Реалізація плану дій щодо запобігання поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.
Процес реформування української державності потребує нових підходів до багатьох соціальних проблем. Належне місце посідає проблематика, пов’язана з поширення негативних явищ (наркоманії, алкоголізму, токсикоманії тощо).
Епідемія наркоманії в Україні набуває все більшого розмаху: за даними експертів нині кількість споживачів психоактивних речовин сягає понад 500 тисяч осіб переважно молодого віку. Проте за оцінкою експертів справжня цифра в 10-12 разів більша. Близько 90% наркоманів — люди до 25 років. Кожний третій з них – дівчина. Вік першої спроби наркотиків – 13-15 років.
Боротьба з наркоманією ведеться, передусім, на законодавчому рівні: практично в усіх країнах передбачені жорсткі кримінальні санкції за виробництво і розповсюдження наркотичних речовин. Тим часом, силові заходи не усувають причин наркоманії.
Величезне значення має широка пропаганда здорового способу життя, життя без наркотиків. Але більшість дослідників проблеми все ж схиляються до думки, що набагато дієвіше (й важче) забезпечити в суспільстві соціальні умови, що не сприяли б зловживанню наркотиками. Особливо це стосується головної групи ризику – молоді. Тому невід’ємною частиною боротьби з наркоманією є профілактика негативих явищ серед школярів.
Попередження наркоманії у підростаючого покоління вимагає зосередженої уваги педагогів, психологів, медиків, соціальних працівників. В останні роки з’явились окремі праці, що розкривають соціальні проблеми наркотизації, її причини та наслідки.
Наркоманія — ненормальний стан організму, викликаний вживанням певних речовин (наркотиків). Наркотиком вважається кожна речовина рослинного чи синтетичного походження, яка при введенні в організм може змінити одну чи декілька функцій та внаслідок багаторазового вживання призвести до психічної або фізичної залежності.
Їх загальною ознакою є здатність до зняття психологічної напруги і до послаблення невпевненості у собі й сором’язливості; вони змінюють емоційну реакцію на біль, уповільнюють реакції, порушують координацію руху. Вживання цих препаратів у великих дозах викликає сон, серйозні порушення свідомості, призводить до безпам’ятства і навіть смерті.
Причини наркоманії умовно можна поділити на соціальні, соціально-психологічні та психологічні. Формуванню наркомана сприяють такі причини: 1) ринок, що вільно постачає наркотики; 2) середовище, що сприяє або допускає застосування наркотиків; 3) певний індивідуальний нахил до вади.
Наркотичні речовини руйнують всі органи, але передусім вони згубно впливають на центральну нервову систему, ослаблення психічної діяльності. Наркоманія призводить до зниження інтелекту. Настрій надто нестійкий, можливе формування хронічних психозів, вражаються органи дихальної системи. У наркоманів часто бувають захворювання, які здоровим людям не властиві.
Не домогтися успіху без відповідної роботи в школі! Тому на рівні школи треба уважно ставитися до цієї проблеми особливо заступникам директорів з виховної роботи, педагогам-організаторам, класним керівникам, психологам, звертаючи увагу на стан здоров’я, настрій учнів, знати їх проблеми, систематично проводити просвітницьку профілактично-виховну роботу.
Профілактика наркоманії у нашій школі спрямована на свідоме особистісне неприйняття наркотичних речовин за будь-яких обставин. У цілому профілактика наркоманії здійснюється на превентивному рівні – це роз’яснення шкоди впливу наркотиків, забезпечення умов для проведення вільного часу і формування здорового способу життя.
Профілактика першого превентивного рівня проводиться в нашій школі в таких формах:
- тематичні бесіди: «Чи можна бути вільним маючи алкогольну залежність», «Наркоманія: правовий аспект», «Цигарка та дитини – речі не сумісні», «Піклуюсь про своє здоров’я», «Зроби свій вибір на користь здоров’я», «Шкідливі звички. Подумаємо разом…», «Чи можна бути вільним, маючи шкідливі звички?», «Вплив наркотиків на організм людини», «Соціальні наслідки вживання наркотиків», «Вплив наркоманії та токсикоманії на організм людини»;
- акції «Жити у світі де є ВІЛ», «Скажемо наркотикам «НІ!»;
- тренінгові заняття «НІ!» наркотикам»;
- анонімне анкетування з метою виявлення ставлення учнів до вживання наркотиків, тютюнопаління та алкоголю, «Що я знаю про ВІЛ/СНІД», «Чи палиш ти?»;
Отже, основними напрямами профілактичної роботи школи є:
1.психолого-педагогічна допомога дітям (індивідуальне консультування, тренінгова робота);
2. просвітницька робота (виховні бесіди і розповіді, вулична робота, педагогічні лекторії для батьків, шкільні рейди);
3. забезпечення втілення принципів здорового способу життя (проект «Школа здоров’я», здорового способу життя).