ДІАГНОСТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПСИХОЛОГО – ПЕДАГОГІЧНОГО КОНСИЛІУМУ
Сколівська академічна гімназія
при Національному університеті
«Львівська політехніка»
імені Героя Небесної Сотні
Героя України Олега Ушневича
ДІАГНОСТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПСИХОЛОГО – ПЕДАГОГІЧНОГО КОНСИЛІУМУ
( з досвіду роботи практичного психолога Гуралів Марії Іванівни)
Сколе 2024
Зміст
Вступ.....................................….
Розділ І. Робота психолога гімназії з метою профілактики дезадаптації п’ятикласників.
Розділ ІІ. Система діагностичної роботи
Розділ ІІІ. Матеріали планування та проведення психолого – педагогічного консиліуму………………………………..17
Розділ ІV. Матеріали для батьківських зборів як підсумок проведеної роботи психолога з 5-тикласниками……….27
Література……………………………..……………..35
Вступ
Робота практичного психолога ОЗО «Сколівська академічна гімназія» спрямована на участь у виконанні мети, поставленої перед педколективом: «Впровадження інноваційних технологій в освітній процес з метою розвитку творчого потенціалу учнів».
Психолог зосереджує основну увагу на проблемі: «Інноваційні технології в роботі практичного психолога гімназії з метою збереження психологічного здоров’я учасників освітнього процесу».
Відповідно до Положення про психологічну службу бере участь в організації освітнього процесу, з метою забезпечення всебічного розвитку учнів, зміцнює їх психічне здоров’я. Методами психодіагностики, психопрофілактики, психолого - педагогічної корекції, індивідуального та групового консультування надає допомогу учням з метою створення умов для самопізнання та саморозвитку.
Головними видами роботи психолога є:
- допомога новоприбулим учням в адаптації до навчання в умовах гімназії;
- індивідуальна робота з учнями, що мають проблеми в навчанні, поведінці, схильні до емоційних розладів;
- формування в учнів орієнтації на здоровий спосіб життя;
- удосконалення індивідуальної профорієнтаційної роботи з учнями;
- профілактика девіантної поведінки учнів, допомога підліткам у кризових ситуаціях;
- виявлення обдарованих дітей та надання допомоги їм у власній реалізації;
- просвітницька робота з батьками;
- психологічний супровід учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану: допомога в подоланні стресу, посттравматичних розладів, адаптації до нових умов життя;
- профілактика булінгу, кібербулінгу та інших форм насильства в освітньому середовищі: створення безпечного клімату в гімназії, розвиток навичок емпатії та толерантності;
- профілактика різного виду узалежнень;
- розвиток соціальних навичок учнів: формування комунікативних компетенцій, навичок співпраці, лідерства;
- психологічна підтримка дітей з особливими освітніми потребами: індивідуальна робота з учнями, консультації для батьків;
- робота психолого – педагогічного семінару, консиліуму гімназії з метою підвищення психологічної культури педагогів.
Напрямки діяльності практичного психолога мають два наступні спрямування:
- Перспективний напрямок націлений на розвиток, становлення індивідуальності дитини, на формування її психологічної готовності до життя.
2. Актуальний напрямок вимагає орієнтації на розв’язання сьогоденних проблем, пов’язаних з тими чи іншими труднощами, а саме:
- вивчення причин психічного незадоволення ситуацією самопізнання та пошуки шляхів їх подолання;
- допомога у регуляції стосунків у системах: дорослий - дитина, дитина - дитина;
- виявлення труднощів, проблем індивідуального розвитку особистості та вживання відповідних заходів;
- допомога у розв’язанні проблем особистого життя дітей.
Розділ І. Робота психолога з метою профілактики дезадаптації п’ятикласників
Система роботи психолога з проблем адаптації п’ятикласників до умов навчання в гімназії.
Етапи: діагностична та профілактична робота з п’ятикласниками.
Виявлення дітей, що мають труднощі в навчанні, проблеми в поведінці, ознаки емоційних розладів:
- бесіди з класним керівником;
- спостереження у класі;
- соціометричне дослідження учнівського колективу;
- анкетування учнів;
- консультації батьків.
Визначення причин труднощів, які виникають в учнів «групи ризику»:
- індивідуальне обстеження дітей «групи ризику»;
- визначення типу «групи ризику»;
- аналіз проблем окремої дитини, виявлення головних причин труднощів.
Відпрацювання можливих шляхів подолання труднощів:
- розвивальна робота з учнями (групова чи індивідуальна);
- рекомендації батькам щодо змін стосунків у сім’ї, стилю виховання;
- рекомендації батькам з приводу занять з дитиною;
- рекомендації учителям щодо вибору індивідуального педагогічного стилю;
- зниження вимог до виконання навчальних програм.
Профілактика дезадаптації:
- соціально-педагогічні методи підготовки учнів до нових умов навчання ( бесіди з учнями про нові вимоги у 5 класі, розігрування нових шкільних ситуацій);
- психологічна просвіта батьків і вчителів щодо вікових особливостей дітей;
- психолого-педагогічний консиліум;
- психолого-педагогічна корекція труднощів у навчанні і поведінці.
Виявлення причин дезадаптації і труднощів у навчанні і поведінці окремих учнів:
- індивідуальна психодіагностика;
- спостереження за поведінкою під час індивідуального обстеження;
- бесіди і консультації батьків;
- бесіди з учителями.
Психологічна профілактика та корекція дезадаптації учнів 5 класу:
- робота з педколективом (бесіди, консультації за результатами соціометрії, рекомендації щодо вибору адекватних методів педагогічного впливу на клас і окремих учнів, учнів «групи ризику»;
- робота з батьками (виступ на батьківських зборах про психологічні особливості даного вікового періоду, допомога батьків дітям з різними індивідуально-психологічними особливостями; індивідуальні консультації щодо налагодження дитячо-батьківських стосунків, переадресування до інших спеціалістів;робота з соціально-неблагонадійними сім’ями);
- корекційні заходи з учнями (групові і індивідуальні бесіди, елементи соціально-психологічного тренінгу, розгляд кризових ситуацій у колективі класу).
Розділ ІІ. Система діагностичної роботи психолога, підготовка та узагальнення матеріалів для проведення психолого- педагогічного консиліуму. Зразки методик
Виявлення загальних зон труднощів:
- анкета «Моє ставлення до шкільних предметів»;
- методика «Незакінчені речення», методика «Малюнок сім’ї», «Неіснуюча тварина»;
- бесіди з учнями і вчителями;
- відвідування батьківських зборів.
Вивчення психологічного клімату:
- соціометричне дослідження;
- визначення характеру психологічного комфорту учня у класі.
Психодіагностичні дослідження:
- діагностика особистісної адаптації школярів (м-ка Фурмана);
- карта інтересів, ДДО;
- діагностика шкільної тривожності (м-ка Філіпса);
- діагностика типу темпераменту, характеру, вад особистісного розвитку, рівня самооцінки.
Анкета для учнів з питання виявлення
згуртованості учнівського колективу
(зразок)
1. Чи вважаєте ви, що ваш колектив згуртований?
а) Так; б) ні; в) частково.
