Комбінований Урок : "Українська Держава (гетьманат Павла Скоропадського)"..

10 клас. Історія України.

Розділ «Розгортання Української  Революції. Боротьба за  відновлення державності».

 

Тема:Українська Держава (гетьманат  Павла  Скоропадського).

Мета: з'ясувати значення Брест-Литовського мирного договору для подальшого перебігу подій донської революції; охарактеризувати гетьманський режим П. Скоропадського; пояснити поняття терміни: «сепаратний мир», «окупація», «переворот», «гетьманат», «федеративна грамота»; розвивати вміння учнів отримувати нові знання, використовуючи різні джерела інформації; сприяти розвитку в них патріотичних почуттів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта «Українська Держава. Утворення Директорії та відновлення УНР (травень—листопад 1918 р>, атлас, ілюстративний і дидактичний матеріал.

Основні поняття і терміни: сепаратний мир, окупація, переворот, гетьманат, федеративна грамота.

Основні дати: 9 лютого (27 січня) 1918 р. — укладення Брестського миру між УНР і країнами четверного союзу; 28—29 квітня 1918 р. — гетьманський переворот, проголошення П. Скоропадського гетьманом України; 14 листопада 1918 р. — грамота П. Скоропадського про федерацію з Росією.

 

 

 

 

 

 

Хід уроку

 

1.  Організація навчальної діяльності

 

2.          Перевірка домашнього завдання

Кожен учень отримує картку з одним із 4-х варіантів історичного диктанту. Протягом 5-7 хв. діти виконують завдання.

 

Історичні диктанти

Проголошення автономії України. Наростання політичної боротьби в Україні у липні—жовтні 1917 р.

Проголошення Української Народної Республіки

Диктант № 1

1. Яке було ставлення УЦР до створення регулярної армії: позитивне чи негативне?
2. Як називався перший український уряд, утворений УЦР?
3. На скільки губерній поширювалася влада Генерального Секретаріату згідно з «Тимчасовою інструкцією Генеральному Секретаріатові Тимчасового уряду на Україні»?
4. Коли відбувся Корніловський заколот?
5. Хто очолював Генеральний Секретаріат (перший український уряд)?
6. Коли було проголошено Другий універсал?
7. Коли відбувся Український національний конгрес?
8. Згідно а «Тимчасовою інструкцією...» Генеральний Секретаріат підпорядковувався ...
9. Коли відбувся у Києві З'їзд народів Росії?

10. Які політичні сили вели боротьбу за владу в Києві після повалення Тимчасового уряду в Петрограді?
11. Що стало приводом до підготовки російськими властями судового процесу над членами Генерального Секретаріату?
12. Хто представляв Тимчасовий уряд на переговорах з УЦР у червні 1917 р.?

Диктант № 2

1. Український національний конгрес виступив за автономію чи незалежність України?
2. Які українські політичні партії були представлені в Генеральному Секретаріаті?
3. Згідно з яким Універсалом УЦР поповнювалася представниками національних меншин?
4. Коли було проголошено Перший універсал?
5. Коли відбувся збройний виступ самостійників?
6. Яка подія стала поштовхом до проголошення Першого універсалу?
7. На які губернії поширювалася влада Генерального Секретаріату згідно з «Тимчасовою інструкцією...»?
8. Генеральний Секретаріат був органом виконавчої чи законодавчої влади?
9. Кому мав підпорядковуватися Генеральний Секретаріат згідно зі і        «Статутом Генерального Секретаріату»?

10.        Яка подія привела до створення у Києві Комітету порятунку революції?
11.        Перший Українізований 40-тисячний корпус очолював...
12.        Який універсал УЦР був зустрінутий із більшим ентузіазмом населенням України — Перший чи Другий?

Диктант № 3 .

1. Де відбувалися засідання УЦР?
2. Першою Українізованою військовою частиною був... .

3. Коли було прийнято Другий універсал?

4. Що відбулося раніше: повстання більшовиків у Києві проти військ Київського військового округу чи проголошення Третього універсалу?

5. Коли відбувся Український національний конгрес?
6. Які сили вели боротьбу за владу в Києві у жовтні 1917 р.?
7. Коли відбулися вибори до Українських установчих зборів?
8. Які губернії мали увійти до складу УНР згідно з Третім універсалом?
9. Чи містилась у тексті Третього універсалу програма соціально-і економічних перетворень?

10.        Коли було опубліковано Третій універсал?
11.        Який документ УЦР проголосив створення УНР?
12.        Яка подія дала поштовх до більшовизації рад?

