«Хто вмирає в боротьбі, у серцях живе навіки» (до Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні)

 

«Хто вмирає в боротьбі, у серцях живе навіки» (до Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні)

 

 

Автор: Максимишин Тетяна Юріївна

Навчальний заклад: ДНЗ «Новояворівське ВПУ»

Тема: «Хто вмирає в боротьбі, у серцях живе навіки» (до Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні)

Мета: вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини; розвивати бажання стати гідними громадянами України;  виховувати  шанобливе ставлення до Героїв Небесної сотні, воїнів, загиблих у боротьбі за свободу та цілісність України, виховати патріотичну свідомість.

Форма проведення: виховний захід

Обладнання: мультимедійна презентація, куточок пам’яті Небесної Сотні      (Прапор України, фотозображення і список прізвищ героїв, рушник, ікона, квіти), музичний супровід.

 

Хід заходу

 

 

 

 

 

Відео № 1 “День небесної сотні”

 

Ведуча І: Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить у незнаних і безіменних могилах – присвячується!

 

Ведуча ІІ: Цвіту нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість, і, найдорожче, життя – присвячується!

 

Ведуча І: Тим, які розкрили нам очі, які змусили подивитися на життя зовсім по іншому, і які своїм прикладом показали, як треба сьогодні відстоювати незалежність, любити Україну та свій народ.

 

 

Ведуча ІІ:  Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний час ХХІ століття.

 

Ведуча І: Їх назвали Небесною Сотнею –  українців які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей.

 

Ведуча ІІ: Ніхто не в праві забути морозні дні 2013 – 2014 року, коли від напруги закипала в жилах кров, коли в ім’я віри і правди один за одним падали від куль майданівці, аби прорости в наших серцях червоними квітами пам’яті.

 

Ведуча І: 

Ми згадуєио тих, з кого все починалося , наших перших  Героїв, що віддали своє життя в боротьбі за світле майбутнє нашої Батьківщини, адже не було б Майдану- не було б АТО , не було б російсько-української війни!!!

 

 Ведуча ІІ: Сьогодні ми відзначаємо урочисту дату, яку продиктувала сама історія, яку українці вибороли патріотизмом, прагненням до свободи, прагненням жити гідно на своїй землі.

 

Ведуча І: Як же починалась революційна  новітня історія України?

21 листопада 2013 року за кілька днів до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, український уряд радикально повернув курс держави від євроітеграційного до курсу, спрямованого на розвиток  співпраці з державами-членами СНД.

Ведуча ІІ: До кінця доби 21 листопада 2013 року на  Євромайдан у столиці збирається понад 1500 чоловік.  З’явилась міліція, посилені загони Беркуту. Із другої половини наступного дня кількість людей зростає, відбулися перші сутички з силовиками.

 

Ведуча І: У ніч проти 30 листопада близько четвертої  години ранку, коли на Майдані Незалежності залишалося до 400 протестувальників, їх оточили озброєні бійці «Беркуту» та здійснили розгін мирного протесту, застосувавши силу.  Події 30 листопада стали переломним моментом в українських подіях кінця 2013 року.

 

 Ведуча ІІ: Збурення в суспільстві наростає.

 

 Виходять учні (протестувальники)

 

І протестувальник  

Палає Київ у вогні,

горять сталеві БТРи

там на межі-передовій,

народ боронять волонтери.

Палають шини і серця,

ніхто не хоче помирати.

Перед екраном матері

і там, і там їхні солдати…

  ІІ протестувальник.

Всіх щільно взяли у кільце,

здається ось наш дух зламають,

та хтось із права затягнув

Вкраїни Гімн… усі співають.

Тримати міцно треба щит,

бо там позаду наші діти,

батьки стоять і матері,

нема куди нам відступити.

 

 

ІІІ протестувальник

Лунає вибух поруч десь,

то світло-шумова граната,

це «Беркут» мило передав,

нам подарунок від Ґаранта.

І ще учора ти і я

були звичайні активісти,

А вже сьогодні всі ми тут

Бороним нарід український.

Протестувальник. 4.  Там у шоломі зі щитом

 стоїть з Тернополя хлопчина.