2. Чи берете ви участь у згуртовуванні класу?
а) Так; б) ні; в) інколи.
3. Чи звертаються до вас учні вашого класу за допомогою?
а) Так; .б) ні; в) інколи.
4. Якщо до вас звертаються за допомогою, ви:
а) допомагаєте завжди;
б) не допомагаєте ніколи;
в) допомагаєте інколи, бо не завжди можете;
г) допомагаєте лише тоді, коли знаєте, що скоро вам потрібна буде допомога?
5. Чи вважаєте ви, що у вашому класі поширений принцип «Моя хата скраю»?
а) Так; б) ні; в) частково.
6. Кожен із нас достатньо ініціативний, щоб у випадку необхідності взяти на себе відповідальність за будь-яку справу.
а) Так; б) ні.
7. У випадку невдач та поразки ми не поспішаємо звинуватити одне одного, а намагаємося спокійно розібратися у причинах.
а) Так; б) ні.
Анкета «Я в колективі» (зразок)
1. Тобі подобається у школі?
Так ні
2. Якщо не подобається, то чому?
3. Ти хочеш бути вдома і не ходити до школи?
4. Тобі подобаються твої учителі?
5. Чи любиш ти своїх батьків?
6. Чи поважають тебе твої друзі чи однокласники?
7. У тебе багато друзів?
8. Які в тебе захоплення?
9. У яких гуртках чи секціях ти займаєшся?
10. Ким ти мрієш стати в майбутньому?
11. Чи були випадки, коли тебе ображали?
12. Як ти себе захищав?
МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ ВАД ОСОБИСТІСНОГО РОЗВИТКУ (ДВОР)
Опитування для дітей 9—11 років (автор 3. Карпенко)
Любий друже!
Тобі пропонується відповісти на запитання, що стосуються різних сторін твоєї особистості: поведінки, самопочуття, бажань, страхів, переконань тощо. Ти маєш чудову нагоду поглянути на себе збоку і проаналізувати, що ти знаєш про себе, поділитися цими знаннями з дорослими, аби вони краще пізнали тебе і змогли тебе розуміти, спілкуватися з тобою, навчати тебе.
У спеціальному бланку для відповідей навпроти відповідного номера твердження треба поставити знак «+», якщо ти згоден з твердженням, і знак «-», якщо ти з твердженням не згоден.
Не розмірковуй довго, відповідай одразу, вслуховуючись у зміст. Усі відповіді будуть правильними, якщо ти відповідатимеш чесно.
Прізвище, ім'я____________
Класс_________ Дата_____________
Опитувальник ДВОР
- Мені важко зосередитися на чомусь одному.
- Я не можу довго працювати не втомлюючись.
- Я переживаю з будь-якого приводу.
- Під час виконання завдання я дуже напружений і скутий.
- Я часто думаю про можливі неприємності.
- Я лякливий, багато що викликає в мене страх.
- Я не люблю чекати.
- Я не люблю починати нову справу.
- Я неспокійно сплю, погано засинаю.
- Я невпевнений у своїх силах, боюся труднощів.
- Я завжди швидко знаходжу відповідь, коли про щось запитують (можливо і неправильно, але дуже швидко).
- У мене часто змінюється настрій.
- Мені часто все набридає.
- Я швидко, не вагаючись, приймаю рішення.
- Я часто відволікаюсь на уроках.
- Коли хтось з дітей на мене кричить, я також кричу у відповідь.
- Я впевнений, що впораюсь з будь-яким завданням.
- Я люблю діяти, а не розмірковувати.
- В іграх я не підкоряюся правилам.
- Я гарячкую під час розмови.
- Коли хтось мене образить, я прагну поквитатися з ним.
- Іноді мене тішить, коли я щось зламаю, розірву, розіб'ю.
- Я дуже серджуся, коли хтось сміється з мене.
- Мені здається, що інколи я хочу зробити якусь шкоду.
- У відповідь на вказівки мені хочеться зробити все навпаки.
- Я люблю бути першим, верховодити, підкоряти собі інших.
- Я легко можу посваритися чи побитися.
- Я не поступаюся іншим, не ділюся з ними нічим.
- Я не можу змовчати, коли чимось незадоволений.
- Часом я так наполягаю на своєму, що людям навколо уривається терпець.
- Я люблю, коли мене хвалять за те, що насправді зробила інша людина.
- Мені подобається отримувати більше від того, що насправді належить.
- Я часто звинувачую кого-небудь у тому, в чому насправді винний сам.
- Трапляється, що я привласнюю речі, що належать іншій людині.
- Мені подобається перебільшувати, хвалитися, вигадувати небилиці.
- Я часто порушую свої обіцянки.
- Я завжди знаходжу виправдання непорядному вчинку.
- .Я не визнаю своїх помилок.
- Я роблю все задля своєї вигоди.
- Я рідко зізнаюсь, що заподіяв комусь шкоду.
- Я часто порушую правила поведінки, встановлені вчителем.
- Я люблю сміятися з інших.
- Я кривджу своїх товаришів: б'ю їх, штовхаю, дражню.
- Часто я говорю одне, а роблю протилежне.
- Я розповідаю непристойні історії, вживаю лайливі слова.
- Переконаний, що мої пустощі нікому не шкодять.
- Для своєї вигоди я часто обдурюю інших.
- Діти скаржаться на мене, не хочуть гратися зі мною.
- Я люблю розповідати жахливі історії, про які дізнався з кінофільмів і розмов між дорослими.
- Я знущаюся з тварин, нищу без потреби рослини.
- Я цураюся своїх ровесників, тримаюся від них віддалік.
- Я не довіряю людям, побоююся їх.
- Я не люблю дивитися в очі людині, з якою розмовляю.
- Я мовчазний, не підтримую розмову з чужими людьми.
- Мене часто запитують, чим я незадоволений.
- Мене часто підозрюють у негарних вчинках.
- Люди часто навмисно ображають мене.
- Я часто буваю засмученим.
- Я люблю гратися сам.
- Дитяча компанія швидко мені набридає.
- Мені небайдуже, що про мене думають інші.
- Я повинен завжди все знати.
- Я не маю права помилятися
- Я намагаюся виправдати свої вчинки перед іншими людьми.
- Спочатку я дбаю про інших, а потім вже про себе.
- Коли я зроблю помилку, у мене з'являється почуття провини.
- Усі люди, з якими я спілкуюся, повинні мене любити.
- Інші люди мають право контролювати мою поведінку.
- Я намагаюся допомогти людям навіть тоді, коли мене про це не просять.
- Якщо я вже прийняв рішення, то не маю права передумати.
- Мої успіхи залежать від удачі, талану, щасливого випадку.
- Я волію почекати, поки мої труднощі розв'яжуться самі собою.
- Мої оцінки в школі не залежать від моїх здібностей.
- Мої успіхи залежать від допомоги інших людей.
- 3а мене вирішують інші, що і як робити.
- Я не винен, що не можу домогтися кращих результатів.
- Я не планую того, що зі мною трапляється.
- Я сам нічого не можу змінити в своєму житті.
- 3а моє здоров'я відповідають дорослі.
