Значення оберегової символіки в народному мистецтві, мистецтво Козацької доби”. Творча робота “Замальовки оберегових символів, створення орнаментованої композиції за власним задумо

План-конспект уроку з образотворчого мистецтва

6 клас

Тема: “Значення оберегової символіки в народному мистецтві, мистецтво Козацької доби”. Творча робота “Замальовки оберегових символів, створення орнаментованої композиції за власним задумом”

Мета: 1. Навчальна: поглибити знання учнів у галузі українського декоративно-ужиткового мистецтва, ознайомити із значенням оберегової символіки в народному мистецтві, розкрити особливості розвитку її в період козацької доби, вчити сприймати та організувати твори мистецтва.

2. Розвивальна: розвивати образне мислення, зорову пам'ять, уяву, почуття гармонійного поєднання елементів композиції і кольорів.

3. Виховна: виховувати естетичне сприйняття навколишнього середовища, творів мистецтва, повагу до національних традицій, любов до рідного краю на засадах козацької педагогіки.

Оснащення:

 1. Матеріали й інструменти: альбоми, олівці, фломастери, лінійка та кутник.

2. Зоровий ряд: малюнки та таблиці із зображенням знаків-символів; зображення предметів побуту українців, козаків, на яких використано оздоблення поверхні знаками-символами (орнаментовані речі); репродукції картин: М.І. Івасюк “В'їзд Богдана Хмельницького до Києва 1649 року”; М.Г. Дерегус “Тарас Бульба на чолі війська”; народна картина “Козак Мамай” та “Покрова Пресвятої Богородиці”.

Тип уроку: комбінований урок.

Структура уроку:

1. Організація класу  (1 хв).

2. Повідомлення теми, мети, завдань уроку, мотивація навчання (2 хв).

3. Робота над темою уроку (16 хв).

4. Самостійна творча робота учнів (22 хв)

5. Підбиття підсумків уроку (4 хв)

Хід уроку

Частина 1,2,3

Активізація уваги та сприймання.

У сучасних оселях можна побачити багато оригінальних речей. Радіють очі від яскравих візерунків килима, витончених ліній керамічної вази, переплетіння зірочок квіточок мережива... Це говорять із нами мовою символів наші давні пращури, для яких кожна рисочка геометрична фігура має певне значення. Давайте сьогодні на уроці спробуємо зрозуміти та прочитати ці зображення. Але перед цим розкриємо поняття “символ”.

У сиву давнину протягом багатьох тисячоліть життя людини було тісно пов'язане з навколишнім світом, силами природи. Існуючи в гармонії з природою та за її законами, людина дуже поетично сприймала її предмети та явища, оживляє їх у своїй уяві, віруючи, що й вони існують за власними законами, виповнені таємничої, могутньою силою. Живими ставали Земля, Вода, Вогонь, Сонце, Зорі тощо. Не все в цьому світі було зрозуміло для людини:  дощ, буря, посуха, блискавка, зима, весна, літо, осінь. Вони звідкілясь з’являлися, добре чи кепсько впливаючи на життя людини. Намагаючись знайти спільну мову з навколишнім світом, людина почала створювати нескладні малюнки з умовних знаків. За їх допомогою виробилась своєрідна мова спілкування з навколишнім світом. На багатьох стародавніх пам'ятках зустрічаються схематичні малюнки, що не є зображенням реальних предметів чи істот. Стилізовані форми людей, птахів, тварин.

Актуалізація опорних знань учнів

Згадайте, що таке стилізація? (Стилізація -  це творча переробка форм реального світу з найбільшим художнє узагальненням, виявленням його умови декоративних якостей.)

Де зустрічалися у своєму житті зі стилізованими мотивами чи орнаментами? (Бачили на вишитих рушниках, серветках, посуді, керамічних виробах, одязі, писанках, килимах, зброї, клейнодах козаків та інших речах.)

Візерунки, що з'явилися доісторичні часи, не змінювалися протягом багатьох століть, переходили від одного покоління до іншого, утворюючи орнаментальний декор. Тому що це - не просто прикраса, це - символи, тобто своєрідне письмо, графічна фіксація релігійних понять та уявлень, що виникли набагато раніше писемності. Ці зображення знаків-символів відігравали роль магічних формул, були графічно зафіксованими моліннями, що звернені до вищих сил.

