Держава Великих Моголів в Індії. Перське царство

Тема- Держава  Великих Моголів в Індії. Перське царство

 Мета уроку :

• сформувати уявлення про утворення та розвиток держави Великих Моголів;
• ознайомити з історією Перського царства (Сефевідської держави);
• розвивати вміння порівнювати історичні процеси;
• виховувати інтерес до історії Сходу.

Тип уроку : вивчення нового матеріалу

Обладнання : підручник  всесвітня історія  О. Пометун, О. Дудар

Хід уроку

1. Організаційний етап

Привітання, перевірка відсутніх.

2. Актуалізація опорних знань

На попередніх уроках ми з вами вивчали колонії Великої Британії в Північній Америці, Війна за незалежність США (1775-1783 рр.). Сьогодні ж ми перенесемося до країн Сходу — Індії та Персії.

Пригадайте, будь ласка: які великі держави існували в Азії в XVI столітті? Які релігії були там поширені? Чим, на вашу думку, відрізняється розвиток східних держав від європейських?

У цей період в Індії формується могутня держава, заснована Бабур, а в Персії виникає нова династія на чолі з Ісмаїл І.

Спробуйте припустити:

• що допомагає державі стати сильною?
• чому одні імперії розквітають, а інші занепадають?

Сьогодні на уроці ми з’ясуємо, як розвивалися ці держави, що було спільного між ними та чим вони відрізнялися.

1. Скільки колоній утворили англійці в Північній Америці?

а) 10

б) 13

в) 15

Відповідь: б) 13

2.Головна причина війни за незалежність:
а) релігійні суперечки
б) прагнення колоній до самостійності
в) напад інших держав

 Відповідь: б) прагнення до самостійності

3. У якому році почалася війна?
а) 1776
б) 1775
в) 1783

2. Встановіть відповідність

Подія	Рік
1. Початок війни	А. 1783
2. Проголошення незалежності	Б. 1776
3. Завершення війни	В. 1775

Відповідь: б) 1775

Відповідь:
1 – В
2 – Б
3 – А

3. Дайте коротку відповідь

1. Як називалася нова держава після війни?
Відповідь: США

2. Проти кого воювали колонії?
Відповідь: проти Велика Британія

4. Завдання на пояснення

Чому колонії були незадоволені політикою Великої Британії?

Відповідь: Через високі податки, відсутність представництва в парламенті та обмеження торгівлі.

5. Логічне завдання (перехід до нової теми)

Порівняйте:

• у Північній Америці колонії боролися за незалежність;
• а як, на вашу думку, формувалися держави в Індії та Персії — через боротьбу чи іншим шляхом?

Орієнтовна відповідь: У країнах Сходу держави частіше створювалися через завоювання та зміцнення влади правителя.

3.Мотивація навчальної діяльності

На минулому уроці ми з вами розглядали, як колонії Велика Британія у Північній Америці вибороли незалежність у ході Війна за незалежність США. Це був шлях створення держави через боротьбу проти метрополії.

Але у світі існували й інші шляхи утворення могутніх держав. Наприклад, в Індії та Персії великі імперії виникали не через визвольну боротьбу, а завдяки завоюванням і сильній владі правителів.

Отже, сьогодні ми з’ясуємо:
чи завжди сила держави залежить від боротьби за незалежність, чи існують інші шляхи її становлення?

 

Проблемне завдання

Що є ефективнішим для створення сильної держави:

• боротьба за незалежність (як у США),
• чи завоювання і сильна централізована влада (як у державах Сходу)?

Орієнтовна відповідь (для вчителя)

Обидва шляхи можуть бути ефективними.

• У США держава сформувалася завдяки боротьбі за свободу та правам громадян.
• У країнах Сходу (Індія, Персія) — завдяки сильній владі правителя та об’єднанню територій.

Ефективність залежить від історичних умов, рівня розвитку суспільства та політики правителів.

1. Оберіть правильне твердження

Що було основою утворення держави США?
а) завоювання нових територій
б) боротьба колоній за незалежність
в) об’єднання племен

 Відповідь: б) боротьба за незалежність

2. Завдання «Так чи ні»

 

1. Усі держави виникають однаковим шляхом.

Відповідь: Ні

2. Сильна влада правителя може об’єднати державу.

