Життя людей в крахні Спарта

Як жили в країні Спарти

На виховання дітей в Спарті, впливав військовий стиль життя поліса. Саме процес виховання вважався справою державного значення. Хлопчики повинні були стати відважними воїнами, а ось з дівчаток виховували відмінних матерів.

З 7-річного віку держава брала на себе зобов’язання по вихованню дітей. Вони жили в групах, вивчали читання і письмо, військове мистецтво, їх вчили виживати в складних умовах. Дівчата для міцного організму вправлялися в метанні списа і диска, бігу, боротьбі. А ось хлопчиків виховували суворіше: за непослух або лінь їх карали, вони ходили босоніж, взимку і влітку носили один одяг, постійно були напівголодні. Щодня підліткам давали бульйон меланас зі свинини, оцту, крові і солі. Смак страви був огидний, тому хлопчики наїдалися шляхом крадіжки їжі.

Таким чином, державне регулювання виховання спартанців було спрямоване на формування патріотизму, характеру і покори.

На свято Артеміди хлопчиків били палицями в честь свята. Вони не повинні були кричати або плакати. Все переносилося мовчки. Так їх привчали терпіти біль, не боятися ран і крові. Багато з них при цьому вмирали. Ті, хто вижили, в 15 років потрапляли в групу ейренів. Де їх навчали стройовій ході, і володіти зброєю. Багато часу приділяли рукопашному бою. Юнаків навчали філософії коротких і ясних відповідей. У 20-річному віці вони закінчували навчання і надходили до війська. Також їм дозволялося одружуватися, проте відвідувати дружину заборонялося.

Виховання спартанських дівчат

Дівчата отримували державну освіту і займалися спортом, що відрізняло їх від інших дівчат з грецьких міст. Справа в тому, що інші поліси мало приділяли уваги освіті дівчат, тому більшість з них були неписьменними.

Дівчата повинні були метати диск і спис, бігати і стрибати, займатися боротьбою. Це все потрібно для того, щоб народжувати міцних воїнів. Красиві, здорові спартанки славилися на всю Грецію.

Виховання спартанців: цікаві факти

Всі діти в Спарті вважалися власністю держави.

З самого народження дітей спартанців піддавали різним випробуванням. Якщо рада старійшин знаходив будь-які фізичні вади у немовляти, то його залишали вмирати в дикій місцевості.

Дорослі привчали немовлят не боятися темряви і самотності, їх плач ігнорувався.

У віці 7 років хлопчиків-спартанців забирали з рідного дому для вступу на військову службу ( «агоге»), де з них робили безстрашних воїнів і відповідальних громадян.

Одяг юним спартанцям дозволяли носити тільки з 12 років. Їх змушували спати на холодній землі на вулиці.

Єдина професія, на яку міг розраховувати хлопчик-спартанець в майбутньому була професія воїна. Всі спартанці вважалися військовозобов’язаними до 60 років.

Здатися для спартанця означало зганьбити себе. Звідси особливий спартанський менталітет. Мати спартанця, відправляючи сина на війну, говорила: «Повертайся зі щитом чи на щиті».