- Діти виростають такими, якими їх виховують батьки
- .Я більше люблю слухати казки, ніж вірші.
- Коли я їду з мамою в магазин, я більше хотів би, щоб мені купили цукерки, ніж книжку.
- Я не мрію стати актором.
- Мені не подобаються квіти.
- Мені більше подобається звичайна їжа, яку мама готує щодня, ніж фрукти — ананаси, мандарини, ківі.
- Я не радію, коли бачу щось красиве і незвичайне.
- Мене цікавлять технічні іграшки, наприклад, автомобілі, літаки, мотоцикли...
- Мені не подобається гратися з ляльками.
- Я не люблю вигадувати різні небилиці.
- Я не плачу, коли чую сумну історію.
Дешифратор (інформація для психолога)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8—10 балів — високий рівень вираженості вади;
4—7 балів — середній рівень вираженості вади;
1—3 бали — низький рівень вираженості вади.
Визначення типу темпераменту за Г. Айзенком
Інструкція: “Вам пропонується відповісти на 57 запитань. Запитання спрямовані на виявлення Вашого звичного способу поведінки. Постарайтесь уявити типові ситуації і дайте першу відповідь, що прийде в голову. Відповідайте швидко і точно. Пам’ятайте, що не існує “хороших” або “поганих” відповідей. Якщо Ви погоджуєтесь з твердженням, поставте поруч знак “ + “ (так), а якщо ні — знак “-“ (ні).»
1.Часто Ви відчуваєте потяг до нових вражень, так сильно, щоб пережити [відповідне] відчуття?
2. Часто Ви відчуваєте, що маєте потребу в друзях, які можуть Вас зрозуміти, підбадьорити або поспівчувати?
3. Ви вважаєте себе безтурботною людиною?
4.Чи дуже важко Вам відмовитися від своїх намірів?
5.Чи обдумуєте Ви свої справи, не поспішаєте і переважно очікуєте, перед тим як діяти?
6.Чи завжди Ви виконуєте свої обіцянки, навіть коли це Вам невигідно?
7. Часто у Вас бувають спади і підйоми настрою?
8. Чи швидко Ви дієте і говорите, не витрачаючи багато часу на обдумування?
9. Чи виникало у Вас коли-небудь почуття, що Ви нещасні, хоча ніякої серйозної причини для цього не було?
10. Чи правда, що, сперечаючись, Ви можете прийняти необдумане рішення?
11. Чи Ви ніяковієте, коли хочете познайомитися з особою протилежної статі, яка Вам симпатична?
12. Чи буває коли-небудь, що, розізлившись, Ви не керуєте собою?
13. Чи часто буває, що Ви дієте необдумано, під впливом ситуації, моменту?
14. Часто Вас хвилюють думки про те, що Вам непотрібно було щось робити або говорити?
15. Ви надаєте перевагу читанню книг, а не зустрічам з людьми?
16. Вірно, що Вас легко зачепити?
17. Вам подобається часто бувати в компанії?
18. Чи бувають у Вас інколи такі думки, якими Ви не хотіли б ділитися з іншими людьми?
19. Чи правильно, що інколи Ви настільки енергійний, що все “горить у руках”, а інколи почуваєте сильну в’ялість?
20. Чи стараєтесь Ви обмежити коло своїх знайомих невеликою кількістю найближчих друзів?
21. Чи багато Ви мрієте?
22. Коли на Вас кричать, Ви відповідаєте так само?
23. Ви вважаєте, що всі ваші звички хороші?
24. Чи часто у Вас з’являється почуття, що Ви в чомусь винні?
25. Чи здатні Ви інколи дати волю своїм почуттям і безтурботно розважатися у веселій компанії?
26. Чи можна сказати, що нерви у Вас часто бувають напружені до краю (до межі)?
27. Ви вважаєтеся людиною жвавою і веселою?
28. Після того, як справу завершено, чи часто Ви подумки повертаєтесь до неї і вважаєте, що могли б виконати її краще?
29. Чи почуваєте Ви неспокій, коли перебуваєте у великій компанії?
30. Буває, що Ви передаєте плітки?
31. Буває, що Вам не спиться через те, що в голову лізуть різні думки?
32. Чому Ви надаєте перевагу, якщо хочете взнати що-небудь: знайти в книзі (так), чи запитати у друзів (ні)?
33. Чи буває у Вас сильне серцебиття?
34. Чи подобається Вам робота, яка вимагає зосередженості?
35. Чи бувають у Вас напади тремтіння?
36. Ви завжди говорите тільки правду?
37. Буває, що Вам неприємно перебувати в компанії, де всі кепкують одне над одним?
38. Ви дратівливий (дратуєтесь)?
39. Чи подобається Вам робота, що вимагає швидких дій?
40. Вірно, що Вам часто не дають спокою думки про різні неприємності, страхи, які могли б трапитися, хоча все закінчилося благополучно?
41. Чи вірно, що Ви неквапливий в рухах і трохи повільний?
42. Чи запізнювались Ви колись на заняття або на зустріч з кимось?
43. Часто Вам сняться кошмари?
44. Вірно, що Ви любите поговорити, що не втрачаєте будь-якої нагоди поговорити з людиною?
45. Турбують Вас які-небудь болі?
46. Чи засмучуєтесь Ви, якщо довго не бачитеся зі своїми друзями?
47. Можете Ви назвати себе нервовою людиною?
48. Серед Ваших знайомих є такі, які явно Вам не подобаються?
49. Чи могли б Ви сказати, що Ви впевнена в собі людина?
50. Чи легко Вас ображає критика ваших недоліків або вашої діяльності (роботи)?
51. чи важко Вам отримати справжню насолоду від заходів, в яких бере участь багато людей?
52. Чи хвилює Вас почуття, що Ви гірші за інших?
53. Ви зуміли б внести пожвавлення в нудьгуючу компанію?
54. Чи буває, що Ви говорите про речі, на яких зовсім не розумієтесь?
55. Ви хвилюєтесь про своє здоров’я?
56. Ви любите покепкувати над іншими?
57. Ви страждаєте на безсоння?
Код опитувальника: ________
Відвертість (правдивість) відповідей на тест
“так” – 6, 24, 36
“ні” – 12, 18, ЗО, 42, 48, 54
Екстраверсія
“так” – 1,3, 8, 10, 13, 17, 22, 25, 27, 30, 44, 46, 49, 53, 56
“ні” – 5, 15, 20, 29, 32, 34, 37,41, 51
Нейротизм:
“так” – 2, 4, 7, 9, II, 14, 16, 19, 22, 23, 26, 28, 31, 33, 35, 58, 40, 43, 45,47, 50, 52, 55, 57
Інтерпретація
Шкала “ВІДВЕРТІСТЬ”
|
Числовий показник |
Інтерпретація |
|
0-3 |
відверті |
|
4-6 |
ситуативні |
|
7-9 |
неправдиві |
Шкала “ЕКСТРАВЕРСІЯ”
|
Числовий показник |
Інтерпретація |
|
0-2 |
надінтроверт |
|
3-6 |
інтроверт |
|
7-10 |
потенційний інтроверт |
|
11-14 |
амбіверт |
|
15-18 |
потенційний екстраверт |
|
19-22 |
екстраверт |
|
23-24 |
надекстраверт |
Шкала “НЕЙРОТИЗМ”
|
Числовий показник |
Тип темпераменту |
Інтерпретація |
|
0-2 |
Емоційно стійкий |
надконкордант |
|
3-6 |
|
конкордант |
|
7-10 |
|
потенційний конкордант |
|
11-14 |
|
нормостенік |
|
15-18 |
Емоційно нестійкий |
потенційний дискордант |
|
19-22 |
|
дискордант |
|
23-24 |
|
наддискордант |
Анкета для педпрацівників (зразок)
- Яким способом у процесі навчання в гімназії викликати в учня потребу до самопізнання?