 Відповідь: Так

3. Лише війна за незалежність робить державу сильною.

Відповідь: Ні

3. Оберіть зайве

Що НЕ стосується утворення держав Сходу?
а) завоювання
б) сильна влада правителя
в) боротьба колоній проти метрополії

 Відповідь: в) боротьба колоній проти метрополії

4. Логічне завдання

Закінчіть думку:

• У Північній Америці державу створили через ________
• У країнах Сходу — через ________

Відповідь:

• боротьбу за незалежність
• завоювання та сильну владу

 

5. Проблемне запитання

Чи може держава бути сильною без війни за незалежність? Поясніть.

Відповідь :   Так, може. Наприклад, держави Сходу ставали сильними завдяки реформам, централізації влади та політиці правителів.

6. Міні-дискусія

Що важливіше для держави:

• свобода громадян
• сильна влада

Орієнтовна відповідь:  Обидва фактори важливі, але їх значення залежить від історичних умов.

4.Вивчення нового матеріалу

§ 25  стр. 187

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ  стр. 187

Чому східні країни розвивалися інакше, ніж держави Західної Європи? Які уявлення мали європейці про Схід до Великих географічних відкриттів? Що змінилося в XVI-XVIII ст.?

Відповідь- Східні країни розвивалися інакше через деспотичну владу, відсутність приватної власності на землю та замкненість економіки, тоді як у Західній Європі формувалися капіталістичні відносини. До XV ст. Схід вважався краєм казкових багатств. У XVI–XVIII ст. європейці, відкривши нові шляхи, перетворили Схід на колоніальну сировинну базу, захопивши морську торгівлю.

Чому Схід і Захід розвивалися інакше (XVI-XVIII ст.):

• Тип влади: У східних країнах (Османська імперія, Індія, Китай) панувала абсолютна деспотія — повна влада монарха над життям і майном підданих, тоді як у Європі централізація супроводжувалася захистом прав власності.
• Власність на землю: У державах Сходу земля переважно належала державі (сановнику-чиновнику), а не приватним власникам, що гальмувало розвиток ринкових відносин.
• Економічна замкненість: Східні цивілізації довго залишалися самодостатніми, не відчуваючи потреби в зовнішній експансії, тоді як Європа шукала нові ринки, золото та шляхи через кризу.
• Військові технології: Європейці стандартизували використання пороху та вогнепальної зброї, здобувши перевагу над менш підготовленими арміями Сходу.

Уявлення європейців про Схід до Великих географічних відкриттів:

• Казкова країна: Схід (Індія, Китай) сприймався як джерело багатств, прянощів, шовку та золота.
• Міфічні землі: Домінували легенди про "царство пресвітера Йоана", християнського правителя, що нібито існувало десь в Азії.
• Обмеженість знань: Реальних знань про географію, культуру та реальний стан справ було мало; інформація базувалася на розповідях мандрівників (наприклад, Марко Поло).

 

Що змінилося в XVI-XVIII ст.:

• Нові торговельні шляхи: Через захоплення Османською імперією традиційних шляхів, європейці (португальці, іспанці) відкрили морський шлях до Індії навколо Африки.
• Колоніальна експансія: Почалося пряме колоніальне загарбання територій, перетворення східних країн на ринки збуту європейських товарів та джерело дешевої сировини.
• Падіння ролі Середземномор'я: Центр світової торгівлі перемістився з Середземного моря на Атлантичний океан, що підірвало економіку італійських міст.
• Початок капіталізму: Потік багатств зі Сходу та Америки прискорив розкладання феодалізму в Європі та формування капіталістичних відносин.

 

1.Як розвивалася Індія протягом ранньомодерної доби  стр. 187

ПОМІРКУЙТЕ  стр. 187

Пригадайте, у чому полягали особливості розвитку Індії в середньовіччі. Чи впливали вони на подальший розвиток суспільства на цих теренах?

Відповідь - Особливості середньовічної Індії (V–XVII ст.) полягали у збереженні замкненої сільської громади, кастової системи, відсутності єдиної держави (постійна роздробленість) та синтезі індійської і мусульманської культур (після утворення Делійського султанату). Ці чинники заклали традиції, що вплинули на суспільство, зокрема стійкість соціальної структури та релігійний дуалізм.