 

Війка Радянської Росії з УНР. Проголошення незалежності УНР

Диктант № 4

1. Перерахуйте основні вимоги ультиматуму Раднаркому, висунуті УЦР.
2. Авторами ультиматуму до УЦР були...
3. Радянський уряд України в 1917—1918 рр. називався...
4. Більшовицькими загонами, що наступали на Київ, командував...
5. Четвертий універсал було проголошено до чи після вступу більшовиків до Києва?
6. Жертвами «червоного терору» в Києві після захоплення міста більшовицькими загонами стало ...тис. осіб.
7. Коли і де відбувся І Всеукраїнський з'їзд Рад, на якому було проголошено встановлення радянської влади в Україні?
8. Як називався радянський уряд України у 1918 р.?
9. У яких регіонах України більшовики встановили свою владу в основному мирним шляхом?

10.        Де були поховані юнаки, що загинули в бою під Кругами?
11.        Як називався російський орган влади, що висунув ультимативні вимоги до УЦР?
12.        Коли більшовиками було захоплено Київ під час Першої радянсько-української війни?

 

III. Актуалізація опорних знань.

►►    Робота з історичною картою

1. Покажіть кордони УНР.
2. Прослідкуйте події Першої війни між Радянською Росією та УНР.

3.       Оголошення теми і мети уроку.

Учитель оголошує тему і мету уроку а також план проведення уроку. Згідно плану учні формулюють очікувані результати.

План уроку.

1. Мирний договір у Брест-Литовську. Вступ німецько-австрійських військ в Україну.
2. Гетьманський переворот.
3. Внутрішня і зовнішня  політика Української Держави.
4. Падіння гетьманського режиму.

V. Мотивація навчальної діяльності

►► Постановка проблемної ситуації, вирішення якої учні мають здійснити в кінці уроку, вивчивши матеріал теми.

І погляд :

«Генерал Павло Скоропадський є насильник і узурпатор народньої влади. Все правительство його, як протинародне, проти національне, оповіщаємо недійсним.

По наказу Директорії Української Республіки я, яко верховний главнокомандуючий, закликаю всіх українських салдат і козаків боротися за державну самостійність України, проти зрадника, бувшого царського наймита, генерала Скоропадського, самочинно собі присвоївшого права гетьмана України. По постанові Директорії, Скоропадський оголошений поза законом за утворені ним злочинства проти самостійності Української Республики, за знищення її вольностей, за переповнення тюрем найкращимисинами українського народу, за розстріл селян, за руйнування сел і за насильства над робітниками і селянами...».

С. Петлюра

II погляд :

«Незважаючи ні на що, не можна позбавляти П. Скоропадського українського коріння, патріотизму, культури і, врешті-решт, відмовляти йому в батьківщині тільки за те, що все його свідоме життя пройшло в “єдиній і неподільній” Російський імперії.

Саме за нього в Україні здійснювалася виважена, цілеспрямована політика щодо національно-культурного відродження України і становлення її, як європейської держави “.

(з підручника “Новітня історія України)

 

VІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Мирний договір у Брест-Литовську. Вступ німецько-австрійських військ в Україну.

Робота зі структурно-логічними схемами.