- Які форми роботи, що використовуються у навчально-виховному процесі, сприяють самопізнанню учня?
- Назвіть елементи з Вашого педагогічного досвіду, які, на Вашу думку, заохочують учнів до саморозвитку і самовдосконалення?
- Які Ви пропонуєте способи демонстрації (презентації) здібностей, талантів учнів?
- Які з названих Вами у пункті 4 способів найбільш прийнятні в галузі, якої навчаєте Ви?
- Якщо Вам вдалося розкрити талант учня, то що цьому найбільше сприяло?
- Ваші пропозиції стосовно реалізації проблеми, над якою працює гімназія.
ЗВЕДЕНІ ДАНІ ДІАГНОСТИКИ
|
ПІ учня |
Темперамент |
Характер |
Сприймання інформації |
Емоції настрій |
Рівень тривожності |
Здібності, обдарованість |
Самооцінка |
|
Олег Б. |
Меланхолік Потенційний інтроверт
|
Емоційність характеру, нерішучість, важко пристосовується до нових умов |
Змішаний тип: візуал –аудіал |
Несприятливий стан емоційної сфери |
Високий рівень тривожності |
Людина - техніка |
Занижений рівень |
|
Рекомендації |
|
|
|
|
|
|
|
Розділ IІІ. Матеріали планування та проведення психолого – педагогічного консиліуму
План проведення психолого – педагогічного консиліуму
Тема:
Від періоду зрілого дитинства – до періоду дорослішання
Мета:
вивчити та проаналізувати процес адаптації учнів 5-их класів до навчання в гімназії,
з’ясувати новоутворення дітей цього вікового періоду,
сприяти розвиткові спонукальної сфери п’ятикласників,
розробити методи, прийоми та форми роботи з наймолодшими учнями гімназії, що стимулюють пізнавальний інтерес та активність.
Обладнання:
таблички з написами «Педіатр», «Соціолог», «Психолог», заготовки до вправи «Градація».
Дата:
Перебіг засідання:
І. Організаційна частина. Ознайомлення з метою та завданнями засідання.
ІІ. Виступи класних керівників 5-их класів з даними про кількісний та якісний склад, результати медичного огляду.
ІІІ. Рольова гра в групах
- Експертна група «Педіатр»;
- Експертна група «Соціолог»;
- Експертна група «Психолог».
Психолог: уявіть себе в ролі фахівця галузі, зазначеної на табличці. Визначте особливості розвитку учнів 5 класу та новоутворення цього вікового періоду.
Звіти експертних груп
- «Педіатри»:
- Активний ріст і розвиток організму.
- Прискорене збільшення ваги тіла.
- Збільшення об’єму грудної клітки.
- Активний розвиток м’язової системи. Ріст серцевого м’яза.
- Прискорене дихання.
- Переважання процесів збудження над процесами гальмування.
- «Соціологи»:
- Зміна провідної психічної саморегуляції від мимовільної до свідомо – вольової.
- Поява нових обов’язків.
- Перехід до учнівського самоврядування.
- Пристосування до спілкування з різними вчителями.
- Інтеграція – залучення до групи учнів старших класів.
- «Психологи»:
- Емоційно забарвлений пізнавальний інтерес.
- Спрямування зусиль на пізнання нових сторін навколишньої дійсності.
- Переважання спілкування над навчальною діяльністю.
- Змішаність та невизначеність інтересів.
Психолог:
Як бачимо, період раннього підліткового віку характеризується якісними та кількісними змінами в біологічній, особистісній і соціальній сферах людини. Тому на педагогів покладено неабияку відповідальність за ідентифікацію кожної дитини в соціумі, обрання нею подальшого життєвого шляху на основі ціннісного та професійного самовизначення.
Серед новоутворень дітей цього віку – довільність психічних процесів, внутрішній план дій, здатність до рефлексії.
Соціальна ситуація розвитку п’ятикласника насамперед залежить від сім’ї, стосунків з батьками. Якщо ці стосунки враховують потреби дитини, вибудовуються на засадах поваги та довіри, учень легко долає труднощі в навчанні та спілкуванні, активно набуває соціального досвіду, утверджується у класі, групі ровесників. Рушійною силою діяльності учня 5 класу стає потреба в самоствердженні. Поряд із спілкуванням провідним видом діяльності учня 5 класу залишається навчання. Проте він віддає перевагу тим видам навчальної діяльності, які, на його думку, роблять його дорослим у власних очах та очах значущих для нього людей.
ІV. Виступ психолога про результати психологічних досліджень учнів 5-их класів.
V. Діагностична творча вправа «Влучити в десятку»
Психолог: дайте відповіді на запитання:
- Якою є найпопулярніша книга серед учнів 5-их класів?
- Яке найулюбленіше заняття вдома?
- Що спонукає їх вчитися?
- Чим захоплюються учні 5-их класів?
З’ясуймо, які ж відповіді дали учні.
VІ. Робота в групах. Вправа «Градація»
Психолог: розставте в порядку спадання за ступенем значущості від найважливішого до менш важливого елементи навчально – виховного процесу у 5 класі:
- фізкультхвилинки;
- спілкування з однолітками;
- спілкування з класним керівником;
- перспективна заохочувальна оцінка;
- діагностування рівня навчальних досягнень;
- інтерактивні вправи;
- посилений контроль за успішністю;
- участь у позакласній роботі.
VІІ. Дискусія за змістом давньої оповідки.
Ось історія про одного мудрого чоловіка. На вулиці, де розташовувався його дім, часто гралися сусідські хлопчаки, здіймаючи неймовірний галас. Одного разу, коли галас виявився зовсім нестерпним, старенький покликав хлопчаків і попросив їх гратися прямо навпроти його вікон і, головне, шуміти якомога голосніше. За це він пообіцяв грошову винагороду. Хлопчаки здійняли справжній ґвалт і, отримавши гроші, були дуже задоволені. На другий день чоловік знову заплатив їм за лемент, щоправда, менше, пояснивши це браком коштів. Наступного дня плату знову було знижено. Зрештою старенький платив хлопцям мізер. Дітлахи були обурені й сказали, що більше не з’являться навіть поблизу, адже вони не дурні кричати за копійки чи задурно.
- Чи можна використати повчальний потенціал оповідки для розв’язання проблеми збудженості та галасливості молодших підлітків?