Основні особливості розвитку:

• Сільська громада: В основі суспільства лежала автономна громада, що займалася натуральним господарством, забезпечуючи стабільність навіть при зміні династій.
• Кастова система: Розвиток суспільства регулювався жорстким поділом на касти, що визначали професію та соціальний статус людини.
• Роздробленість і військові конфлікти: Періоди об'єднання (наприклад, імперія Ґуптів) чергувалися з розпадом на дрібні князівства, особливо в епоху раджпутів.
• Мусульманське завоювання (з XII ст.): Утворення Делійського султанату призвело до поєднання індо-мусульманських елементів, що вплинуло на архітектуру, культуру та державотворення.

 

Вплив на подальший розвиток суспільства:

1.     Культурний синкретизм: Поєднання ісламських та індуїстських традицій сформувало унікальну середньовічну індійську культуру, що відображено в архітектурі (наприклад, комплекс Кутб-Мінар).
2.     Стійкість кастової системи: Попри вплив ісламу, кастовий поділ зберігся і продовжував впливати на структуру індійського суспільства протягом наступних століть.
3.     Економічна стійкість: Традиційна громада забезпечувала відносну економічну стабільність, яка була основою життя навіть у період колоніального панування.
4.     Політична спадщина: Створення великих державних об'єднань, таких як Делійський султанат, підготувало ґрунт для створення пізнішої імперії Великих Моголів.

Розповідь вчителя стр. 187-189

Країни Сходу, а особливо Індія, в уявленнях європейців XV ст. були сповнені казкових багатств. А от про реальний стан справ було відомо небагато.

Пам’ятаймо, що територія сучасної Індії — поліетнічна: її населення складається з представників і представниць багатьох народів та етносів, які говорять різними мовами й сповідують різні релігії.

У XIV ст. тут існувала могутня централізована держава — Делійський султанат, яку іноді навіть називають ісламською імперією. На піку своєї могутності правителі султанату контролювали величезні території. Проте з часом їм ставало все важче й важче стримувати тиск загарбників із півночі. Зрештою, за часів правління династії Лоді лідер кабульських тимуридів Бабур розбив війська султана Ібрагіма в битві поблизу Паніпаті й заснував Імперію Великих Моголів, яка проіснувала понад 200 років.

На півдні були володіння Віджаянагарської імперії, яка простягалася вздовж усього півдня Індії за річкою Крішною. Більшість жителів і жительок цієї країни сповідувала індуїзм. Місцеві правителі підтримували гарні відносини з португальцями і за потреби використовували європейських найманців. З одного боку, це давало їм перевагу, а з другого — їхні власні війська поступово втрачали боєздатність. Спочатку боротьба з деканськими султанами суттєво ослабила Віджаянагару, а протягом XVII ст. її землі повністю увійшли до складу Імперії Великих Моголів.

Часом піднесення Імперії Великих Моголів став період правлінням падишаха Акбара Великого. Йому вдалося поширити свою владу на значні території. Щоб населення не підіймалося на повстання, а економіка держави розвивалася, Акбар Великий упорядкував збір податків і підтримував розвиток торгівлі. Зауважмо, що правитель однаково доброзичливо ставився до всіх своїх підданих, дозволив вільне віросповідання всіх релігій. А ще Акбар скасував дискримінаційний податок для немусульман і став першим, хто призначав неісламських діячів на цивільні та військові посади. Такою політикою він завоював прихильність підданих і заклав полікультурні основи імперії.

Наступником Акбара став його син Джахангір. Новий падишах, на думку наукової спільноти, не був здібним до державних справ. Він не дотримувався політики віротерпимості, що спричинило масштабні повстання. Натомість, як і батько, Джахангір цікавився мистецтвом та, як свідчили сучасники, був талановитим художником.

За правління його наступника Джахана Імперія Великих Моголів досягла піку культурного розвитку. При цьому падишах продовжував завойовницькі походи, значно збільшивши армію. Але продумана фінансова політика дала йому змогу мінімізувати негативні наслідки для держави тривалих воєн.

У популярній культурі ім’я Джахана часто асоціюють із Тадж-Махалом — мавзолеєм його перської дружини Мумтаз-Махал.

