Конспект уроку біології в 7 класі "Запилення"

Тема. Розмноження  та життєві цикли вищих рослин. Запилення.

Мета: сформувати уявлення про запилення у квіткових рослин як етап статевого розмноження; розвивати логічне та біологічне мислення, вміння працювати з довідковою літературою, малюнками, схемами, таблицями.

Обладнання: таблиці («Типи суцвіть», «Будова квітки», «Запилення квіток»), моделі різних квіток, гербарні й живі зразки рослин із різними типами квіток, додаткова література про запилення рослин.

Поняття і терміни: запилення, самозапилення, перехресне запилення, запилення вітром, водою, комахами, птахами.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

Визначте, яким рослинам належать такі суцвіття:

А – Колос;

Б – Китиця;

В – Зонтик;

Г – Головка;

Ґ – Кошик;

Д – Початок;

Е – Складний колос;

Є – Волоть;

Ж – Сережка;

З – Складний щиток;

И – Щиток;

І – Складний зонтик

 1 – Ромашка; 13 – Овес;

 2 – Конюшина; 14 – Бузок;

 3 – Кала; 15 – Береза;

 4 – Кріп; 16 – Хризантема;

 5 – Деревій; 17 – Смородина;

 6 – Груша; 18 – Ячмінь;

 7 – Осока; 19 – Ліщина;

 8 – Черемха; 20 – Цибуля;

 9 – Пижмо;  21 – Калина;

 10 – Жоржина; 22 – Просо;

 11 – Вишня; 23 – Морква;

 12 – Жито;  24 – Конвалія

(Учні здійснюють самоперевірку за ключем).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. У давні часи на ринках Вавилону, а пізніше в арабів, продавали тичинкові суцвіття фінікової пальми – дводомної рослини. Їх розвішували – між маточковими суцвіттями пальм. Пилок із тичинкових квіток потрапляв на приймочку маточкових – так відбувалося запилення, внаслідок чого отримували високий урожай плодів фінікової пальми – годувальниці багатьох людей, які живуть на засушливих, випалених спекою землях.

ІІІ. Повідомлення теми, постановка проблеми

 Проблемні запитання

•          Майже 85% квіткових рослин запилюють комахи. Що приваблює комах у квітці?
•          Чи може запилитися квітка, якщо відсутні чинники, за допомогою яких відбувається запилення?
•          Як можна отримати плоди, якщо рослина росте в теплиці, де відсутні комахи-запилювачі?
•          Навіщо суцвіття ліщини – сережка – має аж 4 млн пилкових зерен?

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Складання плану

Учні разом із учителем складають орієнтовний план вивчення нового матеріалу, який учитель записує на дошці, а учні – в зошитах.

План

1. Перехресне запилення рослин:

а). комахами;

б). птахами;

в). водою;

г). вітром.

2. Самозапилення.

3. Штучне запилення.

2. Робота у творчих групах

Учні об’єднуються в творчі групи по 2-3 учасники.

Завдання

Уважно прочитайте текст параграфу, у якому йдеться про перехресне запилення рослин. Використовуючи додаткову літературу, таблиці та схеми, дослідіть особливості перехресного запилення рослин:

група 1 – комахами;

група 2 – водою;

група 3 – вітром.

Презентація роботи творчих груп

 Група 1.

 Видатний учений-біолог Ч.Дарвін уперше з’ясував роль краси в природі. Він визначив причини походження різного забарвлення квітів. Яскраві квіти приваблюють комах, здатних запилювати рослини. Випадкового в забарвленні квітів немає. Кожен вид комах приваблює певний колір, тому своїм забарвленням квітка приваблює не всіх комах ,а лише тих, хто може її запилити.

 Бджіл приваблюють синій і фіолетовий кольори, жовтого вони майже не помічають, байдужі до зеленого, а червоний їх навіть відлякує.

 Метеликів приваблюють яскраво-червоні квіти.

 Нічні метелики із задоволенням відвідують білі й блідо-рожеві квітки.

 Квіти приваблюють комах-запилювачів не лише забарвленням, а й ароматом. Полин, гледичія мають непримітні квітки, але виділяють сильні ароматичні речовини. Квітка аруму, хвилівника виділяють гидкий аромат гнилого м’яса, що приваблює мух.

 Квітки дині запилюють переважно мурашки.

