ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ  Майстер виробничого навчанняІгнатенко Вікторія Володимирівна

Мета роботи: дати визначення поняттю «булінг», дослідити основні напрями виховної діяльності, з’ясувати існуючі види булінгу в навчальних закладах, визначити факти впливу булінгу на формування розвитку здобувача освіти, продемонструвати законодавчі норми стосовно захисту підлітків від булінгу.

Останнім часом надзвичайно загострилася проблема насильства, довготривалих агресивних проявів та третирування у міжособистісних стосунках підлітків, здійснюваних самими дітьми одне до одного. За своєю сутністю - це специфічна форма агресивної поведінки, при якій сильніший (авторитетний) учень (або учні) систематично переслідує іншого (слабкого). Ситуація третирування не обмежується лише ролями «агресора» та «жертви», вона залучає інших однокласників, роблячи їх активними або пасивними учасниками цих відносин. Такі стосунки отримали назву шкільний булінг, розповсюдження якого впродовж останніх років визнано в освітній практиці та є соціальною проблемою.

Булінг (bullying, від анг. bully - хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) - це форма психічного насильства у вигляді утиску, дискримінації, цькування, травлі, бойкоту, дезінформації, псування особистих речей, фізичної розправи. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного та психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей, які не здатні захистити себе в даній ситуації.  Булінг - явище глобальне і масове.

Булінг характеризують чотири головні компоненти: - по-перше: це агресивна і негативна поведінка; - по-друге: булінг здійснюється систематично; - по-третє: булінг відбувається у взаємостосунках, учасники яких мають неоднакову владу та фізичні можливості; - по-четверте: булінгова поведінка є навмисною.

Як показує практика, форми освітнього булінгу можуть бути різними:систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини);задирство;фізичні і психічні приниження;різного виду знущання;бойкот;ігнорування;псування особистих речей та ін.

Рольова структура булінгу має три елементи:булер, переслідувач, агрессор;жертва;спостерігачі.

Типові риси здобувачів освіти, схильних ставати булі, норвезький психолог Д. Ольвеус:- вони відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших здобувачів освіти, переслідуючи власні цілі; вони імпульсивні й легко шаленіють;- вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дорослих (передусім батьків і вчителів);- вони не виявляють співчуття до своїх жертв;- якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших.

Типові жертви булінгу також мають свої характерні риси:- вони полохливі, вразливі, замкнуті й соромливі;вони часто тривожні, невпевнені в собі, нещасній мають низьку самоповагу;- вони схильні до депресії й частіше за своїх ровесників думають про самогубство;- вони часто не мають жодного близького друга та успішніше спілкуються з дорослими, ніж із однолітками;- якщо це хлопчики, вони можуть бути фізично слабшими за своїх ровесників.

Майже в усіх країнах булінг більш поширений серед юнаків, ніж серед дівчат, і його жертвами також частіше стають юнаки. Булінг в навчальному середовищі — явище системне й комплексне. Тому, окрім лікарів, психіатрів, психологів (які займаються зазвичай уже з тими, хто піддався цькуванню та знущанням з боку своїх однолітків і однокласників), до вивчення й профілактики цього явища повинні, безперечно, долучатись викладачі, соціальні педагоги, психологи.

До завдань у сфері запобігання та протидії булінгу (цькуванню) належать:– створення безпечного освітнього середовища;– визначення стану, причин і передумов поширення булінгу (цькування) в закладах освіти;– підвищення рівня поінформованості учасників освітнього процесу про форми, прояви, причини та наслідки булінгу (цькування);– формування в учасників освітнього процесу нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки;– усвідомлення булінгу (цькування) як порушення прав людини;– заохочення всіх учасників освітнього процесу до активного сприяння запобіганню булінгу (цькуванню).

До завдань у сфері запобігання та протидії булінгу (цькуванню) належать:– створення безпечного освітнього середовища;– визначення стану, причин і передумов поширення булінгу (цькування) в закладах освіти;– підвищення рівня поінформованості учасників освітнього процесу про форми, прояви, причини та наслідки булінгу (цькування);– формування в учасників освітнього процесу нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки;– усвідомлення булінгу (цькування) як порушення прав людини;– заохочення всіх учасників освітнього процесу до активного сприяння запобіганню булінгу (цькуванню).

До завдань у сфері запобігання та протидії булінгу (цькуванню) належать:– створення безпечного освітнього середовища;– визначення стану, причин і передумов поширення булінгу (цькування) в закладах освіти;– підвищення рівня поінформованості учасників освітнього процесу про форми, прояви, причини та наслідки булінгу (цькування);– формування в учасників освітнього процесу нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки;– усвідомлення булінгу (цькування) як порушення прав людини;– заохочення всіх учасників освітнього процесу до активного сприяння запобіганню булінгу (цькуванню).

У безпосередній діяльності щодо запобігання та протидії булінгу враховуються вимоги таких нормативних документів (зі змінами та доповненнями):– Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;– Конвенції про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти;– Конвенції ООН про права дитини (ратифіковано 27 лютого 1991 року);– Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (ратифіковано 20 червня 2012 року);– Закону України «Про освіту»;– Закону України «Про вищу освіту»;– Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»;– Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»;– «Ліцензійних умов впровадження освітньої діяльності», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 365;– наказу Міністерства освіти і науки України «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» від 28.12.2019 р. № 1646;– наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти» від 26.02.2020 р. № 293.