 З червоним на грудях хрестом

 поранених несе дівчина.

 Стоїть із Харкова Андрій,

 Сашко тримає оборону,

 він тут вже 48 днів,

 як сам приїхав з Краснодону.

 Ось знову хвиля йде атак,

 усе змітають водомети,

 морозно трішки: «-2»,

 горять позаду вже намети…

Ведуча І: Шоковані замахом на основоположні права і свободи людини та побиття мирних студентів, сотні тисяч українців вийшли на Майдан Незалежності, наголошуючи на права людини та принципи демократії, вимагаючи покарання винних у побитті студентів та відставки злочинної влади.

 

Ведуча ІІ: Як усе починалося, дізнаємося з відеосюжету. Увага на екран.

 

Перегляд ІІ  відео. « Про початок революції Гідності»

 

 

Ведуча І: Події, що відбулися з 19 по 22 січня 2014 року на Майдані, ще називають «Криваве водохреща», або «Вогнехреща». Це була найгарячіша фаза у протистоянні народу і влади.

 

Ведуча ІІ: 22 січня на вулиці Грушевського перші загиблі. Із вогнепальної зброї вбито Сергія Нігояна та Михайло Жизневського, білоруса з Київщини. За тиждень від ран у лікарнях помирають Роман Сеник зі Львівщини та родом з Волині Олександр Бадера.  Вони стали першими в ряд Небесної сотні.

 

Вірш “Горить   свіча і пам’яті сльоза”

Горить свіча і пам’яті сльоза
додолу з неї краплями стікає.
Земля ридає, плачуть небеса –
Майдан героїв з почестю ховає.
Їх взяв Господь, щоб ангелом в раю
В його садах довічно проживати.
Вони завжди залишаться в строю,
Про них народ пісні буде співати.

Небесна сотня білих журавлів,
душа яких летить під небесами.
Ніхто із вас вмирати не хотів,
Хай вічна пам’ять лишиться за вами.

Сьогодні туга душу розпина
Багато з вас в коханні не признались.
Надворі скоро втішиться весна.
Чому ж її ви, хлопці, не діждались?

 

 

Ведуча І: Постріл, другий, розірвалася тиша і нестерпний біль…Кров, вогонь, стрілянина на ураження… Знову смерть, поранені,  відірвані руки, проламані голови, вибиті очі, покалічені жінки, поранені священики і лікарі...

 

Ведуча ІІ: Фінальним і найбільш драматичним етапом революції стали події у Києві 18-20 лютого, в ході яких загинуло більше сотні кращих наших синів і дочок.

 

Ведуча І  Ніч з 18- на 19 лютого 2014 року увійшла в історію під назвою «Ніч Апокаліпсису», після якої наступить «Чорний четвер» - 20 лютого. Саме у ці дні на очах у всього світу влада розстрілювала свій народ. Під час кривавих сутичок та від куль снайперів на Майдані загинуло близько сотні людей.

 

Ведуча ІІ  Розгони Євромайдану відзначилися брутальним побиттям сотень людей, десятків журналістів. Поступово ці «штурми та розгони» переросли у велетенські акції спротиву, били дзвони всіх церков, а кожен штурм сприймався в Україні як «боротьба не на життя, а на смерть».

 

Ведуча І Згадаймо якими були  ці дні в історії…

 

Відео ІІІ «Хроніка подій 20 лютого»

 

Виходять 6 учнів з лампадками.

Учень 1                         

Під прапором стояли – під прапором й спочили.

Прийми, о Господи, своїх синів!

За України волю їх убили

В шалений жар тривожних днів.

Учень 2                         

В той час, як небо димом затягнулось,

Як змерзлі руки прагнули вогню,

Упились кров’ю кат і його свита,

Споївши нею й всю свою сім’ю.

Учень 3                         

Та ми усі від Бога люди.

Живем надіючись, не боючись.

Чи ми запам’ятаєм, чи забудем,

Як наш народ топтали, сміючись?

Учень 4                         

Мамо, я живий, лиш закриті очі….

