Вступ до органічної хімії

Вступ до органічної хіміїr

Вступ до органічної хімії Нас оточує безліч різноманітних речовин. Властивості, будова, походження цих речовин дуже різні. Спочатку всі відомі речовини хіміки поділили на три групи: мінеральні, рослинні і тваринні. Вивчаючи ці речовини швецький хімік Берцеліус прийшов до висновку, що між рослинними і тваринними речовинами немає суттєвих відмінностей. Він запропонував назвати їх «органічними» , оскільки містяться в організмах. Так виникла «Органічна хімія». Що таке органічна хімія і що вона вивчає? Які речовини відносяться до органічних, як вони побудовані, які їх властивості і яке їх застосування – саме це ми дізнаємося вивчаючи органічну хімію.

Назва «органічна хімія» походить з припущення що органічні сполуки можуть бути синтезовані тільки в живих організмах. Термін “органічна хімія” вперше запровадив в 1807 році шведський хімік Берцеліус. Вважалось, що всі органічні речовини можуть бути синтезовані тільки в живих організмах. Думали, що вони утворюються тільки під дією особливої “життєвої сили”, яка існує лише в живій природі: в організмі тварин і в рослинах. Виникнення органічної хімії.

Виникнення органічної хімії. Німецький дослідник Фрідріх Велер (1828 р.) вперше синтезував сечовину. Німецький хімік Кольбе (1845 р) синтезував оцтову кислоту. Фрідріх велер. Кольбе Француз Бертло (1851 р) синтезував бензол, фенол, нафталін, тваринний жир. Бертло

Виникнення органічної хімії. Росіянин Олександр Михайлович Бутлеров (1961 р.) синтезував цукристу речовину. Бутлеров Олександр Михайлович

Предмет органічної хімії. Кекуле (1851 р) визначив органічну хімію, як хімію сполук Карбону. Органічна хімія – це хімія сполук Карбону, яка вивчає їх, їхні властивості та методи добування. Хоча є й неорганічні сполуки Карбону: СО, СО2, Са. СО3, Н2 СО3 та інші.

Причини багатоманітності органічних сполук. Атоми Карбону утворюють зв’язки між собою, з’єднуючись в ланцюги, кільця.01 Між атомами Карбону утворюються різні типи зв’язків:одинарні С – С; подвійні С =С ; потрійні С ≡ С.02 До складу органічних речовин входять різноманітні функціональні групи:гідроксогрупа - ОН; альдегідна група - СНО;карбоксильна група - СООН; аміногрупа -NH2нітрогрупа - NО203

Причини багатоманітності органічних сполук Існують ізомери – речовини, які мають однаковий якісний і кількісний склад, але різну будову і тому різні властивості.04Існують гомологи – речовини, що мають подібну будову, властивості, але відрізняються за складом на одну або кілька груп –СН2.05

Порівняння органічних і неорганічних речовин Критерії порівняння. Неорганічні речовини. Органічні речовини. Елементарний склад Майже всі елементи періодичної системи Д.І. Менделєєва. С, Н, О, N, S, P та іншіВалентність елементів. Різна, часто змінна. Постійна: СІV, НI, ОII, Hal. IВиди зв’язків Усі типи: ков. полярний, ков. неполярний, йонний. Переважно ковалентний полярний і ковалентний неполярний. Будова речовини Атомна, молекулярна, йонна кристалічні гратки. Молекулярні кристалічні гратки. Термостійкість Різна: часто тугоплавкі, бувають легкоплавкі. Переважно легкоплавкі, легко розкладаються. Швидкість реакціїВелика, часто реакції відбуваються миттево. Зазвичай повільно, часто реакції проходять в різних напрямках. Кількість Понад 500 тисяч. Понад 20 млн., щороку синтезується понад 200-300 тис. нових.

Класифікація органічних речовин за вімістом хімічних елемнтів

Класифікація органічних речовин за наявністю кратного зв’язку між атомами Карбону