ЗАВЕРШЕННЯ ТА ПІДСУМКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ЗМІНИ У СВІТІ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ.

тема.       Завершення та підсумки Другої світової війни.

Зміни у світі після Другої світової  війни.

Мета   уроку: охарактеризувати бойові дії на завершальному етапі Другої світової війни, з'ясувати причини поразки країн фашистського блоку; охарактеризувати зміни  у світі після війни; закріпити навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу, уміння розглядати історичні явища в конкретно-істо­ричних умовах; розвивати пам’ять, логічне мислення; виховувати учнів у дусі гуманізму, патріотизму, національної свідомості та гідності.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

- оцінювати роль відомих військових, державних та політичних діячів у перемозі над нацизмом та фашизмом;

- висловлювати власне ставлення щодо досягнутих компромісів між країнами антигітлерівської коаліції наприкінці Другої світової війни;

- аргументовано обґрунтовувати власні погляди на проблеми, що розглядаються;

- аналізувати інформацію з історичного джерела;

- удосконалити навички ведення діалогу, роботи у групі.

Обладнання: репринтне видання газети «Правда» від 10 травня 1945 року, мультимедійний комплект, політична мапа світу, аркуші з текстами самостійної роботи для учнів (тести у двох варіантах) – по кількості учнів у класі, ксерокопії третьої сторінки газети «Правда» від 10 травня 1945 року – по кількості робочих груп.

Використана література:

Великая Отечественная война, 1941-1945: Словарь-справочник /Н.Г. Андроников, А.С. Галицан, М.М. Кирьян и др.; Под общ. ред. М.М. Кирьяна. – М.: Политиздат, 1985. – 527 с.

Всесвітня історія: підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів: профільний рівень /Т.В. Ладиченко, Ю.І. Заблоцький. – К.: Генеза, 2011. 320 с.

Історія для громадянина. Методичний посібник для вчителів середніх загальноосвітніх навчальних закладів. Горбатенко В., Вербицька П., Ковтонюк А., Середяк Л., Фрейман Г. – Львів: НВФ «Українські технології», 2003. – 136 с.

Сучасні дискусії про Другу світову війну: Збірник наукових статей та виступів українських і зарубіжних істориків. – Львів: ЗУКЦ, 2012. – 224 с.

Щупак І.Я. Всесвітня історія. Новітній період (1939-2011 рр.): підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - Запоріжжя: Прем’єр, 2011. – 272 с.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Міжпредметні зв’язки:  світова література, правознавство, географія,  історія України

Основні поняття і терміни:  капітуляція, атомна бомба, Кримська конференція, Потсдамська конференція, ООН, Нюрнбергський та Токійський процеси,  «холодна війна»

Хід уроку:

І. Організаційний момент

Налаштування учнівського колективу на продуктивну роботу, перевірка готовності до сприймання теоретичного та практичного матеріалу. Учитель повідомляє, що оцінювання на уроці відбуватиметься за накопичувальною системою (за кожний вид роботи - виконання тестів, участь у дискусії, робота в групах тощо - учень отримує певну суму балів).

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Учитель пропонує учням виконати самостійну роботу (на виконання тестів – не більше п’яти хвилин).

За правильну відповідь – 0,5 бала (максимально за роботу – 6 балів).

Після того, як учні закінчать виконання тестів, учитель на екрані пропонує переглянути відповіді по кожному з варіантів; учні визначають кількість правильних відповідей і свій бал за самостійну роботу.

2. Робота з картою. Учень показує на карті країни гітлерівської коаліції та антигітлерівської коаліції

ІІІ. Представлення теми та очікуваних результатів

1945 рік. Друга світова війна підходила до свого логічного завершення.

Тема уроку: Завершення Другої світової війни.

Учні називають очікування. Мета на слайді

ІV. Мотивація навчальної діяльності

1. У ч и т е л ь. Якщо капітуляція Італії започаткувала розпад німецького союзницького блоку поклала, то в результаті виходу Радянської армії на західні рубежі СРСР і перенесення її бойових дій у Центральну і Східну Європу цей блок був приречений на остаточний розпад. Важливу роль у визволенні країн і народів Європи від нацизму відіграли й війська інших членів антигітлерівської коаліції.
2. Епіграф уроку
3. Постановка проблемного запитання:  чи може людство уникнути війни?

