Перша світова війна викликала незворотні зрушення в соціально-економічному, суспільно-політичному та духовно-культурному розвитку держав, змінилось ставлення і до жіноцтва
жінки періоду Першої світової війни. Перша світова війна викликала незворотні зрушення в соціально-економічному, суспільно-політичному та духовно-культурному розвитку держав, змінилось ставлення і до жіноцтва. В історії Першої світової досі актуальні питання «жінка та війна», «жінка та армія», оскільки роль жіноцтва у світових і регіональних війнах до цього часу залишаються майже не вивченими. Можна назвати два аргументи на користь емансипації. По-перше, у 1920-х роках з’явився феномен моди gar?on, і важливо, що ця мода на зачіски та одяг, які вивільнювали тіло, стосувалося всіх соціальних прошарків. По-друге, наприкінці 1918 року жінки отримали виборче право в Австрії, Угорщині, Німеччині і Великобританії, а в 1920 році – у Бельгії та СШАЖінкам було дозволено служити в збройних силах країни, і до кінця війни близько 80 000 жінок служили в британській армії, на посадах, не пов'язаних безпосередньо з бойовими діями, такими, як медсестри і кухарі.4
Едіт Кавелл. Едіт Луїза Кавелл - британська медсестра, страчена німцями під час Першої світової війни за допомогу бійцям союзників втекти з окупованої Бельгії до Нідерландів. Едіт Луїза Кавелл народилася 4 грудня 1865 року в маленькому селі Свордестон, що в чотирьох милях від Норвіча, в сім'ї Луїзи Волмінг Кевелл і Фредеріка Кевелла. Похмурий, вусатий, побожний чоловік, який молився голосом судного дня з лютою поведінкою, Фредерік був вікарієм парафії з 300 осіб, яка була настільки ж бідною на фінанси, як і на відвідуваність. Тіло Едіт Кавелл було поховано на стрілецькому полігоні, де її стратили. Але її ім’я продовжувало жити — насправді дуже сильно. ЗАГОЛОВОК ПРЕЗЕНТАЦИИ6
Олена Степанів. Оле́на Іванівна Степа́нів- український історик, викладач географії, громадський та військовий діяч; перша в світі жінка, офіційно зарахована на військову службу в званні офіцера четар Української Галицької Армії. Ув'язнена радянських таборів. Олена Степанів зі Львівщини збиралася одружитися з Романом Дашкевичем, коли почалася Перша світова війна. Нареченого забрали до австрійської армії, і Олена вирішила піти до війська. У 1956 році Олена Степанів разом із сином повернулася додому. Проте їхній будинок і все майно було давно конфісковане. Степанів довелося винаймати малесеньку кімнату на околиці міста. Там вона й дожила свого віку, аж поки 11 липня 1963 року не відійшла у засвіти. Похована на Личаківському цвинтарі.8
Ірина КузьІрина Кузь – кадет-аспірант в лавах Українських січових стрільців. До українських сїчових стрільців вступило кілька українських інтеліґентних дївчат. Про деякі з тих дївчат в стрілецькім мундурі – як про Олену Степанівну і Софію Галєчку писали кілька разів в «Свободї». Кромі згаданих двох дївчат визначила ся при українських сїчових стрільцях ще трета дівчина – Ірина Кузь, роджена в 1895 р. в Руськім Банилові на Буковинї. Невдовзі перейшла в відділ кінноти УСС (командир ріттмайстер Е. Фаркаш), в якому воювала в Закарпатті та в Галичині, зокрема, в боях за звільнення Львова. На початку травня 1915 р. брала участь в боях за гору Маківка, які тривали безперервно 12 діб. Пізніше Ірина Кузь отримає кілька поранень і подальшу її долю покриють різні чутки. Так, керівник Української Боєвої Управи Кирило Трильовський зустрічався з нею в пансіонаті, де вона лікувалася.10