Викладання нового матеріалу (розповідь)

Якщо ми подивимося на чудові метикуваті узори стародавніх народних майстрів, то побачимо гармонійно поєднані між собою трикутники, ромби, круги, прямі чи ламані лінії. Ці елементи узорів сприймаються нами як звичайні геометричні фігури. Але для наших пращурів вони були символічними зображеннями людей, води, землі, птахів, сонця. У візерунку не було жодного зайвого елемента! Кожна лінія чи фігура мали певне значення.

 Сьогодні на уроці ми з вами вирушаємо в мандрівку сивою давною, повз козацьку добу до наших часів, спробуємо зрозуміти та прочитати ці таємничі малюнки. (Перегляд демонстраційного матеріалу з коментарем учителя)

Найпоширенішим знаком, що використовували наші пращури при оформлені ваз, килимів, зброї, різьбленні по дереву, тисненні по шкірі, а також в архітектурі має назву “давньогрецький меандр”, або “безкінечник”. Хвиляста лінія, що немає ні початку, ні кінця, символізує безкінечність і ритмічність руху води, життя, усього світу. Найбільш глибокий зміст цей символ має в розписі пасхальних яєць. Нанесений на сферичну поверхню яйця, він дійсно не має закінчення, проходить по поверхні яйця, ніби екватор по земній кулі. Цей символ є оберегом від злих сил, які, за повір'ям,  одного разу потрапивши в цю безкінечно лінію, будуть вічно кружляти по ній і ніколи вже не зможуть завдати шкоди.

Наші пращури - козаки у XVII-XVIII столітті утворили власне творче середовище; козацькі думи, пісні, танці; козацькі літописи, іконопис, живопис; козацькі собори та інше - це величезний духовний досвід для нас. Серед народного образотворчого мистецтва (декоративно-ужиткового) козацтва визначають килимарство, ткацтво, художнє вишивання, художню обробку деревини, писанку, кераміку, настінні розписи. І, до речі, безкінечний був одним із поширених орнаментів на клейнодах козаків, зброї, предметах вжитку. (Демонстрація зразків).

Прямо горизонтальна лінія означала Землю, це ознака повного спокою. Горизонтальними зигзагоподібними чи хвилястими лініями позначається Вода земна (річки, озера) - свідоцтво схвильованості. Вода в уявленнях предків була матір'ю всього живого, всеплодющая силою.

До нас дійшли різноманітні керамічні вироби зі знаками Дощу у вигляді подібних або прямих ліній,що відходять від горизонтальної смуги. Ці знаки називають “гребінці”, “грабельки”. При цьому лінія від якої відходять дощові потоки позначає Небо. Небо також може позначатися овалом чи колом.

В українській архітектурі часів козацтва було розвинуто унікальний стиль - українське бароко, де оздоблення різних будівель дивує, захоплює  і надихає. Серед найвидатніших пам'яток можна зазначити Успенський  собор Почаївської лаври, собор Святого Юра у Львові, а також собор святого Юра Києво-Видубицького монастиря, Покровський собор у Харкові та інші.

Гачкуватий хрести, чи “триріг” (або “триніг”) - символ Вогню, чоловічої сили.  Тож вогонь треба шанувати і не розгнівати- вважали наші козаки, бо він може жорстоко покарати.

Коло - символ сонця. Воно може бути із крапками, або хрестом всередині, а також у вигляді кола променями, пізніше його зображують восьмипелюстковою розеткою або квіткою.

Птахи символізували настання весни, врожаю та багатство.

Дерева з розлогими гілками означали родючість землі. Дуб - символ сили, захисту, довголіття, чоловічої мужності, вірності. Зображення дубових листочків є одним з найулюбленіших мотивів на великодніх писанках. Дубове листя - символ головного бога східних слов'ян за часів язичництва - Перуна - бога чоловічої, сонячної енергії, життя.

У світських народних картинках ХVІІ-ХVІІІ століття, які прикрашали оселі селян і козаків, зображували постаті хоробрих воїнів, їх клейноди на фоні розлогих дерев, предмети вжитку (картина “козак Мамай”, “Запорозька Покрова”)

Ці картини символізують відвагу, життя, сум, смерть, нагадують про швидкоплинність життя і козацької долі, адже загроза смерті в бою була повсякденною реальністю.

Дві схрещені лінії - символічне зображення блискавки.