Хід переговорів
Дата	Подія
7 листопада (25 жов­тня) 1917 р.	II Всеросійський з'їзд Рад у Петрограді прийняв Декрет про мир, у якому закликав всі воюючі держави припинити війну і укласти мир без анексій і контрибуцій. Згодом Раднарком заявив, що декрет е офіційною пропозиці­єю негайно укласти перемир'я і розпочати переговори про мир
14 (1) листопада 1917 р.	На пропозицію більшовиків відгукнулась тільки Німеччина
20 (7) листопада 1917 р.	Початок переговорів про перемир'я між Німеччиною і Радянською Росією
5 грудня (22 листопа­да) 1917 р.	Генеральний Секретаріат прийняв рішення про укладення перемир'я з краї­нами Четверного союзу
б грудня (23 листопа­да) 1917 р.	Неофіційна зустріч української делегації з представниками Німеччини й Австро-Угорщини. Укладення перемир'я між УНР і країнами Четверного союзу
12 грудня (29 листо­пада) 1917 р.	Початок переговорів делегації Четверного союзу і Радянської Росії щодо умов миру
15 (2) грудня 1917 р.	Перемир'я між Радянською Росією і Німеччиною
24 (11) грудня 1917 р.	Генеральний Секретаріат звернувся з нотою до всіх воюючих і нейтральних країн, у якій йшлося, що УНР «стає на шлях самостійних міжнародних стосунків до того часу, доки не буде створено загальнодержавної власті в Росії», і пропонує воюючим державам укласти мир без анексій та контри­буцій з урахуванням прав націй на самовизначення
26 (13) грудня 1917 р.	Країни Четверного союзу погодилися на участь у переговорах у Брест-Литовську делегації УНР
1 січня 1918 р. (19 грудня 1917 р.)	Прибуття у Брест-Литовськ української делегації на чолі з В. Голубовичем, який отримав детальні інструкції від М. Грушевського
9 січня (28 грудня 1917 р.) 1918 р.	Українська делегація вперше взяла участь у пленарних засіданнях пере­говорів. Визнання головою радянської делегації Л. Троцьким права делегації УНР самостійно брати участь у переговорах
12 січня 1918 р, [ЗО грудня 1917 р.)	Визнання країнами Четверного союзу самостійності української делегації. Визнання її єдиним представником народу України
Січень 1918 р.	Нова радянська делегація на переговорах оприлюднила свій новий склад, до якого були включені представники радянської УНР. Троцький заявив, що саме вони повинні представляти інтереси українського народу, бо УЦР вже не контролює більшої частини України. Проте ця заява була відхилена країнами Четверного союзу, які відмовилися визнати делегацію радянської УНР. Голова української делегації 0. Севрюк оприлюднив Четвертий універсал
9 лютого (27 січня) 1918 р.	Укладення Брестського миру між УНР і країнами Четверного союзу,
3 березня 1918 р.	Радянська Росія підписала Брест-Литовський мир із країнами Четверного союзу
Умови Брестського миру між УНР і країнами Четверного союзу
Скасовувався воєнний стан між воюючими сторонами Визначалися кордони України Встановлювалися дипломатичні зв'язки Визначалися економічні зв'язки
У таємній декларації, підписаній з Австро-Угорщиною, зазначалося: райони Східної Галичини з пере­важно українським населенням мали бути відлучені від королівства Галичини й з'єднані з Букови­ною в один коронний край у складі Австро-Угорщини. (Ця угода не була ратифікована і розірвана Австро-Угорщиною у липні 1918 р.)
У додатковому договорі визначалися: принципи регулювання консульських відносин; принципи регулювання приватних справ; обмін військовополоненими; обмін надлишками сільськогосподарських і промислових товарів; курс валют (100 німецьких марок = 46 українським карбованцям)
17 березня 1918 р. — УЦР ратифікувала Брестський договір
18 березня 1918 р. — укладення військової конвенції УНР з Німеччиною й Австро-Угорщиною
Результати і наслідки
Україна стала першою державою, яка вийшла з Першої світової війни	Україна стала повноправним членом міжнарод­них відносин	Падіння ра­дянської влади в Україні	Визнано кордони Української держави	Відновлено владу УЦР, обмежено су­веренітет України
За допомогу у звільненні України від більшовицької окупації УНР зобов'язувалась у вигляді матері­альної компенсації поставити Німеччині й Австро-Угорщині 60 млн пудів зерна та виробів із нього, 400 млн шт. яєць, 2,75 млн пудів великої рогатої худоби (живою вагою), 3 млн пудів цукру, а також регулярно постачати їм овочі, фрукти, фураж, руди тощо

Запитання для закріплення ( якщо достатньо часу).

1. Що спонукало Центральну Раду піти на мирні переговори з країнами Четверного союзу?
2. Де відбувалися переговори між делегаціями УНР та країн Четверного союзу про умови укладення миру?
3. Якими були результати миру для УНР?
4. Чи вдалося делегації УНР на переговорах у Брест-Литовську досягнути своєї мети?
5. Чи був Брестський мир між УНР і країнами Четверного союзу справедливим?

2.   Гетьманський переворот.

Розгляд даного питання здійснюється при допомозі методу «сократів діалог»   (учні самостійно формулюють проблеми та пропонують шляхи їх розв'язання ).

Зразок тексту для опрацювання:

З приходом союзників Україна фактично була окупована.  Хоча союзники проголошували єдиною метою відновлення в Україні законної влади — Центральної Ради, фактично встановлювався окупаційний режим. Разом із військами центральних держав 7 березня 1918 р. до Києва повернулася і УЦР. Але її повернення було зустрінуто без особливого ентузіазму. Політика Центральної Ради в нових умовах не змінилася, а це не влаштовувало практично усі верстви суспільства.

Командувач збройними силами Німеччини Людендорф пізніше так визначив їхні головні цілі: «На Україні треба було придушити більшовизм і створити там такі умови, щоб мати можливість видобувати з неї воєнні вигоди й вивозити хліб і сировину».