VІІІ. Вправа «По колу»
Психолог: перед вами аркуш паперу. Напишіть угорі вид діяльності, інтерактивну вправу, тощо, яку вдається ефективно використати вами в роботі з 5 класами. Загніть аркуш із власною відповіддю і передайте по колу наступному педагогу.
Рефлексія.
ІХ. Підбиття підсумків засідання.
Пропозиції:
- Практичному психологу продовжувати психологічний супровід процесу навчання учнів 5 класу.
- Учителям – предметникам постійно здійснювати індивідуальний і диференційований підхід до навчання п’ятикласників.
- Класним керівникам надавати консультативну допомогу батькам учнів з метою підвищення рівня адаптації дітей до навчання в гімназії.
- Педагогам – організаторам залучати учнів до діяльності органів учнівського самоврядування.
Зразок матеріалів виступу психолога на психолого-педагогічному консиліумі
П’ятий клас – кінець дитинства, період, що безпосередньо передує підлітковому. У цей час діти відкриті і довірливо ставляться до дорослих, визнають їх авторитет, чекають від учителів, батьків та інших дорослих допомоги і підтримки. Це відкриває великі можливості для впливу на розвиток їх особистості.
У процесі навчання у гімназії дитина проходить через ті чи інші кризові етапи, кожний із яких має свою специфіку, свої проблеми, що потребують особливої уваги педагогів, батьків та психологічної служби. Одним із цих етапів є початок навчання у гімназії. АДАПТАЦІЯ - процес звикання до нових умов чи вимог середовища, результатом якої має бути пристосування, що є показником життєвої компетентності індивіда.
Адаптація дитини до навчання у гімназії відбувається не одразу. Це досить довгий процес, пов’язаний зі значними проблемами як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру.
Протягом вересня – листопада з учнями 5- их класів проводилося систематичне вивчення психологічних особливостей, анкетування батьків, бесіди з класними керівниками, учителями. Завдяки проведеному психологічному обстеженню п’ятикласників (навчальна мотивація, рівень самооцінки, емоційне самопочуття, інтереси, рівень тривожності, соціометричний статус, темперамент, характер), був зроблений аналіз стану самопочуття учнів з метою визначення рівня їх адаптації. Були визначені і домінанти розвитку потенційних можливостей та здібностей учнів.
Труднощі у сфері спілкування з однокласниками є для учня важливішими, ніж проблеми у навчанні. Кожна дитина повинна мати можливість компенсації, тобто прояву себе у чомусь іншому. Саме класний керівник має допомогти дітям, у яких щось не склалося, «підняти» їх в очах однокласників.
Я виокремила причини можливих проблем п’ятикласників:
1. Починаються особистісні зміни, пов’язані з початком підліткового періоду. Формуватися ціннісні орієнтації, закріплюються риси характеру, тому важливо, який поруч дорослий. Чи авторитет, зразок? Самооцінка дитини дедалі менше починає залежати від навчальних успіхів, а дедалі більше – від того, як її цінують та сприймають. Тому створення психологічної атмосфери доброзичливості, уважності, тактовності з боку всього педколективу є особливо важливим для адаптації п’ятикласників.
2. Відбулися об’єктивні зміни у навчальній діяльності: з’явилися нові предмети і нові учителі; збільшився обсяг інформації, яку потрібно не просто прослухати, а запам’ятати; став інтенсивнішим внутрішній ритм уроків; індивідуальний темп роботи учителя досить швидкий і діти не встигають за ним; п’ятикласникам ще потрібні фізкультхвилинки або паузи для розслаблення.
У підлітковому віці як у хлопчиків, так і у дівчаток прискорюється ріст організму. Інтенсивне збільшення фізичної сили позначається на поведінці. Відчуваючи приплив сили, вони прагнуть продемонструвати міць своїх м’язів, а часом навіть переоцінюють свої можливості. Тому потрібно подбати, щоб ця енергія витрачалась ними на цікаві й доступні для них види трудової діяльності, на спортивні заняття (в розумних дозах).
У дітей спостерігається невідповідність у розвитку серця, судинної системи і маси тіла. Мускулатура серця і його об’єм збільшується вдвічі, а діаметр судин залишається вузьким. Отже, серце не може постачати потрібну кількість крові до різних ділянок організму, зокрема, до мозку. Ця недостатність викликає порушення серцевої діяльності. Але при правильній організації праці й відпочинку, занять фізкультурою, дотриманні гігієнічних норм такі явища не виникають.
У цей час яскраво виявляються прагнення до самостійності і властивих дорослим форм поведінки. Стосунки з дорослими, зокрема з батьками й педагогами, стають складнішими, особливо, коли старші не розуміють змін, які відбуваються в особистості підлітка, і продовжують ставитись до нього, як до дитини.
Враховуючи вищезазначене, можна виробити наступні рекомендації та оптимальні шляхи для подолання труднощів адаптації п’ятикласників:
- У роботі з дітьми враховувати фізіологічні перебудови організму, характерні для раннього підліткового віку, а також дані психодіагностики.
- Врахувати у навчальному процесі сензитивність даного періоду (5кл. – час оволодіння самостійними формами роботи, час розвитку інтелекту, пізнавальної активності та ін.).
- На основі даних соціометричних досліджень планувати роботу у класі таким чином, щоб мали місце ситуації, заходи, які підвищують соціальний статус ігнорованих дітей.
- Всіляко будити активність, формувати більш високу зацікавленість у навчанні та його результатах.
- Підвищувати почуття відповідальності через систему виховних заходів.
- Дозувати навантаження, відводячи місце повноцінному відпочинку.
- Створювати освітньо - дидактичні ситуації, в яких дитина почувала б себе невимушено, комфортно, не боялась розкривати світ власних емоцій.
- Формувати навички самоконтролю й самооцінки.
Поради для вчителів
Психологічні особливості адаптації до навчання в
гімназії учнів-п'ятикласників
(матеріали виступу на психолого-педагогічному консиліумі)
У цьому віці у зв'язку з початком етапу статевого дозрівання відбуваються зміни в пізнавальній сфері молодших підлітків: уповільнюється темп їхньої діяльності; виконання певних видів робіт потребує більше часу. Діти частіше відволікаються, можуть бути роздратованими, збудженими, неуважними, неадекватно реагувати на зауваження тощо. Це, як наслідок, може бути причиною зниження рівня навчальних досягнень, утрати мотивації до навчання, породжувати конфліктні ситуації між однолітками та дорослими.
Нової якості у п'ятикласників набувають стосунки з однолітками. Діти хочуть відчувати себе частиною цілого колективу, жити з ним спільним життям, бути визнаними друзями. Спілкування з друзями стає самостійною діяльністю. Вона існує, з одного боку, у вигляді вчинків підлітків у ставленні один до одного, а з другого - у формі осмислення вчинків однолітків і стосунків з ними і має значення для формування уявлення про себе. Ця сфера життя та спілкування стає для підлітків надзвичайно важливою й особистісно значущою.
Водночас досить часто у школярів цієї групи проявляється так зване «почуття дорослості»: діти потребують поваги та самостійності, серйозного та довірливого ставлення до них з боку дорослих. Якщо ж основна школа не пропонує учням засобів реалізації їх почуття дорослості, то в підлітків формується установка на вчительську несправедливість і необ'єктивність.