Драбинка - символ сходження до вершин духовності, до Бога, до кращого життя. Людина вірила що драбиною можна піднятись на небо.

Квадрат чи ромб, поділений на кілька частин із крапками в кожній, - символ засіяного поля чи садиби. Крапки означають зерно, що має прорости. У цьому символів закладена ідея плодючості полів, а також людей.

Трикутник також є поширеним символом. Поєднання трьох елементів: Землі, Води та Вогню є знаком триєдності світобудови, своєрідною формою життя.

Одним з найцікавіших і приваблюючих образів є стилізоване зображення, яке нагадує жіночу постать. Ця жіноча фігура символізувала Велику Богиню Життя, що охороняє, оберігає все живе на землі. ЇЇ голову часто зображували у вигляді ромба, трикутника або кола, обрамленого квітами. Інколи рук Богині-Берегині може бути чотири або шість, що робить зображення схожим на дерево або нагадує літеру ‘‘Ж’’, що в кирилиці прочитується як ‘‘живіте’’, тобто символізує вічне продовження життя.

 Дослідники розповідають, що у часи козацтва кожна жінка вишивала, це був ритуал. За нього бралися у визначені дні із чистими, світлими думками, закладаючи позитивну енергію у свою працю. Цікаво що тоді жінки не копіювали чужі узори (і ми теж не будемо копіювати, так?...) Їх роботи були індивідуальними. Жінка володіла мовою орнаментального письма через кольори, лінії, візерунки створювати абсолютно унікальні речі, закодовані на добру долю для себе чи рідної людини.

Дивовижно, та зауважте, що саме слово ‘‘вишивка’’ походить від ‘‘вишній’’, божественний і перекладається на грецьку як ‘‘космос’’.

Найдивовижніші із усіх знаків-символів - зображення розгорнутої спіралі. Це символ зародження нового життя, вічного руху. Народні митці називають його ‘‘кучері” чи “завиток”. Цей елемент зустрічається і на виробах сьогодення, і в розкопках при оформленні керамічних горщиків, ваз, військової амуніції, обрядових предметів, жіночих прикрас.

Люди не лише зображували ці знаки, а й уміли їх читати. За народними віруваннями, знаки-символи не тільки прикрашали житло одяг і предмети побуту, а й охороняли, захищали людину від поганого ока, злих духів, приносили щастя - тому називали їх оберегами.

Аналізуючи вищесказане: ми, люди сьогодення, наші далекі пращури та відважні козаки, всі шанували, дотримувалися, примножували наші традиції.

Здатність на самопожертву в ім'я щастя, свободи та незалежності свого народу, готовність самовіддано захищати свою батьківщину споконвіку властиві козацьким нащадкам. Ці цінності лягли в основу формування національної ідеї нової держави - незалежної України. І, наразі, нам доводиться боротися за незалежність, волю і ті ж самі цінності, що і сотні років тому... “Слава Україні - Героям Cлава” (кажуть діти).

Узагальнення, систематизація та закріплення набутих знань (за допомогою аналізу і порівняння)

 Магічні знаки-обереги існують і в інших народів. На їх виникнення завжди впливає конкретне середовище, в якому живуть люди, їх побут, тваринний та рослинний світ, знаряддя праці та інше.

Спробуйте порівняти, наприклад, наші українські символи - обереги з іншими. Які рослини, тварини можуть, на вашу думку, символізувати країну?

Знаки-символи руками майстрів поступово перетворилися візерунки, ускладнювалась, доповнювалися новими елементами. З орнаментальних мотивів створювалися орнаментальні композиції. Саме  в композиції виявляється справжня творчість майстра, його характер, індивідуальний почерк (демонструє зразки орнаментовані робіт).

Частина 4

Завдання для практичної роботи

А тепер самі спробуйте із традиційних народних знаків-символів створити свою композицію для оздоблення:

• керамічної тарілки чи глечика;
• декоративної серветки;
• святково рушника;
• килима;
• козацького поясу;
• бойової сокири;
• кіраси;
• козацької шаблі

(Самостійне виконання учнями творчої роботи)

Частина 5

Підведення підсумків уроку

1. Оцінка діяльності учнів під час уроку.

2. показ кращих учнівських робіт.

3. Визначення завдання підготовки до наступного уроку.

4. Проголошення уроку завершеним.

5. Прибирання робочих місць.

6. Звучить “Запорозький марш” А.Міцкевича,  учні покидають клас