Імперія Великих Моголів ослабла за правління падишаха Аурангзеба. Він проводив успішні походи, змусив Ост-Індійську компанію піти на поступки, але повністю відмовився від принципу віротерпимості. Падишах наказав закрити всі нещодавно зведені школи та храми індусів, повернув податок для немусульман. Це зумовило численні повстання. Після смерті Аурангзеба держава почала розпадатися. Цим скористалися англійці й після тривалого протистояння з іншими колонізаторами в 60-ті роки XVIII ст. встановили своє панування в Індії. Величезна, багата країна з унікальною культурою та багатомільйонним населенням через роздробленість і міжусобиці втратила незалежність, перетворившись у XIX ст. на колонію Великої Британії.

 

ДОСЛІДІТЬ  стр. 189

Розгляньте зображення історико-культурних пам’яток Індії XVI-XVIII ст. Визначте, які з них створили представники індуїзму, а які — ісламу. Поясніть свої міркування.

Група пам’яток у селищі Хампі, південна Індія. Сучасне фото

Храм на вершині пагорба Матанга, південна Індія. Сучасне фото

Мавзолей Джахангіра, місто Лахор, нині — Пакистан. Сучасне фото

Тадж-Махал, південний бік, місто Агра, північна Індія. Сучасне фото

Мечеть Шах-Джахан, загальний вигляд, місто Татта, нині — Пакистан. Сучасне фото

Червоний форт, місто Делі, Індія. Сучасне фото

Червоний форт, внутрішній декор. Сучасне фото

Загальний вид на комплекс Тадж-Махал. Сучасне фото

Мечеть Шах-Джахан, внутрішній декор. Сучасне фото

 

Відповідь -  Пам’ятки індуїзму:

• Група пам’яток у Хампі
• Храм на пагорбі Матанга

Пояснення:
Це храми, характерні для індуїзму. Для них властиві:

• велика кількість скульптур богів
• складні різьблені прикраси
• культові споруди (храми).

Пам’ятки ісламу:

• Мавзолей Джахангіра (Лахор)
• Тадж-Махал (обидва зображення)
• Мечеть Шах-Джахан (Татта)
• Червоний форт (Делі)

Пояснення:
Ці пам’ятки створені за часів мусульманської влади (Великі Моголи). Ознаки:

• куполи та мінарети
• геометричні орнаменти
• відсутність зображень людей і богів (у мечетях)
• це мечеті, мавзолеї або палаци

 

Узагальнення

• Індуїзм → храми, скульптури богів
• Іслам → мечеті, мавзолеї, палаци з орнаментами

Архітектура Індії XVI–XVIII ст. відображає співіснування двох культур — індуїстської та мусульманської, кожна з яких має свої особливості.

2. ЯК РОЗВИВАЛОСЯ ПЕРСЬКЕ ЦАРСТВО  стр. 190-193

ПОМІРКУЙТЕ

 

Американські дослідники Маршалл Г. С. Ходжсон і Вільям X. Макніл назвали три мусульманські імперії — Османську, Імперію Сефевідів та Імперію Великих Моголів — пороховими імперіями. Ці держави процвітали із середини XVI до початку XVIII ст. їхні потужні війська силою вогнепальної зброї захопили величезні території. Знайдіть у тексті параграфа докази на підтвердження чи спростування цієї думки.

 

Відповідь- Думка дослідників Маршалла Г. С. Ходжсона та Вільяма X. Макніла про «порохові імперії» підтверджується історичними фактами, оскільки Османська, Сефевідська та Могольська імперії побудували свою військову могутність на активному використанні вогнепальної зброї (артилерії та рушниць), що дозволило їм домінувати в регіонах з XVI по XVIII ст.

 

Докази на підтвердження цієї думки:

• Османська імперія: Використання масованої артилерії та яничарів, озброєних вогнепальною зброєю, було ключовим у завоюванні Константинополя та розширенні територій від Відня до Марокко.
• Імперія Сефевідів: Шах Аббас I Великий реформував армію, створивши регулярні полки мушкетерів, що дозволило Персії протистояти османам.
• Імперія Великих Моголів: Бабур, засновник династії, у битві при Паніпаті (1526 р.) переміг значно більшу армію завдяки застосуванню гармат і рушниць, що забезпечило йому контроль над Індією.

Ці держави процвітали, контролюючи торгові шляхи та ресурси, поки їхні армії зберігали технологічну перевагу у використанні пороху.