 

Після повернення до Києва перед УЦР відразу постало безліч питань, які потребували негайного вирішення: забезпечення спокою і порядку в країні, а головне — виконання договору з Німеччиною про постачання продовольства. Але УЦР виявилася нездатною їх розв'язати. Вона продовжувала політику, намічену ще у листопаді 1917 р. За січень—квітень 1918 р. УЦР було здійснено такі заходи:

• запроваджено новий стиль у літочислення (Юліанський календар замінено Григоріанським);
• введено в обіг національну валюту— гривню;
• затверджено державний герб — тризуб Володимира Великого;
• надано чинності закону про громадянство;

• скасовано приватну власність на землю (19 січня 1918 р.), прийнято закон про землю (31 січня 1918 р.),який передбачав соціалізацію землі та встановлення максимуму землеволодіння у 30 десятин;
• підтверджено курс і соціально-економічну політику, проголошені Третім і Четвертим універсалами;
• схвалено Конституцію УНР (29 квітня 1918 р.).

 

Результатом роботи має стати висновок , що така політика не влаштовувала командування німецьких військ, які фактично окупували Україну. Йому було зрозуміло, що ЦентральнаРада не зможе забезпечити регулярних поставок продуктів до Німеччини й Австро-Угорщини. Тому німецько-австрійське командування прагнуло замінити Центральну Раду більш ефективним урядом і з цією метою почало пошук відповідної кандидатури. Вибір пав на П. Скоропадського, якого під­тримували заможні верстви українського суспільства.

«Постать в історії».

Повідомлення учня  (випереджальне завдання) можна з використанням відео фрагменту.

Павло Скоропадський (1873—1945) — воєнний, державний і політичний діяч. Нащадок славного козацького роду Скоропадських. Здобув військову освіту. Брав участь у російсько-японській війні 1904— 1905 рр., де отримав чин полковника і в нагороду золоту георгієвську зброю. Далі Павло Скоропадський швидко просувався по службовій драбині: з присвоєнням звання генерал-майора був зарахований до імператорського полку. У роки Першої світової війни дослужився до чину генерал-лейтенанта, командував 34-м корпусом на Волині. Був нагороджений Георгієвським хрестом IVступеня. Революція 1917 р. круто змінила долю генерала. Він став командувачем Першого Українізованого корпусу російської армії. Саме частини цього корпусу врятували УЦР від наступу збільшовизованих підрозділів на Київ. Дії Скоропадського сприяли зростанню його авторитету. У жовтні 1917 р. на з'їзді Вільного козацтва його було обрано отаманом Вільного козацтва, яке стало вагомим чинником політичного життя. Хоча Скоропадський не брав участі в українському русі, революційні події вплинули на його погляди, він став прихильником ідеї відновлення Української держави, створення українського війська. Проте у генерала не склалися відносини з УЦР, лідери якої були противниками ідеї створення регулярної армії. 25 грудня 1917 р. П. Скоропадський подав у відставку. У березні 1918 р. він заснував Українську народну громаду, яка стала центром об'єднання всіх консервативних сил, і що були противниками соціально-економічних експериментів УЦР. За | їх допомогою та за підтримки німецького командування Скоропадський здійснив переворот і став гетьманом проголошеної Української Держави. Проте за дев'ять місяців свого правління він не зумів створити міцну опору своєму режиму, який був повалений в результаті повстання, організованого Директорією. Опинившись в еміграції, Скоропадський жив у Німеччині. Під час Другої світової війни, користуючись своїми зв'язками в німецьких колах, визволив чимало українців із тюрем і концтаборів. Загинув у 1945 р., потрапивши під бомбардування.

3.  Внутрішня і зовнішня  політика Української Держави.

Групова робота з підручником.

Учні в групах самостійно опрацьовують відповідний матеріал параграфа, визначаючи реформивнутрішньої політики гетьманату та їхню суть згідно свого напряму. 

Учитель систематизує й доповнює результати роботи учнів.

 

Заходи в промисловості

Скасування законодавства УЦР щодо робітництва і промисловості. Відновлення права приватної власності. Підтримка промисловців, що постраждали в результаті більшовицької окупації. Робочий день збільшено до 12 годин. Заборонено, страйки. Налагодження торговельних відносин із Німеччиною та Австро-Угорщиною

Формування державного апарату

Формування Ради Міністрів з орієнтацією на кваліфікованих чиновників. Голови Ради міністрів: Г. Василенко (квітень—травень 1918 р.), Ф. Лизогуб (травень—листопад 1918 р.), С. Гербель (листопад—грудень 1918 р.). Українізація державного апарату. Розбудова органів місцевої влади. Відновлення земств

