Загальна характеристика класу Птахи. Розмноження й розвиток птахів. Виводкові та нагніздні птахи

Урок                                                        Клас 7                        Дата

Тема.Загальна характеристика класу Птахи. Розмноження й розвиток птахів. Виводкові та нагніздні птахи

Мета.

Освітня. Почати формувати знання учнів про птахів; ознайомити із особливостями будови та процесів життєдіяльності цих тварин; розкрити пристосування до польоту у системах органів та риси пристосованості до різноманітних середовищ життя; зясувати  особливості розмноження птахів.

Розвиваюча. Розвивати уміння вибирати головне у матеріалі, що вивчається, уміння порівнювати біологічні особливості птахів із тваринами, що вже вивчили; уміння порівнювати, аналізувати, спостерігати, логічно мислити та бути уважними.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до птахів, які оточують життя та побут людини, а також сприяти екологічному та природоохоронному вихованню.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно-рецептивні:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2.Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв’язки: література

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці,комп’ютерна презентація.

Основні поняття та терміни: орнітологія, орнітолог, кіль, контурні пера, рульові пера, борідки, стержень, опахало, цівка, повітряні мішки, подвійне дихання, виводкові пташенята, нагніздні пташенята, турбота про потомство.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Повторення наук, які вивчають певні типи і класи тварин:

-    гельмінтологія – наука, що вивчає паразитичні черви;

-малакологія – наука, що вивчає молюски;

-арахнологія – наука про павуків;

-ентомологія – наука про комах;

-іхтіологія – наука про риб;

-батрахологія – вивчає земноводних;

-герпетологія – наука, що вивчає плазунів.

Яка наука вивчає птахів?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Птахи... саме це слово пробуджує незбориму жагу здійнятися за хмари, відчути радість польоту, подивитися на землю з небес. Лебедина вірність, орлиний зір, мудрість сови, стрімкість сокола, солов'їна мова — вислови, що яскраво свідчать про те, як нерозривно пов'язане життя людей із пернатими друзями. І справді, хіба можемо ми уявити весну без маленьких гостей нашого саду, літо – без сміливих польотів молодих серпокрильців попід хмарами, осінь – без журавлиних ключів, а зиму – без яскравих снігурів? Кожен вид птахів – це невід'ємна частина природи, що відіграє свою, важливу, хоч іноді непомітну для людей роль. Кожна пташка, чи то степова царівна дрофа, чи малесенький мешканець лісів волове очко, однаково важлива для належного функціонування незліченної кількості процесів, що повсякчас відбуваються в довкіллі, і порушення яких загрожує в результаті всьому живому, в тому числі і людині.

Проблемне запитання:

- Які ж особливості у будові тіла мають птахи, що допомагають їм у польоті? Якщо додати у тіло людини деякі особливості, то чи можемо ми літати?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

1. Ознаки будови та особливості способу життя птахів. Пристосування до польоту

Розповідь учителя

До птахів належить понад 8600 видів тварин, пристосованих до польоту. В Україні відомо понад 400 видів цих тварин. Місця існування пернатих дуже різноманітні: суходіл, повітря, водні простори,— унаслідок чого вони займають різні екологічні ніші.

Запитання до учнів:

— Які ознаки притаманні птахам?

Усі види птахів мають укорочене обтічне тіло, укрите пір’яним покривом. Їхні передні кінцівки перетворилися на крила, а задні слугують для пересування по землі, гілках рослин або плавання у воді.

Розповідь учителя

Теплокровність, здатність до польоту та досить високий рівень розвитку нервової системи визначили своєрідність цієї групи хребетних тварин.

Тіло птахів поділяють на ті самі відділи, що й тіло плазунів, але хвостовий відділ у них укорочений. (Учні називають відділи тіла плазунів.) Птахи мають більш-менш видовжену гнучку шию. Завдяки цьому вони можуть повертати голову на 180° і більше (наприклад, сови — на 270°). На голові розташовані очі, захищені трьома повіками (верхньою, нижньою та миготливою перетинкою), ніздрі та слухові отвори. Дзьоб складається з верхньої частини — наддзьобка та нижньої — піддзьобка. В основі дзьоба деяких видів птахів (наприклад, голубів) розташована м’яка шкірна складка — восковиця.

Запитання для обговорення:

— Чи однакову форму дзьоба мають птахи?

— Від чого залежить форма дзьоба?

Очікувані відповіді учнів:

Форма дзьоба залежить від типу живлення птахів.

Розповідь учителя

Передні кінцівки — крила, пристосовані до польоту. На них збереглися лише три пальці, вкриті шкірою. Птахи — двоногі тварини. Ноги здебільшого мають чотири пальці. Три з них спрямовані вперед, а один — назад.

Запитання до учнів:

— Яке значення має таке розташування пальців на ногах?

Очікувана відповідь учнів:

Це дає змогу птахам хапатися за гілки та створює опору під час пересування по землі.

Доповнення вчителя

Але у птахів, здатних до швидкого бігу (наприклад, страусів), кількість пальців на ногах може зменшуватися до трьох і навіть двох (як-от, у африканського страуса).

Запитання до учнів:

— Пригадайте, яка будова покривів тіла характерна для плазунів.