І серце не б`ється, не вирує кров…

Ти тільки не плач, знай — всі дні і ночі

Я буду поруч — в грудях, де живе любов!

Учень 5                        

Ти пробач мене, мамо, за гіркії сльози,

За ту біль, і той жаль, що я наробив.

Я ж хотів лише миру, добра і свободи…

А мене за це ворог безжалісно вбив.

Учень 6                        

Не жалій, моя нене, що я не вернуся,

Не кляни ворогів! Нехай судить їх Бог!

Я для тебе сьогодні з небес посміхнуся,

Ти лишень свої очі здійми до зірок!

Звучить пісня ______________________

 

 

Ведуча. ІІ Хто ж винен у смерті сотні людей? Хто першим натиснув на гачок?Хто віддав наказ стріляти? Минуло 11 років, а винні досі не покарані! Минуло 11 років, а це питання і досі не має логічного пояснення і остаточної правдивої версії! Увага на екран! Міфи і версії розстрілу Небесної Сотні на Майдані.

 

Відео 4 . Міфи і версії.

 

Ведуча І  Небесна сотня. Події, які відбувалися на головному Майдані України, явили нам цих героїв. Ким були? До чого прагнули? Звичайні люди, мирні громадяни, які вийшли на так званий Євромайдан, щоб відстояти своє право на мрію. Учителі, студенти, підприємці та журналісти, вчені та академіки, художники та музиканти, громадські діячі та прості робітники.

 

Ведуча ІІ Такі, здавалося, різні…Але – ні! Вони були дуже схожими між собою серцями, у яких, на перекір безвір’ю, безнадії та ненависті, що нав’язуються над духом цього світу, жили віра, надія та любов. Віра – у перемогу добра над злом, правди – над неправдою та кривдою. Надія – на краще майбутнє для своєї країни, своїх дітей. Любов – до України, справжніми синами якої вони були, є і будуть.

Вірш “А сотню вже зустріли небеса...”

                       А сотню вже зустріли небеса…

                       Летіли легко, хоч майдан ридав.

                        І з кров’ю перемішана сльоза

                        А батько сина ще не відпускав!

 

     Й заплакав Бог, побачивши загін:

     Спереду – сотник, молодий, вродливий

     І юний хлопчик в касці голубій,

      І вчитель літній – сивий-сивий.

 

І рани їхні вже не їм болять.

                                 Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло,

                                 Як крила ангела, злітаючи назад,

                                 Небесна Сотня в вирій полетіла…

 

Ведуча І  Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

 

 

Ведуча ІІ : Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло запалених свічкок хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті вічно!

 

Ведуча І: Героям Майдану, героям АТО, усім,хто загинув під час російсько-української війни  за світле майбутнє України присвячується хвилина мовчання. 

Хвилина мовчання (метроном) – звучить «Плине кача»

 

Відео 5. «Плине кача»

 

Діалог матері і сина Героя Небесної Сотні

 

 

Син  Мамо, чи це вже весна, що квітами

 встелена площа?

Мамо, чом пташка сумна?

А ще вчора співала в віконце.

Мама  Синку, це ще не весна.

А квітами землю встелили,

Бо в рай відлітає душа, а тіло—

В холодну могилу.

Син     Мамо, а може, це сон, і, може,

Зі сну я прокинусь?

Як сонечко за горизонт,

У твої обійми полину?

Мама    Так, моя пташко, ти спиш,

Та більше уже не проснешся.

Спогадом в небо злетиш,

Янголом в сон мій вернешся

 

Син       Мамочко, мамо, не плач

Витри сльозу, посміхнися,

За серце в скорботі—пробач,

Пробач, що не міг я скориться.

Мама    Як же я можу, мій сину,

Гнів в своїм серці носити?

Ти ж моя мила дитина,

Як же без тебе нам жити?

Син Матусю, поглянь в синє небо—

Це ж очі мої, як у тебе.

Вдивися у жовте колосся—

Це моє, як у батька волосся.

Не плачте за мною у хаті.

Я землю відстояв свою.

Не вмер я, все бачу! На варті

У сотні небесній стою!