 

Розповідь вчителя стр. 190-193

Протягом XVI - першої третини XVII ст. в Персії правила династія Сефевідів. Її представники володіли землями Азербайджану, Ірану, частково Вірменії, Туркменістану й Афганістану. На території цієї держави жили різні народи. Офіційною мовою тут була перська, або, як її називають, фарсі.

Заснував Перське царство шах Ісмсаїл І. Його правління ознаменувалося виснажливою боротьбою із Селімом І Грізним, султаном Османської імперії. Конфлікт із турками-сунітами мав і релігійне підґрунтя: Сефевіди та їхні піддані були шиїтами (шиїзм та сунізм - дві головні гілки ісламу, які мають різні релігійні й політичні традиції та часто ворогують між собою).

Ісмаїл І та його нащадки розширювали підконтрольні території, проводили помірковану податкову політику й розвивали торгівлю.

Найбільшої могутності держава Сефевідів досягла за правління шаха Аббаса І Великого, який правив протягом 1587-1629 рр. Визначний реформатор і полководець, Аббас провів адміністративні, політичні, військові та економічні реформи, докорінно змінивши державний устрій. Він створив регулярну армію і вів успішні війни з турками та узбеками. Йому вдалося відвоювати раніше втрачені території й фактично перетворити ослаблену Сефевідську державу в централізовану абсолютну монархію. За Аббаса Сефевідська імперія досягла найбільшого розквіту та могутності, простягаючись від річки Тигр на заході до міста Кандагар на сході. А ще шаха Аббаса називають великим будівничим: він переніс столицю з Казвіни до Ісфахана й перетворив це місто на перлину архітектури Сефевідів.

На початку XVIII ст. держава Сефевідів ослабла. Це було зумовлено тривалим протистоянням Османської та Російської імперій, яке впливало на весь регіон. У 1736 р. Надір-шах, представник авшарського племені, скинув останнього представника династії Сефевідів і проголосив себе шахом Ірану.

За правління Надір-шаха Іран досягнув найбільшої могутності із часів ранньосередньовічної імперії Сасанідів. Найвдалішим був похід Надір-шаха проти Імперії Великих Моголів у 1739 р. Він завоював Делі та вивіз звідти незліченні скарби. Це дало змогу скоротити податки, побудувати великі військові підприємства, відновити систему іригації. За правління Надір-шаха в Ірані панувала віротерпимість (сам шах був сунітом, однак більшість іранців дотримувалася шиїзму). Після смерті правителя нащадкам вдалося зберегти контроль не над усіма територіями.

Усі галузі мистецтва Персії розвивалися під впливом ісламу. Мозаїки, фрески, різьблення прикрашали складними геометричними чи рослинними орнаментами. Помпезні мечеті вражали і вірян, і мандрівників. Розкішні та витончені вироби перських ремісників — зброя, кераміка, килими, тканини — надзвичайно цінувалися в Європі.

Але ослаблення азійських імперій зумовлювало занепад їх самобутньої культури. Проте вона помітно вплинула на європейську.

ДОСЛІДІТЬ   стр. 192

Розгляньте ілюстрації. Визначте, які спільні риси мають архітектура Перського царства та історичні будівлі Індії і чому. Яким представлений на портреті Надір-шах?

 

Ежен Фланден. Міст Хаджу в місті Ісфаган, Іран, збудований у XVII ст. Гравюра. 1840 р.

Шахська мечеть, місто Ісфахан, Іран. Сучасне фото

Невідомий художник. Портрет Надір-шаха. XVIII ст.

Ежен Фланден. Королівська мечеть і тераси будинків у Казвіні. Іран. Гравюра. 1840 р.

Ежен Фланден. Внутнішній дворик Каср-е-Каджар поблизу Тегерана. Іран. Гравюра. 1840 р.

 

Відповідь -  1. Спільні риси архітектури

• наявність великих куполів
• використання арок і склепінь
• багатий декоративний орнамент
• великі внутрішні двори
• симетрія споруд

(наприклад: Шахська мечеть в Ірані та Тадж-Махал).

2. Чому архітектура подібна

• поширення ісламу в обох державах
• культурні зв’язки між Персією та Індією
• вплив мистецтва мусульманських майстрів
• правління династій, що підтримували розвиток архітектури.

 Імперія Великих Моголів в Індії частково перейняла традиції Персії.