Учитель. Головна причина відвідування квітів комахами-запилювачами – це пожива у вигляді пилку та нектару. Нектар утворюється в нектарниках, які закладаються всередині квітки, чим створюють умови для запилення, бо комаха, проникаючи в квітку за нектаром, запилює її.  Кількість нектару в одній квітці незначна. Щоб зібрати 1 кг меду з червоної конюшини, бджоли відвідують 7 млн квіток.

 Надзвичайно цікаво, що всі комахи-запилювачі мають опущені тільця, ніжки, хоботок, а пилок має клейкість і горбкувату поверхню.

Група 2

Квітку орхідеї, що має багато нектару і яскраве забарвлення, запилюють птахи – колібрі й медоноси. Птахи, тримаючись у повітрі над квіткою, висмоктують з неї нектар. При цьому клейкий пилок пристає до їх голови. Перелітаючи з квітки на квітку, птахи переносять пилок.

У природі існує невелика група рослин, квітки яких запилюються водою. Наприклад, стрілолист утворює пилок, який не тане й не гине у воді. Пилок цих рослин ниткоподібний, що забезпечує кращий контакт із також ниткоподібною приймочкою.

Група 3.

Не лише комахи,  птахи та вода беруть участь у запиленні рослин. Є рослини, які запилюються вітром: дуб ,ліщина, береза та ін. Вони, як правило, ростуть групами або заростями, цвітуть до розпускання листя.

У вітрозапильних рослин квітки безбарвні, мало проникні, з невеликою оцвітиною, без запаху та нектару. Пилку в них утворюється дуже багато. В одному суцвітті ліщини може бути близько 4 млн пилкових зерен, а в кукурудзи ще більше. Пилок сухий, гладенький, дрібний і легкий. Приймочки маточок у таких квітів широкі або довгі з волосками, не вкриті клейким слизом, що дає змогу краще вловлювати пилок. Така будова квітки пов’язана з тим, що більша частина пилку не потрапляє на приймочку. Пилок «змивають» краплини дощу, він осідає на листя і кору дерев, на землю, траву, сіро-жовтою плівкою покриває калюжі. Лише незначна кількість пилку потрапляє на приймочку маточки.

3. Заповнення таблиці 3

3. Розповідь учителя з елементами бесіди

У перехреснозапильних рослин внаслідок еволюції виникли

запобігання самозапиленню:

•          неодночасне дозрівання тичинок і маточок у квітках: достигають раніше пиляки, ніж приймочки маточок (складноцвіті, бобові); раніше достигають приймочки (пасльонові і хрестоцвіті);
•          у квітках одного виду розвиваються тичинки й маточки неоднакової довжини (така будова квіток гречки, первоцвіту).

(Учні разом з учителем визначають самозапилення та штучного запилення рослин).

Біологічне значення самозапилення та штучного запилення:

•          надійність запилення, коли рослини трапляються рідко або ростуть на великих відстанях одна від одної;
•          можливе за відсутності чинників, за допомогою яких відбувається запилення;
•          запилення, в яке втрутилася людина, називається штучним;
•          штучне запилення людина здійснює для підвищення врожаю та отримання нових сортів рослин;
•          доцільно проводити штучне запилення за несприятливих кліматичних умов під час цвітіння, коли природне перенесення пилку (за допомогою комах чи вітру) ускладнюється.

V.  Закріплення вивченого матеріалу

 Розв’язування біологічних задач

Задачі

1. Далеко від поля із загубленої зернівки кукурудзи виросла рослина з початком і волоттю. Але плоди цієї рослини чомусь не утворилися. Чому?

(Відповідь. Бо кукурудза – перехреснозапильна рослина).

2. У кукурудзи жіночі квітки зібрані в суцвіття – початок, ззовні огорнуті видозміненими листками. Як у цьому випадку відбувається запилення квіток?

 (Відповідь. Маточки квітки кукурудзи мають стовпчики, завдовжки 20-30 см, які довші за початок, а тому вільно звисають із його верхівки. Перешкоди для запилення в такому разі відсутні).

3. В Австралію завезли й посіяли насіння конюшини. Виросли рослини, які гарно цвіли, але плодів не давали. Як можна пояснити це явище?

 (Відповідь. Конюшина – комахозапильна рослина. Плоди не утворювалися, оскільки в Австралії відсутні комахи, які запилюють конюшину).

VІ. Домашнє завдання

Вивчити параграф підручника.