Птахи, як і плазуни, мають суху шкіру, майже позбавлену залоз. Лише над основою хвоста в багатьох видів відкриваються протоки куприкової залози. Секретом цієї залози (жироподібною речовиною) птахи змащують за допомогою дзьоба пір’яний покрив, що робить його еластичним та водонепроникним. Шкіра птахів утворює різноманітні рогові похідні: це і вже відомі вам наддзьобок і піддзьобок, а також кігті на кінцях пальців та рогові лусочки, що вкривають нижню частину ніг. Похідним шкіри птахів є й різноманітне пір’я. Пір’я, як і луски на ногах, складається з рогоподібної речовини. Окремі пера складаються зі стрижня, від якого в обидва боки відходять численні тоненькі вирости — борідки. Сукупність борідок називається опахалом. Порожня частина стрижня, заглиблена у шкіру, не має борідок. Її називають колодочкою, або очином. Виділяють контурні та пухові пера.

Складання опорної схеми

Самостійна робота учнів з підручником

Запитання для опрацювання:

— Які особливості будови контурного пера?

(Обговорення відповідей учнів.)

Запитання для обговорення:

— Чому наявність пір’яного покриву є необхідною умовою польоту птахів?

Цей покрив робить тіло птахів обтічним. Махові пера збільшують площу крила, створюють тягу та підйомну силу, а рульові забезпечують регуляцію напрямку польоту. Птах використовує рульові пера і для гальмування під час посадки.

Раз чи два рази на рік пір’яний покрив птахів частково чи повністю змінюється, відбувається процес линяння. На місці старих, зношених пер, що випадають, виростають нові.

Розмноження птахів

Яйцеклітина, вкрита тоненькою оболонкою, має великий запас поживних речовин і води, потрібних для розвитку зародка (жовток). Сам зародок має вигляд диска, розташованого на поверхні жовтка. Яйцеклітина оточена декількома яйцевими оболонка ми, що виконують захисні функції.

Безпосередньо яйцеклітину оточує білкова оболонка. Крім захисної функції, білкова оболонка постачає воду для зародка. У ній є особливі білкові утвори - канатики, які підтримують яйцеклітину в певному сталому положенні – зародковим диском догори. Таким чином, як яйце не перевертати, зародковий диск завжди буде ближче до джерела тепла, яке виділяють птахи що насиджують яйця.

Білкова оболонка оточена двома підшкаралупними у вигляді тоненьких плівочок. Ці оболонки захищають зародок від хвороботворних мікроорганізмів. На тупому полюсі підшкаралупові оболонки розходяться й утворюють повітряну камеру із запасом повітря для зародка.

Шкаралупа захищає яйце від механічних пошкоджень. А пори у ній забезпечують процеси газообміну зародка, що розвивається. Ззовні шкаралупи розташована ще одна тоненька оболонка, яка перешкоджає проникненню хвороботворних мікроорганізмів. У птахів, що відкладають яйця у відкритих гніздах або на ґрунті, забарвлення яєць часто збігається з тлом навколишнього середовища, що робить їх малопомітними.

А) виводкові птахи

Б) нагніздні

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Заповнити схему "Типи пір’я"

V. Узагальнення та систематизація знань.

1. «Швидкі запитання».

1. На які відділи поділяється тіло птаха? (Голова, тулуб, шия, кінцівки.)

2. Які органи розташовані на голові птаха? (Очі, ніздрі, вушні отвори, дзьоб.)

3. Від чого залежить форма дзьоба? (Від способу живлення.)

4. З яких частин складається дзьоб? (Наддзьобок і піддзьобок.)

5. Чим затягнутий слуховий отвір у птахів? (Барабанною перетинкою.)

6. Які особливості будови шкіри у птахів? (Шкіра тонка, суха, позбавлена залоз.)

7. Яка залоза шкіри розвинена у птахів? (Куприкова.)

8. Які види пер характерні для птахів? (Контурні, пухові, пух.)

9. На які групи можна поділити контурні пера в залежності від виконуваних функцій? (Покривні, махові, рульові.)

10. Як називається частина стрижня позбавлена опахала? (Колодочка.)

11. Які пера не мають борідок другого порядку? (Пухові.)

12. Які пера розташовані у хвостовій частині тіла? (Рульові.)

13. Які пера розташовані на крилах? (Махові.)

2. Розвя`зати кросворд

По вертикалі: 1. Восковиця. 2. Цівка. 3. Голова. 4. Линяння. 5. Пух. 6. Рульові. 7. Куприкова. 14. Борідки.

 По горизонталі: 5. Передпліччя. 8. Наддзьобок. 9. Піддзьобок. 10.

Кіль. 11. Очин. 12. Опахало. 13. Гомілка.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Опрацювати §20,21, підготувати повідомлення про птахів:

Кросворд «Особливості будови птахів»

По вертикалі:

1. М’яка шкірна згортка, розташована в основі дзьоба деяких видів птахів.
2. Кістка, утворена внаслідок зростання кісток стопи між собою.
3. Відділ тіла у птахів.
4. Зміна пір’яного покриву.
5. Пір’я із тонким стрижнем, від якого відходять лише борідки першого порядку.
6. Великі пера, розташовані на хвості.
7. Кістка, що утворилась внаслідок зростання останніх хвостових хребців.

14.  Численні тоненькі вирости, які відходять в обидва боки від стрижня.

По горизонталі:

5. Відділ скелету крила.

8. Верхня частина дзьоба.

9. Нижня частина дзьоба.

10. Плаский виріст грудини.

11. Порожня частина стрижня, яка заглиблена у шкіру і немає борідок.

12. Сукупність борідок.

13. Частина задньої кінцівки, розташована між стегном і стопою.