Заходи в сільському господарстві

Відновлення приватної власності на землю. Видання «Тимчасового закону про заходи боротьби з розрухою в сільському господарстві». Відновлення поміщицького землеволодіння; повернення селянами поміщикам земель, реманенту, відшкодування збитків; поміщики отримали право використовувати примусову працю. Створення хлібного бюро для впорядкування збору продовольства для Німеччини. У липні 1918 р. опубліковано «Проект загальних основ земельної реформи», за якою максимум земельного наділу становитиме 25 гектарів на одну особу, а поміщикам надано право продавати землю державному банкові

Розбудова збройних сил

Формування державної варти (поліції). Відновлення козацтва в Чернігівській, Полтавській і Харківській губерніях. У вересні 1918 р. Німеччина погодилася на формування восьми корпусів та інших частин україн­ської армії чисельністю 300 тис. осіб. Реально створено: декілька офіцерських дружин, Запорізька дивізія, дві Синьожупанні дивізії, Сіро-жупанна дивізія, Сердюцька дивізія, бригада січових стрільців тощо (загальна кількість 65 тис. осіб)

Національно-культурна політика

Скасовувалася національно-персональна автономія національних меншин.

Українізація загальноосвітніх шкіл. На осінь 1918 р. в Україні вже налічувалося близько 150 укра-

їнських гімназій. Було прийнято закон про обов'язкове вивчення української мови і літератури, а

також історії та географії України в усіх середніх школах.

Було реорганізовано народний університет у Києві в державний український університет, відкрився

український університет у Кам'янці-Подільському. У російськомовних університетах Києва, Харкова,

Одеси відкривалися українські кафедри.

Створення Національної академії наук, першим президентом якої став академік В. Вернадський.

Було започатковано Національну бібліотеку, засновано Національний архів України, Національну

галерею мистецтв, Український історичний музей, Український національний театр (під керівництвом

П. Саксаганського), «Молодий театр» (під керівництвом Леся Курбаса)

 

 

 

 

 

 

 

5. Падіння гетьманського режиму.

Робота з документом

Грамота гетьмана Л. Скоропадського 14 листопада 1918 р.

На... принципах федеративних повинна бути відновлена давня могутність і сила всеросійської держави. У цій федерації Україні належить зайняти одне з перших місць, бо від неї пішов порядок і законність в краю, і в ц межах перший раз свобідно віджили всі принижені і пригноблені більшовицьким деспотизмом громадяни бувшої Росії... На тих принципах, які — я вірю — поділяють усі союзники Росії, Держави Згоди (Антанта), а також яким не можуть не співчувати без винятку інші народи не тільки Європи, але й усього світу, повинна бути збудована майбутня політика нашої України. їй першій належить виступити в справі утворення всеросійської федерації, якої конечною метою буде відновлення великої Росії. В осягненні цієї мети лежить як запорука добробуту всієї Росії, так і забезпечення економічно-культурного розвитку цілого українського народу на міцних підставах національно-державної самобутності.

Запитання до документа

1. Прийняття цієї грамоти було логічним завершенням правління гетьмана чи спонтанним актом, який коштував йому булави?
2. Чи можна твердити, що цією грамотою П. Скоропадський зрікся ідеї незалежної України?

 

VII. Рефлексія.

Учні вирішують проблемну ситуацію поставлену на початку уроку, застосовуючи метод «Прес». Таким чином одночасно здійснюється закріплення навчального матеріалу.

 

Підсумок уроку (формулюється учнями при допомозі вчителя). Як фон , може звучати аудіо запис української пісні.

• Брестський мир став першим мирним договором, укладеним під час Першої світової війни. Він забезпечував вихід України зі «світової бійні». Але платою за це стала окупація України австро-німецькими військами.
• УЦР, яка повернулася до Києва, не змогла забезпечити виконання своїх зобов'язань перед країнами Четверного союзу.
• 29 квітня 1918 р. за згоди Німеччини П. Скоропадський вчинив переворот, встановивши гетьманський режим.
• Прийшовши до влади, П. Скоропадський намагався провести реформи для стабілізації становища в країні і досягнення незалежності. Але його політика була приречена на невдачу: П. Скоропадського особисто не підтримували провідні українські політичні сили, його соціальна політика не викликала захоплення у більшої частини населення, на міжнародній арені Україна залежала від країн німецького блоку, які зазнали поразку в Першій світовій війні.

Учні висловлюють своє ставлення щодо проведеного уроку. Чи досягли вони поставлених завдань і чи справдились їхні очікування.

 

VIII. Домашнє завдання.

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
2. Достатній рівень. Скласти таблицю «Зовнішня політика Скоропадського».
3. Високий рівень : скласти порівняльну таблицю діяльності УЦР і Скоропадського.