V.Організація пізнавальної діяльності

Учитель: У січні 1945 р. радянські війська розпочали наступ раніше запланованого терміну, враховуючи тяжке становище союзників після Арденського контрудару вермахту, організуваного в грудні 1944 р. німецьким командуванням. В ході Вісло-Одерської операції вони вступили на територію Німеччини і зупинилися за 60 км від Берліна. На тлі цього наступу 4-11 лютого відбулася нова зустріч "великої трійки" — Кримська (Ялтинська) конференція. В її роботі взяли участь Й. Сталін, Ф. Рузвельт, У. Черчілль, міністри закордонних справ В. Молотов, Е. Стеттініус, А. Іден.

Конференція, засідання якої відбувалися в Лівадійському палаці, свою роботу почала з докладного обговорення обстановки на фронтах війни в Європі  Розглядали на конференції і питання про вступ СРСР у війну на Далекому Сході.  Учасники конференції узгодили плани розгрому Німеччини і домовилися про спільну політику щод переможеної Німеччини і визволеної Європи. Вони заявили, що до їхньої мети "не входить знищення німецького народу", але "неухильною метою є знищення німецького мілітаризму і нацизму і створення гарантій у тому, що Німеччина ніколи не буде в змозі порушити мир у всьому світі".

Союзники вирішили роззброїти і розпустити всі німецькі збройні сили, знищити німецький генеральний штаб, ліквідувати або взяти під контроль військову промисловість Німеччини. Вони обіцяли піддати воєнних злочинців справедливому і швидкому покаранню, "стерти з лиця землі нацистську партію, нацистські закони, організації та установи". Для досягнення цих цілей союзники вирішили протягом тривалого часу окупувати Німеччину. Кожній державі виділялася своя зона окупації. Столиця Німеччини — Берлін також ділився на зони окупації. Координацію і контроль дій окупаційних властей повинна була здійснювати Центральна Контрольна Комісія в Берліні (згодом вона дістала назву Союзна Консультативна Рада). Передбачалося, що Франція, "якщо вона цього побажає", отримає свою зону окупації і братиме участь у Контрольній комісії. Було намічено лінію, до якої повинні просуватися ангяо-американські І радянські війська піц час наступу на Німеччину.

Учасники конференції погодились, що Німеччина повинна відшкодувати збитки, завдані її агресією іншим країнам, шляхом виплати репарацій  Щодо східного кордону особливих суперечок не виникло, керівники всіх трьох урядів згодні були встановити його в основному за так званою лінією Керзона, запропонованою державами Антанто ще Ї919 р. як східний кордон Польщі. Однак пропозиція радянської делегації встановити західний кордон Польщі по Одеру І Західній Нейсе зустріла заперечення керівників делегацій США та Великої Британії. Остаточне рішення прийнято не було.

Особливо гострі дебати точилися про склад польського уряду. Радянське керівництво визнавало Тимчасовий польський уряд (ПКНВ), створений у Любліні. Водночас США та Велика Британія підтримували дипломатичні відносини з польським емігрантським урядом у Лондоні, що існував до війни. Рузвельт відзначив, що люблінський уряд репрезентує лише невелику частину польського народу, що відповідало дійсності. Сталін був зацікавлений у люблінському уряді винятково з ідеологічних мотивів.
Розглянуто було питання про Югославію. США та Велика Британія були прихильниками збереження монархії в Югославії і підтримували югославського короля Петра її та емігрантський королівський уряд, що перебував у Лондоні. Однак фактична влада в країні належала національному комітетові визволення Югославії, обраному і підтримуваному народом. У листопаді 1944 р. в Белграді було укладено угоду між НКВЮ та емігрантським урядом, що передбачала створення єдиного югославського уряду. Однак набуття нею чинності зволікалося королем та емігрантським урядом.  

Кримська конференція ухвалила скликати 25 квітня в місті Сан-Франциско Установчу конференцію Організації Об'єднаних Націй. Учасниками конференції могли стати всі держави, що оголосили війну Німеччині та Японії до І березня 1945 р. Було досягнуто домовленість, що членами ООН поряд з СРСР будуть Українська РСР і Білоруська РСР.Незважаючи на певні розбіжності, Кримська конференція засвідчила подальшу консолідацію країн антигітлерівської коаліції

РОБОТА З ПІДРУЧНИКОМ С.230

БЕСІДА. То в як вирішилось польське, німецьке та японське питання?

