Авторська розробка
на тему «Фрагменти уроків з використанням стратегій «Дискусія», «Читання з позначками», «Мікрофон».
Критичне мислення як ментальний процес. На думку авторів технології «Читання і письмо для розвитку критичного мислення Джінні Стіл, Курта Мередіта, Чарльза Темпла: « Критичне мислення – це складний ментальний процес, що починається із залучення інформації та закінчується прийняттям рішення».
Технологія «Читання та письмо для розвитку критичного мислення» була створена для задоволення потреби школи в організації активного навчання для забезпечення розвитку критичного мислення на уроках читання та письма (предметом «Українська мова» та «Літературне читання»). У педагогічну практику українських вчителів почала проваджуватися в 90-х роках ХХ століття. Автори технології – Курт Мередіт, Чарльз Темпл, Джінні Стілл. Ефективність сучасного уроку – це ступінь досягнення поставленої мети педагогічної діяльності з урахуванням оптимальності (необхідності та достатності) витрачених зусиль, засобів та часу. З-поміж найбільш ефективних цікавих для учнів форм організації і проведення занять можна назвати різноманітні тренінги, моделюючі заняття, практичні заняття з навчання діагностики рівнів інтелектуального та морального розвитку учнів, ділові, рольові ігри, дискусії різних видів. Досить актуальним на сьогодні методом формування критичного мислення є різні види дискусій, дебатів. Дискусії, дебати дозволяють ефективно розв'язувати проблеми через самовираження, вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для розв'язання проблеми, розвивати комунікативні навички.
Стратегію «Читання з позначками» використовують для читання наукових та науково-популярних текстів. Її мета стимулювати діяльність учнів у процесі сприйняття та обдумування інформації під час читання.
Ставлячи позначки, учень не лише сприймає прочитане, а й оцінює власне розуміння тексту за критеріями, які пропонує вчитель. Позначки стають маркерами критичного ставлення учнів до інформації. Використання стратегії вимагає від учня бути вдумливим та зосередженим під час читання.
Особливо цінним є те, що учень виокремлює не зрозумілу інформацію, яка потребує додаткових ресурсів для розуміння. У процесі читання учні оцінюють інформацію з точки зору новизни та відображають своє ставлення за допомогою відповідних позначок:
v – я знав це (відома інформація);
– – це суперечить тому, що я знаю;
+ – я не знав цього (нова інформація);
? – у мене з'явилося запитання стосовно цієї інформації («я хочу про це запитати»);
! – це цікаво.
Стратегія «Дискусія»
Досить актуальним на сьогодні методом формування критичного мислення є різні види дискусій, дебатів.
Дискусії і дебати дозволяють ефективно розв’язувати проблеми через самовираження, вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для розв’язання проблеми, розвивати комунікативні навички.
Різновидом загальногрупового обговорення є технологія «Мікрофон», яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Цей методичний прийом спонукає оцінити вартісність знань.
Тема. Робота з дитячою книжкою. Я і мій телевізор. (За В. Кавою)
Мета: формувати навички творчого переосмислення тексту; розвивати інтерес до навчання, уміння аналізувати, пояснювати, доводити власну думку; виховувати критичне ставлення до власних вчинків і вчинків інших людей.
Сприймання інформації та аналіз її змісту
– Вступна бесіда учителя за змістом оповідання В. Кави «Я і мій телевізор».
Вам додому було завдання прочитати твір В. Кави. Як він називається?
(Учні попередньо отримали завдання прочитати оповідання вдома з позначками, а саме – визначити для себе: відому та невідому інформацію; інформацію, яка здивувала; інформацію, з якою не погоджуються; цікаву інформацію, а також запитання стосовно цієї інформації).
Під час читання ви мали дещо зробити, а саме: робити позначки на полях оповідання залежно від вашого власного знання та розуміння.
– Чи знайшли в тексті інформацію, з якою ви не погодились?
– А що вас особливо здивувало і викликало інтерес?
– Спробуйте поставити один одному запитання до тексту. (Робота в парах).
– Чи залишилися запитання, на які ви не змогли відповісти? (якщо такі є – відповідаємо колективно).
Словникова робота. «Скарбничка слів та понять.»
– Поясніть значення слів гангстери (бандити), знічев'я (від нічого робити).
– Як ви розумієте значення висловів:
«Вхопив слова вухами», «пропустив повз вуха», «кров з носа треба», «не стирчати перед телевізором», «зганяв до магазину», «весь рік їх копичили», «піткнулися надвір».
– Молодці, ви чудово справилися із завданням.
Характеристика поведінки і вчинків головного героя твору.
Дискусія (фронтально).
Діти об'єднані в групи по 4 особи.
1 група. Назвати позитивні аргументи поведінки і вчинків Віті Тарана.
2 група. Назвати контраргументи, які заперечують цьому.
3 група виступає в ролі експертів: вони слухають, аналізують, роблять висновки чи можна назвати Вітю Тарана успішним?
Дискусія
Я вважаю, що …
|
Але…
|
2. Вітя поважав вчительку і не хотів засмучувати її, не виконавши завдання. |
2. …разом з тим хотів її обманути, почавши писати неправду. |
3. Він послухав маму, бо збігав у магазин по хліб. |
3. … обманював її, намочивши взуття в калюжі. |
|
4. … замість того, щоб проводити час разом з другом на вулиці, сидів з ним біля телевізора. |
Висновок експертів
Вітя не використав можливості провести канікули повноцінно, тому що змарнував свій час біля телевізора, а це шкідливо для здоров»я.
Упорядкуйте інформацію в таблицю.
v |
+ |
_ |
? |
! |
Вправа «Мікрофон»
Повторення правил проведення прийому «Мікрофон».
Відповіді дітей.
1. Бути відповідальним.
2. Говорити завжди правду.
3. Допомагати мамі.
4. Чергувати відпочинок і працю.
5. Робити все вчасно.
6. Не можна бути залежним від телевізора.
Прикрілення на дошку аркуша паперу з конкретними очікуваними результатами.
Отже, дані стратегії діють «як зв'язок між ресурсами того, хто навчається (компетентностями), і тим, що він чи вона може з ними робити (види комунікативної діяльності)». Узагальнивши сучасні тенденції вивчення загальнонавчальних умінь (стратегій), слід створити таку їх класифікацію: організаційно-контрольні, тактичні, загально-пізнавальні, творчі, етико-естетичні. Згідно з цим підходом, учні набувають таких умінь: здійснювати загальне керівництво процесом пізнання; виділяти головне; аналізувати; узагальнювати; будувати нове; співвідносити власну діяльність із законами добра, краси, робити її безпечною і корисною для себе та суспільства в цілому.
Використані джерела:
1. Державний стандарт початкової освіти.
2. Нетрадиційні уроки в початковій школі. Укладач Л. І. Нечволод. – Харків.
3. НУШ «Порадник для вчителя» .
Навчально-методичні матеріали.
Київ 2017.
Авторський колектив:
Софій Н. З., Онопрієнко О. В., Найда Ю. М., Пристінська М. С., Большакова І. О.
4. Савченко О. Я. Дидактика початкової освіти.
5. Шуневич О. М., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики викладання навчальних предметів Житомирського ОІППО «Читання як засіб формування в учнів загальнонавчальних умінь на уроках української мови.»
1