 3. Образ Надір-шаха

Надір-шах зображений як:

• могутній і суворий правитель
• воїн (у розкішному одязі, зі зброєю)
• символ сили та влади

Архітектура Персії та Індії має багато спільного через вплив ісламської культури та тісні історичні контакти між державами.

5.Закріплення  вивченого матеріалу

1. Засновником імперії Великих Моголів був:
а) Акбар
б) Бабур
в) Шах Джахан

 Відповідь: б) Бабур

2. Державна релігія в Персії (Сефевіди):
а) сунізм
б) християнство
в) шиїзм

Відповідь: в) шиїзм

3.Період розквіту Персії припав на правління:
а) Ісмаїла І
б) Аббаса І
в) Бабура

 Відповідь: б) Аббаса І

2. Короткі відповіді

1. Як називали правителя в Індії?
Відповідь: падишах

2. Яке місто було столицею Персії за Сефевідів?
Відповідь: Ісфахан

3. Назвіть відомий мавзолей Індії.
Відповідь: Тадж-Махал

3. Встановіть відповідність

Правитель	Держава / роль
1. Бабур	А. Персія
2. Акбар І	Б. Індія (реформи)
3. Аббас І Великий		В. Розквіт Персії

Відповідь:
1 – Б
2 – Б
3 – В

 

4.Порівняльна таблиця

Ознака	Індія (Великі Моголи)	Персія (Сефевіди)
Тип держави	імперія	імперія
Правитель	падишах	шах
Релігія	іслам+ терпимість	шиїзм
Період розквіту	Акбар, Шах Джахан	Аббас І
Архітектура	Тад-Махал	мечеті Ісфахана

5. Узагальнююче завдання

Чому Індія та Персія мали схожі риси в культурі та архітектурі?

Відповідь:  Через поширення ісламу, культурні зв’язки та взаємний вплив між державами.

6. «Хто це?» (впізнай правителя)

1. Я заснував імперію Великих Моголів. Хто я?

 Відповідь: Бабур

2. Я провів реформи та запровадив релігійну терпимість в Індії. Хто я?
Відповідь: Акбар І

3. Я зробив Персію сильною та розвиненою державою. Хто я?
Відповідь: Аббас І Великий

7. «Знайди помилку»

Виправте речення:

1. Акбар був засновником Перської держави.
2. Шах Джахан був правителем Персії.
3. Бабур правив у Персії.

 Відповідь:

1. Акбар — правитель Індії (Моголів)
2. Шах Джахан — правитель Індії
3. Бабур — засновник імперії Великих Моголів в Індії

8. Логічне завдання

Що об’єднує ці пам’ятки?

• Тадж-Махал
• мечеті Ісфахана
• мавзолей Джахангіра

 Відповідь:  Усі вони створені в ісламському культурному середовищі та мають спільні архітектурні риси (купол, орнамент, симетрія).

9. «Вірю / не вірю»

1. Персія була індуїстською державою.
Ні

2. Акбар проводив політику терпимості.
Так

3. Тадж-Махал є мечеттю.
Ні (це мавзолей)

10. Порівняльне мислення

Що спільного між Індією Великих Моголів і Персією? Назвіть 2 ознаки.

 Відповідь:

• сильна централізована влада
• вплив ісламу на культуру та архітектуру

11. Творче завдання

Уявіть, що ви мандрівник XVII ст. Опишіть, що вас вразило б в Індії або Персії.

Відповідь:  Величні палаци, куполи мечетей, розкішні сади, багата архітектура та могутня влада правителів.

Сьогодні на уроці ми розглянули історію двох могутніх держав Сходу — імперії Великих Моголів в Індії та Перського царства (Сефевідів). Ми побачили, що їхній розвиток мав спільні риси: сильну централізовану владу, вплив ісламу та високий рівень культури й архітектури.

 

Водночас ці держави мали й відмінності — у релігійній політиці, способах управління та історичних умовах розвитку.

 

Отже, історія показує, що кожна держава формувалася по-своєму, але всі вони залишили важливий слід у світовій культурі та цивілізації.

 

На наступних уроках ми продовжимо вивчати розвиток країн Сходу та їхній вплив на світову історію.

6.Домашнє завдання

Опрацювати & 25, виконати завдання 4, 5  з рубрики "Перевір себе" на стр. 193