Результат тієї чи іншої діяльності для молодшого підлітка досить часто є другорядним, а на перше місце виходить сам задум. Тому, якщо вчитель не стимулює ініціативу, самостійність, дитячу творчість, а лише «контролює» результати навчальної діяльності, то таке навчання втрачає для підлітка привабливість та актуальність.
Учителі конкретних предметів повинні враховувати, що всі ці особливості є об'єктивними, але й минущими. Щоб знайти оптимальні форми та методи взаємодії, учителі, які працюють у 5-х класах, мають ознайомитися з навчальними програмами для початкової школи, методикою роботи з дітьми конкретного вчителя початкової школи, від якого клас переходить в основну школу.
Шкільне життя п'ятикласників ускладнюється також часто невиправдано високими вимогами до них з боку вчителів-предметників, які спеціалізуються на роботі переважно у старших класах.
Цього не можна допускати щонайменше з трьох причин:
· зміст навчальних предметів основної школи вибудовується систематично, що, у свою чергу, передбачає сформованість у школярів добре розвиненого теоретичного мислення. У п'ятикласників же воно тільки формується; вони звикли працювати з одиничними поняттями та термінами. Тому, щоб не перевантажувати п'ятикласників, наукові терміни та поняття необхідно вводити поступово, учити дітей виокремлювати їх, характеризувати, використовувати в різних ситуаціях під час уроків з різних предметів. Причому не лише на репродуктивному рівні (запам'ятай, повтори), а й на основі сформованих уявлень і досвіду практичної діяльності;
· високі вимоги до самостійності та відповідальності підлітків без урахування їх вікових особливостей можуть становити загрозу для емоційного благополуччя дитини;
· дорослі очікують від підлітків здатності розуміти інших людей, співіснувати з ними на принципах рівноправності та толерантності, а, наприклад, у п'ятикласників ці властивості тільки починають формуватись, і їх розвиток вимагає терпіння, обережності, діалогового навчання, створення ситуацій, в яких підлітки навчаються враховувати різні точки зору.
За цих обставин важливо, щоб учитель-предметник не переносив механічно методи навчання й форми взаємодії зі старшими школярами на учнів 5-го класу. Необхідно поступово вводити новий зміст і нові форми навчальної діяльності. На початку вони повинні відповідати засобам навчання останнього року перебування дітей у початковій школі. Водночас спостереження й дослідження свідчать про те, що в 4-му класів школярі засвоюють навчальний матеріал тими ж методами, що і в перші два роки шкільного життя. Відбувається збільшення обсягу знань, умінь, навичок, але не відбувається помітних змін у розвитку дитини.
Умовою успішної адаптації випускників початкової школи до навчання у 5-му класі є також забезпечення можливості формування в них робити усвідомлений вибір. На відміну від початкової школи, деваріативність освіти задається ззовні (батьки, школа, учитель мають право вибору прийомів навчання), у підлітковому віці необхідно навчати дитину вибирати додаткові предмети, форми позакласного навчання, пізніше готуватись до вибору профілю навчання у старшій школі.
Успішність самореалізації підлітків тісно пов'язана з мікрокліматом в учнівському колективі. Важливо, щоб учителі-предметники створювали ситуації, які б дозволяли підлітку проявляти ініціативу, мати право на помилку, на власну думку, брати участь у спільній діяльності, працювати в умовах альтернативи, вибору, створювати демократичну, не авторитарну атмосферу навчання.
Урок, де учням дається можливість працювати у власному темпі й отримати знання у відповідності до рівня навченості, залишається основною, але не єдиною формою організації навчального процесу у 5-х класах. Важливо ширше застосовувати й інші форми організації навчання: екскурсії, дидактичну чи рольову гру, дискусії, практичні роботи тощо.
Адаптаційний період у школі передбачений для створення позитивної благополучної атмосфери, прийняття дітьми й учителем один одного та пошук оптимальної для кожного позиції нової ситуації.
Адаптаційний період у школі полягає в тому, щоби створити неминучий процес адаптації більш інтенсивним, ефективність якого значною мірою визначає успішність навчальної діяльності, збереження фізичного та психічного здоров'я дитини.
ПАМ'ЯТКА КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ 5-х КЛАСІВ
· Працюйте над формуванням колективу через різноманітні доручення, змінюючи групи.
· Розвивайте почуття колективізму через спільну турботу про престиж класу (зовнішній вигляд, успіхи в навчанні, максимальна участь у святах, естафетах, конкурсах).
· Пріоритет віддавайте індивідуальній роботі (спостереження, бесіди, анкетування, доручення).
· Уникайте «гострих» кутів, проявляйте стриманість, терплячість.
· Пам'ятайте: діти потребують ласки, ніжності, співучасті, турботи.
· Вчасно й мудро підтримуйте дитячу активність.
· Не забувайте: формування класного батьківського колективу не менш важливе, ніж дитячого. Ретельно готуйтесь до батьківських зборів, проводьте сімейні вечори, активно залучайте батьків і вчителів-предметників до життя класу.
ПАМ'ЯТКА ВЧИТЕЛЯМ, ЯКІ ВИКЛАДАЮТЬ У 5-х КЛАСАХ
· Опрацюйте спеціальну психолого-педагогічну літературу.
· Пам'ятайте: легше з першого уроку викликати до себе довіру, любов дитини, ніж потім подолати недовіру.
· Не змінюйте різко методи роботи, використовуйте ігровий матеріал, інструктажі, пам'ятки, алгоритми, картки-опори, зразки виконання.
· Протягом уроку та додому давайте конкретні доступні завдання й домагайтесь їх чіткого виконання.
· Щоденно перевіряйте письмові роботи учнів, домагайтеся систематичної роботи над помилками.
· Ретельно обміркуйте заходи та прийоми розвитку мислення, усного та писемного мовлення учнів. Розробіть відповідний роздавальний матеріал.
· Забезпечуйте систематичне повторення.
· Уникайте перевантаження дітей.
· Відвідуйте уроки колег, які викладають у 5-х класах.
РОЗДІЛ ІV. Матеріали для проведення батьківських зборів як підсумок роботи психолога з п’ятикласниками
У сім’ї, як і в житті, дитина розвивається щомиті. Виховувати в дитини любов до ближнього важко, а ще важче її зберегти. Це під силу тільки родині, де з покоління в покоління передається це найкраще надбання.
Пропоную зразки анкет, що можуть допомогти вивчити емоційний стан дитини, рівень вихованості, здібності.