 

Ангел. Не плачте, мамо. Ваш син у Небеснiй сотнi. Йому вже не болять рани. Вiн прийде, коли Ви спатимете, i розкаже, як любить Вас. Не плачте, тату. Дайте поплакати Українi. Вже не тече кров iз ран Вашого сина. Не пече йому у грудях бiльше. Вже у сотнi своїй небеснiй стоїть на вартi. Праворуч  вiд Бога. А ліворуч –  його побратими. Андрiйки, Васильки, Iванки, Назари, Устими –  усі тi, хто нинi названний Небесною сотнею. Вони були звичайними хлопцями, а стали Героями, бо в мить останню вiддали нам найдорожче, що мали,  – життя своє. За нас вiддали. Аби ми жили. Долюбили за них, дiтей їхнiх доколихали, пiсень за них доспiвали. Не плачте, мамо. Дозвольте поплакати свiтовi.

Під слова ангела 6 відеоролик (без звуку)

 

Ведуча ІІ : Небесна сотня – це наш біль і наша гордість, це наші сльози і наш душевний щем вдячності за все, що вони зробили для нас. Сьогодні вони дивляться на нас з небес і думають – не дайте злу перемогти, адже Україна і нині в сльозах, на її захист у війні з російським агресором стають тисячі й тисячі патріотів своєї держави, борються за її єдність та цілісність. Тому ми не маємо морального права здаватися, не маємо морального права не

боротися, адже нам сам Бог велів захищати свою Батьківщину.

Відео  № 7 “Дні в історії України”

 

Ведуча І : На знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року) захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини та європейське майбутнє України – Президент України Петро Порошенко 11 лютого 2015 року підписав Указ «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні». 20 лютого назавжди увійде в історію України, як день жалоби і пам’яті.

 

Ведуча ІІ : Загиблі хлопці віддали свої  життя за всіх нас.

Ведуча І  Це має пам’ятати кожен !

Ведуча ІІ Сьогодні, завтра, і  завжди!

Ведуча І  Якби не Майдан і не Герої Небесної Сотні, ми б не мали вже України. Саме Вони  і зберегли незалежність у той важкий момент. І саме подвиг Небесної Сотні надихає наших теперішніх воїнів, які тримають українське небо на фронтах російсько-української війни.

Ведуча ІІ Тому закликаємо вас не забувати у вирі війни про Героїв Небесної Сотні, як про перших героїв російсько-української війни. А також про сьогоднішніх героїв, які мужньо захищають нашу державність та наше майбутнє.  Тому це заклик, щоб ми не забували про події десятирічної давнини, жили цим подвигом і робили нашу пам’ять активною. Підхоплювали естафету наших героїв, допомагали реалізувати ту кінцеву мету, за яку вони віддали власне життя ― захистити Україну, відбудувати і зробити процвітаючою державою!!!

 Ведуча І: Слава Україні !  

 Ведуча ІІ : Героям слава!!!

Танець під пісню  Океана Ельзи “Гілля калин похилилося”

Список використаної літератури

1. Смолій В., Гарань О., Грицак Я. та ін. Майдан: Свідчення. Документи. Осмислення. — Київ: К.І.С., 2014.

2. УІНП (Український інститут національної пам’яті). Небесна Сотня. Герої не вмирають: інформаційно-методичні матеріали. — Київ, 2015–2023.

3. В’ятрович В. Історія з грифом «Секретно». Останні десятиліття української історії. — Київ: Клуб сімейного дозвілля, 2016.

4. Портнова Т. «Події Революції Гідності як точка національної консолідації» // Український історичний журнал, №2, 2016.

5. Побережжя О. «Герої Небесної Сотні: феномен громадянської мужності» // Сучасність, №1, 2017.

6. Касьянов Г. Україна після 1991 року: події, процеси, люди. — Київ: Laurus, 2018.

7. Офіційний сайт Президента України. Нормативні акти щодо вшанування Героїв Небесної Сотні.

8. Міністерство освіти і науки України. Методичні рекомендації щодо проведення заходів до Дня Героїв Небесної Сотні.

9. Hromadske, 5 канал, Суспільне. Документальні хроніки подій на Майдані (відеоархіви).