Проміжний підсумок

У ч и т е л ь. Друга світова війна точилася вже 4,5 року. Поразка Німеччини була очевидною. Але легких перемог не було і 1945-го. Наприкінці березня 1945 р. союзники почали операцію з форсування Рейну і захоплення Рура, яка закінчилась 17 квітня. Після цієї поразки німецькі війська майже не чинили опору на Західному фронті, до того ж у них не було підготовлених позицій, де можна було б цей опір організувати.

Війська союзників швидко просувались на схід, і 18 квітня їх передові частини вийшли до Ельби. 26 квітня в районі Торгау відбулася зустріч американських і радянських військ. Тим часом радянські війська завершували знищення берлінського гарнізону, який капітулював 2 травня. У Європі війна закінчилася.

РОБОТА ЗІ СЛАЙДОМ «Прапор на рейхстазі». Чому довгий час фото було затертим?

Учитель. Найбільш драматичною сторінкою Другої світової війни стала Берлінська операція.

Вправа «Лінія цінностей»

У кожного учня на парті аркуш клейового паперу. На дошці проведена

лінія, з обох сторін від якої висять таблички «Ні» і «Так».

Учитель просить учнів визначитися, відповівши на запитання: «Чи виправданим був штурм Берліна?» Учні повинні прикріпити свій аркуш паперу на ту позицію, яка відповідає їх ставленню від чіткого «Ні» до чіткого «Так», обираючи також і проміжні позиції.

Відстань аркуша від таблички означає позицію учня. Декількох учнів просять прокоментувати свій вибір.

Робота з документами

Маршал Г. Жуков

«Боротьба за Берлін ішла не на життя, а на смерть. Із глибин матінки Росії… прийшли сюди наші люди, щоб завершити справедливу війну з тим, хто зазіхнув на свободу їхньої Батьківщини… Всі прагнули вперед… щоб здійснити важливу справу — встановити Прапор Перемоги у Берліні».

Маршал В. Чуйков

«Ми розуміли, що там, у центрі Берліна, зарилися у кам’яних руїнах не просто солдати, що там зосередилися фашистські маніяки, злочинці, у яких руки по лікоть в крові. Їм було байдуже, де помирати — у Берліні під кулями радянських військ чи з лави підсудних іти на смертну кару».

Генерал Дж. Маршалл, начальник штабу армії США

«Своєю перемогою у Берлінській операції радянські війська завдали блискавичного удару по гітлерівській воєнній машині. Втративши головний військовий, економічний і політичний центр, Німеччина була позбавлена можливості чинити опір… Штурм столиці нацистської Німеччини — одна з найскладніших операцій радянських військ у ході Другої світової війни».

Запитати в учнів, чи ніхто не змінив свою думку. Якщо такі є, вони можуть поміняти місцями свої аркуші на лінії цінностей і пояснити причину, чому вони змінили свою позицію.

Запитання

1. Якими силами здійснювався наступ на Берлін?
2. Чи згодні ви із думкою, що великих втрат можна було уникнути, якби Берлін взяли б в облогу, а не здійснювали штурм міста?

ПРОМІЖНИЙ ВИСНОВОК

Учитель. 10 травня 1945 року вийшов черговий номер газети «Правда» - головної газети у Радянському Союзі, бо це був друкований орган Центрального Комітету і Московського Комітету Всесоюзної Комуністичної партії (більшовиків).

На екрані демонструється перша сторінка газети «Правда» від 10 травня 1945 року.(додаток 1)

Давайте попрацюємо з цим історичним джерелом.

Як ви оціните першу сторінку газети «Правда» з точки зору радянської пропаганди? (Портрет Сталіна займає 24,5% площі сторінки, ще 26% - «Звернення тов. Й.В. Сталіна до народу).

Учні: Радянському народу чітко вказують на «організатора і натхненника перемоги радянського народу над німецьким імперіалізмом» - «любимого вождя і вчителя товариша Сталіна».

Учитель: А чому на першій сторінці розміщене фото Тегеранської конференції 1943 року, хоча у лютому 1945 року відбулася Ялтинська конференція?

Учні: На фото Уінстон Черілль та Франклін Рузвельт дивляться на Сталіна, ніби своїми поглядами підтверджуючи його вирішальну роль у здобутті перемоги над нацизмом і фашизмом.