Ви і ваша дитина
|
Судження |
Так |
Інколи |
Ні |
|
Чи говорить з вами дитина по щирості, чи радиться з особистих питань? |
|
|
|
|
Чи цікавиться дитина вашою роботою? |
|
|
|
|
Чи знаєте ви друзів своєї дитини? |
|
|
|
|
Чи бувають вони у вас удома? |
|
|
|
|
Чи бере участь дитина в господарських справах разом із вами? |
|
|
|
|
Чи бере участь дитина у підготовці до родинних свят? |
|
|
|
|
Чи є у вас спільні з нею заняття та захоплення? |
|
|
|
|
Чи буваєте разом з дитиною у театрі, в цирку, на концертах, у музеях? |
|
|
|
|
Чи часто ви буваєте разом з дітьми на природі, у місті? |
|
|
|
|
Чи говорите ви про телевізійні передачі, фільми? |
|
|
|
|
Чи обговорюєте ви з дітьми прочитані книги? |
|
|
|
|
Чи подобається дитині відзначати свій день народження в колі сім’ї? |
|
|
|
|
Чи перевіряєте ви як вона вчить уроки? |
|
|
|
|
Ви любите проводити відпустку разом з дітьми? |
|
|
|
|
Чи вважаєте ви, що у вашій родині є взаєморозуміння з дитиною(дітьми)? |
|
|
|
Анкета для батьків з метою виявлення емоційного стану дитини
1. Чи емоційна ваша дитина?
2. Чи уміє ваша дитина радіти?
3. Чи вмієте ви підтримати стан радості та задоволення у неї?
4. Чи виявляє ваша дитина негативні емоції?
5. У яких випадках вона це робить?
6. Як ви допомагаєте їй переборювати ці негативні емоції?
7. Як часто негативні емоції пов’язані зі школою чи навчанням?
8. Хто у вашій сім’ї займається вихованням дитини: батько, мати, бабуся, дідусь, дядько, тітка, інші дорослі, старші брати чи сестри?
9. Чим ваша дитина займається у вільний час?
10. Чи знаєте ви друзів своєї дитини?
11. Де найчастіше проводить дозвілля ваша дитина?
12. Які обов’язки дитина має вдома?
13. Які методи виховання ви використовуєте? (умовляння, роз’яснення, суворі вимоги, покарання, заохочення, побиття)
14. Хто Ви за професією?
15. Ваш вік
16. Ваша освіта
Анкета для батьків з метою виявлення талантів та вихованості дитини
- Що, на Вашу думку, допоможе Вашій дитині пізнати себе?
- Які шляхи розвитку індивідуальних здібностей і талантів Вашої дитини?
- Що Вашу дитину може навчити мислити, самостійно шукати інформацію та розвиватися?
- Як, на Вашу думку, навчити дитину спілкуватися та бути вихованою?
- Ваші очікування від роботи педагогічного колективу гімназії щодо виховання Вашої дитини?
- Що б Ви могли порадити в плані виховання дітей, на що б звернули увагу в поведінці вчителів?
- Що б Ви запропонували змінити у нашій гімназії?
Дякуємо за співпрацю!
Анкета "Як ви забезпечуєте умови для навчання дітей удома?"
1. Як ви організовуєте процес виконання домашнього завдання своїми дітьми?
2. Чи є у вас у квартирі куток для учня?
3. Як ви контролюєте виконання домашнього завдання своїми дітьми?
4. Чи звертаються до вас діти за допомогою при виконанні домашніх завдань? У чому виявляється ця допомога?
5. Чи є у вашій домашній бібліотеці улюблені книжки ваших дітей?
6. Які журнали, газети ви виписуєте чи купуєте для своєї дитини?
7. З якими труднощами в організації праці учнів ви зустрічаєтесь? Як їх долаєте?
8. Чи аналізуєте ви разом із дитиною причини виникнення у неї труднощів у її навчанні? Чи допомагаєте їх долати?
9. Як використовуєте методи заохочення і покарання для стимулювання навчання дітей?
Батьки, діти, вчителі - нероздільний трикутник
(матеріали виступу психолога на класних батьківських зборах)
У сім’ї, як і в житті, дитина розвивається щомиті. Виховувати в дитини любов до ближнього важко, а ще важче її зберегти. Це під силу тільки родині, де з покоління в покоління передається це найкраще надбання.
Аби розвинути у дитини повагу до батьків, потрібно, щоб ті поважали один одного, своїх батьків і водночас малюка. Тільки щира правда у взаєминах між батьками виховує дитину, схильну вірити у щирість людей.
У родині дитина має право не лише на їжу, тепло, гру, любов, пестощі, а й на право бути цікавою людиною. В цьому допомагає і школа.
На жаль, родина не завжди має надійний арсенал знань із виховання щасливої людини. Часто батьки переймаються пошуком у своїх дітях якоїсь геніальності, обдарованості, думаючи, що щастя чекає саме на таку людину.
Сім’я - це не тільки батько і мати, а й бабусі, дідусі, брати, сестри. І тільки в тій родині, де людей зустрічають з усмішкою на обличчі, дітям легше знаходити контакт з людьми, навчитися сприймати людей такими, якими вони є.
Кожен батько чи мати вважають себе люблячими, і це природно. Але дітям важливо і те, як батьки виявляють це почуття. Потрібно усвідомити, що любов принесе дитині більше щастя, якщо вона буде постійно бачити і відчувати її. Завдання кожного батька чи матері - навчитися виявляти любов до дитини, зігрівати її своїм душевним теплом.
Через сім’ю діти виходять у суспільство. Діти уподібнюються дорослим, копіюють їх, орієнтуються на їхню поведінку, як на взірець. Тому недарма в народі кажуть:
Від доброго дерева добрий пагінець відійде, од добрих батька і матері піде добра дитина.
Три нещастя є в людини: старість, смерть і лихі діти.
Все купиш, лише тата і маму - ні.
Народна мудрість
про батьків та дітей
Яке дерево, такі в нього і квіточки, які батьки, такі їхні діточки.
Який корінь, такий і пагінець, які самі, такі й сини.
Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.
Який дуб, такий тин, який батько, такий син.
Не навчив батько, не навчить і дядько.
Як під сонцем квітам, так і з матір’ю дітям.
Як мати рідненька, то й сорочка біленька.
На сонці тепло, а біля матері добре.
Мати сильно махне, та легенько вдарить.
У дитини заболить пальчик, а в матері серце.
Добрі діти – батькам вінець, а злі діти - кінець.
Добрі діти доброго слова послухають, а лихі й дрючка не бояться.
Коло батька чемно вітаються, коло матері вклоняються.
Матеріали виступу психолога на батьківських зборах у 5 класі
Підлітковий вік - складний відповідальний період становлення особистості (за Л. І. Божович, це період другого народження особистості), в якому формується соціальна спрямованість і моральна свідомість: моральні погляди, судження, оцінки, уявлення про норми поведінки, запозичені у дорослих. Шлях оволодіння ними відбувається через реальні стосунки, через оцінку їхньої діяльності дорослими. Наприклад, не одразу підлітки усвідомлюють, що волю загартовує і навчання, що відкрите визнання своїх помилок свідчить про сміливість, що усвідомлення своєї провини - крок до відповідальності. Знання моральних норм та еталонів взаємин розуміють не завжди глибоко, важко сприймають моральний релятивізм, тому оцінки вчинків інших категоричні, безкомпромісні. Моральні переконання ще не є стійкими, проте вони стають специфічними мотивами поведінки. З'являються власні погляди, оцінки, які можуть швидко змінитись, але й протилежну точку зору підліток буде відстоювати так само пристрасно, як й іншу.
