6 клас. Групи прикметників за значенням

АВТОР

Литвиненко Тетяна Миколаївна,

учитель української мови та літератури

спеціалізованої школи І –ІІІ ступеня № 307

з поглибленим вивченням природничих наук

Деснянського району міста Києва

Тема: Якісні, відносні та присвійні прикметники.

Мета: поглибити знання  про прикметник як частину мови, дати відомості про поділ прикметників на групи за значенням, формувати вміння розрізняти якісні, відносні та присвійні прикметники, пояснити причини переходу прикметників з однієї групи  до іншої; формувати вміння доречно вживати прикметники різних груп у мовленні; розвивати культуру усного й писемного мовлення, збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до рідної землі, гордість за Україну.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Мотивація навчання.

ІІІ. Актуалізація знань учнів.

1. Опитування. Дати відповіді на питання, навести приклади.

• Що таке прикметник?
• Як змінюється прикметник?
• Розтлумачте поняття «початкова форма прикметника».
• Яку синтаксичну роль виконує прикметник?

2. Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити всі члени речення, виписати прикметник, поставити його в початковій формі, позначити рід, число. відмінок.

Сім`я  вечеря  коло хати,  вечірня  зіронька встає. (Т.Шевченко)

ІV. Підготовка до сприйняття  нового матеріалу.

Робота біля дошки. До поданих слів дібрати спільнокореневі прикметники. Поставивши до дібраних слів питання, пояснити, що означає кожен з прикметників.

Розум, краса, осінь, тиждень, метал, Україна, ліщина, Олена, Марія, Ігор, бабуся, батько.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота з підручником. Колективне виконання вправи 325.

2. Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу ( п.27, с.145-146).

3. Вибірковий диктант. Виписати прикметники, визнач, до якої групи за значенням належить кожен з них.

Хлібне батьківське поле за поліським селом розляглось. Сіячеве дихання воно чує щодня. (М.Сингаївський.) Як були колоски молодими, то дивилися в небо, у простір. Все здавалось прекрасним і простим: вітер, хвилі і сонце над ними. (І.Савич.) В кімнаті свіжий хліб запах… І я вже у херсонськім краю, у ваших опинивсь степах. (О.Ющенко.)

4. Розподільний диктант. Якісні та відносні прикметники записати у дві колонки.

     Зимовий, просторий, смачний, військовий, дерев’яний, учорашній, наполегливий, український, ліричний, сердечний, цегляний, винятковий, пізній, працьовитий, шкільний, дрібний, вишневий,  буряковий, сонячний, твердий, приміський, звітний.

V. Виконання  вправ  на закріплення.

1. Творче конструювання із граматичним завданням. Уставити  потрібні прикметники. Визнач розряд за значенням, поставивши всавлені прикметники в початкову форму.

2.Словниковий розподільний диктант. Подані прикметники запиши в три колонки: якісні, відносні та присвійні.

 Розумний, охайний, шкільний, зимовий, Оксанин, батьків, дерев’яний, порядний,дідусів, мідний, український, лагідний, Петрів, козацький, сміливий, домашній, широкий, учнів, учнівський, батьківський, вовчий.

VІ. Вивчення нового матеріалу.

1.  Робота з підручником. Колективне опрацювання теоретичного матеріалу на с. 148 (перехід якісних прикметників у відносні, відносних у якісні, присвійних у відносні та якісні).

2. Робота біля дошки. З’ясувати, у яких з поданих словосполучень прикметники вжито в прямому значенні, у яких - у переносному.
Визначити групу кожного прикметника  за значенням

І. Солодкий сон – солодкий торт;

золотий годинник – золотий син;

ведмежий барліг – ведмеже хутро – ведмежа послуга;

срібний голос – срібний посуд;

лисяча шуба – лисяча посмішка – лисяча нора.

ІІ. Лебединий пух, лебедина вірність; ведмежа шкура, ведмежа послуга; оксамитова стрічка, оксамитова шкіра; механічний пристрій, механічні рухи; ослина вуздечка, ослина впертість; солов’їне гніздо, солов’їний голос.

VІІ. Виконання  вправ  на закріплення.

1. Пояснювальний диктант. Визначити прикметники, з’ясувати належність кожного до певної групи за значенням.

Батькова хата усім багата. (Нар.творч.) Хай цвіте калина пишно біля хати, посипає цвітом батьківський поріг. (Ф.Малицький.) Пішов вовчими стежками. Мерзни, мерзни, вовчий хвіст. (Нар.творч.) Молоді вовки з лісів і яруг мріяли пройти бойову вовчу стратегію і тактику. (М.Вінграновський.) Пішли ми лісами, де й лось не ходив, на тропах ведмежих губили ми силу. (Б.Палійчук.) Гроші за ведмежий танець циганові  дістаються. (Нар.творч.)

2. Пояснити значення кожного з поданих фразеологізмів. До якої групи за значенням слід віднести прикметники, що входять до їх складу?   2-3 фразеологізми ввести до самостійно складених речень.

Лебедина пісня; китайський мур; потьомкінські села; пенелопина вірність; сізіфова праця; ахіллесова п’ята; троянський кінь; сфінксова загадка; крокодилячі сльози; геростратова слава.

3. Навчальний диктант. Над кожним прикметником позначити групу за

значенням, до якої він належить.

Посідали на колодках, почали співати.  Пісні журні мінялись на веселі, історичні на побутові, шкільні на вуличні, а всі разом спліталися в одну довгу.  У ній перемішалося все: журба, сміх, тихий смуток і молодий запал.

“Гарна пісня”,- скупо похвалила мати. Прекрасний маленький вогник засвітився в її суворих та розумних очах. Материна похвала була високої ціни.

За С.Васильченком.

VІІІ. Підбиття підсумків уроку.

1. Ігрове завдання «Хто швидше». Прочитати загадки-жарти, розгадати їх. Відгадки записати, визна­чаючи рід, число, відмінок.

1) Який відносний прикметник показує ознаку хвороби, відсутньої на землі? 2) Який прикметник називає ознаку білої хустки, намоченої в Чорному морі?  3) Назвіть якісний прикметник, що означаєть «смак» долі, усмішки.               4) Назвіть якісний прикметник, що не має ступенів по­рівняння й означає людину, яка ніколи не заглядає в дзеркало. 5) Назвіть якісний прикметник, що показує ознаку каміння, якого немає в річці. 6) Який голос буває з дорогої матерії? 7) Назвіть якісний прикметник, що показує ознаку бочки, в яку не можна наливати воду. 8) Який при­кметник означає посуд, з якого не їдять?

• Матеріал для вчителя: 1) морська хвороба; 2) мокра хустка; 3) гірка доля, солодка або кисла усмішка; 4) незряча людина; 5) сухе каміння; 6) бархатний голос; 7) повна бочка; 8) порожній посуд.

2. Подумати і дати відповіді на питання:

1. За якими ознаками можна відрізнити якісні, відносні і присвійні при­кметники?

   2. Чим зумовлений перехід прикметників одного розряду в інший?

VІІ.  Домашнє завдання. 

1. Підготувати розповідь про розряди прикметників за значенням.
2. Уживаючи якісні, відносні і присвійні прикметники, розповісти про звичаї або традиції вашої родини, пов’язані із зимовими святами (або дібрати пари словосполучень, у яких прикметники належатимуть до різних розрядів за значенням).