Учитель пропонує учням висловити власну думку щодо ролі Йосипа Сталіна у перемозі над нацизмом і фашизмом.

Робота у групах (по 6 учнів у кожній): На третій сторінці газети «Правда» від 10 травня 1945 року розміщено портрети воєначальників часів Другої світової війни. На екрані демонструється третя сторінка газети «Правда» від 10.05.1945. Чому саме їх «призначили» героями війни? Кого з воєначальників ви б залишили у списку, а кого б з нього вилучили? Кожна група отримує ксерокопію сторінки газети з портретами військових діячів.

Можна користуватися Інтернетом та підручником. (На роботу у групах -7 хвилин)

Військові діячі:

По завершенні роботи у групах учні презентують результати своєї діяльності (2-3 хвилини для кожної групи, але не більше 10 хвилин для всіх).

ВИПЕРЕДЖУВАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ ПРО ПОСТДАМСЬКУ КОНФЕРЕНЦІЮ.

Учитель (по завершенні учнівських виступів): 17 липня -2 серпня 1945 року у передмісті Берліна проходила Потсдамська конференція «великої трійки».

ПРОМІЖНИЙ ВИСНОВОК

учитель. Тим часом уряд США поспішав завершити останні приготування до атомного бомбардування Японії, щоб здійснити його до вступу у війну Радянського Союзу. В ніч з 5 на 6 серпня з американської бази на Маріанських островах злетіли літаки, яким було наказано бомбити японське місто Хіросіму, а якщо воно буде закрите хмарами, обрати інші цілі — міста Кокура або Нагасакі.

О 8 годині 15 хвилин за місцевим часом бомбу було скинуто на парашуті, і через кілька хвилин над Хіросімою здійнявся смертоносний атомний гриб. Хоча хвилин за 15 до вибуху в Хіросімі пролунав сигнал тривоги, поява самотнього американського літака не викликала занепокоєння у переважної більшості жителів. Вони не стали ховатися в укриття. Відразу після вибуху, еквівалентного вибухові 20 тис. тонн тринітротолуолу, місто вкрили величезні хмари диму. Один по одному спалахували дерев'яні будинки. Коли під кінець дня пожежі стишилися, місто являло собою суц&іьні руїни. В радіусі 2 км від епіцентру вибуху всі будови виявилися повністю зруйновані, а в радіусі 12 км отримали більш-менш значні пошкодження. З кожних десяти чоловік, які перебували на відкритій місцевості в радіусі 2 км від епіцентру вибуху, загинуло вісім, а всередині приміщень — п'ять чоловік. Точне число жертв, можливо, ніколи не стане відомо, оскільки спірним залишається питання про кількість жителів у момент атомного бомбардування. Ця цифра коливається від 227 до 400 тис. чоловік. Уряд США очікував, що відразу після атомного вибуху Японія визнає свою поразку, однак ці надії не виправдалися: військове командування Японії обмежилося відрядженням до Хіросіми комісії для розслідування.

6 і 8 серпня 1945 року США здійснили атомне бомбардування японських міст Хіросіми і Нагасакі.

ВІДЕО

2 вересня 1945 року закінчилася Друга світова війна.

ПРОМІЖНИЙ ВИСНОВОК

Нюрнберзський та Токійський процеси над воєнними злочинцями

З 20 листопада 1945 р. до 1 жовтня 1946 р. тривав судовий процесс над нацистами у місті Нюрнберг. За рішенням трибуналу 12 підсудних було засуджено до страти через повішення, трьох — до довічного ув’язнення, четверо отримали різні терміни ув’язнення.

Із 3 травня 1946 р. до 12 листопада 1948 р. Міжнародний трибунал у місті Токіо розглянув справи 28 головних японських злочинців. Семеро з них були засуджені до смертної кари через повішення. 10 лютого 1947 р. було підписано мирні договори з колишніми союзниками Німеччини.

V. Підведення підсумку уроку

Поверення до проблемного питання

    Які заходи, на вашу думку потрібні  для збереження миру?

    Чи може кожен з нас щось зробити  для досягнення цієї мети?

VІ. Домашнє завдання

підготуватися до семінарського заняття на тему «Світ після ДСВ».

План семінару:

1. Післявоєнні зміни на політичній карті світу.

2. Людський вимір Другої світової війни.

3. Зміна статусу жінки під час війни.

Додаток 1

Додаток 2