Важливі зміни відбуваються у мотиваційній сфері: потреба в самоповазі, в самоствердженні, у визнанні товаришів, у позитивному ставленні з боку друзів. З'являється орієнтація на майбутнє: мрії, ідеали, перспективні плани, віддалена мета. Проте для підлітка характерна й відмова від поставленої мети всупереч її об'єктивній значущості, бо воля ще слабка. Підлітки частіше діють за найбільш сильним мотивом, власною ж поведінкою вони ще не володіють, і самі визнають відсутність у себе вольових якостей.
Завданням є розвиток у підлітків вольової поведінки, використовуючи для цього емоційно привабливі цілі, підтримуючи їх наміри й уявлення про можливість досягти власного рівня домагань.
У підлітків у вольовому акті ще слабко представлена виконавська частина. Очима підлітків основною причиною їх неуспішності у школі є лінощі. Практика свідчить, що не менше значення має забезпечення пізнавальної мотивації, розвиток інтересів. Для підлітків є характерною легкість виникнення переживань, емоційної напруги, їм важко стримувати свої радість, горе, образу, гнів. їхні емоції відрізняються ригідністю - інертністю, негнучкістю, навіть тенденцією до самопідтримування. Підлітки «купаються» у власному горі чи в почутті провини. Вони відчувають задоволення від будь-яких переживань, відчувають потребу в сильних емоційних насиченнях. Суперечливі прагнення, які виникають досить часто, ще більше підсилюють загальний емоційний фон, що призводить до виникнення стану афекту. Афективний стан може бути досить тривалим і виникати з незначного приводу. Треба вчити підлітків володіти своїми емоціями, усвідомлювати їх, говорити про них, виявляти у культурних формах.
Відбувається інтенсивний розвиток самосвідомості: виникає інтерес до свого внутрішнього світу, що веде до поглиблення та ускладнення процесу самопізнання. Підліткова рефлексія спрямована на розуміння самого себе, особлива увага приділяється власним якостям особистості, тому підвищується чутливість до оцінок з боку оточуючих, виникає орієнтація на реальні досягнення. Рефлексія відкриває недосконалість «Я», що глибоко та гостро переживається. Найбільший сплеск рефлексивності очікується в учнів 7 - 8-х класів. Зростає критичність з приводу власних недоліків, наприклад, вже в 6 класі з'являються діти, які вважають себе нездібними до жодного з предметів.
Моральна мотивація ще не є стійкою, тому підліток легко піддається навіюванню, таким формам соціальної поведінки, які роблять його дорослим у власних очах.
Образи «Я», які створює у своїй свідомості підліток, дуже різноманітні: це фізичне «Я» (уявлення про свою зовнішність), психічне «Я» (про риси характеру, про свої здібності тощо). Але ставлення до всіх цих рис свого «Я» залежить від системи цінностей, яка формується завдяки впливу членів своєї сім'ї та ровесників. Саме тому одні гостро переживають відсутність зовнішньої краси, а інші - фізичної сили, дехто всю увагу спрямовує на підвищення результатів у спортивних видах діяльності. Образ «Я» ще нестабільний, уявлення про себе рухливе. Іноді випадкова фраза, комплімент або посмішка надовго порушують спокій душевного життя підлітка.
З образом «Я» пов'язана самооцінка. Для підлітка важливо знати не тільки, який він є, але й наскільки значущими є його індивідуальні особливості для оточуючих, а тому й для самого себе. Постійно відбувається порівняння: «Я такий, як усі» або «я не такий, як усі». В ідеалі самооцінка повинна складатися з порівняння самого себе сьогоднішнього з самим же собою, але учорашнім: «Я вчора і я сьогодні, а яким я стану (повинен стати) завтра?». Це складно, проте ефективно. Самооцінка має загальний характер та ще й занижена: підлітки перебільшують свої недоліки, успіхи дещо занижують. Але за заниженою самооцінкою може ховатись високий рівень домагань, на основі чого розвивається феномен «дискомфорт успіху». Підліток, маючи таку самооцінку, знецінює досягнення своїх ровесників, радіє їхнім невдачам. Така конфліктна самооцінка виникає за умови завищених вимог з боку батьків, або песимістичних уявлень про можливості свого сина чи доньки. У підлітка тоді виникає сильна реакція навіть на справедливі зауваження. Він шукає зовнішні причини для виправдовування своїх реальних невдач або тих, що прогнозуються. Такий «афект неадекватності» вимагає пошуку психологічного захисту у вигляді знецінення успіхів інших. Висока самооцінка повинна поєднуватись із здатністю диференційовано оцінювати свої досягнення і водночас бачити недоліки та перспективи покращення результатів за рахунок усунення недоліків.
Підлітки адекватно оцінюють товаришів, але завищують свою самооцінку. Загальне позитивне ставлення до себе, до своїх можливостей повинно залишатися незмінним, а недоліки - сприйматись як тимчасові, які можна усунути.
Крім реального «Я» виникає і «Я-ідеальне». Якщо рівень домагань високий, а свої можливості усвідомлюються недостатньо, тоді «Я-реальне» буде дуже відрізнятися від «Я-ідеального». Такий стан веде до невпевненості в собі, а в поведінці це виявиться в образливості, впертості, навіть агресивності. Якщо «Я-ідеальне» сприймається досяжним, воно спонукає до самовиховання, здійснення якого сприяє розвитку саморегулювання. Саморегулювання вміщує в собі вільну постановку мети та вибір засобів її досягнення. Деякі підлітки (3 %) розробляють навіть програму самовдосконалення, але не всі мають силу волі та наполегливість, щоб здійснити її. Здатність ставити мету, усвідомлювати засоби її досягнення, використовувати свої можливості, передбачати результати є показником високої зрілості особистості, що з'явиться пізніше.
Використана література:
- Алферова О.Д. Формування відповідального ставлення до навчання. Навчальний посібник. – 1984р.
- О.Федько. Я не хочу вчитися! «Завуч», № 26, 2006 р.
- Зязюн І.А. Гуманістична стратегія і практика навчального процесу. «Рідна школа», №8, 2000р.
- Л. Ю. Ковальова. Причини низького рівня знань у школі. „Управління школою”, № 12,2004 р.
- І. Бідюк. Як запобігти низькій успішності учнів. „Директор школи”, № 17, 2005 р.
- Т. Денисова. Правила, яких має дотримуватися вчитель щодо невстигаючих учнів. „Завуч”, № 11, 2000 р.
- Покарання та заохочення: чи стане навчання радістю? „Директор школи”, № 9, 2003 р.
- https://vseosvita.ua/library/vistup-na-batkivskih-zborah-adaptacia-ucniv-5-h-klasiv-do-osnovnoi-skoli-330454.html
- https://xn----ftbomobdq1b9f.xn--j1amh/ АІС «Я – ПСИХОЛОГ»
- https://naurok.com.ua/metodichni-poradi-vchitelyam-scho-pracyuyut-z-5-klasom-94624.html
- https://naurok.com.ua/osoblivosti-adaptaciynogo-periodu-uchniv-5-h-klasiv-do-navchannya-u-seredniy-shkilniy-lanci-195203.html
про публікацію авторської розробки
Додати розробку