створюють ефект дивовижного явлення їх глядачеві. Усі інші приміщення собору декоровані фресками – вишуканим за рисунком і колоритом стінописом, який виконано по вогкому тиньку розведеними на воді мінеральними фарбами. Незважаючи на значні пошкодження фресок, їх палітра милує око чистотою та інтенсивністю фарб.
Графіті Свята Софія доносить до нас живий голос наших пращурів. На її стінах виявлено понад сім з половиною тисяч графіті ХІ – початку ХVIII ст. – неофіційних написів і рисунків, залишених у давнину на фресках кліриками й мирянами. Такої кількості графіті не знайдено в жодному храмі. Це засвідчує значення Святої Софії в історичному та повсякденному житті народу.
Некрополь Упродовж сторіч Софія Київська була місцем поховання вищого духовенства і князів, першим з яких став Ярослав Мудрий, похований у 1054 р. Під цим роком у “Повісті временних літ” записано: ” Преставився великий князь руський Ярослав… і положили його в раці мармуровій, у церкві святої Софії”. Його мармуровий саркофаг здавна стоїть у східному торці північної внутрішньої галереї. Саркофаг, що добре зберігся, є не лише цінною історичною реліквією, але й унікальним витвором мистецтва.
Варто знати! Для увічнення пам’яті про видатних людей та важливі події споруджують пам’ятники – скульптурні групи, статуї, бюсти, колони, обеліски тощо. Визначні пам’ятники належать до культурного надбання людства, оскільки є мистецькими творами. Засобом збереження пам’яті про історичні події чи видатних постатей є меморіальні дошки. Так називають металеві, мармурові, гранітні плити з написом які встановлюють на стінах будівель, де жила або працювала знаменита особа в яких чи біля яких відбувалася важлива подія.